Ухвала

від 05.08.2019 по справі 910/17955/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/17955/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - фізичної особи - підприємця Омарової Фариди Абдулаївни - Бойко А.В., адвокат (ордер від 18.06.2019),

відповідача - приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" - Кириллов М.С., адвокат (дов. від 05.06.2019),

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2019 (суддя Баранов Д.О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 (колегія суддів: Тищенко А.І. -головуючий, Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.)

у справі № 910/17955/17

за позовом фізичної особи - підприємця Омарової Фариди Абдулаївни (далі - Підприємець)

до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - Товариство)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2019 зі справи № 910/17955/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019, позов Підприємця до Товариства задоволено; скасовано рішення публічного акціонерного товариства "Київенерго", правонаступником якого є Товариство, оформлене протоколом від 18.04.2017 № 704 з розгляду акта порушень Правил користування електричною енергією від 15.02.017 № 37465.

Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій у справі № 910/17955/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2019 прийнято касаційну скаргу Товариства до провадження та призначено її до розгляду.

Під час підготовки справи № 910/17955/17 до розгляду колегією суддів з`ясовано, що згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 зі справи № 522/12901/17-ц (за позовом фізичної особи до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про скасування протоколу засідання комісії Центральних районних електричних мереж ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" від 29.06.017 № 67 щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 16.05.2017 № 036296 та визнання дій комісії ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" щодо розгляду зазначеного акта неправомірними) задоволено частково касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"; постанову Апеляційного суду Одеської області від 28.03.018 скасовано, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16.01.2018 змінено в мотивувальній частині; з резолютивної частини ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 16.01.2018 виключено абзац про роз`яснення позивачу про його право на звернення з позовом до господарського суду. В іншій частині ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16.01.2018 залишено в силі.

У розгляді справи № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду, з посиланням, зокрема, на приписи статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), 1, 2, 4, 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й взагалі не підлягають судовому розгляду.

Так, згідно з висновками Великої палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц, складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення Правил користування електричною енергією є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Водночас Суд, який розглядає справу № 910/17955/17 у складі колегії суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні № 522/12901/17-ц Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, відповідно до частини першої статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Як унормовано приписами частин першої та другої статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до приписів статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 27 наведеного Закону правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (чинна станом на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді . У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов`язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Отже, в силу наведених законодавчих приписів рішення комісії, оформлене протоколом може бути оскаржене споживачем у судовому порядку.

З огляду на викладене, Суд, який розглядає справу № 910/17955/17 у складі колегії суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні № 522/12901/17-ц Великої Палати Верховного Суду, а саме щодо неможливості судового розгляду вимоги про визнання недійсним (скасування) протоколу, яким оформлене рішення комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ, зокрема, з огляду на те, що у господарських відносинах рішення комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом, є оперативно - господарською санкцією, яка породжує правові наслідки для споживача , і можливість скасування якої прямо передбачена приписами наведеного законодавства.

Водночас у цивільних правовідносинах (з побутовим споживачем) питання щодо користування електричною енергією, станом на час ухвалення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц, врегульовувалося, зокрема, Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.

У відповідності до зазначених Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються:

відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

У разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії електропостачальник має право відключити лише безоблікове приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта, відключенню підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку (пункт 53 вказаних Правил).

Отже, у відносинах з побутовим споживачем (населенням) та з юридичними особами і фізичними особами (крім населення) правові наслідки складення акта про порушення та прийняття постачальником електричної енергії рішення щодо розгляду такого акта є різними, зокрема у відносинах з юридичними особами і фізичними особами (крім населення) таким правовим наслідком є подальше обмеження та відключення електропостачання такого споживача (якщо останній не оскаржує у судовому порядку факт порушення ).

Постанова щодо закриття провадження у справі про визнання незаконним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, у якій (справі) рішення оскаржувалося споживачем - фізичною особою , ухвалена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду від 26.06.2019 зі справи № 161/14431/15-ц (провадження № 61-12289св18) з посиланням на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017) Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Як унормовано частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, справа № 910/17955/17 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 910/17955/17 господарського суду міста Києва разом із касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова