Рішення

від 11.04.2019 по справі 1.380.2019.000892

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.000892

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1. 380.2019.000892 за позовом ОСОБА_1 (вул. Широка, 73/35, м. Львів, 79052) до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області (80530, Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Головна,1, код ЄДРПОУ 04372939) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (вул. Широка, 73/35, м. Львів, 79052) звернувся до суду з позовом до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області (80530, Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Головна,1, код ЄДРПОУ 04372939) у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо нездійснення позапланових заходів перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року та неналежного реагування на звернення;

- зобов'язати Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області здійснити заходи перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року та вжити заходів належного реагування на звернення.

Ухвалою від 28.02.2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 10.04.2019 заяву про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 від 08.04.2019 року повернуто позивачу без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області із скаргою від 10.02.2019, у якій просив вжити заходів належного реагування, а саме: 1) зобов'язати ОСОБА_2, привести її земельну ділянку до розмірів вказаних у Державному акті на право приватної власності на землю, тобто переставити сітку на 1 м по всій ширині.; 2) роз'яснити ОСОБА_2, про недопустимість самовільного облаштування асфальтної дороги та автомобільної стоянки їхнього авто на подвір'ї ОСОБА_1; 3) Зобов'язати ОСОБА_2, відновити систему водовідведення перед заїздом на моє подвір'я, проклавши наново бетонну трубу на місце, виривши рови відведення води.; Надіслати письмову відповідь у встановленні законодавством терміни про вжиті заходи реагування до ОСОБА_2, на вищевказану адресу. . Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, всупереч обов'язку відповідача щодо розгляду скарги громадян, встановленому законодавством, скаргу розглянуто неналежно, оскільки усіх порушених питань та обставин відповідач не з'ясовував, жодних заходів щодо захисту його конституційних прав не вживав.

05 квітня 2019 року позивач надав до суду відповідь на відзив Ожидівської сільської ради від 01.04.2019 року у справі, в якому зазначає, що відповідач в особі голови сільської ради ОСОБА_3, вводить в оману суд, про те, що їй не відомо про родинні відносини позивача із померлою - ОСОБА_4, оскільки голова сільської ради ОСОБА_3, брала участь у судових засіданнях, які проходили у Буському районному суді Львівської області у справі за позовом померлої матері до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користування земельною ділянкою, де беру участь як третя особа. Крім того зазначає, що голова сільської ради ОСОБА_3, при отриманні скарги позивача могла при виникненні сумнівів звернутися до позивача із письмовим проханням про надання підтверджуючих документів, чого зроблено не було.

08 квітня 2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив що жодних прав позивача не порушено, оскільки відповідач надав відповідь в частині неповною, однак вважає її належною та зрозумілою. Таким чином, позивач отримав роз'яснення на своє звернення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Відповідно до скарги ОСОБА_1 від 10.02.2019р. адресованої Ожидівській сільській раді Буського району Львівської області, заявник просить вжити заходів належного реагування: 1) зобов'язати ОСОБА_2, привести її земельну ділянку до розмірів вказаних у Державному акті на право приватної власності на землю, тобто переставити сітку на 1 м по всій ширині.; 2) роз'яснити ОСОБА_2, про недопустимість самовільного облаштування асфальтної дороги та автомобільної стоянки їхнього авто на подвір'ї ОСОБА_1; 3) Зобов'язати ОСОБА_2, відновити систему водовідведення перед заїздом на моє подвір'я, проклавши наново бетонну трубу на місце, виривши рови відведення води.; Надіслати письмову відповідь у встановленні законодавством терміни про вжиті заходи реагування до ОСОБА_2, на вищевказану адресу. .

Листом від 18.02.2019 за № 56 Ожидівська сільська рада Буського району Львівської області повідомила позивача про те, що ОСОБА_4, померла 09.08.2018 року, а спадкоємці ще не вступили в законне правоволодіння житловим будинком та земельною ділянкою. Скарги та заяви не будуть розглядатися до визначення нотаріусом або судом спадкоємця.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.

Статтею 1 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 р.393/96-ВР встановлено право громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ст.3 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 р.393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Приписами ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно ст. 7 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 р.393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг визначений статтями 15 та 16 вищевказаного Закону.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян").

Частиною 4 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р.393/96-ВР передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р.393/96-ВР, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р.393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Таким чином, органи, до яких направлено звернення, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. При цьому звернення повинні бути розглянуті та вирішені у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а відповіді за результатами їх розгляду даються тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Частиною першою статті 20 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 р.393/96-ВР, визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Предметом спору у даній справі є дії відповідача щодо всебічного розгляду звернення позивача.

Відтак, вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи Ожидівська сільська рада Буського району Львівської області надала повну відповідь на скаргу ОСОБА_1 від 10.02.2019.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1, посилається на що спадкова справа відкрита та 09.02.2019 року сплив шестимісячний строк на прийняття спадщини та є власником даного майна, що підтверджується заявою про прийняття спадщини від 17.10.2018 року та копією Витягу із Спадкового Реєстру про реєстрацію спадкової справи. У зв'язку з чим вказує, що відповідачем не було вжито жодних позапланових заходів (контролю) із перевірки фактів викладених у скарзі від 10.02.2019 року.

Зокрема, скарга позивача від 10.02.2019 року містила вимоги щодо вжиття заходів належного реагування, а саме: 1) зобов'язати ОСОБА_2, привести її земельну ділянку до розмірів вказаних у Державному акті на право приватної власності на землю, тобто переставити сітку на 1 м по всій ширині.; 2) роз'яснити ОСОБА_2, про недопустимість самовільного облаштування асфальтної дороги та автомобільної стоянки їхнього авто на подвір'ї ОСОБА_1; 3) Зобов'язати ОСОБА_2, відновити систему водовідведення перед заїздом на моє подвір'я, проклавши наново бетонну трубу на місце, виривши рови відведення води.; Надіслати письмову відповідь у встановленні законодавством терміни про вжиті заходи реагування до ОСОБА_2, на вищевказану адресу. .

Водночас, як видно із відповіді відповідача від 18.02.2019 року № 56, зазначені питання позивача досліджені не були, у відповіді на звернення не спростовані, а зазначено лише: ОСОБА_4, померла 09.08.2018 року, а спадкоємці ще не вступили в законне правоволодіння житловим будинком та земельною ділянкою. Скарги та заяви не будуть розглядатися до визначення нотаріусом або судом спадкоємця .

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було долучено заяву про прийняття спадщини від 17.10.2018 року, яка була адресована Другій Львівській державній нотаріальній конторі та Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву зазначено, що при поданні скарги позивачем не було подано жодних документів на підтвердження того, що позивач перебуває в родинних відносинах із померлою ОСОБА_4, Вказують на те, що позивачем не було подано документів, що засвідчили смерть ОСОБА_4, бо остання в с. Йосипівка не проживала, а про її смерть відповідачу стало відомо лише зі слів позивача. Крім того зазначають, що земельна ділянка, про яку описано у скарзі позивача не була власністю ОСОБА_4

Суд звертає увагу, що предмет скарги позивача від 10.02.2019 щодо якого позивач, просить вжити заходів належного реагування та відповідь яка була відповідачем надана у листі від 18.02.2019 року № 56 містить формулювання на скаргу поверхневе, формальним без врахування фактів які були викладені у скарзі та без зазначення тих обставин, які були вказані відповідачем вже у відзиві на позовну заяву.

При цьому, суд звертає увагу, що сам відповідач у відзиві зазначає про те, що вказана відповідь в якійсь частині є неповною, але відповідач вважає її належною та зрозумілою.

Слід також вказати, що відповідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу.

При цьому, жодних дій Ожидівська сільська рада Буського району Львівської області не вчинила, щодо отримання додаткових матеріалів, на відсутність яких вказує у відзиві.

Згідно норм статті 19 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

В даному випадку, виконання наведених вище приписів чинного законодавства України щодо розгляду звернення та надання на нього відповіді носило суто формальний характер, оскільки лист від 18.02.2019 року № 56, наданий позивачу у відповідь на його звернення від 10.02.2019 року, не ґрунтується на ретельному дослідженні обставин і питань, які порушує заявник у своєму зверненні, та не надає на них вичерпної та зрозумілої відповіді, що підтверджується змістом такого листа-відповіді.

Суд підкреслює, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов'язку зі сторони адресата, позаяк, окрім своєчасності надання відповіді, не менш істотним є її належне обґрунтування та вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення).

Як вбачається з вказаного листа, у ньому відповідачем не відображено про вжиті заходи для об'єктивного вирішення поставлених позивачем у зверненні від 10.02.2019 питань.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що лист від 18.02.2019 №56, який був наданий у відповідь на звернення позивача від 10.02.2019, не може в контексті приписів чинного законодавства України вважатися належною відповіддю на звернення громадянина (по суті викладених у ньому обставин і порушених питань), відтак, такий розгляд звернення громадянина є неналежним і протиправним.

Суд відзначає, що в ході розгляду цієї справи було встановлено дійсне порушення права позивача, як суб'єкта правовідносин у сфері звернень громадян, на належний розгляд свого звернення та отримання на нього ґрунтовної відповіді та реагування. У той же час, встановлення підставності доводів конкретного звернення, виявлення порушення прав й інтересів осіб унаслідок викладених у ньому обставин, визначення шляхів реагування на нього тощо віднесено до компетенції тієї особи, якій таке звернення адресоване, й це повинно провадитися при розгляді та вивченні відповідного звернення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд констатує, що фактично відповідачем порушено вимоги ст. ст. 15, 18, 19 Закону України Про звернення громадян , з огляду на те, що у відповіді № 56 від 18 лютого 2019 року з фактичною відмовою у задоволенні вимог, викладений у скарзі ОСОБА_1, - відсутні посилання на Закон і викладення мотивів відмови, також відсутнє роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо нездійснення позапланових заходів перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року та неналежного реагування на звернення є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд також зауважує, що вирішуючи цю справу він не втручається в компетенцію та дискрецію відповідача, позаяк не вирішує й не дає вказівки на спосіб вирішення по суті звернення позивача від 10.02.2019, а лише встановлює чи були порушені права такої особи на належний розгляд свого звернення та чи підлягають вони захисту.

Відтак, базуючись на встановлених дійсних обставинах справи в їх сукупності, відповідних приписах чинного законодавства України, керуючись наведеними вище міркуваннями, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень не дотримався вимог чинного законодавства й порушив права позивача як учасника правовідносин у сфері звернень громадян, які підлягають безумовному захисту.

Оскільки здійснення позапланових заходів перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року та вжиття заходів належного реагування на звернення є дискреційним правом суб'єкта владних повноважень, відтак позовні вимоги в частині зобов'язати Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області здійснити заходи перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року та вжити заходів належного реагування на звернення, задоволенню не підлягають.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

З огляду на викладене, оскільки скарга позивача від 10.02.2019 була розглянута відповідачем не об'єктивно без врахування фактів які були викладені у скарзі, про що самим відповідачем було вказано у відзиві на позовну заяву на переконання суду, належним способом захисту прав та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 10.02.2019 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» .

Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. З приводу цього, суд зазначає, що оскільки позивач був звільнений судом від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (вул. Широка, 73/35, м. Львів, 79052) до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області (80530, Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Головна,1, код ЄДРПОУ 04372939) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області щодо нездійснення позапланових заходів перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1 від 10.02.2019 року та неналежного реагування на звернення.

Зобов'язати Ожидівську сільську раду Буського району Львівської області (80530, Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вул. Головна,1, код ЄДРПОУ 04372939) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 (вул. Широка, 73/35, м. Львів, 79052) від 10.02.2019 року у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» .

У решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна