Постанова

від 05.04.2019 по справі 628/1835/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

05 квітня 2019 року

м. Харків

справа № 625/1835/18

провадження № 22ц/818/1317/19

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Маміної О.В., Бровченка І.О.,

Учасники справи:

позивач - Київський міський центр зайнятості,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу

за позовною заявою Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Куп'янського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року, ухвалене суддею Коваленко О.А., повний текст якого виготовлений 23 листопада 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року позивач Київський міський центр зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, вказавши наступне.

20 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного центру зайнятості, як структурного підрозділу Київського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного. Відповідно дост.43 Закону України "Про зайнятість населення" та на підставі заяви відповідача наказом №НТ130927 від 27.09.2013 року відповідачу було надано статус безробітного з 20.09..2013 року та призначено допомогу по безробіттю згідно ст.ст.22, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000року №1533-ІІІ з 27.09.2013 року по 21.09.2014 року. Враховуючи те, що за останнім місцем роботи ОСОБА_2 був звільнений у зв'язку із суттєвою зміною умов праці згідно п.6 ст.36 Кодексу законів про працю України та отримав вихідну допомогу, відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пунктів 5.1, 5.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, наказом Оболонського РЦЗ від 27.09.2013 року за № НТ 130927 відповідачу відкладено виплату допомоги по безробіттю з 27.09.2013 року по 15.10.2013 року, та по закінченню вказаного періоду, наказом Оболонського РЦЗ від 05.11.2013 року за № НТ 131105 відповідачу розпочато виплату допомоги по безробіттю з 16.10.2013 року. На початку травня 2014 року, завдяки обміну даними про особу з Державною фіскальною службою України, були виявлені порушення умов перебування ОСОБА_2 на обліку як безробітним в Оболонському РЦЗ, а саме: перебування у трудових відносинах з ТОВ ЦЕНТР-АВТОКРАЇНА , код ЄДРПОУ 38216403. Згідно висновків акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за №315, складеного 02.06.2014 року Оболонським РЦЗ: У результаті звірки встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ ЦЕНТР-АВТОКРАЇНА з 28.10.2013 року по 01.11.2013 року та був звільнений за угодою сторін відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП України . В VI кварталі 2013 року ОСОБА_2 отримав дохід . Таким чином, з 28.10.2013 року ОСОБА_2 став зайнятою особою та не повідомив у встановлений термін Оболонський РЦЗ та втратив статус безробітного. Оскільки відповідач умисно приховав відомості щодо перебування у трудових відносинах з 28.10.2013 року по 01.11.2013 року та отримання доходу від такої зайнятості, Оболонським РЦЗ було видано наказ від 18.06.2014 року за № 148 про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно нарахованого матеріального забезпечення у розмірі 34137, 89 грн., яке складається з допомоги по безробіттю за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року. ОСОБА_2 надсилалося повідомлення від 18.06.2014 року за вих. № 25-3289 про необхідність відшкодування незаконно отриманих коштів, яке він проігнорував.

З цих підстав позивач просив суд стягнути з відповідача безпідставно нараховану допомогу по безробіттю у сумі 34137 грн. 89 коп. та судові витрати у розмірі 1762, 00 грн.

Рішенням Куп'янського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року позовну заяву Київського міського центру зайнятості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача кошти в сумі 34137,89 грн., а також суму судового збору - 1762 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Куп'янського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити з задоволенні позовних вимог Київського міського центру зайнятості та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дійсно, намагався влаштуватися на роботу, в тому числі до ТОВ Центр-Автокраїна . Однак пройшов співбесіду, залишив там копії документів, однак відмовився, оскільки його не влаштувала заробітна плата. Зазначає, що не писав заяву про прийняття на роботу, не здавав на підприємство трудову книжку, не ознайомлювався з наказами про прийняття на роботу та звільнення, ніякої заробітної плати не отримував, записи щодо прийняття на роботу та звільнення до трудової книжки не були занесені. Вважає, що зазначене підприємство було фіктивним, та використало його документи для створення видимості діяльності.

Представник Київського міського центру зайнятості надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відзив мотивований тим, що доводи апелянта про те, що не писав заяву про прийняття на роботу, не ознайомлювався з наказами про прийняття на роботу та звільнення спростовуються матеріалами справи. Апелянтом не було надано жодних доказів того, що ІП Центр -Автокраїна було фіктивним, таке твердження є лише припущенням, та не може розглядатися судом, як доказ. Доводи відповідача, що його документи були використані для створення видимості діяльності ІП Центр -Автокраїна , є безпідставними, оскільки він добровільно надав свої персональні дані. Вказують, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства України, з 28.10.2013 року відповідач став зайнятою особою, не повідомив у встановлений термін Оболонський РЦЗ та втратив статус безробітного.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Куп'янського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.09.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного (а.с. 7).

Згідно витягу із наказів Оболонського районного центру зайнятості в м. Київ Київського міського центру зайнятості про прийняття рішення по особі: ОСОБА_2, ПК № 027813092000023, від 19 червня 2014 року: наказом від 27.09.2013 року № НТ 130927 ОСОБА_2 надано статус безробітного з 20.09.2013 року на підставі ст.. 43 Закону України Про зайнятість населення ; наказом від 27.09.2013 року № НТ 130927 призначено допомогу по безробіттю з 27.09.2013 року по 21.09.2014 року на підставі ст..ст. 22, 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності : понад 10 років - 70% середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначення розміру: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70% - 180 к.д.; наказом від 27.09.2013 року № НТ130927 відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку з 27.09.2013 року по 15.10.2013 року; наказом від 05.11.2013 року № НТ131105 розпочато виплату допомоги по безробіттю з 16.10.2013 року; наказом від 25.02.2013 року № НТ140225 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недоотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України Про зайнятість населення відповідно до пп.5 п. 5 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та пп.5 п. 5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності на строк від 15 к.д. до 90 к.д.: з 24.02.2014 року по10.03.2014року; наказом від 03.03.2014 року № НТ140303 вважати недійсним прийняття рішення: наказ № НТ140303 від 03.03.2014 року ; наказом від 19.06.2014 року № НТ140619 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до пп. 8 п. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з 28.10.2013 року; наказом від 19.06.2014 № НТ140619 припинено реєстрацію безробітних, у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до абзацу 19 пп.1 п. 37 Порядку з 02.06.2014 року (а.с. 16).

Згідно акту № 315 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.06.2014 року, складеного Оболонським районним центром зайнятості ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ ЦЕНТР-АВТОКРАЇНА з 28.10.2013 року по 01.11.2013 року та був звільнений за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. В IV кв. 2013 року отримав дохід. Для звірки роботодавцем були надані: наказ № 69-к від 28.10.2013 року про прийняття ОСОБА_2 на посаду консультанта в ТОВ ЦЕНТР-АВТОКРАЇНА з 28.10.2013 року; наказ № 74-к від 01.11.2013 року про звільнення ОСОБА_2 з посади консультанта в ТОВ ЦЕНТР-АВТОКРАЇНА з 01.11.2013 року; звіт за формою № 1 ДФ за IV кВ. 2013 року (а.с. 10-15).

Наказом № 148 Оболонського районного центру зайнятості від 18.06.2014 року на підстав акту № 315 від 02.06. 2014 року визнано виплачене гр.. ОСОБА_2 матеріальне забезпечення у розмірі 34137, 89 грн. безпідставним та таким, що підлягає стягненню з вини особи (а.с. 17).

Розрахунком виплаченого матеріального забезпечення підтверджується загальна сума матеріального забезпечення, яка підлягає поверненню ОСОБА_2, яка становить 34137, 89 грн.(а.с. 18).

Статтею 1 , 2 Закону України Про зайнятість населення в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян,які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону України Про зайнятість населення до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Згідно із частиною другою статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застраховані особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу .

Так, в порушення вимог даного припису ОСОБА_2 суду не було надано доказів на підтвердження факту своєчасного подання позивачу відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а саме, наявності у нього трудового відносин з ТОВ Центр-Автокраїна в період з 28.10.2013 року по 01.11.2013 року.

Отже, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Відповідачем по справі не було надано доказів на спростування твердження позивача та доказів, що містять матеріали справи про факт порушення відповідачем статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Враховуючи викладене, а також те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано вимоги закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу та залишає без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259 , 268 , 367 , 368 , п. 1 ч. 1 ст. 374 , ст.ст. 375 , 381 , 382 , 383 , 384 , 388-392 ЦПК України , суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Куп'янського районного суду Харківської області від 23 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки у випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

І.О. Бровченко