Рішення

від 10.04.2019 по справі 826/13239/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 квітня 2019 року № 826/13239/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інто Україна

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Інто Україна (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2018 року №00009471402.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню. Зокрема, доводи відповідача, викладені в акті перевірки, щодо відсутності руху активів в процесі здійснення господарських операцій, відсутності технічних, технологічних можливостей вчинення господарських операцій є лише припущенням податкового органу та не ґрунтуються на доказах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

13 вересня 2018 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Гранді Плюс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Маджескік Лайн , ТОВ Омелюх Груп , ТОВ Сурінам Плюс , ТОВ Інтер Текноледжі , ТОВ ЄС , Європейська будівельно-фасадна компанія , ТОВ ІК Дельта , ТОВ СТ Мідл , ТОВ Сільник , ТОВ Бром Форс , ТОВ Коралсіті та оформлення первинної документації виключно для здійснення вигляду таких господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 20 листопада 2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні суд відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 12 липня 2018 року по 18 липня 2018 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інто Україна з питань, що стали предметом оскарження, викладених в акті перевірки від 28 березня 2018 року №196/26-15-14-02-01/36342276, результати якої оформлені актом перевірки від 25 липня 2018 року №492/26-15-14-02-01/36342276 (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Гранді Плюс за період червень 2016 року, ТОВ ТК Спектр за період червень 2015 року, ТОВ Маджестік Лайн за період квітень 2015 року, ТОВ Омелюх Груп за період січень 2016 року, ТОВ Сурінам Плюс за період листопад 2015 року, ТОВ Інтер Текнледжі за період листопад 2015 року, ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія за період березень 2015 року, ТОВ ІК Дельта за період травень 2015 року, ТОВ СТ Мідл за період лютий 2016 року, ТОВ Сільник за період жовтень 2015 року, ТОВ Бром Форс за період листопад 2015 року, ТОВ Коралсіті за період червень 2015 року, встановлені порушення п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1248696 грн., у тому числі по періодах: за червень 2015 року - 485432 грн., за листопад 2015 року - 348241 грн., за січень 2016 року - 113895 грн., за липень 2016 року - 301128 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 08 серпня 2018 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000947402, яким позивачу за порушення 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1144896 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 763264 грн. та за штрафними санкціями 381632 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним заниженням податку на додану вартість у періоді, що перевірявся по відносинах позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ Гранді Плюс за період червень 2016 року, ТОВ ТК Спектр за період червень 2015 року, ТОВ Маджестік Лайн за період квітень 2015 року, ТОВ Омелюх Груп за період січень 2016 року, ТОВ Сурінам Плюс за період листопад 2015 року, ТОВ Інтер Текнледжі за період листопад 2015 року, ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія за період березень 2015 року, ТОВ ІК Дельта за період травень 2015 року, ТОВ СТ Мідл за період лютий 2016 року, ТОВ Сільник за період жовтень 2015 року, ТОВ Бром Форс за період листопад 2015 року, ТОВ Коралсіті за період червень 2015 року.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ Гранді Плюс за період червень 2016 року, ТОВ ТК Спектр за період червень 2015 року, ТОВ Маджестік Лайн за період квітень 2015 року, ТОВ Омелюх Груп за період січень 2016 року, ТОВ Сурінам Плюс за період листопад 2015 року, ТОВ Інтер Текнледжі за період листопад 2015 року, ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія за період березень 2015 року, ТОВ ІК Дельта за період травень 2015 року, ТОВ СТ Мідл за період лютий 2016 року, ТОВ Сільник за період жовтень 2015 року, ТОВ Бром Форс за період листопад 2015 року, ТОВ Коралсіті за період червень 2015 року, мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Позивач згідно інформації, зазначеної в ЄДРЮОФОП має право на зайняття наступними видами діяльності: Код КВЕД 10.84 Виробництво прянощів і приправ; Код КВЕД 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Між позивачем (замовник) та ТОВ Гранді Плюс (виконавець) укладено договір про надання послуг №1005/1 від 10 травня 2016 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується на свій ризик надавати послуги (виконувати роботи), а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані виконавцем роботи (виконані послуги), які визначені у замовленні. Конкретний перелік послуг (робіт), що необхідні замовнику, в рамках предмету даного договору, доводиться до виконавця у замовленні з урахуванням реальних строків, які забезпечать виконавцю можливість якісно виконати роблту залежно від її складності. В кожному конкретному випадку замовлення доводиться виконавцем з конкретним переліком робіт в письмовій формі будь-яким способом зв'язку (факсів, електронний тощо).

На підтвердження здійснення виконання господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунку-фактури акту прийму-передачі товару, акту здачі-прийняття робіт,датовані 27 червня 2018 року про надання послуг з калібрування та очищення спецій.

Між позивачем (покумець) та ТОВ ТК Спектр (постачальник) укладено договір постачання товару №1706/2 від 17 червня 2015 року, за умовами якого постачальник зобовязується постачати і передавати у власність покупцю спеції та прянощі в асортименті, а покупець зобовязується приймати цей товарта своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Обсяг, кількість та асортимент постачання кожної окремої партії визначається за домовленістю сторін. У випадку необхідності для покупця провести закупівлю товару, він повинен подати постачальнику заявку у будь-якій формі будь-яким зв'язком. Постачальник зобов'язаний розглянути заявку та надати покупцю підтвердження або узгодити умови постачання з покупцем. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом 3 календарних днів з моменту її надходження постачальник виставить рахунок-фактуру як письмове підтвердження. Асортимент кожної окремої поставки визначається згідно заявки покупця. Якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати сертифікатам якості продукції та гігієнічним вимогам МОЗ України. Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на складі покупця.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій за договором позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Маджестік Лайн (постачальник) укладено договір постачання товару №150415 від 15 квітня 2015 року, за умовами якого постачальник зобовязується постачати і передавати у власність покупцю спеції та прянощі в асортименті. Обсяг, кількість та асортимент постачання кожної окремої партії визначається за домовленістю сторін. У випадку необхідності для покупця провести закупівлю товару, він повинен подати постачальнику заявку у будь-якій формі будь-яким зв'язком. Постачальник зобов'язаний розглянути заявку та надати покупцю підтвердження або узгодити умови постачання з покупцем. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом 3 календарних днів з моменту її надходження постачальник виставить рахунок-фактуру як письмове підтвердження. Асортимент кожної окремої поставки визначається згідно заявки покупця. Якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати сертифікатам якості продукції та гігієнічним вимогам МОЗ України. Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на складі покупця.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій за договором позивачем долучено до матеріалів справи копії двох видаткових накладних.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ Маджестік Лайн (виконавець) укладено договір про надання послуг №10415 від 01 квітня 2015 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується на свій ризик надавати послуги (виконувати роботи), а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані виконавцем роботи (виконані послуги), які визначені у замовленні. Конкретний перелік послуг (робіт), що необхідні замовнику, в рамках предмету даного договору, доводиться до виконавця у замовленні з урахуванням реальних строків, які забезпечать виконавцю можливість якісно виконати роботу залежно від її складності. В кожному конкретному випадку замовлення доводиться виконавцем з конкретним переліком робіт в письмовій формі будь-яким способом зв'язку (факсів, електронний тощо).

На підтвердження здійснення виконання господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунку-фактури, акту здачі-прийняття робіт, датовані 30 квітня 2015 року про надання послуг з очищення, калібрування та перебирання спецій.

Між позивачем (замовник) та ТОВ Омелюх Груп (виконавець) укладено договір про надання послуг №112/5 від 01 грудня 2015 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується на свій ризик надавати послуги (виконувати роботи), а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані виконавцем роботи (виконані послуги), які визначені у замовленні. Конкретний перелік послуг (робіт), що необхідні замовнику, в рамках предмету даного договору, доводиться до виконавця у замовленні з урахуванням реальних строків, які забезпечать виконавцю можливість якісно виконати роблту залежно від її складності. В кожному конкретному випадку замовлення доводиться виконавцем з конкретним переліком робіт в письмовій формі будь-яким способом зв'язку (факсів, електронний тощо).

На підтвердження здійснення виконання господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунків-фактур, актів прийму-передачі товару, актів здачі-прийняття робіт про надання послуг з калібрування, очищення та очищення спецій.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Сурінам Плюс (постачальник) укладено договір постачання товару №1011/15 від 10 листопада 2015 року, за умовами якого постачальник зобовязується постачати і передавати у власність покупцю спеції та прянощі в асортименті. Обсяг, кількість та асортимент постачання кожної окремої партії визначається за домовленістю сторін. У випадку необхідності для покупця провести закупівлю товару, він повинен подати постачальнику заявку у будь-якій формі будь-яким зв'язком. Постачальник зобов'язаний розглянути заявку та надати покупцю підтвердження або узгодити умови постачання з покупцем. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом 3 календарних днів з моменту її надходження постачальник виставить рахунок-фактуру як письмове підтвердження. Асортимент кожної окремої поставки визначається згідно заявки покупця. Якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати сертифікатам якості продукції та гігієнічним вимогам МОЗ України. Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на складі покупця.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій за договором позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Інтер Текнледжі (постачальник) укладено договір постачання товару №2610/1 від 29 жовтня 2015 року, за умовами якого постачальник зобовязується постачати і передавати у власність покупцю спеції та прянощі в асортименті. Обсяг, кількість та асортимент постачання кожної окремої партії визначається за домовленістю сторін. У випадку необхідності для покупця провести закупівлю товару, він повинен подати постачальнику заявку у будь-якій формі будь-яким зв'язком. Постачальник зобов'язаний розглянути заявку та надати покупцю підтвердження або узгодити умови постачання з покупцем. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом 3 календарних днів з моменту її надходження постачальник виставить рахунок-фактуру як письмове підтвердження. Асортимент кожної окремої поставки визначається згідно заявки покупця. Якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати сертифікатам якості продукції та гігієнічним вимогам МОЗ України. Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на складі покупця.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій за договором позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної.

Між позивачем (покупець) та ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія (постачальник) укладено договір постачання товару №203 від 02 березня 2015 року, за умовами якого постачальник зобовязується постачати і передавати у власність покупцю спеції та прянощі в асортименті. Обсяг, кількість та асортимент постачання кожної окремої партії визначається за домовленістю сторін. У випадку необхідності для покупця провести закупівлю товару, він повинен подати постачальнику заявку у будь-якій формі будь-яким зв'язком. Постачальник зобов'язаний розглянути заявку та надати покупцю підтвердження або узгодити умови постачання з покупцем. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом 3 календарних днів з моменту її надходження постачальник виставить рахунок-фактуру як письмове підтвердження. Асортимент кожної окремої поставки визначається згідно заявки покупця. Якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати сертифікатам якості продукції та гігієнічним вимогам МОЗ України. Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на складі покупця.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій за договором позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної.

Між позивачем (покупець) та ТОВ ІК Дельта (постачальник) укладено договір постачання товару №285 від 28 травня 2015 року, за умовами якого постачальник зобовязується постачати і передавати у власність покупцю спеції та прянощі в асортименті. Обсяг, кількість та асортимент постачання кожної окремої партії визначається за домовленістю сторін. У випадку необхідності для покупця провести закупівлю товару, він повинен подати постачальнику заявку у будь-якій формі будь-яким зв'язком. Постачальник зобов'язаний розглянути заявку та надати покупцю підтвердження або узгодити умови постачання з покупцем. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом 3 календарних днів з моменту її надходження постачальник виставить рахунок-фактуру як письмове підтвердження. Асортимент кожної окремої поставки визначається згідно заявки покупця. Якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати сертифікатам якості продукції та гігієнічним вимогам МОЗ України. Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на складі покупця.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій за договором позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної.

Між позивачем (замовник) та ТОВ СТ Мідл (виконавець) укладено договір про надання послуг №1201/16 від 12 січня 2016 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується на свій ризик надавати послуги (виконувати роботи), а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані виконавцем роботи (виконані послуги), які визначені у замовленні. Конкретний перелік послуг (робіт), що необхідні замовнику, в рамках предмету даного договору, доводиться до виконавця у замовленні з урахуванням реальних строків, які забезпечать виконавцю можливість якісно виконати роботу залежно від її складності. В кожному конкретному випадку замовлення доводиться виконавцем з конкретним переліком робіт в письмовій формі будь-яким способом зв'язку (факсів, електронний тощо).

На підтвердження здійснення виконання господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунку-фактури, акта прийму-передачі товару, акта здачі-прийняття робіт про надання послуг з калібрування, очищення, дроблення та перебирання спецій, датовані 23 лютого 2016 року.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Сільник (постачальник) укладено договір постачання товару №1509/1 від 15 вересня 2015 року, за умовами якого постачальник зобовязується постачати і передавати у власність покупцю спеції та прянощі в асортименті. Обсяг, кількість та асортимент постачання кожної окремої партії визначається за домовленістю сторін. У випадку необхідності для покупця провести закупівлю товару, він повинен подати постачальнику заявку у будь-якій формі будь-яким зв'язком. Постачальник зобов'язаний розглянути заявку та надати покупцю підтвердження або узгодити умови постачання з покупцем. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо протягом 3 календарних днів з моменту її надходження постачальник виставить рахунок-фактуру як письмове підтвердження. Асортимент кожної окремої поставки визначається згідно заявки покупця. Якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати сертифікатам якості продукції та гігієнічним вимогам МОЗ України. Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на складі покупця.

На підтвердження реальності виконання господарських операцій за договором позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної.

Між позивачем (замовник) та ТОВ Бром Форс (виконавець) укладено договір про надання послуг №211 від 02 листопада 2015 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується на свій ризик надавати послуги (виконувати роботи), а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані виконавцем роботи (виконані послуги), які визначені у замовленні. Конкретний перелік послуг (робіт), що необхідні замовнику, в рамках предмету даного договору, доводиться до виконавця у замовленні з урахуванням реальних строків, які забезпечать виконавцю можливість якісно виконати роботу залежно від її складності. В кожному конкретному випадку замовлення доводиться виконавцем з конкретним переліком робіт в письмовій формі будь-яким способом зв'язку (факсів, електронний тощо).

На підтвердження здійснення виконання господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунку-фактури, акта прийму-передачі товару, акта здачі-прийняття робіт про надання послуг з калібрування, очищення, дроблення та перебирання спецій, датовані 26 листопада 2015 року.

Між позивачем (замовник) та ТОВ Коралсіті (виконавець) укладено договір про надання послуг №2907 від 01 червня 2015 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується на свій ризик надавати послуги (виконувати роботи), а замовник зобовязується прийняти та оплатити надані виконавцем роботи (виконані послуги), які визначені у замовленні. Конкретний перелік послуг (робіт), що необхідні замовнику, в рамках предмету даного договору, доводиться до виконавця у замовленні з урахуванням реальних строків, які забезпечать виконавцю можливість якісно виконати роботу залежно від її складності. В кожному конкретному випадку замовлення доводиться виконавцем з конкретним переліком робіт в письмовій формі будь-яким способом зв'язку (факсів, електронний тощо).

На підтвердження здійснення виконання господарських операцій за вказаним договором позивачем долучено до матеріалів справи копію акта здачі-прийняття робіт про надання послуг з перебирання, очищення, дроблення та калібрування спецій, датований 29 червня 2015 року.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Господарські операції за перевіряємий період з контрагентами ТОВ Гранді Плюс за червень 2016 року, ТОВ ТК Спектр за червень 2015 року, ТОВ Маджестік Лайн за квітень 2015 року, ТОВ Омелюх Груп за січень 2016 року, ТОВ Сурінам Плюс за листопад 2015 року, ТОВ Інтер Текнледжі за листопад 2015 року, ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія за березень 2015 року, ТОВ ІК Дельта за травень 2015 року, ТОВ СТ Мідл за лютий 2016 року, ТОВ Сільник за жовтень 2015 року, ТОВ Бром Форс за листопад 2015 року, ТОВ Коралсіті за червень 2015 року, у поставці позивачу спецій та у наданні послуг з обробки спецій. Так, позивачем надано пояснення, підтверджені належними доказами стосовно подальшої реалізації придбаних у ТОВ Гранді Плюс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Маджескік Лайн , ТОВ Омелюх Груп , ТОВ Сурінам Плюс , ТОВ Інтер Текноледжі , ТОВ ЄС , Європейська будівельно-фасадна компанія , ТОВ ІК Дельта , ТОВ СТ Мідл , ТОВ Сільник , ТОВ Бром Форс , ТОВ Коралсіті за перевіряємий період товарів контрагентам-покупцям.

Позивачем до матеріалів справи долучено копії документів, як вже зазначено раніше, якими підтверджується передача товарів та послуг від ТОВ Гранді Плюс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Маджескік Лайн , ТОВ Омелюх Груп , ТОВ Сурінам Плюс , ТОВ Інтер Текноледжі , ТОВ ЄС , Європейська будівельно-фасадна компанія , ТОВ ІК Дельта , ТОВ СТ Мідл , ТОВ Сільник , ТОВ Бром Форс , ТОВ Коралсіті позивачу, так і використання при здійсненні діяльності отриманого товару від контрагентів за перевіряємий період шляхом його подальшої реалізації.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У відповідності статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагенти позивача були ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність контрагентів під час укладання та виконання договору.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позивачем надано суду переконливі докази того, що господарські операції між позивачем та контрагентами за перевіряємий період укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Крім того, за пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними": при кваліфікації правочину за статті 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними та не визнано недійсним проведення тендерну або тендерної документації.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що первинні документи, складені в межах господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ Гранді Плюс за червень 2016 року, ТОВ ТК Спектр за червень 2015 року, ТОВ Маджестік Лайн за квітень 2015 року, ТОВ Омелюх Груп за січень 2016 року, ТОВ Сурінам Плюс за листопад 2015 року, ТОВ Інтер Текнледжі за листопад 2015 року, ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія за березень 2015 року, ТОВ ІК Дельта за травень 2015 року, ТОВ СТ Мідл за лютий 2016 року, ТОВ Сільник за жовтень 2015 року, ТОВ Бром Форс за листопад 2015 року, ТОВ Коралсіті за червень 2015 року можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей формування спірних сум податкового кредиту, а докази подальшої реалізації товару свідчать про реальність здійснення господарських операцій з перевіряємими контрагентами.

Суд зазначає, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з перевіряємими контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань, а тому за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та ТОВ Гранді Плюс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Маджескік Лайн , ТОВ Омелюх Груп , ТОВ Сурінам Плюс , ТОВ Інтер Текноледжі , ТОВ ЄС , Європейська будівельно-фасадна компанія , ТОВ ІК Дельта , ТОВ СТ Мідл , ТОВ Сільник , ТОВ Бром Форс , ТОВ Коралсіті , а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 р., заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 р., заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 р., заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам ст. 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Європейський суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Практикою Європейського суду з прав людини підтверджується неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії. Так, у п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії (2009 р., заява №3991/03) Суд дійшов висновку що компанія заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Викладений висновок підтверджено у рішенні у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 р., заява №6689/03), у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б .

З аналізу викладеного вбачається, що Європейський суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема у Шостій Директиві від 17.05.1977 р. №77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам з ТОВ Гранді Плюс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Маджескік Лайн , ТОВ Омелюх Груп , ТОВ Сурінам Плюс , ТОВ Інтер Текноледжі , ТОВ ЄС , Європейська будівельно-фасадна компанія , ТОВ ІК Дельта , ТОВ СТ Мідл , ТОВ Сільник , ТОВ Бром Форс , ТОВ Коралсіті , а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі є протиправним.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу, що мали наслідком правомірного прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення відповідача від 08 серпня 2018 року №00009471402 підлягає скасуванню.

При цьому, стосовно відкритих кримінальних проваджень у відношенні контрагентів позивача, суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, а за змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, з урахуванням чого судом не приймаються до уваги посилання відповідача на наявність у відношенні контрагентів позивача відкритих кримінальних проваджень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інто Україна - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08 серпня 2018 року №00009471402.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інто Україна (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 30-А, код ЄДРПОУ 36342276) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 17 173,44 грн (сімнадцять тисяч сто сімдесят три гривні 44 копійки).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова