Рішення

від 10.04.2019 по справі 826/16204/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2019 року № 826/16204/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комп'ю-трейд

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Комп'ю-трейд звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2018 року № 0042321404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву та всі докази на підтвердження, які наявні у відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначає, що запит відповідача про надання інформації № 27115/10/26-15/14-04-04-12 від 12.06.2018р. оформлений з порушенням п.73.3 ст. 73 ПК України та п. 10 Постанови КМ України №1245 від 27.12.2010р., а саме, в запиті не було зазначено законні підстави для надіслання витребуваних документів. Як наслідок, на думку позивача, у відповідача були відсутні підстави для прийняття наказу № 10934 від 11.07.2018р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Комп'ю-трейд за грудень 2017 року.

Також позивач посилається на те, що відсутність у контрагента позивача - ТОВ Сігма-Снабсервіс трудових ресурсів та порушення ним порядку реєстрації податкових накладних не передбачає відповідальності позивача. Крім того, як зазначає позивач, висновки акту перевірки ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і досудового розслідування, що в силу ст. 72 та 83 ПК не може вважатися об'єктивними доказами порушення ТОВ Комп'ю-трейд вимог податкового законодавства.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивачем до перевірки не було подано первинні документи, що підтверджують факт транспортування товару (ТТН, подорожні листи). Декларації з податку на прибуток підприємств та фінансова звітність за 2017 рік до органів ДФС не подано, тому відсутня інформація про наявність у товариства основних засобів. Згідно ЄРПН, не встановлено реєстрацію податкових накладних контрагентами - постачальниками на адресу ТОВ Сігма-Снабсервіс з номенклатурою товару У ТОВ Сігма-Снабсервіс протягом періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв'язку, оплату послуг за користування в мережі Інтернет, оплату логістичних послуг, прибирання та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, характерні для реального сектору економіки. Також у ТОВ Сігма-Снабсервіс відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах у грудні 2017 року, що свідчить про формування схемного кредиту для третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що 12.06.2018р. Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до ТОВ Комп'ю-трейд з листом-запитом № 27115/10/26-15-14-04-04-12 про надання інформації та копій відповідних доказів стосовно відносин з ТОВ Сігма-Снабсервіс у період з 01.12.2017р. по 31.12.2017р.

Листом-відповіддю № 75 від 03.07.2018р. позивач відмовився надавати відповідачу витребувану інформації з посиланням на п.73.3 ст. 73 ПК України та п. 10 Постанови КМ України №1245 від 27.12.2010р., а саме, внаслідок не зазначення у запиті законних підстав для надіслання витребуваних документів.

У зв'язку з неподанням позивачем витребуваних документів, на підставі наказу від 11.07.2018р. № 10934, направлення на перевірку від 11.07.2018р. № 1133/26-15-14-04-04 та керуючись пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Комп'ю-трейд з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Сігма-Снабсервіс (41464120) за грудень 2017 року.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 24.07.2018р. №721/26-15-14-04-04/38242061(далі - Акт перевірки) та встановлено порушення вимог:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 289 186,00 грн., у тому числі за грудень 2017 року на суму 289 186,00 грн.

10 серпня 2018 року , на підставі висновків Акта перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0042321404 , яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 433 779,00 грн. (у т.ч. 289 186,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 144 593,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: - податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; - акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Положення цього пункту Порядку, узгоджується з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі №813/932/17.

З матеріалів справи вбачається, що лист-запит Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 27115/10/26-15-14-04-04-12 від 12.06.2018р. про надання інформації та копій відповідних доказів стосовно відносин з ТОВ Сігма-Снабсервіс у період з 01.12.2017р. по 31.12.2017р., направлений відповідачем на адресу ТОВ Комп'ю-трейд містить вказівку на фактичну і правову підставу направлення запиту - пункт 73.3 статі 73, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини щодо діяльності ТОВ Сігма-Снабсервіс , встановлені за наслідком аналізу інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запит містить опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

Таким чином, суд не встановлює його невідповідність вищенаведеним вимогам законодавства, що надавало б позивачу можливість не надавати відповідь на такий обов'язковий запит та відмовити у цьому.

Стосовно порушень, зафіксованих ГУ ДФС у м. Києві в Акті перевірки від 24.07.2018р. №721/26-15-14-04-04/38242061, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0042321404 від 10 серпня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 433 779,00 грн. (у т.ч. 289 186,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 144 593,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та збільшення позивачу суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток і відповідно застосування штрафних санкцій з цих податків стали господарські операції позивача з ТОВ Сігма-Снабсервіс у період з 01.12.2017р. по 31.12.2017р.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеного вбачається, що фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у справах, з подібним предметом спору, зокрема у постанові від 15 серпня 2018 року по справі №803/699/13-а, постанові від 14 серпня 2018 року по справі №818/1104/17, постанові від 21 серпня 2018 року по справі №804/18786/14.

В свою чергу, виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Відповідно до Акту перевірки від 24.07.2018р. №721/26-15-14-04-04/38242061 контролюючий орган дійшов висновку щодо відсутності фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентом постачальника, а саме з ТОВ Сігма-Снабсервіс у період з 01.12.2017р. по 31.12.2017р., в зв'язку з тим, що виходячи з аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, серед зареєстрованих постачальником податкових накладних, номенклатури придбаного товару (мережевий пристрій/перетворювач інтерфейсів USB to RS-422/485 Adapter, твердотельньїй диск/накопитель SQF MSATA 630 32G UMLC (0~70°С),3, панельний компьютер Intel Atom D2550 1.86GHz, 12.1" XGA LED backlight, Fanless PPC,touch screen, 9-, модуль на 16 каналов IsolaledDigital Output Module, програмований контролер РАС, 7 слотів для модулів розширення, встановлений рантайм CoDeSys 3.5 і мод, встраиваемьій процессорньїй модуль AMD Т40Е PC/104 SBC, up to 4GB DDR3 SO-DIMM, комплект флешпамяті, мережевий пристрій/перетворювач інтерфейсів 1-port RS-422/485 Serial Device Server, вбудований RS485 конвертор ізольований (до модуля АДАМ), роз'єм PC 25 контактів, гвинтове кріплення, джерело живлення 500Вт вбудоване, модуль памяті 4ГБ ДДРЗ, модуль АЦП 16 розрядів, Модуль памяті 8ГБ ДДРЗ, плата: вбудоване джерело живлення 24В, вбудоване джерело живлення 9-36В DC, флешдиск промисловий 64ГБ) по ланцюгу придбання зазначених товарів не встановлено, що, на думку відповідача, призвело до вказаних в Акті порушень. При цьому податковий орган посилався на опрацювання податкової інформації вказаного суб'єкта господарювання.

Так, під час здійснення перевірки встановлено, що ТОВ Комп'ю-Трейд документально оформлювало операції щодо придбання товарів у контрагента-постачальника ТОВ Сігма-Снабсервіс при відсутності фактичної можливості здійснення ним ідентифікованих операцій з урахуванням відсутності відповідних трудових та матеріально-технічних ресурсів. Єдиним контрагентом - постачальником ТОВ Сігма-Снабсервіс в грудні 2017 був ТОВ "АЛЬТКОМХОЛДІНГ" (код 41577304), який зареєстрував податкові накладні на адресу ТОВ Сігма-Снабсервіс товарів та послуг на загальну суму 18 184 812,85 грн., в тому числі ПДВ - 3030802,14 грн. з номенклатурою товару: парасольки зі складеним стрижнем; вудки риболовні; ліхтарі електричні; речі домашнього вжитку з пластмас - шторки для ванної кімнати, мильні; сірник; сіль технічна; наповнювач для кошачого туалету на основі силікагелю; кубок для нагороди в спортивних змаганнях, пряжа NM 1\9*7 VEZUV; посуд та прибори столові кухонні з полімерних матеріалів - підставки; послуги щодо оренди та лізингу будівельної та інженерно-будівельної техніки; послуги рекламних агентств.

Інформація щодо здійснення ТОВ Сігма-Снабсервіс операцій з імпорту товарно- матеріальних цінностей (товарів, що були реалізовані ТОВ Комп'ю-Трейд ) за зовнішньоекономічними контрактами з моменту реєстрації в органах ДФС відсутня. Згідно відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за грудень 2017 прийнятої органами ДФС 17.01.2018 № 9295300577 кількість працюючих складає 1 особа - директор. При перевірці встановлено, що при наявному трудовому ресурсі ТОВ Сігма-Снабсервіс , неможливо виконання робіт в обсягах, що вказані в податкових накладних. При цьому відповідні послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавались.

В результаті аналізу бази даних ДФС, Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Сігма-Снабсервіс встановлено відсутність транспортних засобів, складських приміщень (для будівельних матеріалів), що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інших основних фондів, в тому числі орендованих. Отже, у ТОВ Сігма-Снабсервіс протягом періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв'язку, оплату послуг за користування в мережі Інтернет, оплату логістичних послуг, прибирання та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, характерні для реального сектору економіки.

На підтвердження фактів здійснення ТОВ Сігма-Снабсервіс поставок вказаного вище Товару на користь ТОВ Комп'ю-Трейд та проведення розрахунків за отримані товари позивач надав до суду копії наступних документів:

- договір поставки № 17/12 від 17.12.2017р. укладений між ТОВ Сігма-Снабсервіс та ТОВ Комп'ю-Трейд ;

- рахунок на оплату № 10 від 15.12.2017р.;

- видаткові накладні № 10 від 18.12.2017р., № 11 від 19.12.2017р., № 12 від 20.12.2017р., № 13 від 21.12.2017р., № 14 від 22.12.2017р., № 15 вад 25.12.2017р., № 19 від 26.12.2017р., № 17 від 27.12.2017р., № 18 від 12.12.2017р.;

- виписки по рахунку станом за 23.01.2018р., 24.01.2018р., 25.01.2018р., 31.01.2018р., 06.02.2018р.;

- платіжні доручення № 3609 від 23.01.2018р., № 3613 від 23.01.2018р., № 3614 від 24.01.2018р., № 3619 від 25.01.2018р., № 3635 від 31.01.2018р., № 3655 від 06.02.2018р.;

- податкові накладні № 10 від 18.12.2017р., № 11 від 19.12.2017р., № 12 від 20.12.2017р., № 13 від 21.12.2017р., № 14 від 22.12.2017р., № 15 від 25.12.2017р., № 17 від 27.12.2017р., № 18 від 28.12.2017р., № 19 від 26.12.2017р.

Вказані документи від імені ТОВ Сігма-Снабсервіс були підписані директором ОСОБА_1.

Відповідно до п. 74.3. ст. 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп. 83.1.1); податкова інформація (nn.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4): податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп. 83.1.6).

Тобто, під час проведення тих чи інших перевірок, контролюючий орган використовує податкову інформацію щодо платників податків для складання висновків щодо перевірок, оскільки при дослідженні реальності господарських операцій аналізу підлягає не тільки первинна документація, а й можливість та здатність учасників господарських операцій виконати свої зобов'язання в рамках тих чи інших угод.

Як встановлено в ході судового розгляду, предметом поставки з боку ТОВ Сігма-Снабсервіс на користь позивача під час здійснення розглядуваних операцій було комп'ютерне обладнання, зокрема: мережевий пристрій/перетворювач інтерфейсів USB to RS-422/485 Adapter, твердотельный диск/накопитель SQF MSATA 630 32G UMLC (0~70°С),3, панельний комп'ютер Intel Atom D2550 1.86GHz, 12.1" XGA LED backlight, Fanless PPC,touch screen, 9-, модуль на 16 каналов IsolaledDigital Output Module, програмований контролер РАС, 7 слотів для модулів розширення, встановлений рантайм CoDeSys 3.5 і мод, вбудований процесорний модуль AMD Т40Е PC/104 SBC, up to 4GB DDR3 SO-DIMM, комплект флешпам'яті, мережевий пристрій/перетворювач інтерфейсів 1-port RS-422/485 Serial Device Server, вбудований RS485 конвертор ізольований (до модуля АДАМ), роз'єм PC 25 контактів, гвинтове кріплення, джерело живлення 500Вт вбудоване, модуль пам'яті 4ГБ ДДРЗ, модуль АЦП 16 розрядів, модуль пам'яті 8ГБ ДДРЗ, плата: вбудоване джерело живлення 24В, вбудоване джерело живлення 9-36В DC, флешдиск промисловий 64ГБ.

У той же час в ході аналізу дослідженої під час перевірки податкової інформації відносно вказаного контрагента, зокрема, при опрацюванні даних Єдиного реєстру податкових накладних, а саме номенклатури придбаного та реалізованого товару (робіт, послуг) було встановлено, що ТОВ Сігма-Снабсервіс протягом періоду, що перевірявся, здійснювало придбання зовсім іншої номенклатури товарів - парасольки зі складеним стрижнем; вудки риболовні; ліхтарі електричні; речі домашнього вжитку з пластмас - шторки для ванної кімнати, мильні; сірник; сіль технічна; наповнювач для кошачого туалету на основі силікагелю; кубок для нагороди в спортивних змаганнях, пряжа NM 1\9*7 VEZUV; посуд та прибори столові кухонні з полімерних матеріалів - підставки; послуги щодо оренди та лізингу будівельної та інженерно-будівельної техніки; послуги рекламних агентств.

При цьому ТОВ Сігма-Снабсервіс згідно наведеної податкової інформації не здійснювало придбання продукції, яка подальшому була реалізована Позивачу - комп'ютерне обладнання.

Наведене вище свідчить про неможливість здійснення господарських операцій з придбання ТОВ Комп'ю-Трейд вказаного товару у ТОВ Сігма-Снабсервіс у зв'язку з тим, що не встановлено факту придбання (вироблення) вказаним підприємством відповідного товару.

Таким чином, в ході проведеної перевірки контролюючим органом обґрунтовано було встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Сігма-Снабсервіс з огляду на відсутність можливості у вказаного учасника господарських операцій виконати свої зобов'язання в рамках укладеної угоди.

Суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018р. у справі № 804/11607/13-а, від 20.02.2018р. у справі № 818/920/17, від 13.02.2018р. у справі № 820/1975/17.

Також при перевірці встановлено, що згідно пункту 11.2. договору поставки від 17.12.2017 № 17/12 ТОВ Сігма-Снабсервіс зазначає свій розрахунковий рахунок № 2600700128344 в ПАТ КБ Земельний капітал , МФО 305880. Згідно ІС Податковий блок розрахунковий рахунок № 2600700128344 в ПАТ КБ Земельний капітал , МФО 305880 ТОВ Сігма-Снабсервіс був відкритий 11.01.2018 (дата закриття- 02.04.2018).

Вказане свідчить про те, що в грудні 2017 року, а саме - 17.12.2017р. договір поставки № 17/12 фактично не був укладений , оскільки ТОВ Сігма-Снабсервіс не могло знати реквізити свого розрахункового рахунку, який буде відкрито через один місяць.

Відкриття рахунків у банках здійснюється відповідно до п 1.5 p. І Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах , зареєстрованою Постановою НБУ від 12.11.2013 № 492 (далі - Інструкція). Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Відповідно до п. 1.13 p. 1 Банк зобов'язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття поточного/вкладного (депозитного) рахунку клієнта. Банк має право проводити видаткові операції за рахунком клієнта, який відповідно до законодавства України зобов'язаний сплачувати податки і збори, провадить незалежну професійну діяльність, починаючи з дати отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах або з дати, визначеної як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абз. 2 п. 69.3 ст. 69 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 69.1 та 69.2 ст. 69 ПК України банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.

Банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка. У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.

Отже, банк надає інформацію клієнту про реквізити рахунку тільки після відкриття рахунку в автоматизованій банківській системі на підставі отриманих від клієнта документів для відкриття рахунку та проведення ідентифікації та верифікації клієнта. При цьому, видаткові операції по рахунку клієнта здійснюються тільки після повідомлення Банком контролюючого органу.

Також, відповідно до висновків контролюючого органу, викладених в Акті перевірки, в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована ухвала Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018р., справа № 757/20445/18-к по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000002137 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209 КК України.

З вказаної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018р., справа № 757/20445/18-к, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що слідчий суддя розглянувши клопотання слідчого слідчої групи третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Терещенка С.М., про тимчасовий доступ до речей і документів, ухвалив клопотання задовольнити. Надати слідчим слідчої групи Генеральної прокуратури України у Чорному І.О., Хімічу С.В., Шарук Н.О., Баріновій М.В., Терещенку С.М., Возовик О.О., Шумику Ю.А. та прокурорам, які входять до складу групи прокурорів Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 42017000000002137 або за їх дорученням оперативним підрозділам, дозвіл на проведення тимчасового доступу до оригіналів документів з можливістю їх вилучення за період з 01.01.2016 по день постановлення ухвали, які перебувають у володінні банківських установ щодо відкриття та обслуговування всіх рахунків підприємств, зокрема, ТОВ СІГМА-СНАБСЕРВІС (код ЄДРПОУ 41464120) №2600700128344.

У зазначеній ухвалі Печерський районний суд м. Києва встановив:

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 42017000000002137.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002137 від 01.07.2017 за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Слідчий у своєму клопотанні вказує, що в період з 2016 року по теперішній час ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншими особами, створено та придбано низку суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, формуванню дебіторської заборгованості, витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, цінних паперів, виконання робіт, надання послуг.

Зазначена група осіб, використовуючи реквізити низки суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, які вказані у клопотанні.

Дії групи осіб, які використовуючи підконтрольні їм фіктивні підприємства та здійснюють незаконну діяльність, кваліфіковано за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209. Відповідно до ст. 12 КК України за сукупністю дані злочини є особливо тяжкими.

Свідчення, викладені у клопотанні, підтверджуються інформацією ГУБКОЗ СБ України, документами щодо здійснення діяльності вказаними вище суб'єктами підприємницької діяльності, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій по відношенню до фігурантів провадження, а також іншими матеріалами кримінального провадження № 42017000000002137 в їх сукупності.

В ході досудового слідства в кримінальному провадженню зібрано достатньо доказів та встановлені підстави, які свідчать що група осіб, використовуючи реквізити суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) та фізичних осіб . .

У той же час, за встановлення в судовому рішенні, прийнятого у межах кримінального провадження обставин фіктивності суб'єкта підприємницької діяльності, заперечення керівником такого суб'єкта свого відношення до його господарської діяльності та заперечення свого підпису у документах, підписаних від його імені, такі документи не можуть бути оцінені як доказ правомірності формування витрат та податкового кредиту на їх підставі.

Відповідно до частини 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності .

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №820/13301/14.

При цьому, висловлюючи свою позицію щодо оцінки доданих до матеріалів справи пояснень посадових осіб платника податків - постачальника товарів (послуг), Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2018 року по справі №820/477/17 вказав, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Верховний Суд України у постанові від 14 березня 2017 року (по справі № 826/757/13-а) також наголошував, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таку позицію Верховного Суду України було підтримав також і Верховний Суд у своїх рішеннях (постанови від 11 червня 2018 року по справі № 826/10947/13-а, від 12 червня 2018 року № 802/4132/15-а). Великою палатою Верховного Суду у відповідності до пункту 8 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не приймалося рішення про відступлення від наведених вище висновків Верховного Суду України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця (замовника послуг) права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем, суд встановив відсутність документальних доказів руху на користь ТОВ Комп'ю-Трейд від контрагента ТОВ Сігма-Снабсервіс матеріальних активів (товарів), зміною зобов'язань чи власного капіталу платника пордатків - позивача.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ Сігма-Снабсервіс ) належними первинними документами, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2017 року та відповідно донарахування контролюючим органом позивачу сум названого податку із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 06 червня 2018 року у справі №826/20003/14. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Позивачем не подано належних та допустимих доказів щодо спростування вказаних висновків.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій