Рішення

від 08.04.2019 по справі 642/9035/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"08" квітня 2019 р.

Справа № 642/9035/14-ц

2/642 / 272/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Ленінський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Проценко Л.Г.

за участю секретаря - Канаєвої К.М.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки Інтер-Інвест до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами та зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Кредитної спілки Інтер-Інвест , 3-я особа: Інспекція з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання недійсними договорів, -

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2014 року КС Інтер-Інвест звернулася з позовною заявою, у якій просила стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суму заборгованості за кредитними договорами № 130111-2623020261 від 13 січня 2011 року, НОМЕР_3 від 04 лютого 2011 року, № 040211-3005815798 від 04 лютого 2011 року у розмірі 102 150,00 грн. та в рівних частках з кожного сплачену суму судового збору у розмірі 1 021,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13 січня 2011 року на підставі письмової заяви ОСОБА_5, між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 130111-2623020261, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримала кредит у сумі 60 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 % річних. Також, 13 січня 2011 року у якості фінансового забезпечення вищезазначеного кредитного договору між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 були укладені договори поруки, відповідно до умов якого поручителі зобов'язуються відповідати перед КС Інтер-Інвест за виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань.

04 лютого 2011 року на підставі письмової заяви ОСОБА_6, між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_6, був укладений кредитний договір НОМЕР_3, відповідно умов якого ОСОБА_6 отримав в кредит суму 25 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 % річних. 04 лютого 2011 року у якості фінансового забезпечення вищезазначеного кредитного договору між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та ОСОБА_5, а також ОСОБА_7 були укладені договори поруки, відповідно до умов якого поручителі зобов'язалися відповідати перед КС Інтер-Інвест за виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань.

04 лютого 2011 року на підставі письмової заяви ОСОБА_7, між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_7, був укладений кредитний договір № 040211-3005815798, відповідно умов якого ОСОБА_7 отримав в кредит суму 25 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 % річних. 04 лютого 2011 року у якості фінансового забезпечення вищезазначеного кредитного договору між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та ОСОБА_5, а також ОСОБА_6 були укладені договори поруки, відповідно до умов якого поручителі зобов'язуються відповідати перед КС Інтер-Інвест за виконання ОСОБА_7 своїх зобов'язань.

У зв'язку з порушення умов кредитних договорів та договорів поруки, не виконання зобов'язань з повернення боргу станом на 16.10.2014 року утворилася заборгованість у сумі 102 150,00 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 08.12.2014р. позов задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь КС Інтер-Інвест заборгованість по кредитному договору у розмірі 102 150,00 грн. та судові витрати у розмірі 340 грн. 50 коп. з кожного.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 23.02.2015р. заяву відповідача ОСОБА_5 задоволено, заочне рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 08.12.2014р. скасовано, справа призначено до розгляду в загальному порядку.

В подальшому позов уточнено, Позивач просив стягнути на користь КС Інтер-Інвест солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором №040211-2818500514 від 04 лютого 2011 року у розмірі 22 700,00 грн., стягнути на користь Кредитної спілки Інтер-Інвест солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором №130111-2623020261 від 13 січня 2011 року у розмірі 57 700,00 грн., стягнути на користь Кредитної спілки Інтер-Інвест солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором №040211-3005815798 від 04 лютого 2011 року у розмірі 21 750,00 грн., стягнути на користь Кредитної спілки Інтер-Інвест у рівних частинах з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 1 021,50 грн.

Відповідачами подано зустрічний позов, який ухвалою суду від 03.04.2015р. об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Після неодноразових змін зустрічного позову остаточно просили визнати недійсними кредитні договори: № 130111-2623020261 від 13 січня 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_5, в„– 040211-2818500514 від 04 лютого 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_6, № 040211-3005815798 від 04 лютого 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_7 Визнати недійсними договори поруки: від 13 січня 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_7 і від 13 січня 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_6; від 04 лютого 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_5 і від 04 лютого 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_7; від 04 лютого 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_5 і від 04 лютого 2011 року, укладений між КС Інтер-Інвест та ОСОБА_6, при цьому посилались на те, що підписання оскаржуваних договорів було здійснено за відсутності у КС Інтер-Інвест відповідної ліцензії, при здійсненні нечесної підприємницької практики, і договори вчинено під впливом помилки та обману і насильства, що зумовлює їх недійсність.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 19 серпня 2015 р. по справі призначено судово-економічну експертизу, у зв'язку з чим зупинено провадження по справі. Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2015 р. відновлено провадження по справі у зв'язку із несплатою відповідачами по первісному позову вартості експертизи.

Ухвалами Ленінського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2016 р., 12 грудня 2017р. та 16 травня 2018р. по справі призначались судово - почеркознавські експертизи

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 24 січня 2019 р. визнано остаточним коло відповідачів за первісним позовом: ОСОБА_5 та ОСОБА_6. У зв'язку з відмовою КС Інтер-Інвест від частини позовних вимог, закрито провадження за позовними вимогами: 1) про солідарне стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а також солідарне стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором № 040211-3005815798 від 04.02.2011р. у розмірі 21750,00 грн.; 2) про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором №040211-2818500514 від 04.02.2011р. у розмірі 22700,00 грн.; 3) про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором №130111-2623020261 від 13.01.2011р. у розмірі 57700,00 грн.; 4) про стягнення з ОСОБА_7 судового збору у розмірі 1021,51 грн. Визнано остаточними вимогами Кредитної спілки Інтер-Інвест :

1) стягнути солідарно на користь КС Інтер-Інвест з ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором в„– 040211-2818500514 від 04.02.2011р. у розмірі 22700,00 грн.;

2) стягнути солідарно на користь КС Інтер-Інвест з ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором № 130111-2623020261 від 13.01.2011р. у розмірі 57700,00 грн.;

3) стягнути на користь КС Інтер-Інвест в рівних частках з ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 1021,50 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав уточнені позовні вимоги.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в останній редакції, проти задоволення зустрічного позову заперечував та пояснив, що 13.01.2011 р. до КС за кредитом звернулася ОСОБА_5 і в якості фінансового забезпечення договору було укладено договір поруки, в тому числі із ОСОБА_6 Відповідачка не виконала своїх зобов'язань і за нею утворилася заборгованість в розмірі 57700 грн. Також 04.02.2011р. до КС звернувся ОСОБА_6, який отримав кредит, і у якості фінансового забезпечення якого було укладено договір поруки, в тому числі із ОСОБА_5 Заборгованість по зазначеному кредиту складає 22700 грн. Загальна сума заборгованості, з врахуванням остаточних позовних вимог, складає 80400,00 грн. Будь яких договорів застави не укладалось.

Відповідач ОСОБА_7 проти задоволення первісного позову заперечував, підтримав зустрічний позов та пояснив, що у 2010р. він в КС Інтер-Інвест отримував кредит, який в подальшому погасив і в КС Інтер-Інвест можливо залишилися копії його документів. Його батьки приїжджали до КС Інтер-Інвест та укладали договори кредитів, чи знаходився він 02.02.2011р. в приміщенні КС Інтер-Інвест не пам'ятає. Він був незгодним з умовами кредиту і договори про отримання кредиту, договори поруки і касовий ордер про отримання грошей не підписував, кредит не отримував. Хто міг підписати ці документи не знає, однак це міг бути співробітник СК. Його родичі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не пропонували йому взяти кредит і він з зазначеними особами в лютому 2011р. в приміщенні КС Інтер-Інвест не був. Він знає що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в цей час підписували якісь документи з КС Інтер-Інвест .

Представник відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 - ОСОБА_10 заперечувала проти позовних вимог КС Інтер-Інвест просила задовольнити зустрічний позов. Зазначила, що у Кредитної спілки на момент укладення договорів не була наявна ліцензія для видачі кредитів, тому відповідачі були введені в оману щодо можливості укладення з ними спірних договорів. Також відповідачі не мали на момент укладення договору ознаки членства Кредитної Спілки, оскільки не були членами Червоного хреста. Окрім того, кредитний договір та договори поруки підписувалися під тиском. Заборгованість за спірним кредитним договором не відображена у фінансовій звітності кредитної спілки. Кредитна спілка діяла на свій ризик та самостійно повинна нести відповідальність за спірним кредитним договором.

Представник відповідачів (т.1 а.с.117 та т.4 а.с.103, 104) - ОСОБА_4 заперечував проти позовних вимог КС Інтер-Інвест , просив задовольнити зустрічний позов. Пояснив, що ОСОБА_7 категорично заперечує про підписання договору кредиту на своє ім'я від 04.02.2011р., договорів поруки від 13.01.2011р. та 04.02.2011р., а також касового ордеру на 25000 грн. Коли сім'я ОСОБА_7 приходила до СК, ОСОБА_7 ознайомившись з умовами кредиту і не погодившись з ним покинув приміщення КС. У КС є декілька звітів в яких не зазначена заборгованість. Крім того, на виконання договорів кредиту посадова особа КС ОСОБА_11 отримувала взуття, однак ці кошти в погашення заборгованості не ввійшли, а тому розрахунок заборгованості є неправильним. Крім того зазначив, що позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення до суду щодо поручителів.

Представник 3-ї особи Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області у своїх письмових поясненнях підтримав зустрічну позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_6 у частині порушення КС Інтер-Інвест п.2 ч.1 ст.11 ЗУ Про захист прав споживачів при укладенні договору та у частині відсутності на момент укладення спірних договорів у КС Інтер-Інвест ліцензії на діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях.

Суд, вислухавши представників сторін та відповідача ОСОБА_7 дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.

13 січня 2011 року на ім'я Голови Правління КС Інтер-Інвест надійшла письмова заява ОСОБА_5 про видачу кредиту на суму 60 000 грн. У якості забезпечення кредитного договору ОСОБА_5 була запропонована фінансова порука ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.1 а.с.5)

13 січня 2011 року між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та ОСОБА_5 укладено договір про надання кредиту №130111-2623020261, за яким позичальнику було надано кредит у розмірі 60 000 грн. зі сплатою 60 % за користування кредитом. Строк погашення боргу визначено в п.3.2 договору. (а.с. 8)

Відповідно п.п.1.1,1.2 вищезазначеного кредитного договору Кредитодавець (Кредитна спілка Інтер - Інвест ) зобов'язується на умовах платності, зворотності, строковості та забезпеченості в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати Позичальнику (ОСОБА_5.) в кредит суму 60 000 грн. протягом дводенного строку з дня підписання Договору Сторонами. Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування у розмірі 60 % річних.

У якості фінансового забезпечення даного кредитного договору 13 січня 2011 року між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 13 січня 2011 року укладено договори поруки, за яким вони несуть перед кредитором відповідальність разом із боржником за виконання зазначеного кредитного договору. (а.с. 11-12)

Відповідно до п.1.1 зазначених Договорів поруки, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитною спілкою за виконання Позичальником своїх зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 130111-2623020261 від 13 січня 2011 року, укладеного між Позичальником та Кредитною спілкою.

02 лютого 2011 року на ім'я Голови Правління КС Інтер-Інвест надійшла письмова заява ОСОБА_6 про видачу кредиту на суму 25 000 грн. У якості забезпечення кредитного договору ОСОБА_6 була запропонована фінансова порука ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с.6)

04 лютого 2011 року між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та ОСОБА_6 укладено договір про надання кредиту НОМЕР_3, за яким позичальнику було надано кредит у розмірі 25 000 грн. зі сплатою 60 % за користування кредитом. Строк погашення боргу визначено в п.3.2 договору. (а.с. 9)

Відповідно п.п.1.1,1.2 вищезазначеного кредитного договору Кредитодавець (Кредитна спілка Інтер - Інвест ) зобов'язується на умовах платності, зворотності, строковості та забезпеченості в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати Позичальнику (ОСОБА_6.) в кредит суму 25 000 грн. протягом дводенного строку з дня підписання Договору Сторонами. Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування у розмірі 60 % річних.

У якості фінансового забезпечення даного кредитного договору 04 лютого 2011 року між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та відповідачами ОСОБА_5 і ОСОБА_7 укладено договори поруки, за яким вони несуть перед кредитором відповідальність разом із боржником за виконання зазначеного кредитного договору. (а.с. 13-14)

Відповідно до п.1.1 Договорів поруки, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитною спілкою за виконання Позичальником своїх зобов'язань, що випливають з Кредитного договору НОМЕР_3 від 04 лютого 2011 року, укладеного між Позичальником та Кредитною спілкою.

Також, як вбачається з матеріалів справи 02 лютого 2011 року на ім'я Голови Правління КС Інтер-Інвест надійшла письмова заява ОСОБА_7 про видачу кредиту на суму 25 000 грн. У якості забезпечення кредитного договору ОСОБА_7 була запропонована фінансова порука ОСОБА_5 та ОСОБА_6.(а.с 7.)

04 лютого 2011 року між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та ОСОБА_7 укладено договір про надання кредиту № 040211-3005815798 у розмірі 25 000 грн. зі сплатою 60 % за користування кредитом. Строк погашення боргу визначено в п.3.2 договору. (а.с. 10)

Відповідно п.п.1.1,1.2 вищезазначеного кредитного договору Кредитодавець (Кредитна спілка Інтер - Інвест ) зобов'язується на умовах платності, зворотності, строковості та забезпеченості в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати Позичальнику (ОСОБА_7М.) в кредит суму 25 000 грн. протягом дводенного строку з дня підписання Договору Сторонами. Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування у розмірі 60 % річних.

У якості фінансового забезпечення даного кредитного договору 04 лютого 2011 року між КС Інтер-Інвест в особі Голови Правління Антонової Л.В. та відповідачами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 укладено договори поруки, за яким вони несуть перед кредитором відповідальність разом із боржником за виконання зазначеного кредитного договору. (а.с. 15-16)

Відповідно до п.1.1 Договорів поруки, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитною спілкою за виконання Позичальником своїх зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 040211-3005815798 від 04 лютого 2011 року, укладеного між Позичальником та Кредитною спілкою.

Позивач відповідно до п.1.1. ч.1. Кредитних договорів та ст.1054 ЦК України свої зобов'язання за кредитними договорами № 130111-2623020261 від 13 січня 2011 року, НОМЕР_3 від 04 лютого 2011 року, виконав у повному обсязі, про що свідчать видаткові касові ордери № 33, № 68 від 13.01.2011р. та 04.02.2011р. (т.1 а.с.17,18)

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свої зобов'язання за Кредитними договорами № 130111-2623020261 від 13 січня 2011 року, НОМЕР_3 від 04 лютого 2011 року, не виконують, у зв'язку з чим станом на 16.10.2014 року, з урахуванням уточнених позовних вимог, заборгованість за кредитним договором №130111-2623020261 від 13 січня 2011 року (строк виконання якого настав 13.01.2012 року) становить 57 700,00 грн., за кредитним договором №040211-2818500514 від 04 лютого 2011 року (строк виконання його настав 04.02.2012 року) - 22 700,00 грн., про що свідчать розрахунки заборгованості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.1,2 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно до п.1. ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин ).

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-53 цс14).

Як зазначено вище, сторони погодили, що кредитний договір №130111-2623020261 від 13 січня 2011 року набуває чинності з дня його укладання та діє до 13.01.2012 року та до повного виконання позичальником зобов'язання за цим договором.

Кредитний договір №040211-2818500514 від 04 лютого 2011 року набуває чинності з дня його укладання та діє до 04.02.2012 року та до повного виконання позичальником зобов'язання за цим договором.

У договорах поруки з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання діє до моменту припинення договору про надання кредиту.

Тобто у договорах поруки не встановлено строки поручительства, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до моменту припинення договору про надання кредиту, не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогамст.252 ЦК України

За таких обставин у кредитора виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_5 щодо сплати заборгованості за кредитним договором №040211-2818500514 від 04 лютого 2011 року протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання, якою є 04.08.2012 року.

Право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_6 щодо сплати заборгованості за кредитним договором №130111-2623020261 від 13 січня 2011 року протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання, якою є 13.07.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи кредитна спілка звернулась в суд з позовною заявою до поручителів з вимогою про погашення наявної заборгованості лише 16.10.2014 року, тобто після спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Таким чином, відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважається припиненою, а відтак, підстави для солідарного стягнення заборгованості відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачами не було належним чином здійснено виконання своїх грошових зобов'язань, встановлених та погоджених сторонами за кредитними договорами № 130111-2623020261 від 13 січня 2011 року, НОМЕР_3 від 04 лютого 2011 року, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в частині стягнення з Відповідача ОСОБА_5 на користь КС Інтер-Інвест заборгованості за кредитним договором №130111-2623020261 від 13 січня 2011 року в сумі 57 700,00 грн., з Відповідача ОСОБА_6 на користь КС Інтер-Інвест заборгованості за кредитним договором №040211-2818500514 від 04 лютого 2011 року в сумі 22 700,00 грн.

Стосовно позовних вимог, в частині солідарного стягнення заборгованості, позов задоволенню не підлягає з підстав викладених вище.

Щодо вимог позивачів за зустрічним позовом суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1-3 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог ч. 5, 6 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік підстав недійсності правочину, встановлений ч.ч. 1-3, 5-6 ст.203 ЦК України є вичерпним.

Доводи представника позивача ОСОБА_3 за зустрічним позовом стосовно відсутності у позивача за первісним позовом правових підстав на здійснення діяльності з надання кредитів у зв'язку з відсутністю у період укладення спірних договорів ліцензії з надання кредитів членам кредитної спілки за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки спростовуються наступним.

Відповідно до п.1.2. Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання фінансових послуг України від 02.12.2003 року №146: Для надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (кредитів банків, коштів інших установ та організацій) кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної спілки, а також коштів об'єднаних кредитних спілок, залучених кредитною спілкою, що є їх членом, та коштів спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, утворених їх членами, не потребує отримання ліцензії .

Відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання фінансових послуг України від 02.12.2003 року № 146:

1.1. Залучені кошти - це грошові кошти, залучені кредитними спілками від банків, інших установ та організацій, крім коштів об'єднаних кредитних спілок, залучених кредитними спілками, що є їх членами та коштів спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, утворених їх членами. До залучених коштів не відносяться внески членів кредитних спілок, що спрямовуються на формування капіталу кредитних спілок.

КС Інтер-Інвест надані докази того, що власного капіталу Кредитної спілки було достатньо для укладення спірних договорів.

Матеріалами справи не підтверджено здійснення КС Інтер-Інвест діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (кредитів банків, коштів інших установ та організацій), у зв'язку з чим наявність ліцензії, відповідно до п.1.2. Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання фінансових послуг України від 02.12.2003 року № 146, КС Інтер-Інвест не потребувало.

Доводи стосовно порушення КС Інтер-Інвест вимог ЗУ Про захист прав споживачів та ЗУ Про кредитні спілки в частині примушення до вступу у члени кредитної спілки, до отримання кредитів, щодо нечесної та агресивної підприємницької діяльності, щодо укладення спірних кредитних договорів під впливом омани не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи.

Доводи стосовно відсутності такої ознаки членства у КС Інтер-Інвест як членство Товариства Червоного Хреста спростовуються наданими позивачем за первісним позовом копіями членських квитків на ім'я відповідачів, а також наданими відповідачами за первісним позовом листами Товариства Червоного Хреста, у яких надати змістовну та конкретну відповідь чи були та є відповідачі членами Товариства Червоного Хреста не надається можливим, оскільки така аналітика Товариством не ведеться. Окрім того, для набуття статусу члена КС Інтер-Інвест є необхідним, відповідно до вимог Статуту п.4 ст.14.2 внести пайовий та вступні внески. Тільки після цього особа набуває статусу члена КС Інтер-Інвест . Документи на підтвердження внесення пайового та вступного внесків з боку Відповідачів за первісним позовом, Позивачем за первісним позовом надано до матеріалів справи. Також, відповідно до ст. 13.2. статуту позивача Зміна ознак, зазначених у статті 6 цього Статуту, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці . Оскільки позивачем за первісним позовом надано документальне підтвердження оплати відповідачами зазначених внесків такі доводи відповідача спростовуються.

Відповідно ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ч.1,5,6 ст.81, ст.89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частинами 1, 3 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року N 2664-III (далі - Закон про фінансові послуги), в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 ст.1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит-це кошти,що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

За ч.1 ст.11 Закону між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Частиною другою статті 11 Закону та абзацом шістнадцятим частини першої статті 6 Закону про фінансові послуги врегульовуються питання щодо відомостей, які кредитодавець має повідомити споживачеві до укладення договору споживчого кредиту, а статтею 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність"від 7 грудня 2000 року N 2121-III (далі - Закон про банки) - щодо відомостей, які банк має надавати споживачеві як власному клієнту на його вимогу.

У частині третій статті 11 Закону встановлено правила збору та використання інформації щодо споживача як на стадії укладення договору споживчого кредиту, так і в процесі його виконання.

Положення частин четвертої - одинадцятої статті 11 Закону України Про захист прав споживача , в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин, передбачають такі права споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту. Зокрема, це право споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин; не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах; достроково повернути споживчий кредит; не бути примушеним достроково повернути суму споживчого кредиту у разі незначних порушень договору; бути захищеним від суспільного поширення інформації про несплату боргу тощо.

Права споживачів на стадії виконання кредитного договору передбачаються також положеннями статті 1056-1 ЦК України, частини четвертої статті 55 Закону України Про банки і банківську діяльність , частини другої статті 6 Закону Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , в редакції що діяли на момент виникнення спірних відносин, згідно з якими банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законом.

Таким чином, положення Закону України Про захист прав споживача , в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України Про захист прав споживача , в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин, у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідачі за первісним позовом не скористалися правом, передбаченим частинами 4-11 статті 11 Закону України Про захист прав споживача , в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин. Крім того ОСОБА_5 у своїх поясненнях зазначила, що будь-які претензії до КС Інтер-Інвест щодо порушення з боку кредитної спілки ЗУ Про захист прав споживачів до моменту пред'явлення позову були відсутні.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представником ОСОБА_10, не надано суду жодного доказу на підтвердження заперечень проти первісного позову та в обґрунтування зустрічних позовних вимог. Доводи щодо примушення до вступу до КС Інтер-Інвест , нечесної підприємницької практики, вчинення договорів під впливом помилки або обману та насильства, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Також суд не приймає до уваги доводи щодо віднесення укладених між Позивачем та Відповідачем кредитних договорів до договорів приєднання, оскільки Кредитні договори не можна віднести до публічних договорів у розумінні статті 633 ЦК України (якою, зокрема, передбачено, що умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів), оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку банку або іншої фінансової установи встановлювати у кредитних договорах однакові умови для всіх позичальників.

Стосовно доводів представника відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_10 про відсутність у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ознаки членства у КС Інтер-Інвест , а саме Членства у товаристві Червоного Хреста України матеріали справи не містять доказів відсутності даної ознаки членства, натомість у матеріалах справи є копії членських квитків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачами за первісним позовом та позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 не виконувалися належним чином, відповідно до умов укладених кредитних договорів, зобов'язання щодо сплати суми кредиту, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню. Відповідно, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними кредитних договорів та договорів поруки з підстав відсутності у позивача за первісним позовом правових підстав на здійснення діяльності з надання кредитів у зв'язку з відсутністю у період укладення спірних договорів ліцензії з надання кредитів членам кредитної спілки за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Одночасно, з урахуванням висновків судово-почеркознавчої експертизи № 209 від 30.08.2018р., відповідно до висновків якої, підписи від імені ОСОБА_7 на кредитному договорі № 040211-3005815798 від 04.02.2011 р., договорах поруки за кредитним договором №040211-2818500514 від 04.02.2011р. та кредитним договором №130111-2623020261 від 13.01.2011р., виконані не ОСОБА_7, а іншою особою, позовні вимоги в частині визнання недійсними кредитного договору № 040211-3005815798 від 04.02.2011 р., договорів поруки за кредитним договором №040211-2818500514 від 04.02.2011р. та кредитним договором №130111-2623020261 від 13.01.2011р., підлягають задоволенню оскільки судом достовірно встановлено, що зазначені правочини суперечать вимогам ст.ст. 203, 509, 510, 546, 547, 548 ЦК України.

Стосовно розподілу судових витрат, слід зазначити наступне: відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з урахуванням остаточних позовних вимог позивача, з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у сумі 804 грн. 00 коп., тобто по 402 грн.00 коп. з кожного.

Оскільки Відповідачем за первісним позовом та Позивачем за зустрічним позовом не заявлено вимог про розподіл понесених ним судових витрат та до суду не надано документального підтвердження таких витрат, судом питання про розподіл таких витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст. 92,203, 215, 526, 543, 546, 554, 612, 1054 ЦК України, Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року N 2664-III, Закон України Про захист прав споживача , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки Інтер-Інвест до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути на користь Кредитної спілки Інтер-Інвест (код ЄДРПОУ 34470209, МФО 351533, п/р 26500052300158 в Харківському ГРУ ПАТ КБ ПриватБанк ) з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований та проживає за адресою: 61093, АДРЕСА_1 заборгованість за кредитним договором НОМЕР_3 від 04.02.2011р. у розмірі 22700 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Кредитної спілки Інтер-Інвест (код ЄДРПОУ 34470209, МФО 351533, п/р 26500052300158 в Харківському ГРУ ПАТ КБ ПриватБанк ) з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2),яка зареєстрована та проживає за адресою: 61093, АДРЕСА_1 заборгованість за кредитним договором № 130111-2623020261 від 13.01.2011р. у розмірі 57700 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Кредитної спілки Інтер-Інвест в рівних частках з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 804 грн. 00 коп., тобто по 402 грн.00 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимогКредитної спілки Інтер-Інвест відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Кредитної спілки Інтер - Інвест , третя особа: Інспекція з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання договорів недійсними задовольнити частково.

Визнати недійсними кредитний договір № 040211-3005815798 від 04.02.2011 р., договори поруки за кредитним договором №040211-2818500514 від 04.02.2011р. та кредитним договором №130111-2623020261 від 13.01.2011р.

В іншій частині позовних вимогОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2019р.

Суддя Л.Г. Проценко