Постанова

від 03.04.2019 по справі 201/11774/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4501/19 Справа № 201/11774/18 Суддя у 1-й інстанції - Федорыщев С.С. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Дніпро

колегія суддів судової палати у з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

за участю секретаря - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року було задоволено заяву ОСОБА_2 та вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення:

- заборони ОСОБА_1 вчиняти певні дії, а саме: встановлювати тимчасові споруди, пересувні тимчасові споруди, огорожі; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання, тощо; виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами; виконувати будівельні роботи на земельній ділянці площею 0.0643 га (кадастровий номер НОМЕР_1), код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1;

- заборони ОСОБА_1 відчуження земельної ділянки площею 0,0643 га (кадастровий номер НОМЕР_1), код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1.

Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та на неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

ОСОБА_2 відповідно до ст. 360 ЦПК України подав відзив, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року - без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апелянта.

Дніпровська міська рада своїм правом на подачу відзиву не скористалась.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, постановивши нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо забезпечення позову, з огляду на наступне.

Згідно змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції із наступними позовними вимогами:

- визнати за ОСОБА_2 право в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1

- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради №306/34 від 25 липня 2018 року "Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 по фактичному розміщенню індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Тобто, із вищенаведеного вбачається, що отримати безоплатно у власність ОСОБА_2 має намір лише ділянку за адресою: АДРЕСА_2, в той час як згідно змісту заяви про забезпечення позову та резолютивної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони було застосовано по відношенню до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, на право власності стосовно якої ОСОБА_2 не висуває позовних вимог. Дана земельна ділянка на праві власності належить відповідачу.

Відповідно до положень ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом накладення заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та виходячи із співмірності позовних вимог із вимогами щодо вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати заходи забезпечення позову та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви щодо їх застосування, оскільки позивачем не було надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів, які в свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, так як позовних вимог стосовно земельної ділянки саме за адресою по вул. Василя Жуковського, 29 А в м. Дніпрі спрямованих та пов'язаних в подальшому із реєстрацією вказаної ділянки за позивачем заявлено не було.

А тому, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2018 року про забезпечення позову - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права власності- відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова