Ухвала

від 10.04.2019 по справі 361/5804/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5804/17

провадження № 2/361/97/19

10.04.2019

У Х В А Л А

10 квітня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В. при секретарі Коваль А.В., розглянувши в судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,

встановив:

У позовній заяві, за якою відкрито провадження, позивач просить визнати за нею право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, з тих підстав, що квартира є об'єктом спільної сумісної власності як набута подружжям у шлюбі.

При проведенні судових дебатів встановлено, що спірна квартира під час розгляду справи була відповідачем відчужена за договором дарування іншим особам.

Позивач у зв'язку з цим подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить поновити строк подання такої заяви, прийняти заяву про зміну предмету позову і надалі продовжувати розгляд справи за зміненим предметом позову за позовною вимогою в такій редакції: поділити набуту у шлюбу квартиру, належну сторонам на праві спільної сумісної власності шляхом стягнення з відповідача грошової компенсації вартості Ѕ частки квартири в розмірі 560000грн.; також просить поновити строк подання такої заяви як пропущений з поважної причини, оскільки дана обставина - відчуження - стала відомою позивачу лише в стадії судових дебатів, а також просить попередньо визначити ціну нового позову.

Представник відповідача заперечував проти поновлення позивачу строку для подання заяви про зміну предмету позову, і заперечував проти прийняття заяви про зміну предмету позову, посилаючись на відсутність поважних причин пропуску і з урахуванням того, що договір дарування був вчинений ще в січні 2019р., і дана інформація була у відкритому доступі, позивач мав можливість дізнатись про такі обставини вчасно; крім того посилаючись на відсутність у позивача права подати таку заяву у даній стадії розгляду справи.

Розглядаючи клопотання позивача, суд робить такі висновки:

Згідно ч.3 ст.49 ЦПК позивачу надається право змінити предмет або підстави позову, збільшити розмір позовних вимог в підготовчому провадженні, якщо справа розглядається у звичайному позовному провадженні, або до початку першого судового засідання при розгляді справи в порядку спрощеного провадження.

Процесуальний закон не передбачає - при будь- яких обставинах - зміну предмету або підстав позову, збільшення розміру позовних вимог на даній стадії розгляду справи по суті; єдиним виключенням є підстави, передбачені в частині 4 статті 49 ЦПК, але вони не застосовні до даного випадку. Сам той факт, що дана обставина відбулась вже після закінчення підготовчого провадження, а дізнався позивач про дану обставину вже на стадії судових дебатів, - не є підставами для порушення вимог, встановлених в частині 3 статті 49 ЦПК України. Дані обставини можуть слугувати підставами для звернення до суду з іншим позовом. Суд виходить з того, що норма процесуального закону, передбачена в ч.3 ст.49 ЦПК, яка регламентує права позивача, не підлягає розширеному тлумаченню, тому закон н передбачає можливості поновлення такого строку.

Крім того, суд враховує, що подана позивачем заява про зміну предмету позову в дійсності є одночасно заявою і про зміну підстав позову, і фактично є додатковою позовною вимогою, і крім того є заявою про збільшення розміру позовних вимог (враховуючи ціну первісного позову, зазначену позивачем у первісному позові 143000грн., і ціну нового позову 560000грн.). Натомість процесуальний закон не передбачає права позивача одночасно змінювати і предмет позову, і підстави, і збільшувати розмір позовних вимог, і тим більше на даній стадії розгляду справи.

Також суд враховує, що позивачем не доплачено судовий збір (з урахуванням суттєвого збільшення ціни позову у новій вимозі), що могло б слугувати підставою для залишення позову без руху, але процесуальний закон не передбачає застосування даної процесуальної дії до заяви про зміну предмету позову.

Таким чином, суд не вбачає підстав для прийняття поданої позивачем заяви про зміну предмету позову і збільшення розміру позовних вимог, - на даній стадії розгляду справи, що не позбавляє позивача його права на звернення до суду у разі необхідності захисту своїх прав у новий обраний ним спосіб і з нових підстав. Тому у клопотанні слід відмовити.

Одночасно позивач подав клопотання про витребування від нотаріуса, який посвідчив договір дарування (за яким відповідач здійснив відчуження спірної квартири), відомостей, з яких він дійшов висновку, що квартира є приватною власністю відповідача, чи була згода дружини на відчуження квартири, відомостей про підписантів договору, про вартість дарунку, а також документів, на підставі яких посвідчувався договір. Клопотання вмотивовано необхідністю надання суду обгрунтувань змінених позовних вимог.

Також одночасно позивач подав клопотання про призначення судової оціночної експертизи на предмет визначення ринкової вартості вказаної квартири і розміру грошової компенсації.

Представник відповідача заперечував проти прийняття заяви про зміну предмету позову, посилаючись на вимоги ч.3 ст.49 ЦПК щодо можливості зміни предмету позову лише на стадії підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, і не закон не передбачає права позивача змінити предмет позову на даній стадії розгляду. Також заперечував проти задоволення клопотання про витребування доказів від нотаріуса і призначення експертизи, пославшись на відсутність для того підстав, на пропуск позивачем строку подання доказів і строку заявлення даних клопотань.

Оскільки дані клопотання заявлені у якості доказування позову за зміненим предметом позову, то разом з відмовою у прийнятті заяви про зміну предмету позову, відсутні і підстави для задоволення і вказаних клопотань, які стосуються збирання доказів.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про витребування доказів від нотаріуса, який посвідчив правочин, оскільки дані документи не стосуються предмету доказування в даній справі, в якій не оспорюється вказаний правочин; дане клопотання фактично є наміром позивача зібрати докази для іншого позову ( з приводу оспорювання правочину), який не є предметом розгляду в даній справі, і до того ж не відноситься до предмету доказування за заявою про зміну предмету позову.

Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення оціночної експертизи, яке заявляється у якості доказу до заяви про зміну предмету позову, з метою визначення розміру компенсації і подальшого уточнення ціни позову.

Керуючись ст.ст. ст.49, 222 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну предмету позову, подану в редакції від 28.02.2019р. (вхідний номер 8579);

відмовити позивачу у клопотанні про витребування доказів від нотаріуса і у клопотанні про призначення оціночної експертизи (вхідні номери 8569, 8575).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.В.Селезньова.