Постанова

від 11.04.2019 по справі 1.380.2019.000778

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3208/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на ухвалу Львівського окружного адміністративний суд від 25 лютого 2019 року (ухвала постановлена у м. Львові у складі головуючого судді Кухар Н.А., дата складання повного тексту ухвали суду не зазначена) у справі №1.380.2019.000778 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Проект" про забезпечення позову за їхнім позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання незаконним та скасування рішення, суд-

В С Т А Н О В И В :

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон Проект" (79495, вул. Винна Гора,26,оф.43, м. Винники, Львівська область) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (79000, м. Львів, вул. Угорська,7а) про визнання незаконним та скасування рішення.

20 лютого 2019 року позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії припису, виданого директору ТОВ "Рубікон Проект" ОСОБА_2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.01.2019 року.

22 лютого 2019 року позивач повторно подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Дані заяви обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеним приписом відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.01.2019 року, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, а тому існують підстави для зупинення дії оскаржуваного припису до набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон Проект" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання незаконним та скасування рішення задоволено повністю.

Зупинена дія припису, виданого директору ТОВ "Рубікон Проект" ОСОБА_2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.01.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням даній справі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяв про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення позову є не співмірними, оскільки можуть призвести до непередбачуваних негативних наслідків, оскільки в порушення вимог ДБН, якими встановлено гранично допустимі відстані від об'єкта будівництва до існуючих будівель, будівельні роботи ведуться у безпосередній близькості до будівлі станції технічного обслуговування автомобілів магазину -салону, що в свою чергу може спричинити його руйнацію та створити небезпеку для людей, які так працюють та відвідувачів. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження. існуючих відстаней до прилеглої забудови, однак позивачем повністю знесено існуючу забудову, що свідчить про намір проводити нове будівництво, а не реконструкцію. Відтак, у разі продовження робіт за проектом відносно якого внесено припис існує ризик заподіяння шкоди третій особі (особам). Окрім того, відповідач зазначає, що суд вживши заходів забезпечення позову не навів жодного мотиву, яким чином незабезпечення позову може вплинути на виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлені строки позивач не подав.

Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв'язку, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та на електронну пошту, зазначену даними учасниками справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.

З огляду на обставини щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення ст. 311 КАС України колегія суддів, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.01.2019 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові видано припис директору ТОВ "Рубікон Проект" ОСОБА_2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом приведення проектної документації на об'єкт "Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36 у м. Львові".

Позивач не погоджуючись з таким приписом звернувся до суду з адміністративним позовом про його оскарження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в разі невиконання вимог припису, який оскаржено до суду, та проведення перевірки щодо виконання такого, це призведе до притягнення до відповідальності позивача, а саме накладення штрафних санкцій, що істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію індивідуального акту або нормативно-правового акту.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Припису. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то суд звертає увагу, що небезпеку порушення свої прав позивач вбачав у ймовірному застосуванні притягненні його до відповідальності шляхом накладення штрафних санкцій та понесення додаткових господарський витрат по приведенню проектної документації на об'єкт будівництва відповідно до вимог припису. Позивач фактично визнав, що не виконає припис, а тому побоюється наслідків.

Забезпечуючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання припису може мати наслідком притягненні позивача до відповідальності шляхом накладення штрафних санкцій, що в свою чергу призведе до додаткових витрат. Це ускладнить ефективний захист прав в разі задоволення позовних вимог судовим рішенням за результатом розгляду справи по суті.

Такі доводи Суд вважає недоречними, оскільки вони виходять за межі предмету судового розгляду у справі. Вони були б доречні у справі за позовом про визнання протиправним рішення відповідача про притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу. Натомість, предметом судового розгляду у справі є правомірність припису, а не законність ймовірних наслідків його невиконання. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

У заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України .

Аналогічна позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року по справі №826/13306/18 (адміністративне провадження №К/9901/67628/18).

Стосовно ж доводів позивача з приводу очевидності ознак протиправності припису та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість : вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Попри те, що позивач у заяві покликався на очевидність ознак протиправності Припису, суди дійшли висновку про наявність ознак очевидної необхідності забезпечення позову. За переконанням позивача, без цих заходів будуть порушені його права, відбудеться притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу, товариство зазнає збитки в наслідку додаткових витрат.

Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Проте, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю, зупинив дію Припису та фактично надав можливість позивачу, як забудовнику не виконувати вимог припису, не зважаючи на встановлені відповідачем під час заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства. Суд першої інстанції фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення вимог законодавства у сфері забудови, які виявлені відповідачем.

Викладене свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами з істотним порушенням норм процесуального права, а саме статті 150 КАС України, а тому їх слід скасувати і у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Окрім того, колегією суддів враховано також позицію Верховного суду викладену у постановах від 03 жовтня 2018 року по справі №826/5233/18 стосовно відсутності правових підстав для забезпечення позову у справах про скасування приписів.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає нормам процесуального, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року про забезпечення позову у справі №1.380.2019.000778 скасувати.

Ухвалити постанову, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "Рубікон Проект" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за їхнім позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання незаконним та скасування припису - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос

Повне судове рішення складено 11 квітня 2019 року.