Постанова

від 09.04.2019 по справі 603/788/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 603/788/18Головуючий у 1-й інстанції Галіян І.М. Провадження № 22-ц/817/368/19 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 305010400

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Кантицька О.І.

та сторін: представника ВАТ "Тернопільобленерго" - адвоката Балди-Денисюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №603/788/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2019 року, ухваленого суддею Галіян І.М., повний текст якого складений 25 січня 2019 року, у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2018 року Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 7 020 (сім тисяч двадцять) гривень 16 копійок завданої матеріальної шкоди на розрахунковий рахунок Монастириського РЕМ НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", МФО - 338545, код - 25782009, а також 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні сплаченого судового збору на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", МФО - 338545, код - 25782009.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ "Тернопільобленерго" зазначило, що вони є власником лінії електропередач ПЛ-0,4 кВ від ТП 16 в м.Монастириська. 11 липня 2018 року, внаслідок недбалого ставлення до свого майна та порушення умов дотримання споживачем ОСОБА_2 вимог правил безпечної експлуатації внутрішньої електромережі, виникла пожежа в належному йому приватному домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1. Внаслідок пожежі, причиною котрої було коротке замикання електромережі, пошкоджено повітряну лінію електропередач, яка пролягає через подвір'я над господарською будівлею (гаражем), а саме: під дією вогню та високою температурою розплавився самоутримний ізольований провід 4*50 (СІП), чим завдано ВАТ "Тернопільобленерго" (Монастириського РЕМ) матеріальної шкоди. Позивач звертався до відповідача з проханням досудового врегулювання спору, натомість відповідач добровільно відшкодувати завдану шкоду відмовився.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2019 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" (Монастириський район електричних мереж) 7 020 (сім тисяч двадцять) гривень 16 копійок завданої матеріальної шкоди на розрахунковий рахунок Монастириського РЕМ НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", МФО - 338545, код - 25782009.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" (Монастириський район електричних мереж) сплачений судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні на розрахунковий рахунок Монастириського РЕМ НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", МФО - 338545, код - 25782009.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2019 року у справі №603/788/18 і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що висновки не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, судом не досліджено всіх наданих ним доказів.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначив, що судом першої інстанції не встановлено, на підставі чого позивач набув право власності на лінію електропередач ПЛ-04 від КТП-16, що ставить під сумнів вимогу відшкодування йому завданих збитків. Суд першої інстанції не дослідив акт про пожежу від 11 липня 2018 року, зокрема в графі "місце виникнення пожежі" не міститься жодних даних, які передбачені Інструкцією з організації роботи підрозділів пожежної бригади Національної поліції України", затвердженої Міністерством Внутрішніх Справ України №1227 від 22 листопада 2016 року. Вказаний акт не підтверджує наявність вини ОСОБА_2 у спричиненні шкоди, оскільки містить лише інформацію щодо факту пожежі, обсягу пошкоджень, а також щодо ймовірної її причини. Суд не дослідив докази щодо проведення робіт в 2012 році по реконструкції повітряної лінії 0,4 кВ КТП 16, довжиною 1,51 км СІП на основі викопіювання з опорному плану забудови м. Монастириська, оскільки в останньому не вказано жодної дати схеми, що не дозволяє встановити чи дійсно в 2012 році за поданою схемою відбувалась реконструкція, а лише позначено земельні ділянки, без нанесення житлових будівель.

Від ВАТ "Тернопільобленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2019 року без змін, посилаючись на те, що вимоги даної апеляційної скарги та наведені докази є недостатніми для спростування обставин встановлених рішенням суду, а рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки не відповідає дійсності твердження апелянта, що судом першої інстанції не встановлено власника лінії електропередач, адже, на підтвердження встановленої обставини є довідка позивача №3941/19 від 27 липня 2018 року в якій вказано, що лінія ПЛ-04 від КТП-16, якої інвентарний №277313 в м. Монастириську є власністю ВАТ "Тернопільобленерго" та перебуває на балансі товариства. Не обґрунтованими є доводи відповідача, що суд першої інстанції не дослідив акт про пожежу від 11 липня 2018 року. Крім цього, відповідач, знаючи про незадовільний стан електропроводки у своєму гаражі, не забезпечив її належного стану та безпечної експлуатації, що призвело до шкідливих наслідків.

Представник ВАТ "Тернопільобленерго" - адвокат Балда-Денисюк Л.М. апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасника процесу.

Заслухавши пояснення представника ВАТ "Тернопільобленерго", ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано достатньо доказів на обґрунтування факту спричинення йому саме відповідачем ОСОБА_2 майнової шкоди, внаслідок пожежі, що сталася через протиправну бездіяльність відповідача та розміру майнової шкоди. В свою чергу відповідач ОСОБА_2, протилежного суду не довів, а також не вказав інших осіб, з вини яких спричинена пожежа, не обґрунтував причини, що об'єктивно унеможливлювали б завдання шкоди саме з його вини.

Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають встановленим обставинам, зібраним по справі доказам, нормам матеріального та процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

За положеннями частин першої та третьої ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з частиною четвертої ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, вилучати з нього корисні властивості, але й нести відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав. Отже всі свої дії відносно реалізації свого права він має співвідносити з загальним правилом, тобто ним не можуть порушуватися права інших осіб, суспільства. Реалізуючи право власності на річ власник має діяти в певному правовому режимі (додержуватися певних механізмів здійснення прав, наприклад правил будівництва, правил протипожежної безпеки, правил безпечного використання електромереж).

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тягар утримання майна полягає в тому, що за загальним правилом саме власник як господар своєї речі зобов'язаний турбуватися про неї, забезпечувати її охорону, підтримувати в належному стані й ремонтувати її. Таке зобов'язання щодо належного утримання майна виникає з моменту набуття цього майна у власність.

Невиконання власником свого обов'язку по утриманню власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Відповідно до Правил улаштування електроустановок затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 року №476, електропроводку в горищних приміщеннях треба виконувати проводами і кабелями з мідними жилами. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів треба виконувати за допомогою опресовування, зварювання, паяння або стискних пристроїв (гвинтових, болтових тощо) з урахуванням вимог чинних інструкцій, затверджених в установленому порядку (пункт 2.1.53). Пунктом 2.1.26 вказаних Правил передбачено, що у разі прокладання незахищених проводів на ізолювальних опорах у місцях проходження проводів крізь стіни або перекриття кожен провід треба прокладати в окремій ізоляційній трубі. З'єднувальні й відгалужувальні коробки та ізоляційні корпуси з'єднувальних і відгалужувальних стискних пристроїв мають бути виготовленими з негорючих або стійких до поширення полум'я матеріалів (пункт 2.1.59 Правил).

Приписами частини шостої ст.55 Кодексу цивільного захисту передбачено, що обов'язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Пунктами 2, 7 частини другої ст.21 цього Кодексу визначено, що громадяни України зобов'язані дотримуватися заходів безпеки у побуті, виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння.

Частиною третьою ст.386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Крім цього, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Отже, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою). А відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2003 року (а.с. 84).

З акту про пожежу від 11 липня 2018 року вбачається, що о 12 годині 46 хвилин за адресою АДРЕСА_2 в гаражі, що належить до домогоспордарства ОСОБА_2 виникла пожежа, ймовірною причиною пожежі стало коротке замикання електромережі (а.с. 7).

За наслідками огляду оперативною бригадою Монастириського РЕМ повітряної лінії електропередач встановлено, що в результаті пожежі в господарстві ОСОБА_2 пошкоджений (згорів) самоутримний провід 4*50 (СІП), що призвело до припинення електропостачання споживачів Монастириського РЕМ, що підтверджується листком огляду (перевірки) ПЛ напругою 0,4 кВ від 11 липня 2018 року та дефектним актом (а.с. 8).

Допитаний у судовому засідання відповідач ОСОБА_2 пояснив, що ймовірним джерелом пожежі стало коротке замикання неналежно прокладеної електромережі в його гаражі попереднім власником, оскільки електропроводи були прокладені без використання металевих труб, а з'єднання (скрутки, стики) проводів без металевих коробок, проводка була виконана шляхом з'єднання мідних і алюмінієвих жил.

Отже, судом установлено, що відповідач знав про незадовільний стан електропроводки у своєму гаражі, але не забезпечив її належного стану та безпечної експлуатації. Відповідачем не доведено, що шкода завдана не з його вини чи внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Витрати по тимчасовій ліквідації пошкодженої лінії, а саме заміні (демонтажу) проводу склали 1842 грн. 92 коп., що підтверджується рахунком-фактурою №МР-0000950 від 11 липня 2018 року (а.с. 15).

Витрати по ремонту пошкодженої ПЛ-0,4 кВ ф-4 від КТП-16, а саме заміні проводу типу СІП склали 5177 грн. 24 коп., що підтверджується рахунком-фактурою №МР-0000933 від 19 липня 2018 року (а.с. 14).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем надано достатньо доказів на обґрунтування факту спричинення йому саме відповідачем ОСОБА_2 майнової шкоди, внаслідок пожежі, що сталася через протиправну бездіяльність відповідача, оскільки безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач, реалізуючи право власності на річ власник має діяти в певному правовому режимі (додержуватися певних механізмів здійснення прав, наприклад правил будівництва, правил протипожежної безпеки, правил безпечного використання електромереж).

Не заслуговують на увагу доводи заявника, що ВАТ "Тернопільобленерго" не є власником пошкодженої лінії, а тому не вправі вимагати відшкодування школи, оскільки відповідно до довідки № 3941/19 від 27 липня 2018 року/, лінія ПЛ-04 від КТП-16 інвентарний №277313 в м. Монастириську є власністю ВАТ "Тернопільобленерго" з 01 січня 1972 року і станом на 27 липня 2018 року рахується на балансі Товариства (а.с. 6).

Даний факт також підтверджується, оглянутим у судовому засіданні, Переліком майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Тернопільобленерго", де лінія ПЛ-04 від КТП-16 інвентарний №277313 в м. Монастириську є власністю ВАТ "Тернопільобленерго".

Також, колегія суддів вважає, що постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення від 15.11.2018р. не слід брати уваги, оскільки вона стосується обставин, які виникли після пожежі, зокрема відбудованого після пожежі гаража і порушення власником допустимої відстані охоронної зони електричних мереж (а.с.24).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2019 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2019 року - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2019 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи