Рішення

від 05.04.2019 по справі 640/12063/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/12063/18

н/п 2/640/474/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Шанс про зміну формулювання причин звільнення, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась у суд з позовом до відповідача, ТОВ Шанс , про зміну формулювання причини звільнення, в якому просить суд змінити формулювання причини звільнення позивача з роботи з ТОВ ШАНС із звільнити з посади завідуючи Аптеки №1 у зв'язку з втратою довіри, згідно з ст. 41 п.2 КЗпП України на звільнений за власним бажанням, ст.. 38 КЗпП України .

В обґрунтування позову зазначає, що 03.09.2015 року позивача прийняли на роботу у ТОВ ШАНС на посаду завідуючи Аптеки №1. Наприкінці березня 2018року позивач вирішила звільнитися за власним бажанням, про що вона повідомила директора 24 березня та вони дійшли згоди про звільнення з подачею заяви, яка датована 26 березня, яка була подана на цій зустрічі. На запитання директора скільки позивач планує працювати, остання зазначила, що планує відпрацювати два тижні, на що директор заявив про необхідність участі позивача в переобліку з 28.02.2016року. Також позивач направила додатково аналогічну заяву про звільнення поштою. З 26.03.2018року по 14.04.2018року позивач знаходилась на підприємстві кожен день. З 14.04.2018року по 08.05.2018року позивач приходила по вечорах. 10.05.2018року позивач написала це одну заяву з вимогою про видачу трудової книжки. 23.05.2018року позивач направила ще одного листа з вимогою повернення трудової книжки. 06.06.2018року позивач отримала трудову книжку, в якій зазначено причину звільнення п.2 ст.41 КЗпП- винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір до нього з боржнику власника або уповноваженого ним органу. Позивач зазначає, що при її звільнені не було обґрунтовано в чому саме полягала втрата довіри та підстави такої втрати, в чому полягають вині дії позивача.

В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки саме позивач повинна була слідкувати за порядком та відповідністю проданих товарів та кількості грошей у касі. Грошові кошти здавала саме позивач, перераховуючи їх та звіряючи з касовими звітами. Про розбіжності ніколи не повідомляла керівництву. Посада завідуючої аптеки передбачає високу довіру з боку керівництва.13.04.2018 року була проведена інвентаризація, в якій приймала безпосередньо участь позивач, після проведення інвентаризації позивач зазначила, що не згодна з її результатами та зникла з підприємства, на дзвінки не відповідала. Наказом директора була створена комісія з розшуку позивача від 16.04.2018року. Лист з вимогою з'явитись на роботу позивач отримала власноруч. Також відповідач зазначає, що 26.03.2018року заява про звільнення позивача відповідачу не надходила, працювала позивач до 14.04.2018року, а відповідно до ч.2 ст.38 КЗпП України, якщо працівник подав заяву про звільнення, після закінчення строку попередження про звільнення не полишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладанні трудового договору.

В судовому засідання представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначає, що не визнає обставини та доводи, що викладені у відзиві, оскільки підставою для позовних вимог є незаконне застосування статі КЗпП, яка регулює підстави звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Ця незаконність полягає в тому, що до звільнення з ініціативи роботодавця позивач вже звернулась з вимогою про звільнення за власним бажанням, тобто за приписом КЗпП, який передбачає звільнення за ініціативою працівника. Оскільки першою за часом ініціативою звільнення ОСОБА_2 з ТОВ Шанс була ініціатива працівника, роботодавець не мав права застосовувати норму права, яка передбачає звільнення за ініціативою роботодавця.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Згідно ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вислухавши позивача, представників сторін, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволення заявлених вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом директора ТОВ Шанс від 02.09.2015року №35, ОСОБА_1 було прийнято на посаду завідуючої Аптеки №1 з 03.09.2015року згідно штатного розкладу. Також в заяві зазначено про ознайомлення із посадовою інструкцією

Згідно п.1.3 посадової інструкції завідувачої аптеки №1 ТОВ Шанс завідувач аптеки №1 несе повну матеріальну відповідальність за майно, товарні та грошові цінності підприємства, що знаходяться в Аптеці №1.

Позивачем 26.03.2018року на адресу ТОВ Шанс поштою було направлено заяву про звільнення за власним бажанням з посади завідуючої аптеки №1, яка датована 26.03.018року, отримання вказаної заяви підтверджуються квитанцію про направлення та даними про вручення із офіційного сайту Укрпошти.

Згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Наказом директора ТОВ Шанс від 06.04.2018року №12 було розпочато проведення повної інвентаризації нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 13.04.2018року. Зазначеним наказом було створено робочу групу для проведення зазначеної інвентаризації до складу яку входила і позивач ОСОБА_1 як завідуюча аптекою №1.

16.04.2019року за наслідками проведеної інвентаризації було складено акт №1, яким встановлено розходження товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів Аптеки №1 на суму 624709,08 грн.

16.04.2019року головним бухгалтером підприємства було складено доповідну записку щодо відсутності завідуючої Аптеки №1 ОСОБА_1 на робочому місця.

Також 16.04.2019року було складено акт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці.

Наказом директора ТОВ Шанс від 16.04.2018року №12/2 було утворено комісію з розшуку ОСОБА_1

10.05.2018року ТОВ Шанс направлено листа ОСОБА_1, в якому просять останню терміново з'явитись до ТОВ Шанс .

Наказом директора ТОВ Шанс від 06.06.2018року №27 ОСОБА_1 було звільнено з посади завідуючого аптеки №1 у зв'язку з втратою довіри п.2 ст. 41 КЗпП України. В цей же день ОСОБА_1 отримала трудову книгу, розрахунок належних сум до виплат , що підтверджується її заявою. .

Згідно ч.2 ст.38 КУпАП якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Так, судом встановлено, що 26.03.2018року позивач направила до ТОВ Шанс заяву про звільнення з посади завідуючої аптеки №1 за власним бажанням, яка датована 26.03.2018року. Тобто саме з цієї дати відраховується двотижневий строк передбачений ч. 1 ст.38 КЗпП, який закінчується 09.04.2018р.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснено, що якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не

був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія

трудового договору вважається продовженою.

Як свідчить табель обліку використання робочого часу позивач, після закінчення двотижневого терміну, продовжувала працювати, включно до 13.04.2018р., що також узгоджується із персоніфікованими даними позивача пенсійного фонду. Доказів того, що після спливу двох тижнів позивач наполягала на розірвання трудового договору відсутні. З наданих позивачем заяв вбачається, що про свою заяву про звільнення за власним бажанням та отримання трудової книжки вона звернулась до відповідача лише у травні місяці 2018р.

Таким чином, позивач продовжувала працювати ще чотири дні після спливу двотижневого строку передбаченого ч.1 ст.38 КЗпП , роботи не залишила та не вимагала розірвання трудового договору в продовж цих чотирьох днів, в наслідок чого відповідач не мав права звільнити позивача за поданою раніше заявою, що прямо передбачено ч.2 ст.38 КЗпП.

Також, суд зазначає, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).

Судом встановлено, що за п.п.1.3., 2.4. посадової інструкції завідуючого аптеки, затвердженої директором ТОВ Шанс 01.09.2015р., завідуючий аптеки несе повну матеріальну відповідальність за майно, товарні та грошові цінності підприємства, що знаходяться в аптеці №1, а також безпосередньо обслуговує грошові, товарні цінності (прийом, зберігання, продаж, розподіл ).

Згідно акту інвентаризації від 16.04.2019року, проведеної за наказом директора ТОВ Шанс від 06.04.2018р., встановлено розходження товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів Аптеки №1 на суму 624709,08 грн.

За наслідками проведеної інвентаризації, відповідач звернувся до правоохоронних органів, що підтверджується витягом з ЄРДР.

Правовий аналіз п.2 ст. 41 КЗпП дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.

Виходячи із посадових обов'язків позивача, який обслуговує матеріальні цінності та встановленої недостачі, у позивача були наявні підстави для втрати до позивача довіри.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову щодо зміни формулювання причини звільнення позивача на звільнення за власним бажанням, судом не вбачається.

Керуючись ст.ст. 12 , 81 , 141 , 247 , 263-265 , 268 , 280-284 ЦПК України ,-

вирішив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Шанс (ЄДРПОУ №24286892, м. Харків вул.. Ольмінського б. 4) про зміну формулювання причин звільнення - відмовити.

Апеляційнаскарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст виготовлено 10.04.2019р.

Суддя Бородіна Н.М.