Постанова

від 02.04.2019 по справі 910/17955/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р. Справа№ 910/17955/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Ярмак О.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.04.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

на рішення

Господарського суду міста Києва від 16.01.2019

у справі № 910/17955/17 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2107 Фізична особа-підприємець Омарова Фарида Абдулаївна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі") (далі - відповідач) про скасування рішення комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією , оформленого протоколом від 18.04.2017 № 704.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення комісії по розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 15.02.2017 № 37456, що оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, є недійсним з наступних причин: 1) відсутністю вини позивача, складу правопорушення, а також недоведеністю та надуманістю відповідачем факту порушення позивачем правил ПКЕЕ, а саме статей 26 , 27 Закону України Про електроенергетику , п.п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ з подальшим свідомим внесенням недостовірних відомостей до акту, а саме: Самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо ; 2) відсутністю підстав для застосування Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акту; 3) донарахування здійснені за період з 19.08.2014 по 06.03.2017, тоді як в цей період представниками відповідача було проведено декілька перевірок дотримання позивачем вимог ПКЕЕ та жодних порушень встановлено не було; 4) акт (в подальшому протокол комісії) складений та підписаний особами, які не є уповноваженими особами відповідача та не мають права підпису від імені відповідача.

Короткий зміст рішень господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 позов задоволено; визнано недійсним рішення Публічного акціонерного товариства Київенерго , оформлене протоколом №704 від 18.04.2017 по розгляду акта про порушення №37456 від 15.02.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/17955/17 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.07.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/17955/17 скасовано; справу №910/17955/17 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу №910/17955/17 на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно, зокрема, встановити чи відповідає здійснене відповідачем нарахування спірної санкції на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики порушенню, зафіксованому в акті про порушення Правил користування електроенергією від 15.02.2017 № 37456, встановити які типи перевірки (контрольний огляд чи технічна перевірка) були здійснені представниками відповідача на об'єкті позивача 10.07.2013, 19.08.2014, 11.12.2015, 24.06.2015 та 29.03.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/17955/17 позов задоволено; скасовано рішення Публічного акціонерного товариства "Київенерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, по розгляду акту порушень Правил користування електричною енергією №27465 від 15.02.2017.

На підставі рішення суду з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" підлягає стягненню на користь Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни судовий збір у розмірі 4800 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що, оскільки нарахування вартості недоврахованої електричної енергії було здійснено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики (відповідно до протоколу №704 від 18.04.2017), а за висновком суду нарахування необхідно здійснювати на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11, суд дійшов висновку про порушення ПАТ Київенерго норм ПКЕЕ , що є підставою для скасування рішення комісії по розгляду акту порушень Правил користування електричною енергією , оформлене протоколом №704 від 18.04.2017.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до Південного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також апелянт зазначає, що відповідно до статей 235-237 Господарського кодексу України суд не позбавлений можливості здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії та виправити відповідні помилки розрахунку, оскільки помилки у розрахунку вартості необлікованої електроенергії є підставою для скасування лише в частині неправильно визначеного розміру необлікованої енергії, однак не є підставою для визнання недійсним рішення про нарахування вартості необлікованої енергії.

Крім того, апелянт вказав, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 грн. є необгрунтованими та матеріали справи не містять беззаперечних доказів, що позивачем реально було оплачено кошти адвокату саме за надані послуги у даній справі, оскільки оплата була здійснена до укладення договору.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач звертає увагу, що статтями 235-237 Господарського кодексу України передбачається можливість встановлення між сторонами зобов'язань оперативного-господарських санкцій та право заінтересованої сторони у зверненні до суду для скасування такої санкції, а не обов'язок суду здійснювати перерахунки санкцій або зміну їх розміру.

Також, позивач вказує, що ФОП Омаровою Ф. А. надано всі необхідні документи, що підтверджують понесені витрати на правову допомогу, які відповідно до ст.ст. 123, 126 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між сторонами судового процесу за результатами розгляду справи.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

10.07.2013 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Омаровою Фаридою Абдулаївною (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №52606 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами договору та додатків до нього, що є невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

Згідно з п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ ).

Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умова, визначених Методикою.

У разі виявлення однією стороною порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду, тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт (п. 4.4 договору).

Сторони у пункті 7.1 договору узгодили, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4. договору).

Доказів припинення дії договору до матеріалів справи не надано.

15.02.2017 представниками Структурного відокремленого підрозділу Київські електричні мережі Публічного акціонерного товариства Київенерго у складі: інженера ОСОБА_4, інженера ОСОБА_5 та електромонтера ОСОБА_6 проведено перевірку електролічильника на об'єкті позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт про порушення №37456, в якому встановлено: порушення ст.ст. 26 , 27 Закону України Про електроенергетику , пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ . Самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо . Представник споживача не назвався, від підпису відмовився.

30.03.2017 відбулось засідання комісії Публічного акціонерного товариства Київенерго , оформлене протоколом №591, з розгляду акту про порушення №37456 від 15.02.2017, на якому прийнято рішення про перенесення розгляду акту про порушення на 13.04.2017 з метою надання пояснень особисто працівниками (інспекторами) Публічного акціонерного товариства Київенерго , які проводили перевірку.

Засідання комісії Публічного акціонерного товариства Київенерго відбулось 13.04.2017, оформлене протоколом №688, з розгляду акту про порушення №37456 від 15.02.2017, на якому прийнято рішення про перенесення розгляду на 18.04.2017.

18.04.2017 відбулось засідання комісії відповідача, оформлене протоколом № 704, з розгляду акту про порушення № 37456 від 15.02.2017, за результатом якого прийнято рішення провести нарахування згідно з п. 2.9 та формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ . Потужність 32,67 кВт визначена згідно площі перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне приєднання (трифазне підключення ВВГ 4*10 кв.мм. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год. 7 днів на тиждень. Період нарахування з 19.08.2014 по 06.03.2017 (з дати останньої технічної перевірки засобів обліку даного споживача за зазначеною адресою, що передувала даті складання акту про порушення по дату усунення порушення). Всього підлягає до сплати: за недораховану електроенергію 680138,27 грн. Нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання протоколу та рахунку.

Як значиться в протоколі, споживач від підпису протокола відмовився (т. 1; а.с. 61).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо відповідності дій Публічного акціонерного товариства Київенерго вимогам законодавства, яке було розглянуто та листом №4890/203/9-17 від 01.07.2017 повідомлено, що НКРЕКП вважає, що ПАТ Київенерго не має підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта. Також, вказано, що відповідно до положень пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої в наслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією , затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 782/12656 (із змінами) (далі - Методика), ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень, зокрема, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів, або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів, або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушенням схеми обліку; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок струмоприймачів, або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку. При цьому, згідно з абзацом 4 пункту 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики, ця Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Предметом позову у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни про визнання недійсним рішення комісії, яке оформлене протоколом № 704 від 18.04.2017, та скасування рахунку №52606018 від 18.04.2017. В обґрунтування позовної вимоги позивач вказав, що рішення комісії є недійсним з наступних причин: 1) відсутністю вини позивача, складу правопорушення, а також недоведеністю та надуманістю відповідачем факту порушення позивачем правил ПКЕЕ, а саме статей 26 , 27 Закону України Про електроенергетику , п.п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ з подальшим свідомим внесенням недостовірних відомостей до акту, а саме: Самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо ; 2) відсутністю підстав для застосування Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на підставі акту; 3) донарахування здійснені за період з 19.08.2014 по 06.03.2017, тоді як в цей період представниками відповідача було проведено декілька перевірок дотримання позивачем вимог ПКЕЕ та жодних порушень встановлено не було; 4) акт (в подальшому протокол комісії) складений та підписаний особами, які не є уповноваженими особами відповідача та не мають права підпису від імені відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України ).

Приписами частини 2 ст. 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч. 1 ст. 237 ГК України ).

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку (ст. 27 Закону України Про електроенергетику ).

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ ), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996.

Так, згідно з п. 3.33 Правил користування електричною енергією електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Пунктом 3.34 Правил користування електричною енергією зазначено, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються. Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами. Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31-3.32 цих Правил.

Відповідно до п. 6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією , затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Згідно з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Як вже було вказано вище, 15.02.2017 представниками Структурного відокремленого підрозділу Київські електричні мережі Публічного акціонерного товариства Київенерго у складі: інженера ОСОБА_4, інженера ОСОБА_5 та електромонтера ОСОБА_6, проведено перевірку електролічильника на об'єкті позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт про порушення №37456, в якому встановлено: порушення ст.ст. 26 , 27 Закону України Про електроенергетику , пунктів 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ . Самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від живлячої кабельної лінії з метою безоблікового споживання. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді неможливо .

Приписами пункту 1.2 ПКЕЕ встановлено, що прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам.

Отже, приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можливо виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів, які були проведені відповідачем 11.12.2015 та 29.03.2016, в той час як технічну перевірку проведено відповідачем 19.08.2014, що і було зазначено представниками відповідача в акті про порушення (виявити порушення при контрольному огляді неможливо), так як виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можливо лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв'язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів.

Суд першої інстанції зазначив, що 15.02.2017 представниками відповідача проведено технічну перевірку, а не контрольний огляд, що вбачається в сукупності з акту про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ від 15.02.2017 та враховуючи, що перевірка засобів обліку споживача (позивача) була здійснена за допомогою спеціальних технічних засобів. Крім того, зазначення представниками відповідача в акті про порушення, що виявити порушення при контрольному огляді неможливо свідчить лише про те, що при попередніх контрольних оглядах (11.12.2015 та 29.03.2016) виявити таке порушення не вбачалось за можливе в силу його особливості, оскільки необхідні спеціальні технічні засоби та/або частковий демонтаж будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Стосовно посилань позивача, що кліщі вимірювання та штангенциркуль не є засобами вимірювальної техніки, оскільки в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки відсутні будь-які відомості щодо вказаних засобів, місцевий господарський суд вказав наступне.

Так, в акті про порушення №37456 від 15.02.2017 зазначено, що представниками електропостачальника були використані наступні засоби вимірювальної техніки: штангенциркуль, інвентаризаційний номер №3853135, дата повірки - до 24.05.2017; струмові кліщі, інвентаризаційний номер №6130045710, дата повірки - 2016.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність засоби вимірювальної техніки - це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

До сфери законодавчо регульованої метрології належать такі види діяльності, зокрема, торговельно-комерційні операції та розрахунки між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі під час надання транспортних, побутових, комунальних, телекомунікаційних послуг, послуг поштового зв'язку, постачання та/або споживання енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної та тепловоїенергії, газу, води, нафтопродуктів тощо) - ст. 3 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність .

Струмові кліщі або струмовимірювальні кліщі - це індукційний прилад для вимірювання значень змінного струму. У прилад входять вимірювальний трансформатор, за допомогою якого у магнітному контурі наводиться електрорушійна сила (ЕРС) взаємоіндукції, пропорційна силі струму, що протікає в електричному колі.

Штангенциркуль - універсальний штангенінструмент, призначений для вимірювань з високою точністю зовнішніх і внутрішніх розмірів предметів, а також глибин отворів.

З огляду на вказане вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що струмові кліщі (струмовимірювальні кліщі) та штангенциркуль є спеціальними технічними засобами (засобами вимірювальної техніки), які використовуються енергопостачальною організацією при проведенні технічних перевірок.

Доказів на підтвердження викладених позивачем припущень про відсутність доказів повірки вказаних вимірювальних засобів позивачем суду не надано. При цьому, в акті про порушення вказано: штангенциркуль, інвентаризаційний номер №3853135, дата повірки - до 24.05.2017; струмові кліщі, інвентаризаційний номер №6130045710, дата повірки - 2016.

Щодо тверджень позивача про те, що акт складений та підписаний особами, які не є уповноваженими особами відповідача та не мають права підпису від імені відповідача, суд першої інстанції зазначив наступне.

Як вбачається з акту про порушення №37456 від 15.02.2017, в ньому зазначено, що він складений інженером ОСОБА_4, інженером ОСОБА_5 та електромонтера ОСОБА_6 Представник споживача не назвався, від підпису відмовився.

Згідно з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 відповідач надав до суду докази, які підтверджують повноваження інженера ОСОБА_4, інженера ОСОБА_5 та електромонтера ОСОБА_6, (копії посадових інструкцій ОСОБА_4, ОСОБА_5, копії посвідчень ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5) (т. 2; а.с. 210-244).

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що акт не містить будь-яких пояснень та зауважень, висловлених представником споживача (позивача).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про те, що акт про порушення №37456 підписаний не уповноваженими представниками відповідача є необґрунтованими та спростовуються доказами долученими до матеріалів справи.

Однак, суд першої інстанції встановив, що 18.04.2017 рішенням комісії Публічного акціонерного товариства Київенерго з розгляду акта № 37456 від 15.02.2017, оформленого протоколом № 704, здійснено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення позивачем Правил користування електричною енергією , згідно якого вартість недоврахованої електричної енергії склала 680 138,35 грн. Розрахунок здійснено на підставі пункту 2.9 та за формулою 2.7 Методики.

Відповідно до пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ , зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку (підпункт 6).

Пунктом 2.8 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 6 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб.пор.обл., кВт.год) визначається за формулою W доб.пор.обл. = W доб. + W доб.с.п., (2.11), де W доб. (кВт.год) визначається за формулою (2.4) Методики; W доб.с.п. (кВт.год) визначається за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Отже, згідно зафіксованого в акті про порушення Правил користування електричною енергією від 15.02.2017 № 37456 порушення та відповідно до наведених вище положень Методики, розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії за порушення, зазначене в цьому акті підлягає проведенню на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11.

Проте, як вбачається із рішення комісії відповідача від 18.04.2017 з розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією від 15.02.2017 № 37456, оформленого протоколом № 704, нарахування санкції позивачу проведено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики.

Враховуючи викладені обставини, Господарський суд міста Києва дійшов висновку щодо необґрунтованості тверджень позивача, викладених у позовній заяві, про відсутність підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про порушення ПАТ Київенерго норм ПКЕЕ , що є підставою для скасування рішення комісії по розгляду акту порушень Правил користування електричною енергією , оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, оскільки нарахування вартості недоврахованої електричної енергії було здійснено згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики (відповідно до Протоколу №704 від 18.04.2017), а за висновком суду нарахування необхідно здійснювати на підставі пункту 2.8 Методики та за формулою 2.11.

Отже, беручи до уваги, що рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №37456 від 15.02.2017, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, не відповідає нормам законодавства, так як ПАТ Київенерго порушено порядок нарахування вартості обсягу електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ , місцевий господарський суд правильно дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни.

Посилання апелянта, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 грн. є необгрунтованими та матеріали справи не містять беззаперечних доказів, що позивачем реально було оплачено кошти адвокату саме за надані послуги у даній справі, оскільки оплата була здійснена до укладення договору, суд апеляційної інстанції оцінює критично, виходячи з наступного.

Приписами ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Перше київське юридичне бюро підтверджуються договором надання юридичних послуг №2010/17 від 20.10.2017, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується, в тому числі, за замовленням замовника надати йому правову допомогу у господарській справі за позовом ФОП Омарової Ф.А. до ПАТ Київенерго у Господарському суді міста Києва про скасування рішення комісії по розгляду акту порушень ПКЕЕ (т. 1; а.с. 75-85).

Також, позивач долучив до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2017 (т. 1; а.с. 86-87). На підставі акту приймання-передачі наданих послуг позивач сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перше київське юридичне бюро винагороду у розмірі 24000,00 грн., в доказ чого надав квитанцією до прибуткового касового ордеру №23 від 07.10.2017(т. 1; а.с. 90).

У судовому засіданні представник позивача вказав, що при оформлені квитанції до прибуткового касового ордеру №23 від 07.10.2017 було здійснено технічну описку, в якій замість 07.11.2017 вказано 07.10.2017.

Дослідивши договір надання юридичних послуг №2010/17 від 20.10.2017, заявку №1 до договору №2010/17 від 20.10.2017, в якій вказано, що послуги надаються до 07.11.2017 та акт приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2017, колегія суддів приходить до висновку, що при виготовлені квитанції до прибуткового касового ордеру №23 виникла технічна помилка при зазначенні дати, а саме: замість 07.11.2017 вказано 07.10.2017. Тобто, квитанцієя до прибуткового касового ордеру №23 є належним доказом оплати правових послуг за договором надання юридичних послуг №2010/17 від 20.10.2017.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №443, видане на ім'я ОСОБА_7, копію посвідчення вказаного адвоката та довіреність №10 від 25.10.2017, якою Товариством з обмеженою відповідальністю Перше київське юридичне бюро було уповноважено адвоката ОСОБА_7 на здійснення представництва інтересів позивача у Господарському суді міста Києва та у судах всіх інстанцій у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Омарової Фариди Абдулаївни до ПАТ Київенерго .

Стосовно тверджень апелянта, що під час розгляду справи по першому колу вимоги про стягнення витрат на правову допомогу не заявлялись, колегія суддів вказує, що 19.01.2018 позивачем до Господарського суду міста Києва подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у ромірі 24 000 грн. В свою чергу, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Ухвала місцевого суду обґрунтована тим, що оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду, то розподіл судових витрат у справі, здійснюється господарським судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи.

Отже, твердження апелянта, що він не був ознайомлений з вимогами позивача щодо витрат позивача на правову допомогу визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 4, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Місцевим господарським судом було встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Омаровою Фаридою Абдулаївною понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн., при цьому клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від відповідача не надходило.

Отже, з огляду на задоволення позову місцевим господарським судом обґрунтовано покладено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі 910/4881/18.

Щодо посилань апелянта на те, що відповідно до статтей 235-237 Господарського кодексу України суд не позбавлений можливості здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії та виправити відповідні помилки розрахунку, колегія суддів вказує, що відповідач хибно послався на ст.ст. 235-237 Господарського кодексу України, оскільки вказані статті передбачають можливість встановлення між сторонами зобов'язань оперативного-господарських санкцій та право заінтересованої сторони у зверненні до суду для скасування такої санкції. Крім того, як вже було встановлено вище, рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №37456 від 15.02.2017, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, не відповідає нормам законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, місцевий господарський суд правильно зазначив, що, оскільки рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення №37456 від 15.02.2017, оформлене протоколом №704 від 18.04.2017, не відповідає нормам законодавства, так як ПАТ Київенерго порушено порядок нарахування вартості обсягу електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ , то позовні вимоги про скасування рішення підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/17955/17 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/17955/17 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/17955/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/17955/17 залишити без змін.

Матеріали справи №910/17955/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 10.04.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б.Михальська

Т.І. Разіна