Рішення

від 11.04.2019 по справі 664/268/18

ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.04.2019

Справа № 664/268/18

РIШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 квітня 2019 року м. Олешки

Цюрупинський районний суд Херсонської областi в складі:

судді Сіденко С. І,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю ім. Латиських стрільців , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю АПК ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю Ім. Латиських стрільців про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю АПК ОСОБА_3 .

Представником позивача ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_5 надані заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять врахувати надані до справи письмові пояснення та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 14.02.2019 року о 09.30 год, 11.03.2019 року о 11.30 год., в судові засідання не з'явився без поважних причин, пояснень шодо спору чи відзиву не подав.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю АПК ОСОБА_3 , надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

За нормою ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вказане, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить наступних висновків.

Ухвалою від 10.05.2018 року передано дану цивільну справу судді Цюрупинського районного суду Херсонської області Бойку В. П. для вирішення питання про об'єднання у одне провадження зі справою № 664/2559/17 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю ім. Латиських стрільців до ОСОБА_2 та ТОВ АПК ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим.

Ухвалою судді Бойко В. П. від 17.12.2018 року відмовлено у прийнятті даної цивільної справи для об'єднання та повернуто справу судді Сіденку С. І.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 2,21 га, що розташована на території Новомаячківської сільської ради Олешківського району Херсонської області, кадастровий № 6525055700:03:016:0041.

26 червня 2012 року між ТДВ Ім. Латиських стрільців , як орендарем, та ОСОБА_2, як орендодавцем, було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав орендарю у платне користування належну йому на праві власності земельну ділянку площею 2,21 га, що розташована на території Новомаячківської селищної ради Олешківського району Херсонської області, строком на п'ять років, починаючи від дня його державної реєстрації.

Державну реєстрацію Договору проведено 22 серпня 2012 року.

Згідно з пунктом 8 Договоруйого укладено на 5 років, починаючи з моменту його державної реєстрації, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Строк дії Договору закінчився 22 серпня 2017 року.

Листом від 06 лютого 2017 року ОСОБА_2 просив ТДВ Ім. Латиських стрільців не засівати його земельну ділянку сільськогосподарською продукцією, яка має строки дозрівання та збирання після 22.08.2017 року, а також у тижневий строк після припинення дії договору повернути земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду. Лист доставлено адресату 28 лютого 2017 року.

13 червня 2017 року, до закінчення строку дії Договору, ТДВ Ім. Латиських стрільців скористалося своїм переважним правом щодо його поновлення, направивши орендодавцю лист-повідомлення з пропозицією продовжити Договір на новий строк - 7 років, з орендною платою 5% від нормативної грошової оцінки, додавши проект додаткової угоди. ТДВ Ім. Латиських стрільців як орендар земельної ділянки інших пропозицій орендодавцю не зробив.

Після закінчення строку дії договору 19 вересня 2017 року ОСОБА_2 направив на адресу орендаря лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, яким висловив свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі та відмовилася від підписання додаткової угоди.

Після закінчення дії Договору, 04 грудня 2017 року, між ОСОБА_2 та ТОВ АПК ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, за яким Макаров передав ТОВ АПК ОСОБА_3 в оренду спірну земельну ділянку.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права, ОСОБА_2 посилався на закінчення строку дії договору та неналежне виконання орендарем свого обов'язку щодо повернення спірної земельної ділянки.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об'єктом оренди є земельна ділянка.

За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 79-1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення у Державний земельний кадастр.

У частині 1 статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

При цьому, для застосування частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря буде недобросовісною.

У справі, що розглядається судом встановлено, що ОСОБА_6 неодноразово (до закінчення строку дії Договору та після закінчення строку дії Договору) письмово повідомила ТДВ Ім. Латиських стрільців про відмову у поновленні договору оренди землі та фактично висловила волевиявлення стосовно укладення вказаного договору у строки, передбачені ст. 33 Закону Про оренду землі .

Суд враховує, що згідно ч. 1ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 93, ч.4 ст.124 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 1статті 626 ЦК України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. За змістом частини 2 статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Крім того, стаття 764 Цивільного кодексу України також передбачає правовий механізм поновлення договору найму, що зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що, по-перше, наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Таким чином, суд вбачає, що обґрунтування ТДВ Ім. Латиських стрільців пояснень проти позову щодо переважного права на поновлення договору оренди землі є незаконним, так як передбачене ч.1ст.33 Закону України Про оренду землі та ч.1ст.777 ЦК України порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно дост. 3 ЦПК України, матиме місце при укладенні договору оренди із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати своє переважне право та погодження орендодавця із його умовами.

Разом з тим, доводи ТДВ Ім. Латиських стрільців про ігнорування орендодавцем його звернення щодо поновлення договору спростовується матеріалами справи.

У справі № 594/376/17-ц ОСОБА_7 Верховного Суду прийшла висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

За змістом ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Отже, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем, свідчить про недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, що дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Таким чином, направивши ТДВ Ім. Латиських стрільців листи-повідомлення про відмову в продовженні дії договору, у зв'язку з чим необхідно виконати обов'язок щодо повернення об'єкта оренди, ОСОБА_2 скористалася своїм конституційним правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а продовження орендарем користування земельною ділянкою та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Крім того, за змістом частини 3 статті 33 Закону України Про оренду землі договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На той самий строк спірний договір оренди земельної ділянки продовжений бути не може, оскільки відповідно до частини третьої статті 19 Закону України Про оренду землі при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТДВ Ім. Латиських стрільців було укладено строком на 5 років. В додатковій угоді, яку направляв орендар ним були змінені істотні умови договору - термін його дії збільшено з 5 до 7 років.

У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, що випливає з повідомлень ОСОБА_2, то ТДВ Ім. Латиських стрільців втратило своє переважне право на укладення договорів оренди земельних ділянок.

Поновлення договору оренди може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, саме лише направлення ТДВ Ім. Латиських стрільців пропозиції про продовження строку оренди, так само як і продовження користування землею після закінчення строку оренди, за умови отримання ним волевиявлення орендодавця про небажання продовження оренди та вимоги повернення землі, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами.

Отже, право ТДВ Ім. Латиських стрільців користування земельною ділянкою ОСОБА_2 є припиненим, а нормами діючого законодавства не передбачено внесення змін до договорів, правовідносини за якими припинено та які не є чинними. Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Враховуючи сукупність даних обставин, суд приходить висновку, що позов про витребування майна з чужого незаконного володіння є обґрунтованим та його слід задовольнити.

При вирішенні вказаної справи суд враховує правові позиції, висловлені Верховним судом, викладені в постанові від 19.06.2018р. у справі №379/324/16-ц, в постанові від 05.07.2018р. у справі №695/1941/17, в постанові від 23.05.2018р. у справі №573/626/17, в постанові від 10.05.2018р. у справі №395/1448/16-ц та в постанові від 10.05.2018р. у справі №546/230/16-ц.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Крім того слід зазначити, що висновкам суду не суперечать і постанови Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №695/852/15-ц, від 01 лютого 2018 року у справі №924/503/17, від 25 квітня 2018 року у справі №547/1432/15-ц та від 23 травня 2018 року у справі №379/672/16-ц, проте в них встановлені інші фактичні обставини, зокрема те, що орендодавець у місячний термін не розглянув надісланий позивачем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та у вказаний термін не надіслав на адресу позивача заперечень проти поновлення договору оренди землі.

В своїй постанові від 07 березня 2018 року у справі № 702/764/16-ц Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення справи та встановлення наявності підстав для поновлення договору оренду землі, суд повинен встановити, чи дотримано орендарем встановлений статтею 33 Закону України Про оренду землі строк для повідомлення орендодавця про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, а орендодавцем - строк для повідомлення про наявність заперечень проти поновлення договору оренди. А отже, правова позиція суду по даній справі не протиречить висновкам суду по даній справі.

Зробленим судом висновкам не суперечать й постанови Верховного суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2540цс16, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2539цс16, від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219 цс14, від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10 цс15, проте в них встановлені інші фактичні обставини, зокрема те, що орендодавці не направляли листи-повідомлення про відмову у поновленні договору оренди та не висловили будь-яких заперечень проти поновлення договору оренди.

Таким висновкам також не суперечать і постанови Верховного Суду України від 18 березня 2015 року у справі № 6-3цс15 та від 10 червня 2015 року у справі № 6-70цс15, а також постанова Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №547/89/16-ц, проте в них також встановлені інші фактичні обставини, зокрема те, що орендодавці направляли листи неналежної форми, а тому вони не створюють будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі .

Таким висновкам не суперечать й постанови Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16 та від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, проте в них встановлено інші фактичні обставини, зокрема те, що сторони договору не дотримались вимог статті 33 Закону України Про оренду землі , щодо поновлення договору, оскільки орендар у встановлений законом строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди.

Слід також зазначити, що такі ж правові висновки викладені і у постанові ОСОБА_7 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року №594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та постановах Верховного суду від 27.06.2018р. у справі №594/284/17, від 13.06.2018р. у справах №594/404/17-ц, №594/298/17-ц, №390/612/16-ц та №375/12/16-ц, від 30.05.2018р. у справі №704/438/16-ц, при цьому судами встановлено, що орендар не надав належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди.

Не суперечать зроблені судом висновки і в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №912/645/17, оскільки було у вказаній справі було встановлено, що частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, у зв'язку з відсутністю листа-заперечення від орендодавця договір було поновлено на тих самих умовах. В матеріалах даної справи міститься лист-заперечення, надісланий відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону Про оренду землі , а тому правова позиція суду по даній справі не протиречить вказаним висновкам Верховного Суду.

Судові витрати, понесені позивачем відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 626, 627, 764, 777, 792 ЦК України, ст. 79, 79-1, 93, 124 ЗК України,Законом України Про оренду землі , ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати товариство з додатковою відповідальністю Ім. Латиських стрільців (код ЄДРПОУ 05396764) повернути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомаячківської селищної ради площею 2,21 га, яка має кадастровий номер 6525055700:03:016:0041.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Ім. Латиських стрільців на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 767,85 (сімсот шістдесят сім грн. 85 коп.) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Цюрупинським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 11.04.2019 року.

Суддя: підпис ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя: Сіденко С. І.