Постанова

від 09.04.2019 по справі 804/8300/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

09 квітня 2019 року

справа №804/8300/13-а

адміністративне провадження №К/9901/28107/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Альянс Групп ЛТД

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у складі суддів Суховарова А.В., Ясенової Т.І., Головко О.В.,

у справі № 804/8300/13-а

за позовом Приватного підприємства Альянс Групп ЛТД

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Таурос голд , Приватне підприємство Вега ДК

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В :

02 липня 2013 року Приватне підприємство Альянс Групп ЛТД (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 28 травня 2013 року № 0000242210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 900321 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 450160 грн, № 0000252210, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 328082 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 164041 грн, № 0000262210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 63859 грн, у тому числі за липень 2012 року у сумі 47871 грн та травень 2012 року у сумі 15988 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

07 жовтня 2013 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов Товариства задоволений, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 28 травня 2013 року № 0000242210, №0000252210, № 0000262210, з мотивів того, що висновок податкового органу про нереальність господарських відносин Підприємства з ТОВ Таурос Голд та ПП Вега - ДК , сформований на підставі актів перевірок цих контрагентів, які податковий орган не повинен був робити, оскільки використання даних відомостей є упередженим та необґрунтованим використанням недостовірних даних.

24 листопада 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року, прийнято нову постанову, якою відмовлено Підприємству в задоволенні позову.

Ухвалюючи нове судове рішення суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими доводи податкової інспекції про не підтвердження транспортування вугілля від Приватного підприємства Вега ДК , Товариства з обмеженою відповідальністю Таурос голд на адресу Підприємства та про нереальність здійснення господарських операцій в зв'язку з тим що контрагенти позивача не мають трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів для реального здійснення господарської діяльності.

04 січня 2016 року Підприємством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Порушення норм матеріального права полягає у тому, що до спірних відносин не застосовані норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а саме положення статті 198 Податкового кодексу України щодо податку на додану вартість. До спірних правовідносин щодо податку на прибуток застосовані положення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього кодексу, зміст яких наведений постановою суду є іншим від діючої редакції цих норм на час спірних відносин. Позивач також спростовує висновки податкового органу погоджені судом апеляційної інстанції про оцінку транспортних документів, оскільки його контрагенти - постачальники не акредитацію на залізниці та не є спеціальними експедиторами, внаслідок чого постачання вугілля здійснювалось ним через суб'єктів господарювання які мають спеціальну правоздатність. Доводить хибність висновків суду апеляційної інстанції в порівнянні кількісних показників закладених в специфікаціях до договору із фактично відвантаженими та отриманими, різність в датах залізничних накладних, видаткових накладних та актах приймання - передачі товару, які за своїм правовим навантаженням фіксують різні господарські операції, та вимога про їх співпадання у часі є неприйнятною, пов'язана з низкою об'єктивних обставин, частина з яких викладена касаційною скаргою.

13 січня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства та витребувано справу №804/8300/13-а з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу Підприємства до Суду не подавались, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

14 липня 2016 справа №804/8300/13-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 лютого 2018 року справа №804/8300/13-а разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/28107/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35684368, перебуває на податковому обліку з 03 березня 2008 року, є платником податку на додану вартість з 15 грудня 2006 року.

Податковим органом у березні - квітні 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Таурус Голд та Приватним підприємством Вега ДК за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 10 квітня 2013 року №109/22-01/35684368 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 28 травня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0000242210 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 900 321 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 450 160 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8, пункту 138.11 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142, 143, підпункту 135.5.4 (без зазначення пункту та статті) Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу (том 1 арк. справи 16).

Податковим повідомленням-рішенням №0000252210 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 328082 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 164041 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзаців 3, 4 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0000262210 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 63859 грн, у тому числі за липень 2012 року у сумі 47871 грн, за травень 2012 року у сумі 15988 грн, з посиланням на положення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Склад податкових правопорушень встановлений актом перевірки, в залежності від норм покладених в основу прийняття податкових повідомлень - рішень полягає у заниженні податку на прибуток за перший квартал 2012 року у сумі 270243 грн 14 коп., за 9 місяців 2012 року у сумі 136232 грн 67 коп., за порушення положення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8, пункту 138.11 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142, 143 Податкового кодексу України та за перший квартал 2012 року у сумі 324291 грн 77 коп., за 9 місяців 2012 року у сумі 169553 грн 03 коп. за порушення підпункту 135.5.4 (без зазначення пункту та статті) Податкового кодексу України, про що зазначено пунктом першим та другим цього акта перевірки.

Пунктом 3 акта перевірки встановлено податкове правопорушення щодо завищення розміру податкового кредиту в розмірі 391940 грн 33 коп., за лютий, березень, травень, червень, липень 2012 року, що призвело до порушення пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, який не визначений підставою прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, щодо податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що доходи та видатки платника податків, придбання товарів, послуг для власної господарської діяльності, які визначають об'єкт оподаткування та склад податкового кредиту, повинні обов'язково підтверджуватись первинними документами.

Між Підприємством та Приватним підприємством Вега ДК укладений договір №031011 від 03 жовтня 2011 року на поставку вугілля.

Оцінюючи реалізацію міжгосподарської компетенції та виконання умов означеного договору суд апеляційної інстанції вказав, що згідно податкових накладних, поставлено вугілля на 1' 544' 246 грн. 53 коп. Однак, в залізничних накладних відправниками і отримувачами вказані інші підприємства. Зазначені в залізничних накладних дати відправлення не співпадають з датами, зазначеними в специфікаціях, рахунках-фактурах, актах здачі-прийняття товару, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, податкових накладних. В окремих залізничних накладних відсутня марка вугілля. Сумарна кількість та ціна вугілля, зазначені в специфікаціях, рахунках-фактурах, актах здачі-прийняття товару, видаткових накладних, картці рахунку 63.1 не співпадають з даними, зазначеними в податкових накладних пославшись на документи долучені до матеріалів справи том. 1 аркуш справи 55-126.

Між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю Таурос голд укладений договір №250512 від 25 травня 2012 року на поставку вугілля.

Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно податкових накладних, поставлено вугілля на 808' 395 грн 41 коп. Однак, в залізничних накладних відправниками і отримувачами вказані інші підприємства; відсутня марка вугілля. Зазначені в залізничних накладних дати відправлення не співпадають з датами, зазначеними в специфікаціях, рахунках-фактурах, актах здачі-прийняття товару, видаткових накладних, податкових накладних, пославшись на долучені до матеріалів справи том 1 арк. справи 218-252, том 2 аркуш справи 1-13.

Висновуючись на викладеному, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими доводи податкової інспекції, зазначивши при цьому, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть на наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій по різному оцінили спірні операції. Суд першої інстанції прийняв надані позивачем світлокопії документів, як належні докази поставки вугілля та вугільного промпродукту, пославшись на подальшу реалізацію придбаного товару, як доказ використання його позивачем у власній господарській діяльності в оподаткованих операціях, вказавши на реалізацію вугілля установам, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів (Державного та місцевих бюджетів України). Суд апеляційної інстанції визнав відсутність реальності здійснення господарських операцій, що спростовує за його висновком правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту по факту придбання товару.

Суд касаційної інстанції визнає неможливим погодити позицію як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій з огляду на те, що судами не встановлені податкові правопорушення в розрізі по кожному із актів індивідуальної дії, здійсненні узагальнюючі висновки без дослідження письмових доказів, в розрізі контрагентів, спірних операцій, податкових періодів, відповідності їх критеріям належності, достатності, достовірності, допустимості доказів.

Суд визнає, що долучені до матеріалів справи світлокопії первинних документів не є оригіналами або засвідченими судом (судами) копіями, як того вимагала частина четверта статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, без дослідження яких висновок про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є неможливим та передчасним.

Актом перевірки дослідження руху придбаної позивачем продукції не здійснювалося, долучені до матеріалів справи письмові докази належним чином не досліджувалися, посилання на невідповідність в документах за обсягами та часом, посвідчує необхідність дослідження кожного доказу окремо, його формування, правового навантаження та оцінки у взаємозв'язку та сукупності за правилами частини третьої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, на час розгляду судами попередніх інстанцій, та частини третьої статті 90 цього кодексу в редакції, яка діє на час касаційного провадження з 15 грудня 2017 року.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що обумовлює часткове задоволення касаційної скарги Підприємства, скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Усвідомлюючи тривалий розгляд справи, Суд визнає, що без її нового належного розгляду мета правосуддя досягнута не буде.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Альянс Групп ЛТД задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 804/8300/13-а скасувати.

Справу № 804/8300/13-а направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер