Постанова

від 05.09.2019 по справі 462/6027/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/6027/18 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.

Провадження № 22-ц/811/1557/19 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м.Львів

Справа № 462/6027/18

Провадження № 22ц/811/1557/19

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого : Приколоти Т.І.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Залізничного районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 4 квітня 2019 року (суддя Палюх Н.М.),

у справі

за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості, з участю третіх осіб: директора Львівського обласного центру зайнятості ОСОБА_9 , Первинної профспілкової організації працівників Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

26 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування накауз директора Львівського обласного центру зайнятості від 31 серпня 2018 року за № 295-к в частині його звільнення з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості з 10 вересня 2018 року у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України; поновлення його на посаді; стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за виключенням податків та інших обов`язкових платежів з моменту незаконного звільнення по день винесення рішення судом та стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що з 20 липня 2001 року він працював на різних посадах у Старосамбірському районному центрі зайнятості, а з 30 березня 2015 року по 10 вересня 2018 року на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості Львівської області. За час роботи, він неодноразово підвищував кваліфікацію, йому було оголошено подяки та нагороджено грамотами. Наказом директора Львівського обласного центру зайнятості від 4 червня 2018 року № 149 створено Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості та затверджено Положення про Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості. Вказує, що 4 липня 2018 року йому було вручено попередження відповідно до статті 49-2 КЗпП України, про майбутнє звільнення з 10 вересня 2018 року із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Зазначає, що у порядку працевлаштування йому пропонували набагато нижчі вакантні посади на період тимчасової роботи основного працівника у інших філіях відокремлених підрозділів Львівського обласного центру зайнятості. Від запропонованих посад він відмовився. 10 вересня 2018 року йому запропоновано переведення на посади нижчого рівня на період перебування основних працівників у відпустці по догляду за дитиною. Вказує, що згідно штатного розпису Старосамбірського районного центру зайнятості Львівської області на 2018 рік, який введений з 1 січня 2018 року у штатному розписі перебувала посада начальника відділу взаємодії з роботодавцями, на якій він працював до моменту звільнення. Згідно штатного розпису Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості на 2018 рік, який введений з 4 червня 2018 року у штатному розписі збереглась аналогічна посада начальника відділу взаємодії з роботодавцями, однак йому не було запропоновано цієї посади, а таку запропоновано іншому працівнику. 10 вересня 2018 року йому вручено копію наказу про звільнення та зроблено запис у трудовій книжці. Даний наказ вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню оскільки під час перебування на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості йому не було запропоновано аналогічної посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями у Старосамбірській районній філії Львівського обласного центру зайнятості, адже така посада у штатному розписі не змінювалась і залишилась у новоствореному структурному підрозділі. Зазначає, що в протоколі № 01 від 21 серпня 2018 року засідання профспілкової організації Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості зазначено, що були присутні члени комітету ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , хоча це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перебували станом на 21 серпня 2018 року в основній щорічній відпустці і не могли бути присутні на цьому засіданні. Вказує, що про засідання профспілкової організації його ніхто не повідомляв. Просить позов задовольнити.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 4 квітня 2019 року в позові відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на доводи позовної заяви. Вказує, що після створення Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості він (позивач) 26 червня 2018 року написав заяву про його переведення у дану філію, однак директор юридичної особи - Старосамбірського районного центру зайнятості відмовився приймати цю заяву, тому він скерував її поштою Львівському обласному центру зайнятості. Зазначає, що йому пропонували нижчі вакантні посади на період тимчасової роботи основного працівника у інших філіях відокремлених підрозділів Львівського обласного центру зайнятості, від яких він відмовився, так як проживає у Старосамбірському районі, а тому не має можливості працювати в інших районах Львівського області чи у м. Львові. Вважає, що звільнення відбулося з порушенням норм трудового законодавства.

24 червня 2019 року Львівський обласний центр зайнятості подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на безпідставність позову. Зазначає, що всі працівники Центру зайнятості, які виявили бажання працювати у Філії Львівського обласного центру зайнятості, подали відповідні заяви на переведення до Філії. Позивач такої заяви не подавав. Стверджує, що позивач був попереджений про наступне вивільнення з роботи у зв"язку із скороченням штату працівників, йому було запропоновано всі вакантні посади, як на час попередження про майбутнє звільнення, так і на момент звільнення, від зайняття яких позивач відмовився. Вважає, що звільнення позивача з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства.

24 червня 2019 року Первинна профспілкова організація працівників Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Стверджує, що звільнення позивача з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості 10 вересня 2018 року у зв`язку зі скороченнням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України відбулося з дотриманням норм чинного законодавства, так як 21 серпня 2018 року на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації Філії ЛОЦЗ було розглянуто подання Львівського обласного центру зайнятості про надання згоди на звільнення трьох працівників, в тому числі і позивача. Оскільки позивач перебував у відпустці, листом від 15 серпня 2018 року його було повідомлено про час та місце засідання профспілкового комітету, однак на засідання він не з`явився. За результатами розгляду подання та долучених до нього документів, профспілковим комітетом було ухвалено рішення, яким погоджено звільнення позивача з роботи.

24 червня 2019 року директором Львівського обласного центру зайнятості ОСОБА_9 . подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність рішення суду першої інстанці. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України у чинній на даний час редакції суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Встановлено, що 30 грудня 2004 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника відділу взаємодії з працедавцями Старосамбірського районного центру зайнятості, 8 листопада 2011 року даний відділ переіменовано на відділ взаємодії з роботодавцями. Згідно наказу № 58 від 30 березня 2015 року він продовжив роботу на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості Львівської області, де працював до 10 вересня 2018 року. За час роботи, позивач неодноразово підвищував кваліфікацію, йому було оголошено подяки та нагороджено грамотами.

Листом Державної служби зайнятості від 14 вересня 2016 року №ДЦ 13-6409/0/6-16 повідомлено обласні центри зайнятості про розгляд питання щодо реорганізації базових центрів зайнятості шляхом їх приєднання до відповідних обласних центрів зайнятості та створення відокремлених підрозділів (філій) У зв`язку із цим, Львівський обласний центр зайнятості листом від 19 вересня 2016 року №15-3483/0-16 повідомив голову об`єднаного комітету профспілкових організацій працівників Львівської обласної служби зайнятості та голів первинних профспілкових організацій працівників обласного, міських, міськрайонних та районних центрів зайнятості про можливе скорочення чисельності або штату працівників, тобто про майбутнє вивільнення працівників обласної служби зайнятості за п.1 ст. 40 КЗпП України.

27 жовтня 2016 року наказом Державної служби зайнятості №195 Про реорганізацію базових центрів зайнятості Львівської області реорганізовано шляхом приєднання до Львівського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491180) базові центри зайнятості, зокрема Старосамбірський районний центр зайнятості.

Встановлено, що Львівський обласний центр зайнятості є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованих базових центрів зайнятості.

Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 9 листопада 2016 року № 245 Про заходи у зв`язку з припиненням юридичних осіб призначено голів комісій з припинення юридичної особи в центрах зайнятості, які реорганізовуються, зокрема Старосамбірського районного центру зайнятості, та зобов`язано їх вжити заходів, відповідно до чинного законодавства щодо припинення юридичної особи шляхом приєднання до Львівського обласного центру зайнятості.

Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 20 квітня 2018 року №87 Про затвердження граничної чисельності працівників Львівської обласної служби зайнятості на 2018 рік затверджено граничну чисельність працівників Львівської обласної служби зайнятості у кількості 576 одиниць, що порівняно із граничною чисельністю працівників Львівської обласної служби зайнятості на 2017 рік (614 одиниць) зменшено на 38 одиниць.

7 червня 2018 року листами Львівського обласного центру зайнятості від №16-1891/0-18 та №16-1892/0-18 повідомлено голову об`єднаного комітету профспілкових організацій працівників Львівської обласної служби зайнятості та відповідно голову первинної профспілкової організації працівників Старосамбірського районного центру зайнятості про можливе вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників.

Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 4 червня 2018 року №149 Про створення Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення створено Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості.

Згідно п.1.3. Положення про Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості, така філія є відокремленим підрозділом центру зайнятості. Філія створюється центром зайнятості, йому підпорядковується та йому підзвітна.

Згідно п. 1.4. цього Положення зазначена філія ЛОЦЗ не є юридичною особою, не має окремого балансу, окремого рахунку в установах банків.

Наказом від 4 червня 2018 року №152 Про введення в дію штатних розписів філій Львівського обласного центру зайнятості введено в дію з 4 червня 2018 року штатний розпис Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості.

Згідно штатного розпису Старосамбірського районного центру зайнятості на 2018 рік, що вводиться з 1 січня 2018 року передбачено 21,5 штатних одиниць.

Згідно штатного розпису на 2018 рік, що вводиться з 4 червня 2018 року передбачено 17,5 штатні одиниці.

На виконання наказу Львівського обласного центру зайнятості від 7 червня 2018 року № 192-к Про ознайомлення працівників Старосамбірського районного центру зайнятості з структурою та штатним розписом Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості та додатку до наказу всі працівники Центру зайнятості, в тому числі і позивач були ознайомлені з структурою та штатним розписом Філії.

Наказом Центру зайнятості від 11 червня 2018 року № 42 Про проведення заходів щодо мінімізації наслідків пов`язаних з запланованим вивільненням у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності та штату Центром зайнятості була створена комісія для визначення серед працівників, посади яких скорочуються, осіб, які мають переважне право на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення. На засіданні Комісії 22-23 червня 2018 року розглянуто питання щодо визначення переважного права на залишення на роботі та наявності серед працівників, посади яких скорочуються, осіб, щодо яких встановлено обмеження на звільнення. Рішенням Комісії було визначено ймовірні кандидатури працівників, які підпадатимуть під можливе вивільнення за п. 1 ст.40 КЗпПУ.

Наказом від 21 червня 2018 року № 210-к Про створення комісії та подання пропозицій щодо переведення на нові посади Львівський обласний центр зайнятості зобов`язав директора Філії подати пропозиції щодо переведення працівників Центру зайнятості на нові посади у Філію Львівського обласного центру зайнятості (з урахуванням переважного права на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення).

Директором Філії 23 червня 2018 року подані пропозиції щодо переведення працівників Центру зайнятості на нові посади у Філію. Відповідно до поданих пропозицій непереведеними на нові посади до Філії, а отже претендентами на скорочення вказано три працівники, в тому числі позивача.

Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 27 червня 2018 року № 238-к Про організацію здійснення попередження про можливе звільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням штату працівників Старосамбірського районного центру зайнятості зобов`язано підготувати письмове попередження про наступне вивільнення з пропозиціями про переведення на вакантні посади позивачу та ще двом працівникам.

Встановлено, що 4 липня 2018 року позивачу вручено попередження про скорочення штату працівників Старосамбірського районного центру зайнятості, скорочення посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями та майбутнє звільнення його 10 вересня 2018 року із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України та запропоновано у порядку працевлаштування наявні вакантні посади у Львівському обласному центрі зайнятості та його структурних підрозділах, від яких ОСОБА_1 відмовився.

Листом від 6 липня 2018 року №16-2270/0-18 Львівський обласний центр зайнятості запропонував позивачу додатково нові вакантні посади, яких 9 липня 2018 року він відмовився.

Відповідно до ст. 69 Статуту професійної спілки працівників державних установ України Повноваження виборного органу первинної організації не припиняються у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації, перепрофілювання установи. У таких випадках змінюється лише назва організації Профспілки відповідно до нової назви установи. Рішення з цього приводу доводиться до відома вищого за рівнем виборного органу .

2 липня 2018 року на загальних профспілкових зборах Первинної профспілкової організації Старосамбірського районного центру зайнятості прийнято рішення про перейменування Первинної профспілкової організації працівників Старосамбірського районного центру зайнятості на Первинну профспілкову організацію працівників Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості.

14 серпня 2018 року Львівський обласний центр зайнятості надіслав голові первинної профспілкової організації працівників Старосамбірської районної філії Львівського обласного центру зайнятості подання від 14 серпня 2018 року № 16- 2762/0-18 щодо надання погодження про наступне звільнення ОСОБА_1 , начальника відділу взаємодії з роботодавцями Центру зайнятості. Протоколом №1 від 21 серпня 2018 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Філії Львівського обласного центру зайнятості ухвалено погодити звільнення начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості ОСОБА_1

17 серпня 2018 року Львівський обласний центр зайнятості надіслав голові об`єднаного комітету профспілкових організацій працівників Львівської обласної служби зайнятості подання № 16-2831/0-18 щодо надання погодження про наступне звільнення ОСОБА_1 Протоколом № 08 від 30 серпня 2018 року засідання президії об`єднаного комітету профспілкових організацій працівників Львівської обласної служби зайнятості погоджено ухвалене рішення первинної профспілкової організації працівників Центру зайнятості щодо надання згоди на вивільнення ОСОБА_1 , начальника відділу взаємодії з роботодавцями Центру зайнятості.

Наказом Львівського обласного центру зайнятості від 31 серпня 2018 року №295-к З особового складу позивача звільнено з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості 10 вересня 2018 року у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Встановлено, що при звільненні 10 вересня 2018 року позивачу Львівським обласним центром зайнятості листом № 16-3064/0-18 було запропоновано переведення на всі вакантні посади, від зайняття яких він відмовився.

Згідно довідки про доходи від 12 вересня 2018 року сума нарахованого позивачу доходу за період липень-серпень 2018 року становить 26 719,86 грн.

Згідно виписки з амбулаторної картки № 013402 від 21 вересня 2018 року позивач з 11 вересня 2018 року звертався до комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради Старосамбірський центр первинної медичної допомоги зі скаргами на погіршення стану здоров`я.

Встановлено, що станом на 1 липня 2018 року всі штатні посади у Старосамбірській філії Львівського обласного центру зайнятості були зайняті згідно Наказу Львівського обласного центру зайнятості від 27 червня 2018 року № 221-к З особового складу , за яким працівники Старосамбірського районного центру зайнятості переведені до Філії з 1 липня 2018 року на підставі поданих ними заяв про переведення на відповідні посади. Позивач заяви на переведення не подавав, що підтверджується довідкою Львівського обласного центру зайнятості від 29 січня 2019 року № 13-360/0-19.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 21 цього Кодексу, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, ініціатива власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41).

Відповідно до ч. 4 ст.36 цього Кодексу у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Передбачено декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників. Ці підстави стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів.

Відповідно до ст. ст. 80, 104 - 111 ЦК України, ст. ст. 62-66, 79-92 ГК України підприємство, установа самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство, установа може складатися з виробничих або функціональних структурних підрозділів (виробництв, відділень, цехів, управлінь, бюро, служб, тощо) та створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Філії та представництва, як і інші структурні підрозділи підприємства, установи, організації не мають статусу юридичних осіб і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Підставою для розірвання з працівником трудового договору у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України може бути ліквідація або реорганізація саме підприємства, установи, організації як юридичної особи.

Частиною 2 ст. 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до положень ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступника.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 Про практику розгляду судами трудових спорів , розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ч.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

При проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки.

Власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільняється, працював.

Встановлено, що обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо запропонував працівникові наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, тощо.

Аналіз вказаних норм трудового законодавства дає суду підстави для висновку, що у випадку змін в організації виробництва і праці, які викликані реорганізацією установи шляхом її приєднання до іншої установи, в зв`язку з якою відбувається скорочення чисельності або штату працівників, у разі не надання працівником згоди на переведення його на запропоновану йому іншу роботу, трудовий договір з таким працівником може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Встановлено, що Старосамбірський районний центр зайнятості, який був юридичною особою публічного права, у встановленому порядку реорганізовано шляхом приєднання до Львівського обласного центру зайнятості. В результаті реорганізації Старосамбірський районний центр зайнятості, як юридична особа припинена. Між тим, суд зазначає, що всіх працівників Старосамбірського районного центру зайнятості у встановленому порядку було попереджено про наступне вивільнення у зв`язку із зміною істотних умов праці та скороченням штату та запропоновано іншу роботу у створеній Старосамбірській районній філії Львівського обласного центру зайнятості. На підставі поданих працівниками заяв, останні були переведені у новостворену філію, при цьому позивач такої заяви не подавав.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Старосамбірський районний центр зайнятості був юридичною особою, ідентифікаційний код якого 22534038, засновник - Міністерство соціальної політики України, дата державної реєстрації вказаної юридичної особи - 22 січня 1991 року, 10 грудня 2005 року, номер запису 14091200000000169. Дата припинення юридичної особи Старосамбірського районного центру зайнятості - 20 березня 2019 року, правонаступником є Львівський обласний центр зайнятості.

Відповідно до ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Порядок та умови застосування переважного права на залишення працівників на роботі за таких обставин врегульовано ст. 42 КЗпП України.

Встановлено, що позивача було звільнено за скороченням штату працівників у зв`язку з ліквідацією (реорганізацією) юридичної особи, фактично за даних обставин мова йде про право на працевлаштування на нові посади. Правила про перевагу на залишення на роботі, встановлені ст. 42 КЗпП України в даному випадку не застосовуються.

4 липня 2018 року в день попередження про звільнення з роботи позивачу не було запропоновано жодної посади у Старосамбірській районної філії Львівського обласного центру зайнятості, оскільки всі штатні посади у цій філії станом на 1 липня 2018 року були зайняті, що підтверджується наказом Львівського обласного центру зайнятості від 27 червня 2018 року № 221-к З особового складу .

Позивачу 4, 6 липня 2018 року та 10 вересня 2018 року пропонувалися усі вакантні посади у штаті Львівського обласного центру зайнятості та штатах його структурних підрозділів по області, однак від зайняття таких він відмовився.

На підставі наявних у справі доказів суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач не скористався своїм правом на продовження трудових відносин з відповідачем, що в наступному надало відповідачеві право для прийняття рішення про розірвання трудового договору та звільнення позивача за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Старосамбірського районного центру зайнятості у зв`язку з скороченням штату працівників, реорганізацією вказаної установи та її припинення.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до правильноговисновку, що звільнення позивача було проведено з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, з дотриманням процедури звільнення.

Позивач не вправі вимагати поновлення його на роботі на новоствореному підприємстві, оскільки він не був переведений туди в установленому законом порядку.

З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 367 п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 4 квітня 2019 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2019 року.

Головуючий

Судді