Рішення

від 04.04.2019 по справі 462/6027/18

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6027/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Палюх Н.М.

при секретарі Колобич О.О.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, треті особи: директор ОСОБА_6 обласного центру зайнятості ОСОБА_7, первинна профспілкова організація працівників Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулута відшкодування моральної шкоди

в с т а н о в и в:

Позивач 26 вересня 2018 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 обласного центру зайнятості , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ директора ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 31 серпня 2018 року за № 295-к в частині його звільнення з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості з 10 вересня 2018 року у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, поновити його на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості з 10 вересня 2018 року, стягнути з ОСОБА_6 обласного центру зайнятості на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, за виключенням податків та інших обов'язкових платежів з моменту незаконного звільнення по день винесення рішення судом та стягнути моральну (немайнову) шкоду в розмірі 5 000,00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 20 липня 2001 року він працював на різних посадах у Старосамбірському районному центрі зайнятості, а з 30 березня 2015 року та по день звільнення - 10 вересня 2018 року на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості Львівської області. За час роботи, він неодноразово підвищував кваліфікацію, йому було оголошено подяки та нагороджено грамотами. Наказом директора ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 04 червня 2018 року № 149 було створено Старосамбірську районну філію ОСОБА_6 обласного центру зайнятості та затверджено Положення про Старосамбірську районну філію ОСОБА_6 обласного центру зайнятості. 04 липня 2018 року йому було вручено попередження відповідно до статті 49-2 КЗпП України, про майбутнє звільнення з 10 вересня 2018 року із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. У порядку працевлаштування йому пропонували набагато нижчі вакантні посади на період тимчасової роботи основного працівника у інших філіях відокремлених підрозділів ОСОБА_6 обласного центру зайнятості. Від запропонованих посад він відмовився 04 липня 2018 року.10 вересня 2018 року за № 16-3064/0-18 йому було скеровано листа за підписом директора ОСОБА_6 обласного центру зайнятості ОСОБА_7, у якому було зазначено, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, змінами істотних умов праці, скороченням штату працівників Старосамбірського районного центру зайнятості, скороченням посади начальника відділу взаємодії з роботадовцями Старосамбірського районного центру зайнятості йому було запропоновано переведення на посади нижчого рівня на період перебування основних працівників у відпустці по догляду за дитиною. Згідно штатного розпису Старосамбірського районного центру зайнятості Львівської області на 2018 рік, який введений з 01.01.2018 року у штатному розписі перебувала посада начальника відділу взаємодії з роботодавцями, де він працював на даній посаді до моменту звільнення. Згідно штатного розпису Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості на 2018 рік, який введений з 04.06.2018 року у штатному розписі збереглась аналогічна посада начальника відділу взаємодії з роботодавцями, однак йому не було запропоновано цієї посади, а таку запропоновано іншому працівнику. 10 вересня 2018 року йому було вручено під розписку копію наказу від 31.08.2018 року № 295-к про звільнення його з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості з 10 вересня 2018 року у зв язку зі скороченням штату працівників згідно пункту 1 ст. 40 КЗпП України та зроблено запис у трудовій книжці. Даний наказ вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню оскільки, працюючи на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості йому не було запропоновано аналогічної посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями у Старосамбірській районній філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, адже така посада у штатному розписі не змінювалась і залишилась у новоствореному структурному підрозділі. Крім цього, в протоколі № 01 від 21 серпня 2018 року засідання профспілкової організації Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості зазначено, що були присутні члени комітету ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, хоча це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_11 перебували станом на 21 серпня 2018 року в основній щорічній відпустці і не могли бути присутні на цьому засіданні. Про засідання профспілкової організації, яке відбувалось 21 серпня 2018 року його ніхто не повідомляв ні в письмовій, ні в усній формі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, надали пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та додатково пояснили, що після створення Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості позивач 26 червня 2018 року написав заяву про його переведення у дану філію, однак директор юридичної особи - Старосамбірського районного центру зайнятості відмовився приймати цю заяву, чому ОСОБА_1 був змушений скерувати її поштою ОСОБА_6 обласному центру зайнятості. 04 липня 2018 року позивачу було вручено попередження відповідно до статті 49-2 КЗпП України про майбутнє звільнення з 10 вересня 2018 року із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. У порядку працевлаштування ОСОБА_1 пропонували набагато нижчі вакантні посади на період тимчасової роботи основного працівника у інших філіях відокремлених підрозділів ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, від яких він відмовився, так як проживає у Старосамбірському районі, а тому немає можливості працювати в інших районах Львівського області чи у м. Львові. Крім цього, ствердили, що 21 серпня 2018 року не було засідання профспілкової організації Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, на якому розглядалося питання про надання дозволу на звільнення позивача, а протокол № 1 від 21 серпня 2018 року був складений та підписаний заднім числом, так як ОСОБА_8, ОСОБА_11, які підписали даний протокол, 21.08.2018 року перебували в основній щорічній відпустці, а тому не могли в цей день підписати такий. Також ствердили, що про засідання профспілкової організації, яке відбувалося 21 серпня 2018 року позивача ніхто не повідомляв. Між тим, позивач не є членом профспілкової організації Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості. Вважаю, що звільнення позивача з роботи відбулося з порушенням норм трудового законодавства. За наведеного, просять позов задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти позову заперечили, надали пояснення аналогічно наведеним у відзиві на позовну заяву і запереченнях на відповідь на відзив та додатково зазначили, що даний позов є безпідставний та необгрунтований, так покликання позивача на те, що станом на момент попередження про наступне вивільнення 04 липня 2018 року посада начальника відділу взаємодії з роботодавцями Філії ЛОЦЗ була вакантною і йому не запропонована не відповідає дійсності, так як станом 01 липня 2018 року всі посади Філії ЛОЦЗ були укомплектовані. Всі працівники Центру зайнятості, які виявили бажання працювати у Філії ЛОЦЗ, подали відповідні заяви на переведення до Філії ЛОЦЗ. Між тим, позивач такої заяви не подавав. Позивач був попереджений про наступне вивільнення з роботи у зв"язку із скороченням штату працівників, йому було запропоновано всі вакантні посади, як на час попередження про майбутнє звільнення, так і на момент звільнення, від зайняття яких позивач відмовився. Також зазначили, що Старосамбірський районний центр зайнятості, як юридична особа була припинена 20.03.2019 року, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вважають, що звільнення позивача з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому просять в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечила, надала пояснення аналогічно наведеним у письмовому поясненні на позовну заяву та додатково зазначила, що звільнення позивача з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості 10 вересня 2018 року у зв язку зі скороченнням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України відбулося з дотриманням норм чинного законодавства, так як 21 серпня 2018 року на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації Філії ЛОЦЗ було розглянуто подання ОСОБА_6 обласного центру зайнятості про надання згоди на звільнення трьох працівників, в тому числі і позивача. Оскільки позивач перебував у відпустці, листом від 15.08.2018 року його було повідомлено про час та місце засідання профспілкового комітету, однак на засідання він не з"явився. За результатами розгляду подання та долучених до нього документів, профспілковим комітетом було ухвалено рішення, яким погоджено звільнення позивача з роботи. Крім цього, протоколом № 08 від 30 серпня 2018 року засідання президії об єднаного комітету профспілкових організацій працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості погоджено ухвалене рішення первинної профспілкової організації щодо надання згоди на вивільнення позивача. За наведеного, просить в задоволенні позову відмовити.

