Ухвала

від 11.04.2019 по справі 120/4329/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 120/4329/18-а

11 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій-Вінниця" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області оскаржило його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 21 березня 2019 року залишено апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в десятиденний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.

Копію ухвали від 21 березня 2019 року скаржником отримано 25 березня 2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У строк, встановлений судом, податковий орган судовий збір не сплатив, проте заявив клопотання про продовження строку на усунення недоліків, обґрунтоване тим, що відповідачем вчинялися дії щодо сплати судового збору, однак через об'єктивні причини скаржник позбавлений можливості сплатити судовий збір у встановлений строк. На підтвердження вказаних обставин скаржник надав копію повідомлення органу державної казначейської служби, з якого вбачається, що органом державної казначейської служби проводиться безспірне списання коштів з рахунків скаржника, у зв'язку з чим операції по рахунках відповідача зупинено.

Колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Таким чином, клопотання скаржника про продовження процесуального строку, встановленого судом не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 у встановлений судом строк відповідачем не виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Вінницькій області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій-Вінниця" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.