Постанова

від 11.04.2019 по справі 816/2033/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 р.Справа № 816/2033/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Тацій Л.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 01.10.18 року по справі № 816/2033/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Бодекс - Україна , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 січня 2018 року: №0000031408, №0000011408, №0000021408.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі. Зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем до митної вартості імпортованих товарів (напівпричипи - самоскиди) не включена вартість проведення ремонтних робіт за межами митного кордону України , чим порушено вимоги частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України. Це призвело до невірного визначення позивачем сум, належних до сплати в ході митного оформлення ввезеного на територію України товарів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення апеляційної скарги заперечує у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався з урахуванням приписів ч.4 ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю Бодекс - Україна зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ 32860348, юридична адреса: 39614, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 76, взято на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області 30.03.2004 р. за №7071, видано Свідоцтво платника ПДВ від 16.12.2010р. за №100313602, ІПН 328603416039.

Фактичний вид діяльності - надання транспортно-експедиційних послуг, за КВЕД основний вид діяльності 49.41-вантажний автомобільний транспорт, відповідно до здійснюваних видів діяльності наявні дозвільні документи - ліцензія серія АГ № 504815 дійсна з 11.01.2011 року термін дії необмежений.

Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому, в силу приписів ч. 1 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Згідно з приписами пп.16, 88 пункту 4, пункту 7 Положення про державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №527Є, ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до закону, а також проводить відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку), у тому числі після проведення митного контролю та митного оформлення. ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Відповідно до ст. 543 Митного кодексу України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Згідно із пунктом 24 частини 1 ст.4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (п.7 ст.336 Митного кодексу України).

Згідно ч. 1, 3 (пункт 4, 6) ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до положень ст. 346 МК України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку органу доходів і зборів та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб органу доходів і зборів перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні органу доходів і зборів.

Проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється органами доходів і зборів на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування органами доходів і зборів виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 346 Митного кодексу України, наказу ГУ ДФС у Полтавській області 07.11.2017 року №2667, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2017 року, проведена документальна планова виїзна звірка ТОВ Бодекс-Україна дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.10.2014 року по 30.09.2017 року.

Результати перевірки оформлені актом Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Бодекс-Україна від 17.01.2018 №59/16-31-14-08-08/32860348.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем:

- ст. 52, 53, ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по сплаті мита в сумі 21596,58 гри., крім того сума податку, в розмірі 1871.80 грн. нарахована умовно, відповідно до п. 102.1 ст.102 Податкового Кодексу України строк давності минув.

- ст. 3 Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року від 28.12.2014 року №73-У1І (далі -Закон №73-УІІ) та наказу Міністерства фінансів України від 17.02.2015 року №152 Про затвердження Змін до деяких відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій (далі - наказ №152) в результаті чого встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання по сплаті додаткового імпортного збору на суму 10798,28 гри.

- п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 49672,12 грн., крім того сума податку, в розмірі 4117,95 грн. нарахована умовно, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України строк давності минув.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0000011408 від 30.01.2018р., за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 21596,58грн. та за штраф ними санкціями у розмірі 5399,15грн., а всього на суму 26995,73грн.;

- №0000021408 від 30.01.2018р., за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 10798,28грн. та за штрафними санкціями у розмірі 2699,57грн., а всього на суму 13497,85грн.;

- №0000031408 від 30.01.2018р., за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України у розмірі 49672,12грн. та за штрафними санкціями у розмірі 12418,03грн., а всього на загальну суму 62090,15грн.

Позивач, не погодившись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, слугувало відображене в акті судження про те, що реальні витрати понесені при придбанні товарів: напівпричіп-самоскид марки ВОDЕХ для перевезення вантажів, трьохвісний, що був у використанні СZN FР48; напівпричіп-самоскид марки ВОDЕХ для перевезення вантажів, трьохвісний, що був у використанні LUВ МF64; напівпричіп-самоскид марки ВODЕХ для перевезення вантажів, трьохвісний, що був у використанні SMIFY56, які підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, не відповідають відомостям, які були заявлені до Полтавської митниці при декларуванні товарів за митними деклараціями: №806010001/2014/013949 від 26.11.14 року, №806010001/2015/009795 від 02.10.18 року, №8060100001/201 5/010112 від 13.10.15 року.

За висновками акту перевірки, позивачем, в порушення ст.52, 53, 58, ч.1 ст.257 Митного кодексу України, внаслідок заявлення до митного оформлення товарів недостовірних відомостей щодо декларування митної вартості ввезених на митну територію України товарів в частині не декларування суми отриманих послуг по ремонту придбаних транспортних засобів в розмірі 234683,72 грн., та, як наслідок, несвоєчасного, недостовірного та неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються у разі ввезення товарів на митну територію України, допущене порушення податкового та митного законодавства України.

На вказані доводи відповідач посилався як у акті перевірки, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ст. 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України та на які законом встановлено адвалорні ставки мита, є митна вартість товарів.

Наказом Міністерства фінансів від 17.02.2015 №152 Про затвердження змін до деяких відомчих класифікаторів з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій встановлено додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання (код виду надходжень 022) відповідно до Закону України від 28.12.2014 року №73-VIII Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року .

Згідно зі ст. 3 Закону України від 28.12.2014 №73-УШ Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України .

За правилами ст.4 Закону України від 28.12.2014 №73-УІІІ Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року додатковий імпортний збір справляється за такими ставками, зокрема, 5 відсотків - для товарів, що класифікуються у товарних групах 25 - 97 згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до підпункту 3 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Положеннями пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідачем визначено до збільшення суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 21596,58грн. та за штраф ними санкціями у розмірі 5399,15грн., а всього на суму 26995,73грн.; збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 10798,28грн. та за штрафними санкціями у розмірі 2699,57грн., а всього на суму 13497,85грн.; збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України у розмірі 49672,12грн. та за штрафними санкціями у розмірі 12418,03грн., а всього на загальну суму 62090,15грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що 15.01.2015 ТОВ Бодекс-Україна (замовник) з BODEX Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia - SPOLKA KOMANDYTOWA (виконавець) укладено договір №15/01/15.

За мовами вказаного договору виконавець зобов'язався виконувати ремонт, обладнання та переобладнання транспортних засобів, а замовник оплачувати вартість послуг на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору № 15/01/15). Замовник за власний рахунок, відповідно до п. 3.1, 3.2. договору № 15/01/15 здійснює доставку транспортних засобів в майстерні виконавця. Ремонтні роботи провадяться на території Польщі, в стаціонарних майстернях виконавця. Сторони домовились, що оплата за виконані ремонтні роботи провадиться шляхом безготівкового розрахунку на рахунок виконавця (п. 2.1. договору № 15/01/15) (а.с. 136).

На виконання умов договору, виконавцем проведений ремонт причепів д.н.з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що підтверджується актами здачі-приймання № 9/2333 від 29.09.2015р. та № 10/2423 від 08.10.2015р.

Для здійснення оплати за проведені роботи виконавцем позивачу виставлені рахунки на оплату № 2333/09/2015 та № 2423/10/2015.

У зв'язку з опискою допущеною виконавцем в зазначених рахунках-фактурах та виявленою замовником під час прийняття документів, Сторонами договору № 15/01/15 проведено коригування відомостей, (складені коригувальні записки № 1 від 05.10.2015р. та № 2 від 12.10.2015р. у рахунках на оплату № 2333/09/2015 та № 2423/10/2015 (а.с.140-141), а Замовником здійснено оплату за виконаний ремонт, що підтверджується банківською випискою від 2016р. в тому числі по виставленим виконавцем рахунках.

Окрім того, судом встановлено, що 20.01.2015 ТОВ Бодекс-Україна укладений з BODEX Spolka z iczona odpowiedzialnoscia - SPOLKA KOMANDYTOWA контракт №20/01/15 (а.с. 149).

За умовами вказаного контракту, продавець зобов'язався передати у власність позивача, а позивач - прийняти та оплатити в порядку та на умовах контракту, п/самоскиди BODEX чи інших виробників, що будуть відображені в додаткових угодах цього контракту, вартість однієї одиниці товару визначається у додаткових угодах до контракту та рахунках - фактурах (п. 1.1. контракту).

Сторони домовились, що оплата за поставлений товар провадяться шляхом проведення безготівкового розрахунку згідно з рахунком виконавця (п. 3.1. контракту № /15).

Додатковою угодою №30 від 29.09.2015р. (а.с. 150) погоджені найменування - напівпричип вантажний самоскид, умови поставки - марка - BODEX, рік випуску - 2007 рік, вартість - 8200,00EUR та місце знаходження, виписано рахунок VAT 2309/09/2015 на суму 8500,00EUR.

Вказані відомості відображені позивачем у митній декларації за формою МД-2: № 806010001/2015/009795 від 02.10.2015 (а.с. 151), що дає можливість ідентифікувати Товар щодо належності митного оформлення товарів, які переміщуються через кордон на адресу ТОВ Бодекс-Україна , справляння сплати митних платежів, відповідно до заявленої митної вартості товарів.

Також, додатковою угодою № 32 від 02.09.2015р. (а.с.152) сторони на виконання умов контракту №20/01/15 погодили: найменування - напівпричип вантажний самоскид, умови поставки - EXW, марка - BODEX, рік випуску - 2004 рік, вартість - 8200,00EUR та місце знаходження - Польша, м. Щерцов, виписано рахунок VAT 2410/10/2015 на суму 8200,00EUR. Декларацією за формою МД-2 № 806010001/2015/010112 від 13.10.2015р. (а.с.153) визначено шасі та інші відомості, за для ідентифікації товару для митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

З матеріалів справи судом не встановлено обставин наявності зауваження митних органів щодо вартості поставленого товару, умов поставки, відповідно вартості поставленого товару відомостям, зазначеним у документах, наданих позивачем до митного оформлення. Відповідачем таких даних не наведено ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Доводи відповідача обґрунтовані необхідністю включення позивачем до митної вартості товарів, ввезених на митну територію України за митними деклараціями №806010001/2015/009795 від 02.10.2015р., №806010001/2015/010112 від 13.10.2015р., вартості ремонтних робіт, виконаних за договором від 15.01.2015 року №15/01/15 на користь ТОВ Бодекс-Україна виконавцем BODEX Spolka z organiczona odpowiedzialnoscia - SPOLKA KOMANDYTOWA .

В обґрунтування необхідності такого включення, відповідачем наведено наявність рахунків - фактур №2333/09/2015 та №2423/10/2015 та вказано про проведення коригування вказаних у даних рахунках відомостей відповідними коригувальними записками від 05.10.2015 року і 12.10.2015 року, відповідно.

З приводу вказаних доводів, колегія суддів зазначає, що законодавчо визначених підстав для включення до вартості товарів, заявлених до митного оформлення за контактом купівлі - продажу від 20.01.2015 року №20/01/15 вартості ремонтних робіт, виконаних за договором від 15.01.2015 року №15/01/15, відповідачем не наведено, висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не наведено законодавчих підстав для збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 21596,58грн., грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 10798,28грн., грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України у розмірі 49672,12грн. та за штрафними санкціями у розмірі 12418,03грн., а всього на загальну суму 62090,15грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 року по справі № 816/2033/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Тацій Судді З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 11.04.2019 року