РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 638/16921/17
Провадження № 2/638/1164/19
08.04.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.
за участю секретаря Жакун Н.О.
з участю судового розпорядника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БК-Квадр про захист прав споживачів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 08.11.2017 року звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БК-Квадр про захист прав споживачів, а саме просить суд стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 9828,75 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 10.10.2016 року по 11.10.2016 року вона проживала в готелі Президент готель , який розташований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12. Як випливає з розрахункового чеку за оплату номера, власником готелю Президент готель (рівня 4 зірки) є ТОВ БК Квадр . 11.10.2016 року під час перебування у номері № 719 вказаного готелю після прийняття душу через відсутність килимка на підлозі ванної кімнати вона підсковзнулась на мокрій підлозі та впала, внаслідок чого отримала травму (забій) лівого плечового суглобу, що підтверджується медичною документацією та показаннями свідків. Позивач зазначає, що під час проживання у номері 719 Президент готелю килимок на підлозі ванної кімнати був відсутній, що і спричинило її падіння на мокрій підлозі та подальшу травму. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку вона обґрунтовує наступним: перебуваючи у готелі, який позиціонує себе як готель 4 зірок вона обґрунтовано розраховувала на відповідний рівень послуг до неї як споживача, натомість отримала недбале ставлення, що потягнуло отримання тілесних ушкоджень; особливих страждань позивач зазнала, коли після падіння гола і мокра протягом півгодини лежала на холодній плитці ванної кімнати, поки спромоглась покликати на допомогу. Також, ОСОБА_2 була змушена витрачати свій час на проведення медичного обстеження, лікування, яке проходить до цього часу, відчуває болі та незручності при русі, їй заборонено підіймати важкі речі і має побоювання, що попередній фізичний стан так і не відновиться. Після того, що сталося, позивач має підвищене почуття тривоги коли за необхідності вимушена користуватись готелями і оскільки за родом своєї діяльності вона змушена часто зупинятися у готелях, тепер завжди возить килимок з собою. З викладених підстав просить суд позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву щодо розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином та своєчасно, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомили, заперечень проти позову не надали.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України , загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України . Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України , відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 з 10.10.2016 року по 11.10.2016 року проживала в готелі Президент Готель , який розташований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12, про що свідчить підтвердження бронювання № 432/09-2016 та квитанція про оплату номера від 07.10.2016 року (а. с. 5, 6).
З розрахункового чеку за оплату номера вбачається, що власником готелю Президент Готель є Товариство з обмеженою відповідальністю БК- Квадр .
11.10.2016 року під час перебування у номері № 719 вказаного готелю, після прийняття душу через відсутність килимка на підлозі ванної кімнати, ОСОБА_2 підсковзнулася на мокрій підлозі та впала, в наслідок чого отримала травму (забій) лівого плечового суглобу, що підтверджується наступною медичною документацією, а саме: довідкою № 6189 Київської клінічної лікарні № 12 від 11.10.2016 року; консультативним висновком № 81408 від 25.10.2016 року Державного закладу Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. ОСОБА_3; медичною картою амбулаторного хворого № 314 від 25.10.2016 року; листком непрацездатності № 969094; протоколом МРТ-дослідження плечового суглоба від 19.10.2016 р., яким встановлено МР ознаки розриву короткої головки двуглавого м'яза лівого плеча з формуванням внутрішньо та між м'язової гематоми, синевіт лівого плечового суглоба (а.с. 7-10).
Внаслідок отриманої травми ОСОБА_2 фактично понесені та документально підтверджені витрати на лікування, а саме: витрати на ліки, консультація невропатолога, оплата фізіопроцедур, масаж, що в сукупному розмірі складає 9828,75 грн. (а.с. 11-16).
Згідно пункту 13 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів належна якість вару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
Пунктом 5.1. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2014 року № 19 передбачено, що готель зобов'язаний забезпечити якісне надання готельних послуг згідно з вимогами чинного законодавства, цих Правил та договору. Матеріально-технічне забезпечення готелю, перелік та якість послуг, які надаються споживачу, повинні відповідати вимогам присвоєної готелю категорії.
Відповідно до пункту 79 Національного стандарту ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні класифікація готелів, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 23 грудня 2003 р. № 225 до інвентарю та предметів санітарно-гігієнічного оснащення санвузла готелю рівня 4 зірки повинний входити килимок на підлозі.
Пунктом 5.2 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2014 р. № 19 передбачено, що за умови невиконання повністю або частково договірних зобов'язань, пов'язаних з наданням готельних послуг, винна сторона має відшкодувати іншій стороні завдані цим збитки.
Відповідно до пункту 5.5 вказаних Правил також встановлено, що готель відповідно до чинного законодавства України несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла в зв'язку з недоліками при наданні послуг. Порядок і обсяг відшкодування визначаються відповідно до чинного законодавства.
Підставами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду. Вказані складові цивільно-правової відповідальності, крім вини, доводить позивач, оскільки у цивільному законодавстві встановлено презумпцію вини (стаття 1166 Цивільного кодексу України).
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Наведене свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З наведених підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БК-Квадр на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 9828,75 грн., оскільки судом встановлено, що саме з вини відповідача, позивач отримала травму, внаслідок чого вимушена була нести витрати на лікуватися, тобто між діями відповідача та спричиненням шкоди позивачу є безпосередній причинний зв'язок, тому відповідач має відшкодувати спричинену шкоду у повному обсязі.
З приводу відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_2 оцінює моральну шкоду, спричинену їй падінням на мокрій підлозі та подальшу травму у розмірі 10000 грн., мотивуючи цю позовну вимогу тим, що недбале ставлення відповідача призвело до отримання нею тілесних ушкоджень. Позивач була змушена витрачати свій час на проведення медичного обстеження, лікування. Після травми відчуває біль та незручності при русі, їй заборонено підіймати важкі речі. Також, після зазначених подій, вона має підвищене почуття тривоги коли за необхідності вимушена користуватися готелями.
Стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає , що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я тощо.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як роз'яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При цьому у відповідності до абзацу 2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, а саме тривале лікування та знаходження в стані стресу, наявність та тривалість вимушених змін у її життєвому укладі з врахуванням тих зусиль, які вона приклала для організації свого життя, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що в рахунок відшкодування моральної шкоди достатнім і необхідним буде стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БК-Квадр на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Так, відповідно до частини 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, а тому з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю БК-Квадр підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
За таких підстав, суд вважає що позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БК-Квадр про захист прав споживачів підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 5, 11-13, 43, 76-77, 81, 83, 141, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України; 3, 15-16, 23, 383, 1166, 1167 ЦК України; 1, 22 Закону України Про захист прав споживачів , суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БК-Квадр про захист прав споживачів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Квадр , код ЄДРПОУ 35929323, місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна, 12, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: м. Харків, пр-т. НаукиАДРЕСА_1, матеріальну шкоду у розмірі 9828 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 75 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Квадр , код ЄДРПОУ 35929323, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: м. Харків, пр-т. НаукиАДРЕСА_1, моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Квадр , код ЄДРПОУ 35929323, на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2019 |
Оприлюднено | 11.04.2019 |
Номер документу | 81077358 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Хайкін В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні