Постанова

від 09.04.2019 по справі 826/2689/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №826/2689/15

адміністративне провадження №К/9901/4701/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року у складі судді Шейко Т.І.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у складі суддів Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

у справі №826/2689/15

за позовом Дочірнього підприємства Таркетт УА

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві,

треті особи : Товариство з обмеженою відповідальністю Епіцентр К , Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року Дочірнє підприємство Таркетт УА (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступник - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24 вересня 2014 року № 133026552209, видане Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

11 вересня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва позов Дочірнього підприємства Таркетт УА задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 24 вересня 2014 року №133026552209.

18 жовтня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято додаткове рішення, яким клопотання представника Підприємства про відшкодування судових витрат у сумі 95 910 грн задоволено частково, стягнуто на користь Дочірнього підприємства Таркетт УА за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 39 254 грн. У задоволенні стягнення решти суми відмовлено.

15 січня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без змін.

18 лютого 2019 року податковим органом подано касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на частину дев'яту статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості таких послуг. У зв'язку з наведеним податковий орган просить оскаржувані рішення судів скасувати в частині задоволення клопотання про розподіл судових витрат та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вказаного клопотання у повному обсязі.

19 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/2689/15.

06 березня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу, в якому Підприємство спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Клопотання сторін про розгляд справи за їх участі не підлягають задоволенню з огляду на наявність підстав для проведення попереднього судового розгляду у порядку, визначеному статтею 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши додаткове судове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дослідили документи, надані на підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги представником позивача представлено Договір про надання правової допомоги від 03 січня 2018 року, Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 03 січня 2018 року, Додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2018 року, рахунки-фактури, акти прийому-передачі, специфікації виконаних робіт та витраченого часу на виконання робіт, платіжні доручення №3697 від 29 березня 2018 року та №4310 від 12 вересня 2018 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено витрати у розмірі 39 254 грн підтверджуються належним та допустимими доказами у справі на відміну від суми в 10746 грн, що заявлена як винагорода за час, витрачений на дорогу для участі у судовому засіданні в Окружному адміністративному суді міста Києва 14 червня 2016 року. Ця група витрат, як встановлено судами попередніх інстанцій, не підтверджена доказами, які б вказували на розмір таких витрат та конкретний час, витрачений на дорогу.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 39 254 грн.

У касаційній скарзі податковий орган не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості послуг.

Вказаний довід є безпідставним, враховуючи той факт, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №826/2689/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер