Постанова

від 08.04.2019 по справі 810/2392/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2392/18 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Шубенок О.М., представника відповідача Федорова С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

15.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" (надалі ТОВ "Інтеграл Сістемс") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2018 №0011451414 та №0011441414.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо не реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Арматех Буд є хибними та спростовуються наданими позивачем первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 р. у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції прийшов до такого висновку зважаючи на сумнівність ведення господарської діяльності ТОВ "Арматех Буд", взявши до уваги вирок Печерського районного суду міста Києва від 05.04.2016 у справі №757/13559/16-к.

Позивач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримали висновки суду першої інстанції.

В судовому засідання представник позивача підтримав аргументи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримавши відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у березні 2018 року на підставі направлення від 12.03.2018 №617, головним державним ревізором - інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Києво-Святошинської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Київській області відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 12.03.2018 №497 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інтеграл Сістемс" (код за ЄДРПОУ 37851081) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Арматех Буд" (код за ЄДРПОУ 39419330) за період з 01.01.2016 по 29.02.2016.

Направлення на перевірку пред'явлені 12.03.2018 під розписку директору ТОВ "Інтеграл Сістемс" ОСОБА_4 та вручено копію наказу від 12.03.2018 № 497.

За результатами перевірки складено акт від 23.03.2018 №209/10/10-36-14-14/37851081 про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 25581,00 грн., а саме за січень 2016 року в сумі 14015,67 грн., за лютий 2016 року в сумі 11565,40 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2016 року на загальну суму 4751,00 грн.

ТОВ "Інтеграл Сістемс" надало свої заперечення на висновки акту перевірки, за результатами розгляду яких листом ГУ ДФС у Київській області від 16.04.2018 №7253/10/10-36-14-14 позивачу відмовлено в їх задоволенні, а висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- форми "Р" від 18.04.2018 №0011451414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 31977,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями 25581,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6396,00 грн.;

- форми "В4" від 18.04.2018 №0011441414, яким встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість у розмірі 4751,00 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2015 між ТОВ "Інтеграл Сістемс" в особі директора ОСОБА_4 (Замовник) та ТОВ "Арматех Буд" в особі директора ОСОБА_5 (Виконавець) було укладено договір субпідряду №09112015 на виконання внутрішніх електромонтажних робіт на об'єкті: ж.б. №14 мкр. Троєщина-20 в м. Києві, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати якісно і у встановлені терміни роботи по внутрішньому освітленню загального користування на ж.б. №14 мкр. Троєщина-20 в м. Києві.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано акт виконання робіт (надання послуг) від 25.01.2016 №5; рахунок на оплату від 25.01.2016 №5; податкову накладну від 25.01.2016 №5, банківські виписки за 09.02.2016 та за 02.03.2016.

Крім того, 04.01.2016 між ТОВ "Інтеграл Сістемс" в особі директора ОСОБА_4 (Замовник) та ТОВ "Арматех Буд" в особі директора ОСОБА_5 (Виконавець) було укладено договір субпідряду №04012016, згідно умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника та з матеріалів замовника виконати роботи по встановленню обладнання дистанційної передачі даних з вузлів обліку теплової енергії в кількості 375 вузлів, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи.

На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано протокол погодження договірної ціни (додаток №1 до договору №04012016 від 04 січня 2016 року); акт виконання робіт (надання послуг) від 03.02.2016 №2; рахунок на оплату від 03.02.2016 №2; податкову накладну від 03.02.2016 №2; акт виконання робіт (надання послуг) від 22.02.2016 №15; рахунок на оплату від 22.02.2016 №15; податкову накладну від 22.02.2016 №15, банківські виписки за 08.02.2016 та за 29.02.2016.

Також, 18.02.2016 між ТОВ "Арматех Буд" в особі директора ОСОБА_5 (Продавець) та ТОВ "Інтеграл Сістемс" в особі директора ОСОБА_4 (Покупець) було укладено договір поставки №02/16, згідно умов якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти продукцію від продавця та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано видаткову накладну від 18.02.2016 №5; рахунок на оплату від 18.02.2016 №5; податкову накладну від 18.02.2016 №5, банківську виписку за 29.02.2016.

Зі змісту вказаних первинних документів вбачається, що вони підписані зі сторони ТОВ "Арматех Буд" в особі директора ОСОБА_5

Проте, всі перелічені первинні документи від імені ТОВ "Арматех Буд" підписані ОСОБА_6, який згідно вироку Печерського районного суду міста Києва від 05.04.2016 винний у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.І ст.205 Кримінального кодексу України. Відповідно до вищезгаданого Вироку : ...ОСОБА_5 як пособник взяв участь в його придбанні не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб. При цьому, ОСОБА_5 не мав наміру здійснювати діяльність, зафіксовану у статутних документах ТОВ Арматех Буд (код ЄДРПОУ 39419330), а діяв у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності усупереч вимогам законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємництва...

Отже, ТОВ " Арматех Буд " фактично не здійснювало цивільно-правових правочинів з позивачем, оскільки встановлено фіктивність реєстрації контрагента та недоведеність з боку позивача доцільності залучення спірного контрагента, що є свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, що надані позивачем, не можуть бути прийнятними як належні та допустимі докази у справі. Внаслідок чого, правильним є висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено реальність господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Арматех Буд .

Таким чином, позивачем не спростовані висновки податкового органу зроблені в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій.

Відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодекс) України (далі -ЦК України) згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, окільне не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Повний текст постанови виготовлено 11.04.2019 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель