Постанова

від 27.03.2019 по справі 521/2282/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/27/19

Номер справи місцевого суду: 521/2282/18

Головуючий у першій інстанції Тимошенко С.В.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Павлючук Ю.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Одеса апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12.11.2018 року, ухваленого суддею Тимошенко С.В.,

встановив:

21.05.2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дітей.

Позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 07.11.2015 року з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, всього 800 грн. Заборгованості по сьогоднішній день не має, але її фінансове положення погіршилось. Вона працює у салоні майстром манікюру, її заробітку не вистачає на те, щоб створити своїм дітям нормальні життєві умови, забезпечити їх здоровим та різноманітним харчуванням та задовольнити всі необхідні потреби. Молодша дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у загальноосвітній школі № 118 м. Одеси, та щомісячно на позивач несе на її витрати у загальному розмірі 4416 грн. Кожне літо дитина відпочиває у літньому таборі, за період відпочинку з 24.06.2017 року по 30.07.2017 року його вартість склала 6800 грн. Також вона потребує ортодонтичного лікування з встановленням брекет-системи, що коштує від 350 дол. США та у зв'язку з порушенням осанки та сколіозу їй рекомендовано масаж, відвідування басейну, кінетотерапія. Старша дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, хоча досягла повноліття, навчається на 3-му курсі Міжнародного гуманітарного університету Міністерства освіти і науки України за контрактом, щорічною вартістю навчання 117 00 грн. Таким чином на утримання старшої дочки щомісячно вона несе витрати у загальному розмірі 5774 грн. Позивач з дітьми проживає в орендованій квартирі, за яку сплачує разом з комунальними послугами щомісячно 6980 грн. крім того, діти періодично хворіють, потребують додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням, профілактикою захворювань та інші витрати, які вона не може здійснити самостійно. Відповідач додатково не підтримує дітей, не проявляє ніякого інтересу до їх життя та щоденних потреб. Відповідач є власником двох будинків, засновником та керівником фермерського господарства ОСОБА_3 з 2007 року, яке постійно приносить хороший прибуток. Також він недавно придбав автомобіль Toyota Prado . Всі ці факти дають можливість зробити висновок, що відповідач має можливість надавати додаткову підтримку та сплачувати аліменти на дітей у значно більшому розмірі ніж 400 грн. щомісячно, але такої підтримки він не надає. Враховуючи вищенаведене, позивач просила збільшити з урахуванням додаткових витрат розмір аліментів на утримання дітей, який було встановлено рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 07.11.2015 року, та стягувати з відповідача на її користь у твердій грошовій сумі на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 4000 грн. щомісячно та встановити щомісячне утримання у вигляді компенсації додаткових витрат на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_8 у розмірі 4000 грн. щомісячно.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 12.11.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Змінено розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.11.2015 року. Стягуто з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2, на утримання дочки ОСОБА_7, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5. У задоволенні позовних вимог в частині встановлення щомісячного утримання повнолітньої особи у вигляді компенсації додаткових витрат відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати частково та ухвалити нове, яким збільшити розмір аліментів на утримання ОСОБА_7 у розмірі однієї чверті заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем були надані письмові докази, які спростовують достовірність письмових доказів позивача, які були надані до суду з позовною заявою. Крім того представник ОСОБА_3 зазначає, що надані медичні довідки про стан здоров'я дітей є недостовірними, в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження, довідки надавались лікарем, який не працює в Татарбунарській центральній районній лікарні. Також суд дійшов помилки, що доходів ОСОБА_3, так як чистий прибуток фізичної особи з господарської діяльності ФГ ОСОБА_3. за 2017 рік становить лише 5000 грн. Представник апелянта звертає також увагу на те, що ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у лікаря травматолога та потребує постійного лікування, додаткових витрат. Також ОСОБА_3 одружений та має на утриманні малолітню дитину.

Вважаючи апеляційну скаргу безпідставною, представник ОСОБА_2 - адвокат Кудрінська Ю.Є.звернулася до суду апеляційної інстанції з відзивом на неї, у якій зазначила, що доводи апеляційної скарги є такими, що не можуть прийматись до уваги і просить відмовити у її задоволенні, а рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12.11.2018 року залишити без змін.

Однак, враховуючи те, що до відзиву не надано передбачених ч.4 ст. 360 ЦПК України доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, колегія суддів залишає відзив без розгляду.

Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржено, а тому в цій частині колегією не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що у сторін у справі є діти: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_1, та паспорту серії НОМЕР_2 (а.с.9-10).

Татарбунарським районним судом Одеської області 23.12.2015 року видано виконавчий лист № 515/1945/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. на кожну дитину щомісячно, всього 800 грн., до досягнення дітьми повноліття.

За вказаним виконавчим листом державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області відкрите виконавче провадження від 30.12.2015 року, що підтверджується копією постанови (а.с.12).

Згідно копії довідки виконкому Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 681 від 29.11.2017 року (а.с.13), ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1, її діти: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають біля матері та знаходяться на її утриманні.

З матеріалів справи (а.с.14-21) слідує, що відповідач є засновником та керівником фермерського господарства ОСОБА_3 , вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Державна реєстрація господарства проведена 06.11.2007 року. Земельна ділянка площею 4,5698 розташована на території Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області і належить на праві власності ОСОБА_3

Копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.96,97) підтверджується, що 05.08.2017 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3, відповідачем у справі, та ОСОБА_11, актовий запис № 95. Під час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_12

Як вбачається з довідки Баштанівської сільської ради (а.с.99), ОСОБА_12 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 06.11.2017 року по теперішній час.

Відповідно до медичного висновку № 462 від 09.08.2018 року (а.с.100), ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у лікаря травматолога з діагнозом: 8-образний скаліоз, кіфоз грудного відділу хребта, субхондральний склероз, остеохондроз, кіфосколіоз грудного відділу хребта, больовий синдром.

З довідки Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 466 від 08.08.2018 року (а.с.101) слідує, що на території даної сільської ради дійсно обробляються землі СФГ ОСОБА_3 загальною площею 9,14 га ріллі, в тому числі 4,573 га згідно договору № 113/Р від 21.12.2012 року.

Довідкою начальника Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби за № 45-45/1759Г від 06.11.2018 року (а.с.140) підтверджується, що у відповідача відсутня заборгованість по аліментам станом на 02.11.2018 року, згідно виконавчого листа № 515/1945/15-ц, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 23.12.2015 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_8, 1998 р. народження, та ОСОБА_7, 2005 року народження.

Відповідно до ст.8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як визначено у ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В силу ч.ч.1,2 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 своєї постанови від 15.05.2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

У судовому засіданні встановлено, що з ОСОБА_3 на підставі рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 07.11.2015 року стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Однак вказаної суми аліментів не достатньо для утримання та виховання дітей, оскільки згідно ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік , у 2018 році установлено прожитковий мінімум на: дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 року - 1860 грн., з 1 липня - 1944 грн., з 1 грудня - 2027 грн. Отже мінімальний розмір аліментів на одну дитину у даному випадку не може бути меншим, ніж 972 грн.

Тому суд вважав за можливе і необхідним змінити розмір аліментів, стягнених за рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 07.11.2015 року з ОСОБА_3 на утримання його неповнолітньої дитини ОСОБА_7

Згідно відомостей Арцизької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області Державної фіскальної служби України (а.с.89-90), суми отриманих доходів сільськогосподарського виробника - фермерського господарства ОСОБА_3 за 2016 рік складають 47100 грн., за 2017 рік складають 56000 грн. За 2018 рік інформація не може бути надана, оскільки термін подання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік ще не настав.

Як слідує з витягу з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків № 313 від 16.10.2018 року (а.с.91), відповідачем, як фізичною особою, у 2017 році отримано доходів на суму 10000 грн., сплачено податків 900 грн. Інформація про доходи за 2018 рік відсутня.

Таким чином, за 2017 рік сільськогосподарським товаровиробником - фермерським господарством ОСОБА_3 , засновником та керівником якого є відповідач, отримано доходи у сумі 56000 грн.; відповідачем, як фізичною особою, у 2017 році отримано доходів на суму 10000 грн.

Отже, сукупний дохід відповідача за 2017 рік склав суму у розмірі 65100 грн. (56000 + 10000 - 900).

Оскільки відомості про доходи відповідача за 2018 рік відсутні, то при визначенні розміру аліментів суд виходив з доходів відповідача за 2017 рік.

З урахуванням доходів відповідача, його стану здоров'я, наявності у нього утриманців, суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати на утримання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_7, 2005 року народження, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення дитинною повноліття. Мінімальний розмір аліментів на дитину у даному випадку не може бути меншим, ніж 972 грн.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інтонації надав правильну правову оцінку, власних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, апелянт не надав.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, а також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12.11.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 05.04.2019 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева