Постанова

від 09.04.2019 по справі 826/8777/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8777/17 Суддя першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Сперкача С.В.,

представника відповідача: - Геращенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теміс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2017 р.,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Теміс звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2017 року, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 1052615147 та № 1042615147 від 07 квітня 2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю Теміс та ТОВ ПТК Материк , ТОВ Фопп Груп , ТОВ Сімузар , ТОВ Борисфен Ольвія носять реальний характер, відображають фактичний перебіг обставин, що супроводжується первинною документацією щодо фінансово-господарських взаємовідносин, наявними доказами підтверджується використання придбаного товару в межах власної господарської діяльності та в подальшому реалізовувалось контрагентам, а тому податкові повідомлення - рішення № 1052615147 та № 1042615147 від 07 квітня 2017 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Теміс зареєстроване 01.04.2003 року у Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві за № 06670, взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 11.04.2003 року № 8961.

На підставі направлень від 24 лютого 2017 року відповідно до положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року у справі №757/61547/16-к, винесеної під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100060000108, уповноваженими представниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Теміс на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 13 грудня 2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 14 березня 2017 року №37/26-15-14-07-02/32421233 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Теміс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 13 грудня 2016 року , за висновками якого встановлено порушення товариством вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік, на суму 371 202,00 грн.; підпунктів 198.1 та 198.2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 641 863, 00 грн.

Зазначені порушення мотивовано в Акті від 07 квітня 2017 року, зокрема таким:

- співробітниками ГУ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено допит директора ТОВ Фопп Групп ОСОБА_3, згідно протоколу допиту останнього встановлено, що він не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства та підтвердив факт реєстрації підприємства за грошову винагороду ;

- на ТОВ Фопп Групп засновником, директором та головним бухгалтером є одна особа, на підприємстві працювала одна особа, підприємством не подавалися фінансові звіти , у зв'язку з чим неможливо встановити наявності основних засобів на підприємстві підприємством не подана декларація з податку на прибуток за 2015-2016 роки, остання декларація подана за листопад 2015 року;

- на ТОВ Борисфен Ольвія засновником, директором та головним бухгалтером є одна і та сама особа, підприємством не подавалися фінансові звіти, у зв'язку з чим неможливо встановити наявність основних засобів на підприємстві, не подана декларація з податку на прибуток за 2016 рік, остання декларація з ПДВ подана за вересень 2016 року;

- вироком Печерського районного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року у справі №757/52/834/16-к засновника та директора ТОВ ПТК Материк ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 328 КК України, у зв'язку з чим неможливо встановити хто саме поставляв товар та підписував документи фінансово-господарської звітності від імені ТОВ ПТК-Материк та ТОВ Теміс ;

- ТОВ Теміс не надано до перевірки первинні документи, що підтверджують факт переміщення товарно-матеріальних цінностей, а саме: транспортування товарів, довіреностей на отримання товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності, тощо), відсутні дані про місце приймання, час початку і завершення приймання, прізвище, ім'я та по батькові осіб, місце їхньої роботи, посада, дата та номер довіреності (доручення), специфікації, тощо;

- ТОВ Теміс не надано підтверджувальних документів щодо наявності складських приміщень, де зберігалися товарно-матеріальні цінності, будівельне приладдя, тощо;

- перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ Теміс з ТОВ ПТК Материк та ТОВ Фопп Груп , перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій у дійсності;

- до ГУ ДФС у м. Києві надійшла ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року з протоколом допиту свідка - засновника, директора та бухгалтера ТОВ Сімузар в одній особі, ОСОБА_5, згідно якого він не мав відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства та підтвердив факт реєстрації підприємства за грошову винагороду;

- при аналізі баз даних ДФС України встановлено, що на користь ТОВ Борисфен Ольвія не реєструвалися податкові накладні з номенклатурою товару, що поставлявся на ТОВ Теміс , у зв'язку з чим неможливо встановити походження товару, який ТОВ Теміс купував у ТОВ Борисфен Ольвія .

На підставі зазначених висновків, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 371 202, 00 грн. та суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 802 329, 00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 160 466, 00 грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (далі -ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: -зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: - збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); - зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пунктом 123.1 статті 124 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв'язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у справах, з подібним предметом спору, зокрема у постанові від 15 серпня 2018 року по справі №803/699/13-а, постанові від 14 серпня 2018 року по справі №818/1104/17, постанові від 21 серпня 2018 року по справі №804/18786/14.

Крім того, пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема: з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість суду належить з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так, з Акту перевірки вбачається, що порушення норм податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Теміс відповідач обґрунтовує тим, що фінансово-господарські відносини між позивачем та ТОВ ПТК Материк , ТОВ Фопп Груп , ТОВ Сімузар , ТОВ Борисфен Ольвія , на думку контролюючого органу, не носять реального характеру.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що впродовж 2015 - 2016 років між позивачем та вищевказаними контрагентами було укладено ряд договорів поставки, відповідно до умов яких Постачальник, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і ТОВ Теміс , іменовано надалі Покупець , з іншого, уклали договір поставки (в тому числі від 17.08.2015 року № 120815, від 23.11.2015 року № 23115, від 11.04.2016 року № 160411, від 10.03.2016 року № 160301) відповідно до тексту якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві товар у встановлені строки, а Покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього певні грошові суми. Найменування і кількість товару, його асортименту та ціна визначаються у рахунках - фактурах та видаткових накладних.

На виконання умов договору ТОВ Фопп Груп на адресу Теміс виписано наступні:

видаткові накладні: № 40 - 44 від 07.09.2015 року, № 74-76 від 14.09.2015 року, № 164 від 28.09.2015 року, № 29-32 від 05.10.2015 року, № 103 - 105 від 12.10.2015 року, № 220-222 від 19.10.2015 року, № 309 від 26.10.2015 року, № 316, 317 від 27.10.2015 року, № 63 від 31.08.2015 року;

податкові накладні: № 316, 317 від 27.10.2015 року, № 309 від 26.10.2015 року, № 220-222 від 19.10.2015 року, № 103 - 105 від 12.10.2015 року, № 29 - 32 від 05.10.20105 року тощо;

розрахунки здійснювались в безготівковій формі, що вбачається із журналів - ордерів, відомостей по рахунках розрахунки із постачальниками та підрядниками .

На виконання умов договору ТОВ ПТК Материк на адресу Теміс виписано наступні:

видаткові накладні: № 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315 від 21.12.2015 року, № 348 від 28.12.2015 року, № 102 від 14.12.2015 року, № 17, 18, 19 від 07.12.2015 року, № 101, 103 від 14.12.2015 року;

податкові накладні: № 96, 97, 98 від 15.02.2016 року, № 55, 56 від 08.02.2016 року, № 150, 151, 152, 153, 154 від 31.01.2016 року, № 121, 122, 123 від 25.01.2016 року, № 73 від 18.01.2016 року, № 45 від 11.01.2016 року, № 348 від 28.12.2016 року тощо;

розрахунки здійснювались в безготівковій формі, що вбачається із журналів - ордерів, відомостей по рахунках розрахунки із постачальниками та підрядниками .

На виконання умов договору ТОВ СІМУРАЗ на адресу Теміс виписано наступні:

видаткові накладні: № 54 від 18.04.2016 року, № 84 від 25.04.2016 року, № 210, 211 від 21.06.2016 року, № 142 від 13.06.2016 року, № 70 від 06.06.2016 року, № 24 від 29.06.2016 року, № 2 від 04.05.2016 року, № 200 від 30.05.2016 року, № 20 від 10.05.2016 року, № 49 від 16.05.2016 року;

податкові накладні: № 234 від 29.06.2016 року, № 211 від 21.06.2016 року, № 210 від 21.06.2016 року, № 142 від 13.06.2016 року, № 70 від 06.06.2016 року, № 200 від 30.05.2016 року, № 125, 126 від 23.05.2016 року, № 49 від 16.05.2016 року тощо;

розрахунки здійснювались в безготівковій формі, що вбачається із журналів - ордерів, відомостей по рахунках розрахунки із постачальниками та підрядниками , станом на 13.12.2016 року дебіторська/кредиторська заборгованість - відсутня.

На виконання умов договору ТОВ Борисфен Ольвія на адресу Теміс виписано наступні:

видаткові накладні: № 13, 14, 15 від 28.03.2016 року;

податкові накладні: № 13, 14, 15 від 28.03.2016 року тощо;

розрахунки здійснювались в безготівковій формі, що вбачається із журналів - ордерів, відомостей по рахунках розрахунки із постачальниками та підрядниками , станом на 13.12.2016 року дебіторська/кредиторська заборгованість - відсутня.

Варто наголосити, що відповідачем, в Акті перевірки не зазначено про дефекти форми та змісту первинних документів контрагентів позивача, останні складені відповідно до вимог, що передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано щодо невідповідності або недостатності первинних документів для підтвердження здійснених господарських операцій.

Крім того, відповідно до наявних матеріалів справи, товари, придбані у вищевказаних товариств у подальшому були реалізовані покупцям ТОВ Теміс , що не дає підстав для висновку про відсутність реальної поставки товару.

Відповідачем не спростовано також обставин наявності саме у ТОВ Теміс майна, трудових ресурсів, основних фондів та реального часу на здійснення операцій щодо поставок та реалізації товарів. Для перевірки надавалися первинні та вторинні документи, як-то: договори поставки, накладні, з яких вбачається реальне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача у висновках Акту перевірки від 14 березня 2017 року в частині ненадання для перевірки товарно-транспортних накладних, які б підтверджували обставини перевезення товару, з огляду на те, що за умовами наданих до матеріалів справи копій договорів поставок товар поставлявся за рахунок постачальників на склади позивача, а тому ТОВ Теміс не володіє документами, які б підтверджували факт перевезення товарів, а ненадання для перевірки доказів перевезення товарів не позбавляє правового значення первинних документів, виписаних постачальниками.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, хоча чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його наявність за зареєстрованою адресою, проте ТОВ Теміс , відповідно до пояснень позивача, самостійно проводить моніторинг відкритих джерел інформації, державних електронних ресурсів, та збирає відомості про попередню діяльність потенційного контрагента з іншими суб'єктами господарської діяльності. Крім того, товариство під час співпраці з контрагентами отримує від постачальників завірені копії довідки з ЄДРПОУ, копію свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, як платника податку на додану вартість, витяг зі Статуту відповідного підприємства із зазначенням керівника та засновників, а також можливого обмеження керівника на підписання документів, наказ про призначення керівника, протокол про його призначення, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та за необхідності копію витягу з ЄДРПОУ, якщо реєстрація юридичної особи відбулася після 07 травня 2011 року, копії дозволів та ліцензій постачальників, довідку з податкових органів про відсутність простроченої заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

ТОВ ПТК Материк , ТОВ Фопп Груп , ТОВ Сімузар та ТОВ Борисфен Ольвія зазначені документи у повному обсязі надавали, тому у позивача не виникало сумнівів у їх добросовісності, усі товариства зареєстровані в установленому порядку, в процесі припинення не перебували, на обліку в органах доходів і зборів як боржники не перебували, характеризувалися позитивно, судових рішень проти вказаних підприємств виявлено не було.

Крім того, у співпраці з контрагентами у ТОВ Теміс не виникало жодних конфліктів, порушень з їхнього боку або інших дій, що могли б свідчити про недобросовісність не було.

Судом встановлено також, що станом на день подачі позову ТОВ Борисфен Ольвія , ТОВ Сімузар , ТОВ ПТК Материк в процесі припинення не перебувають, знаходять на обліку в органах доходів і зборів, податкового боргу не мають, а реєстрацію ТОВ Фопп Груп за рішенням контролюючого органу анульовано, проте більше ніж через рік після закінчення його співпраці з ТОВ Теміс .

З урахуванням вище викладених обставин суд приходить що висновку, що господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю Теміс та ТОВ ПТК Материк , ТОВ Фопп Груп , ТОВ Сімузар та ТОВ Борисфен Ольвія носять реальний характер, відображають фактичний перебіг обставин, що супроводжується первинною документацією щодо фінансово-господарських взаємовідносин.

Колегія суддів наголошує, що підставою для визнання вищевказаних господарських операцій такими, що не мають реального характеру є, на переконання контролюючого органу, протоколи допиту свідків ОСОБА_3 - директора ТОВ Фопп Груп та ОСОБА_5 - директора ТОВ Сімузар , згідно яких повідомлено, що зазначені особи не мали відношення до фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств та підтвердили обставини реєстрації підприємств за грошову винагороду, проте такі доводи є необґрунтованими, оскільки правову оцінку показанням свідків у кримінальному провадженні може надати виключно суд в рамках розгляду кримінального провадження та доказове значення може мати лише вирок суду, що набрав законної сили, і який прямо стосується конкретних правовідносин, разом з тим, контролюючим органом не надано вищевказаних доказів.

На переконання колегії суддів, наявні кримінальні провадження є свідченням лише того факту, що проводиться досудова перевірка фактів викладених в кримінальному провадженні, збираються необхідні докази на доведення наявності чи відсутності в діяннях посадових осіб підприємств злочинних діянь, що передбачені кримінальним законодавством. Сам факт наявності кримінального провадження та проведення досудового розслідування свідчить лише про проведення перевірки та не може бути доказом, що доводить наявність фіктивних ознак діяльності будь-якого підприємств та за своєю сутністю не може встановлювати та підтверджувати порушення вимог податкового чи іншого законодавства.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання відповідача на вирок від 21 листопада 2016 року у справі № 757/52834/16-к, відповідно до якого, ОСОБА_4 (директор ТОВ ПТК Материк ) притягнуто до кримінальної відповідальності за частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною першою статті 358 КК України (у тому числі фіктивного підприємництва ТОВ ПТК Материк ), як на доказ фіктивності укладеного господарського договору, оскільки вирок суду не містить в собі висновків щодо фіктивності укладання Договорів між позивачем та відповідним контрагентом, відсутні висновки відносно його мети та наявності у такого суб'єкта господарювання мети суперечної інтересам держави та суспільства при укладанні вказаного Договору та його виконання (господарських зобов'язань).

Крім того, варто звернути увагу, що відповідно до постанови старшого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про закриття кримінального провадження від 03.11.2017 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017100060000033 від 13.05.2017 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Слід наголосити, що вищевказаною постановою в тому числі аналізовано фінансово - господарські взаємовідносини з наступними підприємствами: ТОВ Фопп Груп (код ЄДРПОУ 39619491), ТОВ ПТК Материк (код ЄДРПОУ 39731835), ТОВ Сімузар (код ЄДРПОУ 39601662), ТОВ Борисфен Ольвія (код ЄДРПОУ 39967928) та встановлено про відсутність порушень податкового законодавства з боку ТОВ Теміс .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Н.П.Бужак

Л.О.Костюк

Повний текст рішення виготовлений 09 квітня 2019 року.