Рішення

від 10.04.2019 по справі 234/18422/18

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/18422/18

Провадження № 2/234/673/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді- Демидової В.К.,

при секретарі -Воробйової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську

цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

Обставини справи:

26 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про стягнення заборгованості по заробітній платі, яку мотивує тим, що він з 23 січня 2001 року по 30 червня 2015 року працював в Харцизькому управлінню По газопостачанню та газифікації ПАТ Донецькоблгаз . 30 червня 2015 року він був звільнений з підприємства за згодою сторін на підставі ч.1ст.36 КЗпП України на підставі наказу № 109/к від 30 червня 2015 року. В порушення вимог ст. ст. 47, 115, 116 КЗпП України, при звільненні позивача із ним не був проведений розрахунок, та заборгованість по заробітній платі до теперішнього часу залишається невиплаченою та складає за червень 2015 року- 62300,74 грн. У зв'язку із наведеним, просив суд стягнути з відповідача на його користь, з урахуванням уточнених позовних вимог, заборгованість по заробітній платі в розмірі 62300,74 грн., суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 3061,13 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 546737,88 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник- Доброрез О.А. в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, а також письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що всі первинні бухгалтерські та кадрові документи залишилися у приміщеннях структурних підрозділів (філій), розташованих на території, захопленої незаконними збройними формуваннями, у зв'язку з чим ПАТ Донецькоблгаз не володіє фінансово-господарською документацією, на підставі якої може визнати або спростувати позов ОСОБА_1 З приводу захоплення відокремлених структурних підрозділів порушено кримінальне провадження. Стосовно стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗпП України представник відповідача послався на наявність у підприємства сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), з огляду на які та положення ст.ст.617, 263 ЦК України просив відмовити в позові в повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача, його представника та представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, він з 23 січня 2001 року по 30 червня 2015 року працював в Харцизькому управлінню По газопостачанню та газифікації ПАТ Донецькоблгаз . 30 червня 2015 року він був звільнений з підприємства за згодою сторін згідно ч.1ст.36 КЗпП України на підставі наказу № 109/к від 30 червня 2015 року.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Публічне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз ( далі-ПАТ) зареєстроване за адресою: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1, а його відокремлений підрозділ Харцизьке управління по газопостачанню та газифікації ПАТ Донецькоблгаз зареєстроване за адресою: 84600, місто Харцизьк, Бірюзова,2.

На підтвердження заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 надана суду довідка ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз , згідно із якою, станом на 03 жовтня 2018 року, за період: червень 2015 року у позивача ОСОБА_1 існує заборгованість по заробітній платі в розмірі 62300 грн.74 коп.

Положеннями статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або повноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43 Конституції України) захищається законом.

За змістом статей 115, 116 КЗпП України, наявність або відсутність заборгованості по заробітній платі перед позивачем має довести роботодавець, а не позивач.

Згідно із ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про законність заявлених вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за червень 2015 року, в розмірі 62300,74 грн.

Статтею 34 Закону України Про оплату праці встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін ( індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-43цс14, компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України Про оплату праці , Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Положеннями статті 360-7 ЦПК України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом установлено, що відповідач у строки, встановлені ст. 115 КЗпП України, не виплатив позивачу ОСОБА_1 нараховану заробітну плату за спірний період; у цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток. Отже, компенсація втрати частини заробітної плати провадиться незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця.

Відповідно до статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвічують форс-мажорні обставини ( обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами(обставини непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи , збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до сертифікату ( висновку) Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року № 2059/05-4 встановлено, що ПАТ Донецькоблгаз є юридичною особою, яка здійснює основну господарську діяльність на території м. Донецьк. Починаючи з 01 липня 2014 року провадження господарської діяльності у м. Донецьк та виконання нормативно-правових актів України, що стосується податків та обов'язкових платежів стало неможливим у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій, Луганській областях. Терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження об'єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в даному населеному пункті, що підтверджується листом СБУ від 13 червня 2014 року за № 33/2117, станом на 01 липня 2014 року унеможливлюють виконання зобов'язань, а тому Торгово- промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року для Публічного акціонерного товариства Донецькоблгаз при здійсненні господарської діяльності та території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Аналогічні висновки Торгово-промислової палати України відносно ПАТ Донецькоблгаз зазначені у висновку за № 1562/05-4 від 19 червня 2014 року , за № 5454/05-4 від 28 листопада 2014 року.

Враховуючи наведене, та правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 21 травня 2014 року по справі № 6-43цс14, та № 6-948цс16 від 25 травня 2016 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, передбачену ст. 34 Закону України Про оплату праці . Розмір такої компенсації позивачем вірно розрахований, виходячи із індексу споживчих цін, і складає: 3061 грн.13 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ Оплата праці вказаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Згідно із статтею 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно, частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Позовна вимога щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні свого роду є вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди, що регулюються Главою 82 ЦК України, та застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до сертифікату ( висновку) Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року № 2059/05-4 встановлено, що ПАТ Донецькоблгаз є юридичною особою, яка здійснює основну господарську діяльність на території м. Донецьк. Починаючи з 01 липня 2014 року провадження господарської діяльності у м. Донецьк та виконання нормативно-правових актів України, що стосується податків та обов'язкових платежів стало неможливим у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій, Луганській областях. Терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження об'єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в даному населеному пункті, що підтверджується листом СБУ від 13 червня 2014 року за № 33/2117, станом на 01 липня 2014 року унеможливлюють виконання зобов'язань, а тому Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року для Публічного акціонерного товариства Донецькоблгаз .

Таким чином, вина відповідача, яка є основною умовою відповідальності за ст. 117 КЗпП України, відсутня, що виключає можливість відповідальності за несвоєчасну невиплату належних працівникові сум при звільненні.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ Про судовий збір , розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір , є звільненим від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ Про судовий збір (в редакції станом на час звернення позивача до суду із даним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір (в редакції станом на час звернення позивача до суду із даним позовом), встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позов судом задоволений частково, розмір судового збору який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави становить 704 грн. 80 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 47, 94, 116-117 КЗпП України, ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 259, 263 265, 273, ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз ( ЄДРПОУ 24805642) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі в розмірі 62300 грн.74 коп., суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 36061 грн. 13 коп.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частини присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд (Перехідні положення п.п. 15.5, 15), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.К.Демидова