Постанова

від 10.04.2019 по справі 460/106/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2973/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року (прийняте у м. Рівне суддею Друзенко Н.В. о 13 год. 06 хв.) в адміністративній справі № 460/106/19 за позовом Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Дубенська ОДПІ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила скасувати постанову ВП №57766074 від 29.12.2018 про накладення штрафу, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Рівненській області) Дудкою І.О.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає постанову відповідача ВП№57766074 від 29.12.2018 про накладення штрафу протиправною з огляду на те, що державним виконавцем не враховано об'єктивну неможливість виконання відповідного судового рішення та ту обставину, що боржник просив здійснити відкладення проведення виконавчих дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Дубенська ОДПІ, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж обставинами, що й вимоги позовної заяви.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 23.11.2018 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Рівненській області Дудкою І.О. відкрито виконавче провадження №57766074 з примусового виконання виконавчого листа №817/3097/15 від 27.10.2016, з урахуванням ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 15.11.2018 (а.с.66-85).

У зв'язку з невиконанням боржником у встановлений строк виконавчого документа, 11.12.2018 державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Рівненській області Дудка І.О. виніс постанову про накладення на Дубенську ОДПІ штрафу в сумі 5100 грн (а.с.95-97).

Вищезазначена постанова отримана боржником 17.12.2018. Зазначений штраф боржником сплачено 21.12.2018(а.с.98-101).

Зафіксувавши, що станом на 29.12.2018 рішення суду не виконано, державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Рівненській області Дудка І.О. 29.12.2018 виніс постанову про накладення на Дубенську ОДПІ штрафу в сумі 10200 грн(а.с.8,102-103).

Постанова отримана боржником 10.01.2019 (а.с.9).

Не погоджуючись із вказаною постановою, Дубенська ОДПІ оскаржила її до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена у повній відповідності до вимог статтей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження , обгрунтовано, добросовісно та своєчасно.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов за неповного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із частиною третьою статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Статтею 6 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 02 червня 2016 року №1403-VIII передбачено, що систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 №1183/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.04.2016 за № 617/28747, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції). До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

Згідно із пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

З наведеного видно, що належними відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідні органи державної виконавчої служби, а саме:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.

Отже, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, який є структурним підрозділом відповідного органу державної виконавчої служби, не є належним відповідачем в цій категорії справ, оскільки належним відповідачем має бути саме управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Враховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним і судом першої інстанції за правилами статті 48 КАС України заміну первинного відповідача на належного не здійснено, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести таку заміну, то наявні підстави для відмови у задоволенні позову з підстав його заявлення до неналежного відповідача.

При цьому, відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №303/3791/17.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.229, 271, 272, 287, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року в адміністративній справі № 460/106/19 скасувати.

У задоволенні позову Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин