Постанова

від 09.04.2019 по справі 536/2161/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/2161/17 Номер провадження 22-ц/814/749/19Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.

за участю секретаря Зеленської О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 грудня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Клименка С.М. в залі суду в у м. Кременчуці, дата складання повного тексту рішення 28.12.2018 року,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Пришибської об'єднаної сільської територіальної громади, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, третя особа: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання заповіту нікчемним

та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області про тлумачення заповіту, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Пришибської об'єднаної сільської територіальної громади, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, в якому просила визнати нікчемним заповіт ОСОБА_7, складений ІНФОРМАЦІЯ_1 і посвідчений старостою с. Кобелячок (с. Малики) Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Черепахою Таїсою Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 31, з підстав, передбачених ст. 1257 ЦК України.

Позов мотивовано тим, що в день смерті її батька, ОСОБА_7, було посвідчено заповіт, згідно якого земельну ділянку площею 6,44 га, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2010 року, батько заповів наступним чином: 2 га ОСОБА_3, 2 га ОСОБА_4, 1,44 га доньці ОСОБА_2, 1,00 га та іншу земельну ділянку площею 0,46 га сину ОСОБА_5. Вважає, що спірний заповіт складено та посвідчено з порушенням вимог закону щодо форми заповіту та його посвідчення. Дані недоліки і порушення, допущені старостою с. Кобелячок (с. Малики) Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, Черепахою Таїсою Михайлівною.

В лютому 2018 року ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, ОСОБА_3, я якій просив здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_7, посвідченого ІНФОРМАЦІЯ_1 старостою с. Кобелячок (с. Малики) Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Черепахою Таїсою Михайлівною, зареєстрованого в реєстрі за № 31.

В обґрунтування вказаного позову вказав, що спадкоємці за заповітом після смерті ОСОБА_7 мають різне уявлення стосовно обсягу спадкового майна. Оскільки розмір частин спадкового майна: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 з визначеними межами площею 6,44 га, зазначено в заповіті в гектарах (2га, 1га, 1,44га), а не в частках і спадкоємці по-різному рахують розміри своїх часток, то це унеможливлює отримання ними свідоцтв про право спадщину.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 грудня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, про визнання заповіту нікчемним - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, неповнолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, ОСОБА_3 про тлумачення заповіту - відмовлено.

З вказаним рішенням суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2, не погодилася остання та подала апеляційну скаргу. В оскаржуваній частині рішення вважає його незаконним, необґрунтованим, безпідставним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Вказує, що спірний заповіт складено з порушенням вимог щодо форми заповіту та його посвідчення визначених п. 2.11 розділу ІІ Порядку посвідчення заповітів. В заповіті не вказано місце та час його складання, невірно зазначено адресу проживання батька, перед підписом заповідача не зазначено, що заповіт прочитано ним вголос особисто і не зроблено його рукою відповідний запис. Крім цього, вважає, що при складанні та посвідченні заповіту старостою Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Черепахою Таїсою Михайлівною було порушено нотаріальну таємницю складання заповіту.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4, апелянт зазначає, що підстави тлумачення заповіту, визначені ОСОБА_4, є такими що фактично внесуть зміни в зміст заповіту, що є недопустимим. Тому в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4, рішення суду першої інстанції вважає вірними та обґрунтованим.

Процесуальним правом на подачу відзиву сторони не скористалися.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, в частині оскарження, без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 склав заповіт, згідно якого заповідав земельну ділянку площею 6,44 га кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території с. Кобелячок, на користь: 2 га ОСОБА_3, 2 га ОСОБА_4, 1,44 га, доньці ОСОБА_2, 1,00 га та земельну ділянку площею 0,46 га кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, сину ОСОБА_5. Вказаний заповіт посвідчений старостою с. Кобелячок (с. Малики) Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Черепахою Таїсою Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за № 31.

Статтями 1233, 1234 ЦК України визначено, що заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має особа з повною цивільною дієздатністю і це право здійснюється особисто.

За змістом частин другої та третьої статті 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (недійсним в силу закону). За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Загальні вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтями 1247, 1248 ЦК України, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Форма заповіту передбачає обов'язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України (частина третя статті 1247 ЦК України).

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчено уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України).

Отже, закон пов язує визначення заповіту як нікчемного з обставинами, що можуть свідчити про складення його особою, яка не мала на це права, або з порушенням форми заповіту та порядку його посвідчення.

Наведені обставини повинні бути доведені особами, які звертаються до суду з позовом про визнання заповіту нікчемним.

Судом першої інстанції встановлено, що заповіт ОСОБА_7, посвідчений старостою с. Кобелячок (с. Малики) Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Черепахою Таїсою Михайлівною, яка на підставі рішення № 18 Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 08 липня 2016 року уповноважена вчиняти нотаріальні дії.

Заповіт був записаний зі слів заповідача, прочитаний та підписаний ним власноручно в присутності старости с. Кобелячок (с. Малики) Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Черепахи Таїси Михайлівни, яка встановила його особу, перевірила дієздатність заповідача і з'ясувала його дійсну волю щодо розпорядження майном на випадок його смерті. Заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі.

Факт підписання заповіту особисто ОСОБА_7 позивач не заперечує.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання заповіту нікчемним, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не надано суду доказів, які б свідчили про те, що заповіт, вчинений спадкодавцем на користь відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, суперечить ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства. Судом не встановлено обставин, з якими закон пов'язує визнання заповіту нікчемним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення загальних вимог щодо форми заповіту є безпідставними, оскільки відсутність у заповіті певних реквізитів, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, може розцінюватися як порушення форми заповіту у тому разі, коли відсутність таких реквізитів позбавляє можливості встановити особу спадкодавця, свободу його волевиявлення, час, місце вчинення заповіту, особу, яка його нотаріально посвідчила, тощо.

Доводи апеляційної скарги про те, що в заповіті не вказано місце та час його складання, не заслуговують на увагу, оскільки час складення заповіту не належить до форми та змісту заповіту, а за своєю суттю є реквізитом заповіту. Відсутність у заповіті вказівки на годину та хвилину його складення, не свідчить про його нікчемність.

Необґрунтованими є доводи апелянта про невідповідність форми оспорюваного заповіту вимогам чинного законодавства, стосовно того, що місце проживання заповідача, зазначене у тексті заповіту, не відповідало його фактичному місцю проживання на момент складання та посвідчення заповіту. Так, Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених затвердженого постановою КМУ № 419 від 15.06.1994 року, не містить вимоги про зазначення в заповіті саме фактичного місця проживання.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що в заповіті відсутній запис, що він складався поза межами приміщення органу місцевого самоврядування, оскільки, як вбачається з тексту оспорюваного заповіту його складено в с.Кобелячок, Кременчуцького району, Полтавської області, тобто в межах нотаріального округу, і дана обставина не є істотною умовою для визнання заповіту нікчемним.

Доводи ОСОБА_2, про те, що старостою с. Кобелячок (с. Малики) Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області Черепахою Таїсою Михайлівною, при складанні та посвідченні заповіту було порушено нотаріальну таємницю, є неспроможними. Так, статтею 1255 ЦК України визначено, що службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складання заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту. Проте у даній справі не встановлено фактів та позивачем не доведено, що Черепахою Таїсою Михайлівною, здійснено дії, які б свідчили про порушення нею таємниці заповіту.

ОСОБА_2, вказує, що у оспорюваному заповіті, перед підписом, не записано власноручно ОСОБА_7, запис про те, що даний заповіт прочитано ним вголос особисто.

Так, згідно вимог ч. 2 ст. 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. В оспорюваному заповіті, перед підписом заповідача, наявний запис Заповіт прочитано вголос, з моїх слів записано за допомогою загально прийнятих технічних засобів, вірно . Отже, зазначені доводи не заслуговують на увагу, оскільки Закон не вимагає здійснення вказаного запису власноручно заповідачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний заповіт відповідає вимогам закону щодо його форми, змісту та посвідчення, оскільки заповідач ОСОБА_7, недієздатним чи обмежено дієздатним визнаний судом не був, тому мав право на складання заповіту; заповіт має письмову форму та посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування; зміст заповіту, текст якого підписаний особисто заповідачем, міститься роз'яснення останньому положень статей 1233-1236, 1238, 1241, 1248, 1307 ЦК України; правочин зареєстровано в Спадковому реєстрі, тому підстав для визнання його нікчемним не має.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до незгоди з ним. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, понесені апелянтом судові витрати відшкодуванню не підлягають

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 грудня 2018 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2019 року.

Головуючий-суддя О.О. Панченко

Судді: В.П. Пікуль

Т.В. Одринська