Ухвала

від 09.04.2019 по справі 813/481/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 квітня 2019 року№ 857/4279/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіПопка Я. С. суддів Іщук Л. П. Сеника Р. П. за участю секретаря судового засідання Гром І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву представника ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення за наслідками вирішення апеляційної скарги виконавчого комітету Стебницької міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року, ухвалене суддею Костецький Н.В., м. Львів, дата складання повного тексту рішення 26 жовтня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Стебницької міської ради, виконавчого комітету Стебницької міської ради, міського голови м. Стебник П.Старосольського про визнання протиправними та скасування рішення, розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

05.02.2018року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Стебницької міської ради, виконавчого комітету Стебницької міської ради, міського голови м. Стебник П.Старосольського, в якому, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати п.п.2.3 п.2 рішення Стебницької міської ради 27 сесії VII скликання Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчих срганів Стебницької міської ради №323 від 25.10.2017 року в частині скорочення посади спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою; визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови Про звільнення ОСОБА_4. №159-освід 20.12.2017 року, на підставі якого з 29.12.2017 року ОСОБА_4 звільнено з посади спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штатної чисельності); поновити ОСОБА_4 на роботі, на посаді спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради; стягнути з виконавчого комітету Стебницької міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу; стягнути з виконавчого комітету Стебницької міської ради на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови Про звільнення ОСОБА_4. №159-ос від 20.12.2017 року, на підставі якого з 29.12.2017 року ОСОБА_4 звільнено з посади спеціаліста І категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (скороченні штатної чисельності). Поновлено ОСОБА_4 на посаді спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради. Стягнено з Стебницької міської ради на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 94238,50 грн. без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків. Рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 94238,50 грн. без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків, звернено до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Стебницької міської ради задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №813/481/18 в частині стягнення з Стебницької міської ради на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 94 238,50 грн. та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9 652,86 грн, без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків, скасовано та прийнято у вказаній частині постанову, якою позов задоволено. Стягнено з Стебницької міської ради на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 51 094,20 грн (п'ятдесят одну тисячу дев'яносто чотири грн.) 20 коп, без урахування сум обов'язкових до сплати податків та платежів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді спеціаліста 1 категорії з питань благоустрою виконавчого комітету Стебницької міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5358,68 грн (п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім грн) 68 коп., без урахування сум обов'язкових до сплати податків та внесків, звернено до негайного виконання. В решті постанову залишено без змін.

28.03.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_4 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі, яким стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Учасники справи на виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.3 ст.252 КАС України.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

В силу частин 1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій до закінчення судових дебатів заяві та подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення додаткових судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу. 25.03.2019 (згідно поштового штампу на конверті) ОСОБА_4 звернуся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткого судового рішення у справі, яким стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Положеннями частин першої, другої та третьої статті 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині четвертій вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частин шостої та сьомої у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, наданими послугами, часом витрачених адвокатом на виконання робіт, обсягу наданих послуг, ціною позову та ін.) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача були надані наступні докази: копію акта №1 від 22.03.2019 надання послуг до Договору про надання правової допомоги №01/2019-02 від 11.02.2019, копію Договору про надання правової допомоги №01/2019-02 від 11.02.2019, копію додатку №1 від 11.02.2019 до Договору про надання правової допомоги №01/2019-02 від 11.02.2019.

Однак, позивачем не надано розрахунку наданих послуг з врахуванням вимог чинного законодавства, акту виконаних робіт, звіту з детальним описом робіт, а також документа про оплату позивачем вказаних послуг.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для їх відшкодування та відповідно ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 229, 252, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник

Повне судове рішення складено 10.04.2019.