Рішення

від 11.04.2019 по справі 826/13222/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2019 року № 826/13222/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "МК.ЕД. Мастер" про представники учасників справи:стягнення заборгованості в сумі 497 581,00 грн. позивача - Соловей А.В.; відповідача - не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у місті Києві (далі - позивач або ГУ ДФС) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК. ЕД Мастер" (надалі - відповідач або ТОВ "МК. ЕД Мастер"), у якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК. ЕД Мастер" заборгованість у розмірі 497 581,00 грн. на користь Головного управління ДФС у місті Києві.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 497 581,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження на 30.10.2018.

30.10.2018 судом оголошувалась перерва, справу призначено до розгляду на 04.12.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.02.2019.

У судовому засіданні 07.02.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також представником позивача було заявлено клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ МК.ЕД Мастер зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.06.2009 та взято на податковий облік 26.06.2009.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 19.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів та здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Положеннями п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Кодексу погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

При цьому, положеннями п. 41.2 ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Кодексу, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України (п.41.3 ст.41 ПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у м. Києві.

При цьому, приписами ст. 19-3 ПК України передбачено функції державних податкових інспекцій. Так, державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що Головне управління ДФС у м. Києві є контролюючим органом, якому надано право здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, у тому числі і стягувати суми податкового боргу, оскільки такі повноваження не входять до функцій державної податкової інспекції, в якій платник податків стоїть на обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення позивачем із адміністративним позовом за "МК. ЕД Мастер" рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 212 746,00 грн. та з по податку на додану вартість в у розмірі 284 835,00 грн.

Позивачем разом із адміністративним позовом надано розрахунок податкового боргу, а саме:

а) за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 ПДВ:

- по податковому повідомленню-рішенню № 0000752203 від 17.09.2013 - 284 835,00 грн., з яких 189 890,00 грн. - за основним платежем, 94 945,00 грн. - штрафні санкції;

б) за кодом класифікації доходів бюджету 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств):

- по податковому повідомленню-рішенню № 0000742203 від 17.09.2013 - 212 254,50 грн., з яких 148 752,00 грн. - за основним платежем, 63 502,50 грн. - штрафні санкції;

- по податковому повідомленню-рішенню № 0033591204 від 15.11.2016, яким донараховано штрафні санкції згідно ст. 126 ПК України у розмірі 491,50 грн.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини справи щодо порядку нарахування та визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання зі сплати "МК. ЕД Мастер" сум податку на прибуток приватних підприємств та на додану вартість були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій по адміністративній справі № 826/2774/14 рішення по якій набрали законної сили.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2014 у справі № 826/2774/14, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014, встановлено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень № 0000742203 та № 0000752203 від 17.09.2013 на підставі Акту перевірки № 129/26-57-22-03-07/36546651 від 02.09.2013, яким зафіксовано податкові порушення, а саме:

- порушено пп.198.6 ст.198, пп.201.6 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 189 890,00 грн. в тому числі за липень 2011 р. на суму 4 183,00 грн., за серпень 2011 р. на суму 14 728,00 грн., за вересень 2012 р. на суму 19 185,00 грн., за жовтень 2012 р. на суму 25 945,00 грн., за листопад 2012 р. нас уму 30 076,00 грн., за грудень 2012 р. на суму 33 113,00 грн., за січень 2013 р. на суму 21 525,00 грн., за лютий 2013 р. на суму 8 088,00 грн., за березень 2013 р. на суму 33 047,00 грн.;

- порушено пп.14.1.27 та п.14.1.288 п.14.1 ст.14, пп.138.1, пп.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.1. та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 148 752,00 грн., у тому числі: за 2-3 квартал 2011 р. на суму 21 747,00 грн., за 3 квартал 2012 р. на суму 20 145,00 грн., за 2012 р. на суму 127 005,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 5 ст. 254 КАС України (у редакції чинній на момент прийняття рішення по справі № 826/2774/14) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, загальна сума грошового зобов'язання у розмірі 497089,50 грн., а саме: грошового зобов'язання відповідача з податку на прибуток на суму 212 254,50 грн. (148 752,00 грн. - за основним платежем, 63 502,50 грн. - штрафні санкції) та грошового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість на суму 284 835,00 грн. (189 890,00 грн. - за основним платежем, 94 945,00 грн. - штрафні санкції), визначена позивачем в податкових повідомленнях-рішеннях № 0000742203 та №0000752203 від 17.09.2013 вважається узгодженою із 12.06.2014 (момент проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду).

Отже, обставини встановленні у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2014 у справі № 826/2774/14 є такими, що не підлягають доказуванню.

Враховуючи вказане, суд зазначає, що відповідно до абз.2 п.57.3 ст.57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, на момент звернення позивача з даним позовом відповідачем не погашено узгоджену суму грошового зобов'язання у сумі 497 089,50 грн., то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Разом з тим, позивачем не обґрунтовано та не надано доказів щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 491,50 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0033591204 від 15.11.2016, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у даній частині.

Відповідно до ст. 79 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги, що податковий борг відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, зважаючи, що наявність у останнього вказаної заборгованості, яка підтверджується наявними у матеріалах справи документами, з урахуванням того, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день прийняття даного рішення сторонами не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК. ЕД Мастер" (ідентифікаційний номер 36546651, адреса: 03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 136, кім. 34) заборгованість у розмірі 497 089,50 грн. на користь Головного управління ДФС у місті Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко