Рішення

від 28.03.2019 по справі 910/531/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.03.2019Справа № 910/531/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудтайм"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 429 635,99 грн.

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Баринова О.І.

Представники учасників справи:

від позивача: Тополюк І.М.

від відповідача: Марченко В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 429 635,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого згідно договорів поставки №ПЗ/НХ-151902/НЮ від 27.11.2015 та №ПЗ/НХ-151903/НЮ від 27.11.2015 товару, наявність якого підтверджена рішенням господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі №910/10455/17, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 3% річних у загальному розмірі 85 410,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 344 225,39 грн., нараховані за період з 01.06.2017 по 19.11.2018.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" було надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи витрати на оплату послуг юридичної компанії з розробки позовної заяви у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2019 відкрито провадження у справі №910/531/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

15.02.2019 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що відповідач бажає реалізувати своє право на подання зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2018 у справі №910/531/19 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено та призначено судове засідання на 07.03.2019.

07.03.2019 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшло клопотання про відмову у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, з тих підстав, що позивачем надано заяву про попередній розрахунок судових витрат за послуги юридичної компанії, та взагалі відсутній розрахунок судових витрат та їх оплата, що не відповідає ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2019 оголошено в судовому засіданні перерву до 21.03.2019.

21.03.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" надійшли пояснення стосовно визначення строку обчислення 3% річних та інфляційних втрат. Позивач зазначає, що надходження коштів з рахунку боржника до банківської установи ще не є виконанням грошового зобов'язання оскільки обов'язковою умовою є зарахування коштів (суми переказу) на рахунок кредитора. На думку позивача, кінцевою датою виконання відповідачем своїх зобов'язань слід вважати 19.11.2018. До пояснень представником позивача додано, зокрема, Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/01 від 03.01.2019, відповідно до якого адвокат Тополюк І.М., надав позивачу послуги на загальну суму 10 000, 00 грн.

21.03.2019 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшли пояснення, в яких відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що позивачем невірно проведено розрахунок щодо нарахування індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2019 оголошено в судовому засіданні перерву до 28.03.2019.

27.03.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" надійшли пояснення до яких додано розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до якого 3% річних у загальному розмірі становлять 85 093,00 грн. та інфляційні втрати у загальному розмірі становлять 312 292,72 грн. за період з 31.05.2017 по 18.11.2018.

В судове засідання 28.03.2019 представники сторін з'явились, надали усні пояснення по суті спору, за змістом яких позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні 28.03.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" укладено договір поставки №ПЗ/НХ-151902/НЮ, відповідно до умов якого позивач зобов'язується у 2015 році поставити і передати у власність відповідачу певну продукцію, відповідно до Специфікації №1 (додаток №1), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (пункт 1.1 вказаного договору).

Також, на ідентичних умовах 27.11.2017 року між Товариством та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" укладено договір поставки № ПЗ/НХ-151903/НЮ, відповідно до умов якого позивач зобов'язується у 2015 році поставити і передати у власність відповідачу певну продукцію (далі - Товар), відповідно до Специфікації №1 (додаток №1), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (пункту 1.1 договору).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/10455/17 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДТАЙМ" інфляційні витрати в сумі 324 469,95 грн., 3% річних в сумі 76 692,96 грн., нараховані за період 02.02.2016 по 30.05.2017.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/7651/18 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" 933 540,00 грн. заборгованості за договором поставки від 27.11.2015. №ПЗ/НХ-151902/НЮ та 997 989,70 грн. заборгованості за договором поставки від 27.11.2015. №ПЗ/НХ-151903/НЮ.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.11.2018 борг у повному обсязі стягнуто з відповідача на користь позивача та перераховано стягувачу відповідно платіжного доручення №19049 від 15.11.2018. Грошові кошти зараховані на рахунок стягувача 19.11.2018, що підтверджується випискою по рахунку №26008575078900 з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача про наявність підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 3% річних у загальному розмірі 85 410,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 344 225,39 грн., нараховані за період з 01.06.2017 по 19.11.2018.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (така правова позиція викладена також Верховним Судом України у справі № 910/17078/15 (3-610гс16), а також Верховним Судом у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/9978/15).

Враховуючи те, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" порушило вказане грошове зобов'язання, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ст. 625 ЦК України.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) за змістом ч.2 ст.625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

У розумінні положень ст. 625 ЦК України, кредитором є будь-яка особа, в якої наявне право грошової вимоги.

На підставі норм ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу до стягнення 3% річних у загальному розмірі 85 410,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 344 225,39 грн., нараховані за період з 31.05.2017 по 19.11.2018.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі №910/10455/17 та від 18.09.2018 у справі № 910/7651/18 набрали законної сили.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного відсутні підстави для повторного доказування обставин порушення умов укладених договорів поставки №ПЗ/НХ-151902/НЮ від 27.11.2015 та договору поставки №ПЗ/НХ-151903/НЮ від 27.11.2015, що в подальшому призвело до стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 324 469,95 грн. та 3% річних в сумі 76 692,96 грн. за період з 02.02.2016 по 30.05.2017, а також вказані обставини не можуть бути переоцінені судом у даній справі, оскільки фактично буде мати місце поставлення під сумнів судового рішення у справі №910/10455/17.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі №910/10455/17 встановлено, що з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" підлягає стягненню інфляційні втрати та 3% річних за період з 02.02.2016 по 30.05.2017.

Отже, позивачем у даній справі вірно визначено дату, з якої є правомірним нарахування інфляційних втрат та 3% річних - з 31.05.2017 (оскільки за період, що передував цій даті, спір щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних був вирішений господарським судом в межах справи №910/10455/17).

У своєму позові позивач зазначає кінцевою датою нарахування інфляційних втрат та 3% річних - 19.11.2018.

В свою чергу представником відповідача в письмових та усних поясненнях зазначалось про невірність визначення позивачем кінцевої дати нарахування - 19.11.2018 з тих підстав, що фактично кошти на погашення заборгованості (на яку позивачем нараховуються інфляційні втрати та 3% річних) були списані з його рахунку 15.11.2018 згідно платіжного доручення №19049. Тобто, за доводами відповідача, правомірним є нарахування передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України міри відповідальності до цієї дати.

Судом відхиляються вказані доводи відповідача, як необґрунтовані з огляду на приписи ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у відповідності до яких переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач є боржником у правовідносинах з позивачем та наявність заборгованості перед позивачем триває понад двох років. відповідач не був позбавлений можливості погасити наявну перед позивачем заборгованість до її стягнення в судовому порядку та уникнути виконання рішення суду в примусовому порядку.

Відтак, правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат до дати надходження коштів на рахунок стягувача, а не до дати можливого їх списання з рахунку боржника.

Однак, позивачем також було невірно визначено кінцевою датою нарахування інфляційних втрат та 3% річних - 19.11.2018, оскільки судом встановлено, що відповідач у повному обсязі виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем - 19.11.2018 (дата зарахування на рахунок стягувача коштів згідно банківської виписки).

В той же час, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування інфляційних втрат та 3% річних, оскільки останній день -19.11.2018 не є повним днем прострочення сплати суми заборгованості.

Отже, правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат до 18.11.2018 (включно).

Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, за період з 31.05.2017 (день, що слідував за останнім днем нарахованих стягнутих 3% річних та інфляційних втрат у справі №910/10455/17) до 18.11.2018 (останній день прострочення) за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", судом встановлено, що обґрунтованим буде стягнення 3% річних у розмірі 85 093,00 грн. та інфляційних втрат розмірі 312 292,72 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в іншій частині, слід відмовити з наведених вище підстав (невірно визначено період нарахування).

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем 27.03.2019 надано розрахунок, у відповідності до якого нараховані за період з 31.05.2017 по 18.11.2018 3% річних становлять 85 093,00 грн. та інфляційні втрати становлять 312 292,72 грн., однак даний розрахунок не може вважатися заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки його зміст не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України до відповідного процесуального документу та не був заявлений до першого судового засідання (тобто, до початку розгляду справи по суті).

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" було надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи витрати на оплату послуг юридичної компанії з розробки позовної заяви у розмірі 50 000,00 грн., з яких 40 000,00 грн. є "гонораром успіху" та 10 000,00 грн. - сума за надані правові послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" (клієнт) та Тополюком І.М. (адвокат) був укладений Договір про надання правової допомоги №01/01.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/01 від 03.01.2019 адвокатом Тополюком І.М. надано позивачу послуги на загальну суму 10 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд враховує правові висновки, що містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, проте вважає, що вони не можуть бути застосовані до даної справи, з огляду на наступне.

По-перше, у справі №826/1216/16 не підтверджено оплату послуг адвокату, а в даній справі зазначені обставини підтверджуються Актом приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/01 від 03.01.2019 (різні обставини справи).

По-друге, в постанові йдеться про застосування положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції до 15.12.2018, в свою чергу, положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката не залежно від того сплачені або підлягають сплаті розподіляються між сторонами разом із іншими судовими витратами (різне правове регулювання).

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження отриманої правничої допомоги, позивач надав суду та Акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/01 від 03.01.2019 відповідно до якого позивачу надано послуги на загальну суму 10 000, 00 грн. та здійснено їх сплату (п. 3 Акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/01 від 03.01.2019)

З системного аналізу ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що 40 000,00 грн., які є "гонораром успіху", не підлягають включенню до судових витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням заперечень відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність зменшення заявленої суми до 5 000,00 грн., враховуючи незначну складність справи та подання позивачем первісного розрахунку, який містить арифметичні помилки, що призвели до необхідності проведення двох додаткових судових засідань у даній справі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудтайм" (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 22, приміщення 12; ідентифікаційний код 39836704) інфляційні втрати у розмірі 312 292 (триста дванадцять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 85 093 (вісімдесят п'ять тисяч дев'яносто три) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 5 960 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 79 коп. та оплату послуг адвоката у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 10.04.2019.

Суддя Р.В. Бойко