Постанова

від 04.04.2019 по справі 753/23468/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ 33/824/1395/2019 Постанова винесена суддею Просаловою О.М.

Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Поліське Київської області, працює на посаді директора ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ , проживає за адресою: АДРЕСА_1,

на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року

в с т а н о в и в:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.

Крім того, стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Згідно з постановою, ОСОБА_2, працюючи на посаді директора ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ , порушив пп. 1, 2 ст. 44, пп. 1 п. 1 ст. 134 ПК України, а саме: занизив податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 53 410,00 грн., а також порушив пп. 1, 2, 3, 6 ст. 198 ПК України, а саме: завищив суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) всього в сумі 970 грн. та занизив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 76 786,00 грн., за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року та закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

За доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 вважає, що суд першої інстанції істотно порушив вимоги ст. 268 КУпАП і його процесуальні права, а також неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення, яке за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, бо в ньому наведені лише формальні дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, проте не вказано які саме порушення ним, як директором ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ , були допущені та в чому такі порушення полягали.

Крім того, посилаючись на відсутність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення, який ґрунтується виключно на даних акту податкової перевірки, апелянт звертає увагу на те, що суми донарахування податку за цим актом перевірки є неузгодженими, оскільки податкові повідомлення - рішення оскаржені в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

За таких обставин, ОСОБА_2 вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, а в справі відсутні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду від 28 грудня 2018 року, обґрунтувавши поважність причин пропуску строку оскарження тим, що суд належним чином не повідомив його про день і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, розглянув справу у його відсутність та не направив копію постанови, а про прийняте рішення він дізнався лише 12 січня 2019 року. Вперше він подав апеляційну скаргу 18 січня 2019 року, але вона була повернута апеляційним судом, оскільки він не порушив питання про поновлення строку оскарження постанови від 28 грудня 2018 року. Отримавши рішення Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, він відразу ж вдруге подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Такі обставини, як вважає апелянт, перешкодили йому своєчасно реалізувати право на оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, враховуючи, що в матеріалах провадження відсутні дані про належне виконання судом вимог ст.ст. 268, ч. 1 ст. 285 КУпАП, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду апелянтом пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, додаткові надані докази та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст. 245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених в судовому засіданні та оцінених доказів і вирішити справу в точній відповідності з законом.

Водночас, згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте, як видно з матеріалів справи, наведені вимоги закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, розгляді справи в суді та винесенні суддею постанови стосовно ОСОБА_2 дотримані не були.

Так, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Як убачається з постанови судді місцевого суду та протоколу про адміністративне правопорушення № 249/26-15-07-03-23 від 04 жовтня 2018 року, складеному відносно директора ТОВ "Інженерна компанія АНТЛІЯ" ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, директор указаного товариства ОСОБА_2 вчинив порушення ведення податкового обліку, а саме: порушення пункту 44.1 пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 53 410,00 грн., а також порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) всього в сумі 970 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 76 786,00 грн.

Разом з тим, при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства, та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП були допущені ОСОБА_2 особисто, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.

Незважаючи на те, що таке обвинувачення в даному випадку є неконкретним, позбавляє можливості ефективно захищатися від нього, а сам протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, за результатами судового розгляду суддя місцевого суду визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення.

При цьому висновок про вчинення правопорушення суддя місцевого суду формально обґрунтував матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення та актом перевірки, але будь-якої оцінки наявним в матеріалах справи документам не надав, фактичні обставини справи не з'ясував, отже не виконав вимоги КУпАП та прийшов до передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

З матеріалів справи убачається, що підставою для складання стосовно ОСОБА_2, як директора ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ , протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП стали результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ (код 38526951) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом інших підприємств за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року.

Згідно з висновками в акті № 245/26/-15-14-07-03-10/38526951 від 04 жовтня 2018 року, порушення низки положень ПК України ТОВ "ІК АНТЛІЯ" при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ПРОФБУДКОМПЛЕКС" за період з 01.01.2014 по 29.07.2016 призвели до: заниження сум податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 53 410 грн.; завищення сум від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) всього у сумі 970 грн., в тому числі травень 2016 року 283 грн., червень 2016 року 687 грн.; заниження сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 76 786 грн. в тому числі у періодах: травень 2016 року 24 348 грн., червень 2016 року 32 009 грн., липень 2016 року 20 429 грн.

Між тим, з матеріалів справи також слідує, що директор ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ ОСОБА_2 не погодився з висновками в акті перевірки, про що особисто зазначив як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в акті перевірки.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що на час розгляду суддею місцевого суду протоколу про адміністративне правопорушення тривала процедура оскарження в адміністративному порядку висновків податкової перевірки та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень, а тому він ставить під сумнів допустимість такого доказу в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП як акту № 245/26/-15-14-07-03-10/38526951 від 04 жовтня 2018 року, що був складений посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ з питань дотримання податкового законодавства.

Як убачається з ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2018 року, долученої апелянтом в суді апеляційної інстанції, судом відкрите провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2018, прийнятих на підставі акту № 245/26/-15-14-07-03-10/38526951 від 04.10.2018.

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на те, що процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень триває, тобто акт перевірки контролюючого органу № 245/26/-15-14-07-03-10/38526951 від 04 жовтня 2018 року в частині висновків, які стали підставою для донарахування ТОВ Інженерна Компанія АНТЛІЯ несплачених податків і штрафних санкцій, в розумінні положень ст. 56 ПК України є неузгодженим і такий документ, як слушно зазначає апелянт, не може бути визнаний беззаперечним доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, слід погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що висновки судді місцевого суду в постанові про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення не ґрунтуються на доказах, в той же час належні та допустимі докази, які дійсно доводили би вчинення цього правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, прийнятті рішення судом першої інстанції та перегляді цього рішення в апеляційному порядку, в справі відсутні.

Враховуючи наведене, доводи апелянта про невиконання суддею місцевого суду при розгляді вказаної справи вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, що і призвело до постановлення незаконного рішення є обґрунтованими, а тому постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року підлягає скасуванню із задоволенням апеляційного прохання ОСОБА_2 про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року, якою ОСОБА_2визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., та стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко