Рішення

від 01.04.2019 по справі 520/11441/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 р. № 520/11441/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача Воропаєва С.М.,

представника відповідача Білокінь С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківської області щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ Завод Трансзв'язок з питань дотримання вимог податкового законодавства України за наказом від 01.08.2018 року №5552;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківської області від 01.08.2018 року №5552 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Завод Трансзв'язок ;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення - рішення від 31.08.2018 року №00001101412 (по формі Р ) Головного Управління ДФС у Харківської області про сплату сум податку на додану вартість у розмірі 431283,75 грн., в тому числі за основним зобов'язанням 345027,0 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 86256,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що податкове повідомлення-рішення та наказ про проведення перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесені, на думку позивача, без врахування приписів чинного законодавства.

Відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №5552 від 01.08.2018 року призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок .

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ПП Укртрансвил .

За результатом перевірки складено акт "Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариство Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок (податковий номер 01056735, тел. (057)763-23-33, E-mail info@transsvyaz.pat.ua) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ПП Укртрансвил (код за ЄДРПОУ 33205512) за липень 2015 року, квітень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг)" №3312/20-40-14-12-11/01056735 від 15.08.2018 року (надалі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок :

- п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, ст. 198, п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму загальну 373903 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 28876,84 грн., за квітень 2016 року на суму 68480,75 грн., за липень 2016 року на суму 36030,84 грн, серпень 2016 року на суму 273,52 грн., вересень 2016 року на суму 21721,99 грн, жовтень 2016 року на суму 39806,77 грн., листопад 2016 року на суму 15475,42 грн., грудень 2016 року на суму 140886,82 грн., березень 2017 року на суму 20200,85 грн., квітень 2017 рок на суму 2150 грн., що призвело: до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 373903 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 28876,84 грн., квітень 2016 року на суму 68480,75 грн., за липень 2016 року на суму 36030,84 грн., серпень 2016 року на суму 273,52 грн., вересень 2016 року на суму 21721,99 грн., жовтень 2016 року на суму 39806,77 грн., листопад 2016 року на суму 15475,42 грн., грудень 2016 року на суму 140886,82 грн., березень 2017 року на суму 20200,85 грн., квітень 2017 року на суму 2150 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення №00001101412 від 31.08.2018 року, яким донараховано ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок суму грошового зобов'язання, а саме податку на додану вартість у розмірі 431283,75 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 345027,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 86256,75 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області за результатом аналізу правовідносин ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок з ПП Укртрансвил у період, що перевірявся.

Так, між ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок (Покупець) та ПП Укртрансвил (Постачальник) було укладено наступні договори:

Договір поставки №ВЛ2015/001-П від 05.01.2015 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності, а саме дріт. Строк дії договору зазначено до 31.12.2015 року.

Договір поставки №ВЛ2015/002-С від 05.01.2015 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності, а саме сталь. Строк дії договору зазначено до 31.12.2015 року.

Договір поставки №ВЛ2015/003-РК від 05.01.2015 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності, а саме радіокомплектацію. Строк дії договору зазначено до 31.12.2015 року.

Договір поставки №ВЛ2016/001 від 22.03.2016 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності. Строк дії договору зазначено до 31.12.2014 року.

Договір поставки №ВЛ2017/001 від 10.02.2017 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності. Строк дії договору зазначено до 31.12.2017 року.

На підтвердження реальності вказаних договорів позивачем надано до суду податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, приймально-здавальні накладні, договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, виписки з банківського рахунку.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Приписами п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1, п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов'язують можливість формування витрат та які є передумовою їх формування. Такі правові наслідки наступають у разі:

1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування;

2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами;

3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності;

4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мас намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду належним чином оформлених документів, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок з ПП Укртрансвил .

Також, судовим розглядом встановлено, що в договорі поставки від 22.03.2016 року №ВЛ2016/001 зазначено строк його дії - до 31.12.2014 року. Тобто договір укладено пізніше, аніж спливає строк його дії.

Крім того, згідно акту перевірки №3312/20-40-14-12-11/01056735 від 15.08.2018 року фахівцями ГУ ДФС у Харківській області складено акт позапланової виїзної перевірки ПП Укртрансвил (податковий номер 33205512) від 07.11.2017 року №18720/20-40-14-12-11/33205512 з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Ласідора" (податковий номер 39723599) за червень 2015 року, за липень 2015 року, ТОВ "Сонкей" (податковий номер 39282681) за квітень 2016 року, за червень 2016 року, за липень 2016 року, за грудень 2016 року, ТОВ "Топкрафт" (податковий номер 40592431) за серпень 2016 року та за вересень 2016 року, ТОВ "Маркторг" (податковий номер 40806112) за жовтень 2016 року та за листопад 2016 року, ТОВ "Бріск-Торг" (податковий номер 40874250) за листопад 2016 року, ТОВ "Вітарус-К" (податковий номер 40810129) за грудень 2016 року, ТОВ "Буд-Інженерія" (податковий номер 41128658) за березень 2017 року та за квітень 2017 року.

Відповідно до акту перевірки ПП Укртрансвил встановлено, що ним було задекларовано нереальні господарські операції, за якими Приватне підприємство придбало товарно-матеріальні цінності, яких за даними Єдиного реєстру податкових накладних у контрагентів останнього не було. Крім того, встановлено, що зазначені контрагенти визнані фіктивними підприємствами, по яких тривають кримінальні провадження, встановлено та засвідчено відсутність за місцем знаходження, відсутність активів, робітників, офісів, складів, продукції. Також, за результатами цієї перевірки складено і винесено податкове повідомлення рішення за порушення податкового законодавства.

Вказані обставини свідчать про те, що ПП Укртрансвил не могло поставляти ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок товарно-матеріальні цінності, які не були придбані або вироблені раніше.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок не надано доказів фактичного виконання договорів укладених з ПП Укртрансвил .

Таким чином, факт реальності господарських операцій не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

За таких обставин, у ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок відсутнє право на формування податкового кредиту щодо господарських операцій з ПП Укртрансвил .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення податкового повідомлення-рішення від 31.08.2018 року №00001101412, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Харківської області щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ Завод Трансзв'язок з питань дотримання вимог податкового законодавства України за наказом від 01.08.2018 року №5552 та визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Харківської області від 01.08.2018 року №5552 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Завод Трансзв'язок , суд зазначає наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ №5552 від 01.08.2018 року, яким призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок .

Так, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок , за результатами якої складено акт перевірки №3312/20-40-14-12-11/01056735 від 15.08.2018 року.

Суд зауважує, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За таких обставин, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ПАТ Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок , оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення від 31.08.2018 року №00001101412, яке оскаржується в даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 року по справі №804/1113/16.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Харківської області щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ Завод Трансзв'язок з питань дотримання вимог податкового законодавства України за наказом від 01.08.2018 року №5552 та визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Харківської області від 01.08.2018 року №5552 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Завод Трансзв'язок .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Харківський електротехнічний завод Трансзв'язок (вул. Достоєвського, 16, м. Харків, 61009) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 11.04.2019 року.