Рішення

від 02.04.2019 по справі 914/2377/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019 Справа №914/2377/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Експо» , с.Воля Задеревацька, Стрийський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант Трейдінг Плюс» , м. Київ

про стягнення 250 000,00грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - керівник,

від відповідача: не з»явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СП-Експо» , с.Воля Задеревацька, Стрийський район, Львівська область звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант Трейдінг Плюс» , м. Київ 250 000,00грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач стверджує, що вів із відповідачем перемовини щодо придбання будівельного щебню. За результатами цих перемовин, як стверджує позивач, відповідач погодився продати йому щебінь, для чого надіслав на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю СП-Експо для підписання Договір поставки № 201 від 27.04.2018р. Позивач підписав вказаний договір у 2-х примірниках та надіслав його для підписання відповідачу на його поштову адресу. Позивач не отримав підписаного відповідачем ОСОБА_3 поставки № 201 від 27.04.2018р. Позивач зазначає, що відповідно до умов ОСОБА_3, ним скеровувався відповідачу лист № 02/18 від 30.04.2018р., у якому вказувались бажані обсяги щебню та графік його поставки.

Позивач стверджує, що він частково оплатив виставлений відповідачем рахунок на оплату № 00000502 від 16.05.2018р. на суму 580500,00грн. Позивачем сплачено 250000,00 в рахунок оплати рахунку на оплату № 00000502 від 16.05.2018р. Поставка щебню так і не була здійснена відповідачем. Позивач зазначає, що отримав від відповідача лист № 375 від 02.07.2018р., згідно з яким відповідач повідомив про неможливість провести виконання умов відвантаження щебню гранітного згідно з договором № 201 від 27 квітня 2018р. Відповідач зазначив, що станом на 02.07.2018р. розглядає можливість повернення коштів на рахунок ТОВ СП-Експо .

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на норми ст. ст. 526, 612, 640, 641,642 ЦК України, ст.ст. 220, 224 ГК України.

Відповідач відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не подав, позовні вимоги не спростував.

Заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.12.2018 р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 22.01.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.02.2019 р. відкладено підготовче засідання у справі, враховуючи неявку в судове засідання відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 18.03.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.04.2019 р.

Мотивувальна частина рішення.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами у справі велись перемовини щодо придбання будівельного щебню. За результатами цих перемовин, відповідач погодився продати позивачу щебінь, для чого надіслав на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП-Експо" для підписання Договір поставки № 201 від 27.04.2018р. Позивач підписав вказаний договір у 2-х примірниках та надіслав його для підписання відповідачу на його поштову адресу, однак, підписаний примірник договору позивачу повернуто не було.

Наведені доводи позивача відповідачем не спростовано. У листі № 375 від 02.07.2018р. та у рахунку на оплату № 00000502 від 16.05.2018 р. відповідач посилається на виконання ним умов ОСОБА_3 № 201 від 27.04.2018р., що свідчить про його укладення сторонами.

Позивач, скерував відповідачу ОСОБА_4 №02/18 від 30.04.2018р. (заявку), у якому вказав бажані обсяги щебню та графік його поставки.

Місце виконання зобов язання щодо поставки щебню визначене сторонами як станція Скнилів Львівської залізниці (п.2.1. договору поставки № 201 від 27.04.2018р., лист № 02/18 від 30.04.2018р. (заявка)).

Відповідачем, на підставі ОСОБА_3 № 201 від 27.04.2017р., виставлено позивачу рахунок на оплату № 00000502 від 16.05.2018 р. товару, а саме: щебню гранітного фр 5-20мм, щебню гранітного фр 20-40мм на загальну суму 580500грн.

Позивач, платіжним дорученням № 326 від 17 травня 2018 р. перерахував на рахунок відповідача 250000,00грн. в якості оплати за щебінь згідно рахунка відповідача № 00000502 від 16.05.2018 р.

Відповідач звернувся до позивача з листом № 375 від 02.07.2018р., у якому повідомив останнього про те, що у нього відсутня можливість провести виконання умов відвантаження щебню гранітного згідно з договором № 201 від 27 квітня 2018р. Крім цього, у згаданому листі відповідач зазначає, що станом на 02.07.2018р. розглядає можливість повернення коштів на рахунок ТОВ СП-Експо .

Станом на день розгляду справи судом, відповідачем ані не поставлено позивачу щебню гранітного, ані не повернуто коштів.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази повернення ним позивачу 250000,00грн., сплачених йому позивачем платіжним дорученням № 326 від 17 травня 2018 р., або ж докази поставки ним позивачу щебню гранітного, на оплату яких ним і сплачувались згадані 250 000,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.

Факт перерахування позивачем відповідачу коштів (250000,00 грн.) в якості оплати за щебінь згідно ОСОБА_3 № 201 від 27.04.2018р. підтверджується платіжним дорученням № 326 від 17.05.2018р. та визнається відповідачем у листі № 375 від 02.07.2018р. У згаданому листі відповідач зазначав про можливість повернення коштів на рахунок ТОВ СП-Експо .

На день розгляду справи судом, у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази поставки ним позивачу щебню гранітного, попередньо оплаченого на суму 250000,00грн., або ж докази повернення позивачу відповідачем цих коштів.

Відповідно до п.п.4.1. та 4.2 ОСОБА_3 строк поставки товару: протягом 7-и (семи) календарних днів з моменту отримання письмової (в окремих випадках усної) заявки (в якій повинно бути вказано: кількість, фракції, станція призначення, отримувач та платник). Товар поставляється позивачу залізничним транспортом на умовах СІР (ІНКОТЕРМС 2000) а саме: станція відвантаження Клєсів, Львівської залізниці; станція призначення: Скнилів, Львівської залізниці.

Таку заявку було надано позивачем відповідачу (№02/18 від 30.04.2018р.) і отримано на неї відповідь № 375 від 02.07.2018р.

Згідно з ч.2 ст.538 ЦК України, сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону, що і було зроблено відповідачем листом № 375 від 02.07.2018р.

Відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

У матеріалах справи також відсутні та відповідачем суду не надані допустимі, достатні та належні докази, які б підтверджували факт правомірного володіння ним цими грошовими коштами станом на 02.04.2019 р.

Норми діючого законодавства України та умови долученого позивачем ОСОБА_3 не дають відповідачу правових підстав для користування чужими грошовими коштами, сплаченими іншим господарюючим суб»єктом в якості попередньої оплати за товар, без подальшої поставки цього товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що з боку відповідача має місце очевидне порушення права власності позивача на належні йому грошові кошти, а також порушення ним закріпленого у статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом N 11, права позивача на мирне володіння своїм майном. Вказане право підлягає захисту судом.

З огляду на викладене вище та встановлене судом, при прийнятті рішення у справі суд застосував норми права, закріплені у ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 665, 693, 1212 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України. Відповідно до цих правових норм підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судовий збір у справі на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Елегант Трейдінг Плюс (03189, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 41110258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП-Експо» (82489, Львівська область, Стрийський район, с.Воля - Задеревацька, вул.І.Франка, 15, ідентифікаційний код 40274642) 250000,00грн. передоплати та 3750грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідний суд протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2019 р.

Суддя Бортник О.Ю.