Директор ОСОБА_6 обласного центру зайнятості ОСОБА_7 в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив і суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зазначили, що вони є членами профспілкового комітету Старосамбірської філії ЛОЦЗ. 21 серпня 2018 року з 17 год. до 18 год. в приміщенні архіву Філії ЛОЦЗпроводилося засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Старосамбірської філії ЛОЦЗ, на якому розглядалось подання ОСОБА_6 обласного центру зайнятості про надання згоди на звільнення трьох працівників Старосамбірського районного центру зайнятості, в тому числі і позивача, у зв"язку із скороченням штату працівників. Позивач на засідання профспілкового комітету не з"явився. За наслідками розгляду подання було прийнято рішення про надання згоди на звільнення цих працівників із займаних ними посад. ОСОБА_12, ОСОБА_11 ствердили, що дійсно вони 21 серпня 2018 року перебували в основній щорічній відпустці, однак на запрошення голови первинної профспілкової організації Філії ЛОЦЗ прийшли на засідання та приймали в ньому участь.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, свідків, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 30 грудня 2004 року був призначений на посаду начальника відділу взаємодії з працедавцями Старосамбірського районного центру зайнятості, 08 листопада 2011 року даний відділ перейменовано на відділ взаємодії з роботодавцями. Згідно наказу № 58 від 30 березня 2015 року він продовжив роботу на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості Львівської області, де працював до 10 вересня 2018 року /а.с. 9, 10, 33-41/. За час роботи, позивач неодноразово підвищував кваліфікацію, йому було оголошено подяки та нагороджено грамотами /а.с. 46-51/.

Також судом встановлено , що листом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 14.09.2016 року №ДЦ 13-6409/0/6-16 повідомлено обласні центри зайнятості про те, що розглядається питання щодо реорганізації базових центрів зайнятості шляхом їх приєднання до відповідних обласних центрів зайнятості та створення відокремлених підрозділів (філій) /а.с.129/. У зв'язку із цим, ОСОБА_6 обласний центр зайнятості листом від 19.09.2016 року №15-3483/0-16 повідомив голову об'єднаного комітету профспілкових організацій працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості та голів первинних профспілкових організацій працівників обласного, міських, міськрайонних та районних центрів зайнятості про можливе скорочення чисельності або штату працівників, тобто про майбутнє вивільнення працівників обласної служби зайнятості за п.1 ст. 40 КЗпП України /а.с.130/.

Наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 27.10.2016 року №195 Про реорганізацію базових центрів зайнятості Львівської області реорганізовано шляхом приєднання до ОСОБА_6 обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491180) базові центри зайнятості, зокрема Старосамбірський районний центр зайнятості (ЄДРПОУ 25544729). Даним наказом установлено, що ОСОБА_6 обласний центр зайнятості є правонаступником майна, прав та обов'язків реорганізованих базових центрів зайнятості /а.с.131/, що також підтверджується долученим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2019 року № 24400937.

Наказом ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 09.11.2016 року № 245 Про заходи у зв'язку з припиненням юридичних осіб призначено голів комісій з припинення юридичної особи в центрах зайнятості, які реорганізовуються, зокрема Старосамбірського районного центру зайнятості, та зобов'язав їх вжити заходів, відповідно до чинного законодавства щодо припинення юридичної особи шляхом приєднання до ОСОБА_6 обласного центру зайнятості /а.с. 132/.

Наказом ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 20.04.2018 року №87 Про затвердження граничної чисельності працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості на 2018 рік затверджено граничну чисельність працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості у кількості 576 одиниць, що порівняно із граничною чисельністю працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості на 2017 рік (614 одиниць) зменшено на 38 одиниць /а.с.133/.

Листами ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 07.06.2018 року №16-1891/0-18 та від 07.06.2018 року №16-1892/0-18 повідомлено голову об'єднаного комітету профспілкових організацій працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості та відповідно голову первинної профспілкової організації працівників Старосамбірського районного центру зайнятості про можливе вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників /а.с.137-138/.

Наказом ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 04.06.2018 року №149 Про створення Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості та затвердження її Положення створено Старосамбірську районну філію ЛОЦЗ /а.с.139/.

Згідно п.1.3. Положення про Старосамбірську районну філію ЛОЦЗ, Старосамбірська районна філія ЛОЦЗ є відокремленим підрозділом центру зайнятості. Філія створюється центром зайнятості, йому підпорядковується та йому підзвітна.

Згідно п. 1.4. даного Положення, Старосамбірська районна філія ЛОЦЗ не є юридичною особою, не має окремого балансу, окремого рахунку в установах банків /а.с. 140-142/.

Наказом від 04.06.2018 року №152 Про введення в дію штатних розписів філій ОСОБА_6 обласного центру зайнятості введено в дію з 04.06.2018 року штатний розпис Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості (надалі - Філія ЛОЦЗ) /а.с. 143, 144/.

Згідно штатного розпису Старосамбірського районного центру зайнятості на 2018 рік, що вводиться з 01.01.2018 року було передбачено 21,5 штатні одиниці /а.с. 56/.

Згідно штатного розпису Старосамбірської районної філії ЛОЦЗ на 2018 рік, що вводиться з 04.06.2018 року передбачено 17,5 штатні одиниці /а.с. 57/.

На виконання наказу ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 07.06.2018 року № 192-к Про ознайомлення працівників Старосамбірського районного центру зайнятості з структурою та штатним розписом Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості та додатку до наказу всі працівники Центру зайнятості, в тому числі і позивач були ознайомлені з структурою та штатним розписом Філії ЛОЦЗ /а.с.145, 146/.

Наказом Центру зайнятості від 11.06.2018 року № 42 Про проведення заходів щодо мінімізації наслідків пов'язаних з запланованим вивільненням у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату Центром зайнятості була створена комісія для визначення серед працівників, посади яких скорочуються, осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення. На засіданні Комісії 22-23.06.2018 року розглянуто питання щодо визначення переважного права на залишення на роботі та наявності серед працівників, посади яких скорочуються, осіб, щодо яких встановлено обмеження на звільнення. Рішенням Комісії було визначено ймовірні кандидатури працівників, які підпадатимуть під можливе вивільнення за п. 1 ст.40 КЗпПУ /а.с.147,160-163/.

Наказом від 21.06.2018 року № 210-к Про створення комісії та подання пропозицій щодо переведення на нові посади ОСОБА_6 обласний центр зайнятості зобов'язав директора Філії ЛОЦЗ (М.Пізнак) подати пропозиції щодо переведення працівників Центру зайнятості на нові посади у Філію ЛОЦЗ (з урахуванням переважного права на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення). Директором Філії ЛОЦЗ листом від 23.06.2018 року № 02-12/670 були подані пропозиції щодо переведення працівників Центру зайнятості на нові посади у Філію ЛОЦЗ. Відповідно до поданих пропозицій непереведеними на нові посади до Філії ЛОЦЗ, а отже претендентами на скорочення вказано три працівники, в тому числі позивач /а.с. 58, 59,157-159/.

Наказом ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 27.06.2018 року № 238-к Про організацію здійснення попередження про можливе звільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням штату працівників Старосамбірського районного центру зайнятості зобов язано підготувати письмове попередження про наступне вивільнення з пропозиціями про переведення на вакантні посади позивачу та ще двом працівникам /а.с.164/. На підставі даного наказу, 04 липня 2018 року позивачу під особистий підпис було вручено попередження про скорочення штату працівників Старосамбірського районного центру зайнятості, скорочення посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями та майбутнє звільнення його 10.09.2018 року із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України та запропоновано у порядку працевлаштування наявні вакантні посади у ОСОБА_6 обласному центрі зайнятості та його структурних підрозділах, від яких ОСОБА_1 04 липня 2018 року відмовився /а.с. 165/.

Листом від 06.07.2018 року №16-2270/0-18 ОСОБА_6 обласний центр зайнятості запропонував позивачу додатково нові вакантні посади, однак від запропонованих посад 09 липня 2018 року він відмовився /а.с.166/.

Відповідно до ст. 69 Статуту професійної спілки працівників державних установ України Повноваження виборного органу первинної організації не припиняються у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації, перепрофілювання установи. У таких випадках змінюється лише назва організації Профспілки відповідно до нової назви установи. Рішення з цього приводу доводиться до відома вищого за рівнем виборного органу .

У зв'язку з чим, 02 липня 2018 року на загальних профспілкових зборах Первинної профспілкової організації Старосамбірського районного центру зайнятості було прийнято рішення про перейменування Первинної профспілкової організації працівників Старосамбірського районного центру зайнятості на Первинну профспілкову організацію працівників Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості.

14 серпня 2018 року ОСОБА_6 обласний центр зайнятості надіслав голові первинної профспілкової організації працівників Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості подання від 14 серпня 2018 року № 16- 2762/0-18 щодо надання погодження про наступне звільнення ОСОБА_1, начальника відділу взаємодії з роботодавцями Центру зайнятості, за п.1 ст.40 КЗпПУ. Протоколом №1 від 21 серпня 2018 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Філії ЛОЦЗ ухвалено погодити звільнення начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості ОСОБА_1 /а.с. 167-168/.

17 серпня 2018 року ОСОБА_6 обласний центр зайнятості надіслав голові об'єднаного комітету профспілкових організацій працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості подання № 16-2831/0-18 щодо надання погодження про наступне звільнення ОСОБА_1, начальника відділу взаємодії з роботодавцями, за п.1 ст.40 КЗпПУ. Протоколом № 08 від 30 серпня 2018 року засідання президії об'єднаного комітету профспілкових організацій працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості погоджено ухвалене рішення первинної профспілкової організації працівників Центру зайнятості щодо надання згоди на вивільнення ОСОБА_1, начальника відділу взаємодії з роботодавцями Центру зайнятості /а.с. 169,170/.

Наказом ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 31 серпня 2018 №295-к З особового складу позивача звільнено з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості 10 вересня 2018 року у зв'язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України /а.с. 171/.

При звільненні 10 вересня 2018 року позивачу ОСОБА_6 обласним центром зайнятості листом № 16-3064/0-18 було запропоновано переведення на всі вакантні посади, від зайняття яких він 10 вересня 2018 року відмовився /а.с. 172/.

Згідно довідки про доходи від 12 вересня 2018 року, сума нарахованого позивачу доходу за період липень-серпень 2018 року становить 26719,86 грн. /а.с. 60/.

Згідно виписки з амбулаторної картки № 013402 від 21 вересня 018 року, вбачається, що позивач з 11 вересня 2018 року звертався до комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради Старосамбірський центр первинної медичної допомоги зі скаргами на погіршення стану здоров я /а.с. 63/.

З пояснень представників відповідача та матеріалів справи судом встановлено, що станом на 01 липня 2018 року всі штатні посади у Старосамбірській філії ЛОЦЗ були зайняті згідно Наказу ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 27 червня 2018 року № 221-к З особового складу , за яким працівники Старосамбірського районного центру зайнятості переведені до Філії ЛОЦЗ з 01 липня 2018 року на підставі поданих ними заяв про переведення на відповідні посади. Між тим, позивач заяви на переведення до Філії ЛОЦЗ не подавав, що також підтверджується довідкою ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 29 січня 2019 року № 13-360/0-19 /а.с. 217/.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, ініціатива власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Відповідно до ч. 4 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, як ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Вживані у цій нормі поняття: "ліквідація", "реорганізація", "перепрофілювання", "банкрутство", "скорочення чисельності або штату працівників" - стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів.

Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться в ст. ст. 80, 104 - 111 ЦК України, ст. ст. 62-66, 79-92 ГК України.

Згідно з цими нормами підприємство, установа самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство, установа може складатися з виробничих або функціональних структурних підрозділів (виробництв, відділень, цехів, управлінь, бюро, служб, тощо) та створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Філії та представництва, як і інші структурні підрозділи підприємства, установи, організації не мають статусу юридичних осіб і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (ст. 95 ЦК України, ч. 4 ст. 64 ГК України).

Відтак підставою для розірвання з працівником трудового договору у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України може бути ліквідація або реорганізація саме підприємства, установи, організації як юридичної особи.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до положень ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1 та 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступника.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ч.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Судам слід мати на увазі, що при проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки.

Отже, власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював.

У постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-3048цс15 зроблено правовий висновок про те, що оскільки обов'язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо запропонував працівникові наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, тощо.

Аналіз вказаних норм трудового законодавства дає суду підстави для висновку, що у випадку змін в організації виробництва і праці, які викликані реорганізацією установи шляхом її приєднання до іншої установи, в зв'язку з якою відбувається скорочення чисельності або штату працівників, у разі не надання працівником згоди на переведення його на запропоновану йому іншу роботу, трудовий договір з таким працівником може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Так, на підставі доказів, досліджених в судовому засіданні, судом встановлено, що Старосамбірський районний центр зайнятості, який був юридичною особою публічного права, у встановленому порядку реорганізовано шляхом приєднання до ОСОБА_6 обласного центру зайнятості. В результаті реорганізації Старосамбірський районний центр зайнятості, як юридична особа припинена. Між тим, суд зазначає, що всіх працівників Старосамбірського районного центру зайнятості у встановленому порядку було попереджено про наступне вивільнення у зв'язку із зміною істотних умов праці та скороченням штату та запропоновано іншу роботу у створеній Старосамбірській районній філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості. На підставі поданих працівниками заяв, останні були переведені у новостворену філію ЛОЦЗ, при цьому позивач такої заяви не подавав.

Суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що 26 червня 2018 року він написав заяву про переведення його на посаду начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, однак така заява не була прийнята директором Старосамбірського районного центру зайнятості, а тому скерована ним поштою у ОСОБА_6 обласний центр зайнятості, оскільки суду не надано належних доказів на підтвердження цього і таке спростовується поясненнями представників відповідачів та зібраними по справі доказами, в тому числі і довідкою ОСОБА_6 обласного центру зайнятості ( Центрального апарату) від 29 січня 2019 року № 13-360/0-19, за якими у ОСОБА_6 обласний центр зайнятості заява від ОСОБА_1 про переведення на роботу у Філію не надходила.

Також суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що 21 серпня 2018 року не проводилося засідання профспілкової організації Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, на якому розглядалося подання про надання згоди на його звільнення і на яке запрошено його не було, а протокол № 1 від 21.08.2018 року був складений та підписаний заднім числом, так як члени профкому ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в цей день перебували у щорічній основній відпустці, оскільки таке спростовується поясненнями представника профспілкової організації Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11 і ОСОБА_10, за якими засідання проспілкового комітету відбулося 21 серпня 2018 року і на такому були присутні всі члени профспілкового комітету, при цьому позивач на вказане засідання не з"явився, хоча листом повідомлявся про час і місце його проведення.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Старосамбірський районний центр зайнятості був юридичною особою, ідентифікаційний код якого 22534038, засновник Міністерство соціальної політики України, дата державної реєстрації вказаної юридичної особи 22.01.1991, 10.12.2005 року, номер запису 14091200000000169. Дата припинення юридичної особи Старосамбірського районного центру зайнятості 20.03.2019 року, правонаступником є ОСОБА_6 обласний центр зайнятості.

За змістом ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Порядок та умови застосування переважного права на залишення працівників на роботі за таких обставин врегульовано ст. 42 КЗпП України.

Виходячи зі встановлених обставин, з урахуванням вищенаведених норм права, доводи позивача про те, що відповідачем проведено його звільнення з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості без урахування його переважного права на зайняття аналогічної посади у філії, не є обґрунтованими, оскільки позивача було звільнено за скороченням штату працівників у зв'язку з ліквідацією (реорганізацією) юридичної особи, фактично за даних обставин мова йде про право на працевлаштування на нові посади, а відтак правила про перевагу на залишення на роботі, встановлені ст. 42 КЗпП України в даному випадку не застосовуються.

Окрім цього, як встановлено судом, 04 липня 2018 року в день попередження про звільнення з роботи позивачу дійсно не було запропоновано жодної посади у Старосамбірській районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, оскільки всі штатані посади у цій філії станом на 01 липня 2018 року були зайняті, що підтверджується наказом ОСОБА_6 обласного центру зайнятості від 27 червня 2018 року № 221-к З особового складу .

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу протягом періоду з дати попередження про майбутнє вивільнення і до часу самого звільнення, а саме 04 липня 2018 року, 06 липня 2018 року та 10 вересня 2018 року пропонувалися усі вакантні посади у штаті ОСОБА_6 обласного центру зайнятості та штатах його структурних підрозділів по області, однак від зайняття таких він відмовився.

За наведеного, судом достовірно встановлено, що позивач не скористався своїм правом на продовження трудових відносин з відповідачем, що в подальшому надало відповідачеві право для прийняття рішення про розірвання трудового договору та звільнення позивача за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості у зв'язку з скороченням штату працівників, реорганізацією вказаної установи та її припинення.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення позивача було проведено з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, так як він був своєчасно, під особистий підпис, повідомлений про наступне вивільнення, одночасно з попередженням про наступне вивільнення для подальшого працевлаштування 04 липня 2018 року, 06 липня 2018 року і також на момент звільнення 10 вересня 2018 року йому було запропоновано всі вакантні посади, однак від таких він відмовився, заяви про переведення на інші посади не подав, профспілковою організацією Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості працівників Центру зайнятості надано згоду на вивільнення позивача та таке погоджено президією об єднаного комітету профспілкових організацій працівників ОСОБА_6 обласної служби зайнятості, а тому відсутні правові підстав для визнання неправомірним та скасування наказу від 31 серпня 2018 року №295-к З особового складу про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості 10 вересня 2018 року у зв язку зі скороченням штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірській районній філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, суд зазначає, що позивач не вправі вимагати поновлення його на роботі на новоствореному підприємстві, оскільки він не був переведений туди в установленому законом порядку. За наведеного, дана позовна вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від вимог про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі, а оскільки в задоволенні основних позовних вимог відмовлено, то похідні вимоги також до задовлення не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 81, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, треті особи: директор ОСОБА_6 обласного центру зайнятості ОСОБА_7, первинна профспілкова організація працівників Старосамбірської районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_6 обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ 03491180, знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Бортнянського,11а.

Третя особа: директор ОСОБА_6 обласного центру зайнятості ОСОБА_7, працює за адресою: м.Львів, вул. Бортнянського,11а.

Третя особа: первинна профспілкова організація працівників Старосамбірсмької районної філії ОСОБА_6 обласного центру зайнятості, знаходиться за адресою: м.Старий Самбір, вул. Д.Галицького, 128.

Повний текст судового рішення складено 09 квітня 2019 року.

Суддя: