Постанова

від 10.04.2019 по справі 826/1460/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1460/16 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В..,Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айбренд" до Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві, Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айбренд (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - відповідач 1), Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - відповідач 2), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 3) про зобов'язання Департаменту підготувати подання про повернення помилково сплачених Товариством коштів до державного бюджету та направити його разом з іншими, передбаченими законодавством, документами Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві; зобов'язання першого відповідача повернути помилково зараховані до Державного бюджету кошти згідно платіжного доручення №0000000002 від 13.09.2011 року в сумі 400 000 грн. на розрахунковий рахунок Товариства №26001313921 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 року у справі №826/1460/16 скасовано з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Зобов'язано Державну фіскальної служби України підготувати подання про повернення помилково сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю АЙБРЕНД коштів до державного бюджету згідно платіжного доручення №0000000002 від 13.09.2011 року в сумі 400 000, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Айбренд 13 вересня 2011 року помилково сплатило кошти у розмірі 500000,00 грн. до УДК у Шевченківському районі м. Києва, код бюджетної класифікації 22011000, р/р 33211895700011 як плата за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 0000000002.

За зверненням позивача до Державної податкової інспекції у Шевченківському районні м. Києва, позивачу перераховано 100000,00 грн.

При подальшому зверненні позивача із заявами від 03 грудня 2014 року та від 19 січня 2015 року про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, позивачу надана відмова з посиланням на п. 3 ст. 43 Податкового кодексу України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №228 Про реорганізацію деяких органів державної податкової служби, спеціалізованих митних органів та організацій реорганізовано Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби шляхом приєднання його до Міністерства доходів і зборів, яке, в свою чергу, згідно постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 реорганізовано шляхом перетворення в Державну фіскальну службу.

Державна фіскальна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування, зокрема діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (Положення "Про Державну фіскальну службу України", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.05.2014, № 236).

Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

На виконання положень ст. 43 ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Згідно з п. 5 вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України 30.12.2013 року №882/1188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року за №146/24923, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Аналогічно положенням Податкового кодексу України, у п.п. 5 та 6 вказаного Порядку встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на підставі поданої платником податків податкової декларації про доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем при поданні заяви про повернення помилково сплачених коштів у 2011 році до Департаменту дотримано обов'язкову умову для здійснення повернення помилково сплачених сум. Заява подана до Департаменту з дотримання 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. У матеріалах справи наявні належні докази, які засвідчують факт сплати позивачем грошових коштів у розмірі 500 000, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку належним та ефективним захистом порушеного права ТОВ АЙБРЕНД є зобов'язання саме Державної фіскальної служби України, яка в межах своєї компетенції здійснює контроль за справлянням надходжень бюджету (щодо плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями), підготувати подання про повернення помилково сплачених позивачем коштів до державного бюджету згідно платіжного доручення №0000000002 від 13.09.2011 року в сумі 400 000, 00 грн.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві повернути помилково зараховані до Державного бюджету кошти згідно платіжного доручення №0000000002 від 13.09.2011 року в сумі 400 000 грн. на розрахунковий рахунок Товариства №26001313921 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 380805, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом третім Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який відповідає приписам пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань на поточний рахунок такого платника податків в банку, готівкою або з метою використання у подальших розрахунках як авансових платежів (передоплати) / грошової застави проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Із системного тлумачення норм вказаного Порядку право на повернення сплачених податків і зборів виникає на підставі висновку про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань, який направлено органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи відсутність вказаних обставин і не проведення податковим органом належної перевірки даних, викладених у заяві платника, вимога позивача до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві є передчасною.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2019 року.

Головуючий-суддя: Є.В Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев