Рішення

від 11.04.2019 по справі 911/390/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2019 р. Справа № 911/390/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорації Укрпроммашкомплект

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ГРУП

про стягнення 92 105,31 грн

Обставини справи:

08.02.2019 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорації «УКРПРОММАШКОМПЛЕКТ» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ГРУП» (далі - відповідач) про стягнення 92 105,31 грн заборгованості, з яких: 57 900 грн основного боргу за договором оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016, 33 856 грн пені та 349,31 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежними виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016.

08.02.2019 до канцелярії господарського суду Київської області представником заявника подано заяву про забезпечення позову № 04/02/19-1 (вх. № 30/19 від 08.02.2019), згідно якої останній просить суд накласти арешт на все майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ГРУП» і знаходяться у нього (п/р 26001060840583, банк ПАТ «ПРИВАТБАНК» м. Київ, МФО 300711) у межах розміру позовних вимог та судових витрат (2 881,50 грн) на загальну суму 94 986,81 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.02.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорації «УКРПРОММАШКОМПЛЕКТ» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області 11.02.2019 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 11.03.2019.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Корпорацією Укрпроммашкомплект (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ГРУП (далі - Виконавець) укладено договір оренди нерухомого майна № 01/08-16, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти за плату на певний строк у користування об'єкт оренди - нерухоме майно, разом з прилеглою територією, згідно Свідоцтва про право власності (надалі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Щорса, 15-А. Об'єкт оренди має використовуватись орендарем для здійснення діяльності, відповідно до статуту орендаря.

Згідно п. 1.1.1. договору орендодавець за договором передає орендарю наступні приміщення: - виробничий цех № 1, загальною площею 756 кв.м., - виробничий цех № 2, загальною площею 345,1 кв.м., - виробничий цех № 3, загальною площею 452,5 кв.м.

Відповідно до п. 2.1., 2.3. договору початок орендних відносин фіксується підписанням та переданням приміщення, згідно Акту прийому-передачі нерухомого майна. Акт прийому-передачі, підписаний сторонами (їх представниками), є доказом фактичної передачі об'єкту оренди.

Згідно п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2016 до договору оренди розмір орендної плати становить 26 850 грн на місяць без ПДВ.

Орендна плата за поточний місяць сплачується щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця (п. 3.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.5., 2.6. договору повернення орендарем об'єкта оренди здійснюється в 3 (три)-денний термін з дня закінчення строку договору або з дня його дострокового припинення. Факт повернення об'єкта оренди підтверджується шляхом підписання сторонами акту прийому-повернення об'єкту оренди. Оренда сплачується до дати повернення об'єкту оренди за актом.

Пунктом 4.1., 4.1.2. договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 6.1. договір вступає в дію з 01 вересня 2016 року і діє до 30 липня 2019 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

На виконання договору оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016 позивач передав, а відповідач прийняв у користування об'єкт оренди, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.09.2016 (а.с. 20).

Суд встановив, що відповідач з січня 2018 року по грудень 2018 року несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював орендну плату за користування об'єктом оренди, що спричинило заборгованість в розмірі 57 900 грн, що підтверджується карткою рахунку 361 за 2018 рік (а.с. 24-27) та не спростовано відповідачем.

Крім того, згідно п. 6.2. договір оренди може бути розірвано за спільною домовленістю сторін, що досягається письмовою згодою іншої сторони, у наступному порядку. Сторона надсилає або передає іншій стороні заяву про розірвання договору, із зазначенням підстав для розірвання, не пізніше ніж за 60 календарних днів до розірвання. Договір вважається розірваним з моменту підписання сторонами додаткової угоди.

Відповідачем було направлено на адресу позивача лист про припинення дії договору оренди вих. № 281118-1 від 28.11.2018 (а.с. 28). Даним листом останній запропонував припинити дію договору з 01.12.2018, так як контрагенти відповідача відмовляються від проектів на поставку товару, що унеможливлює сплату оренди приміщення та прилеглої території.

Даний лист відповідача було отримано позивачем 20.12.2018, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти (а.с. 30).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази підписання позивачем та відповідачем додаткової угоди про розірвання та акту про повернення об'єкту оренди, а відтак суд вважає, що об'єкт оренди знаходиться у користуванні відповідача.

Предметом позову є вимоги про стягнення 57 900 грн основного боргу за договором оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016, 33 856 грн пені та 349,31 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач з січня 2018 року по грудень 2018 року несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював орендну плату за користування об'єктом оренди, що спричинило заборгованість в розмірі 57 900 грн, що підтверджується карткою рахунку 361 за 2018 рік (а.с. 24-27) та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 57 900 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 57 900 грн основного боргу за договором оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016, позивачем за період з 23.02.2018 по 27.08.2018 нараховано 33 856 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. договору сторонами погоджено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чиним законодавством України, з урахуванням особливостей, встановлених договором. За несвоєчасне внесення орендної плати, починаючи з третього дня прострочення, орендодавець нараховує штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 5 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення розрахунків, які орендар повинен сплатити одночасно з оплатою основного бору.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 12), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 23.02.2018 по 27.08.2018 складає 702,21 грн. Відтак, вимога про стягнення 33 856 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 702,21 грн пені.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016, позивачем нараховано 349,31 грн 3 % річних за період з 23.02.2018 по 28.01.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку 3 % річних (а.с. 13-14), арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 23.02.2018 по 28.01.2019 становить 349,21 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 349,21 грн 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 349,31 грн 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 57 900 грн основного боргу за договором оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016, 702,21 грн пені та 349,31 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорації Укрпроммашкомплект до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ГРУП про стягнення 92 105,31 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ГРУП (08674, Київська обл., місто Васильків, вулиця Володимирська, буд. 1; ідентифікаційний код 37340380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорації Укрпроммашкомплект (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Щорса, буд. 15-А; ідентифікаційний код 31016403) 57 900 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот гривень) 00 коп основного боргу за договором оренди нерухомого майна № 01/08-16 від 01.09.2016, 702 (сімсот дві гривні) 21 коп. пені, 349 (триста сорок дев'ять гривень) 31 коп. 3 % річних та 1 229 (одну тисячу двісті двадцять дев'ять гривень) 53 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 11.04.2019.

Суддя П.В.Горбасенко