Рішення

від 29.11.2018 по справі 826/10162/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2018 року №826/10162/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промкабель-Електрика до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Промкабель-Електрика (далі також - позивач, ТОВ Промкабель-Електрика ) з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 13.05.2017 №0000661201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- ДПІ у Печерському району ГУ ФС у м.Києві проведено камеральну перевірку позивача та складено акт перевірки за відсутності на те визначених законом повноважень;

- камеральну перевірку проведено та нараховано штраф позивачу поза межами строків, передбачених статтями 76 та 102 Податкового кодексу України;

- відповідачем порушено процедуру вручення акту перевірки, який складено не за встановленою формою. Крім того, примірник акту, отриманий позивачем, містить текст, в якому відомості щодо встановленого податковим органом правопорушення є повністю затертими, що унеможливлює їх прочитання;

- податковим органом під час перевірки перевірялися не виключно дані, зазначені в податковій декларації товариства, а також інші відомості, що дає підстави стверджувати про фактичне проведення документальної перевірки;

- в акті перевірки податковим органом всупереч нормам Податкового кодексу України незаконно нараховано штраф на пеню, а не на грошове зобов'язання.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити, стверджуючи про правомірність проведення камеральної перевірки позивача, обґрунтованість її висновків, а, відтак, і про правомірність прийнятого на підставі цього акту оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Розгляд справи в установленому порядку здійснено в письмовому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2017 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку ТОВ Промкабель-Електрика , за результатами якої складено акт перевірки від 26.01.2017 №152/26-55-12-06.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в указаному акті порушення підприємством строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, до 30 календарних днів в сумі 99 299,80 грн.

Так, зокрема, згідно з пунктом 3 згаданого акту платником порушено термін сплати до 30 днів самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України в розмірі 99 299,80 грн.

ДокументСума податкового боргуКількість днів несвоєчасного розрахунку податкова декларація з ПДВ від 19.06.2014, граничний термін сплати 30.06.2014, сплачено 11.07.2014 21997,8 11 Податкова декларація з ПДВ від 16.09.2014, граничний термін сплати 30.09.2014, сплачено 09.10.2014 171,7 10 податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013, граничний строк сплати 14.05.2013, сплачено 23.05.2013 65130,3 10 податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013, граничний строк сплати 14.05.2013, сплачено 23.05.2013 12000 10 На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 №0001611206 про застосування штрафних санкцій у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми, що становить 9 929,98 грн.

Листом від 16.02.2017 №5000/10/26-55-12 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві повідомила ТОВ Промкабель-Електрик про допущену технічку описку в частині зазначення дати прийняття рішення, зазначивши, що замість 26.01.2016 необхідно читати - 26.01.2017.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ГУ ДФС у м.Києві, яке рішенням від 22.03.2017 №5890/10/26-10-01-35 частково задовольнило скаргу ТОВ Промкабель-Енергетик , прийнявши нове податкове повідомлення-рішення від 13.05.2017 №0000661201, яким до підприємства знову застосовано штрафну санкцію в сумі 9 929,98 грн.

Рішенням ДФС України від 26.07.2017 №16108/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ТОВ Промкабель-Електрик на податкове повідомлення-рішення від 13.05.2017 №0000661201 залишено без розгляду.

Стверджуючи про протиправність податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 13.05.2017 №0000661201, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно зі статтею 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до абзацу першого статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

При цьому суд критично ставиться до доводів позивача, що внаслідок розмежування відповідно до статей 19 -2 та 19 -3 Податкового кодексу України функцій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики, та функцій державних податкових інспекцій, останні не мають права здійснювати перевірки платників податків, оскільки такі перевірки мають право здійснювати контролюючі органи, до яких останні не належать.

Так, згідно з приписами пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДФС у м.Києві, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 09.08.2017 №529, ГУ ДФС у м.Києві є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва. Згідно з пунктом 7 цього Положення ГУ ДФС у м.Києві здійснює свої повноваження безпосередньо та через підпорядковані йому ДПІ.

Отже, ГУ ДФС у м.Києві здійснює свою діяльність як контролюючий орган, в тому числі щодо проведення перевірок платників податків, і через підпорядковану йому ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Відтак, в розумінні вищевказаних законодавчих приписів ДПІ, в тому числі й ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві є контролюючим органом стосовно платників податків, а тому наділені повноваженнями на проведення перевірок, в тому числі й камеральних, щодо платників податків.

Відповідно до приписів статті 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Враховуючи, що станом на час проведення камеральної перевірки Податковим кодексом України прямо передбачено право контролюючого органу проводити камеральні перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто упродовж 1095 днів, доводи позивача щодо протиправності такої перевірки не приймаються судом до уваги.

З урахуванням встановлених у ході камеральної перевірки граничних строків сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань, правильність яких останнім не заперечується, посадовими особами контролюючого органу в межах установленого законом 1095-денного строку 26.01.2017 проведено перевірку своєчасності сплати цих зобов'язань.

Так:

- за податковою декларацією з ПДВ від 19.06.2014, граничний термін сплати 30.06.2014, строк перевірки до 30.06.2017;

- за податковою декларацією з ПДВ від 16.09.2014, граничний термін сплати 30.09.2014, строк перевірки до 30.09.2017;

- за податковим повідомлення-рішення від 24.04.2013, граничний строк сплати 14.05.2013, строк перевірки до 14.05.2017;

- за податковим повідомлення-рішення від 24.04.2013, граничний строк сплати 14.05.2013, строк перевірки до 14.05.2017.

При цьому позивачем не спростовано встановлені актом перевірки обставини щодо порушення строків до 30 днів сплати узгоджених грошових зобов'язань в сумі 99299,80 грн., що дає підстави суду висновку про обґрунтованість таких висновків позивача.

Отже, факт наявності порушень, зафіксованих камеральною перевіркою, позивачем не спростовано, камеральна перевірка здійснена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене відповідач вірно визначив розмір штрафу в сумі 9 929,98 грн., який належить сплатити позивачу, а, відтак, правомірно прийняв оспорюване податкове повідомлення-рішення.

При цьому критично сприймає доводи позивача стосовно порушення встановленого пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України триденного строку при надісланні йому акту перевірки, стверджуючи, що отримав акт перевірки від 26.01.2017 в одному поштовому конверті одночасно з податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2017 №0000661201, що фактично позбавило його права на оскарження висновків, викладених в цьому акті до прийняття податкового повідомлення-рішення.

Наразі суд позбавлений можливості встановити зазначену обставину, оскільки сторонами на підтвердження дати відповідно отримання позивачем чи дати направлення відповідачем копії цього акта на адресу ТОВ Промкабель-Електрика суду не надано.

Разом з тим суд звертає увагу, що зазначена обставина не позбавила позивача можливості оскаржити як первинне податкове повідомлення-рішення ГУ ФС у м.Києві від 26.01.2017 №0001631206, так і прийняте в подальшому ГУ ДФС у м.Києві податкове повідомлення-рішення від 13.05.2017 №0000661201.

Водночас суд критично сприймає твердження позивача про порушення відповідачем встановленого для складення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення пунктом 7 розділу ІІ Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, триденного строку, який обраховується з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Сам по собі факт прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення рішення у строк майже через два місяці після прийняття рішення, прийнятого за результатами адміністративного оскарження, тобто з порушенням установленого законодавством триденного строку, не привело до порушення його прав та жодним чином не вплинуло на суть виявленого відповідачем порушення позивачем податкового законодавства.

Не є на думку суду обґрунтованими іі доводи позивача про невідповідність вищевказаного акт камеральної перевірки відповідній примірній формі, встановленій листом ДПА України від 21ю06.2011 №17197/7/15-0617 щодо оформлення акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів, оскільки указаний лист не містить в собі норм права, які є обов'язковими для застосування судом при вирішенні спору.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Промкабель-Електрика (01123, м. Київ, вул. Мечнікова, 8, кв. 22, код ЄДРПОУ 30782951) до Головного управління ДФС у м.Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко