Ухвала

від 10.04.2019 по справі 33/132-09-5836

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

10 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 33/132-09-5836 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: О.Ю. Аленіна, М.А. Мишкіної,

секретар судового засідання - І.В. Іванов,

за участю представників:

від скаржника: не з'явився

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: А.О. Горелкін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2009 (суддя Мазур Д.Т., м. Одеса, повний текст рішення підписано 11.12.2009)

у справі № 33/132-09-5836

за позовом Фізичної особи -підприємця Маршак Наталії Євгенівни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест-1984"

про визнання договору дійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Фізична особа-підприємець Маршак Наталія Євгенівна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест-1984" про визнання дійсним договору купівлі-продажу двох нежитлових приміщень, що був укладений 30 березня 1993 року між позивачем та Одеським ремонтно-будівельним підприємством "Одесабудсервіс", а також про визнання права власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

09 грудня 2009 року (вх. № 32032) позивач надав уточнення позовних вимог та просив визнати дійсним договір купівлі-продажу двох нежитлових приміщень по вулиці Академіка Корольова в м. Одесі, під номером 45 від 30 березня 1993 року, що був укладений між ФОП Маршак Н.Є. та Одеським ремонтно-будівельним підприємством "Одесабудсервіс", а також визнати за нею право власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 53,9 кв.м, що складається в цілому з одного основного приміщення площею 53,9 кв.м, та на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 52,2 кв.м, що складається в цілому з трьох основних приміщень площею 12,0 кв.м, 12,0 кв.м, 28,2 кв.м.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послалась на те, що 30 березня 1993 року між нею та ОРБП "Одесабудсервіс", правонаступником якого внаслідок реорганізації шляхом перетворення є ТОВ "Трест-1984", був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого вона придбала у власність два павільйони з металоконструкцій ПП-І, розташованих на фундаменті, загальною площею 140 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 за залишковою балансовою вартістю 14000 рублів. Однак, в порушення вимог чинного на той час ЦК УРСР (1963р.) відповідач ухилився від нотаріального посвідчення даного договору, у зв'язку з чим у позивача відсутні правовстановлюючі документи на це нерухоме майно.

У відзиві на позов відповідач погодився з позовними вимогами в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2009 (суддя Мазур Д.Т.) у справі № 33/132-09-5836 позовні вимоги у справі задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу двох нежитлових приміщень по вулиці Академіка Корольова в м. Одесі, під номером 45 від 30 березня 1993 року, що був укладений між Маршак Наталією Євгенівною та Одеським ремонтно-будівельним підприємством Одесабудсервіс ; визнано за фізичною особою-підприємцем Маршак Наталією Євгенівною право власності на нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 53,9 кв.м, що складається в цілому з одного основного приміщення площею 53,9 кв.м; визнано за фізичною особою -підприємцем Маршак Наталією Євгенівною право власності на нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 52,2 кв.м, що складається в цілому з трьох основних приміщень площею 12,0 кв.м, 12,0 кв.м, 28,2 кв.м.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погодившись із рішенням суду, 29.10.2018 Одеська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила вказане судове рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому міська рада зазначила, що оскаржуваним рішенням суду порушено право власності територіальної громади м. Одеси з огляду на наступне.

Так, скаржник вказав, що територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради є власником нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 52,08 кв.м за адресою: АДРЕСА_3, та нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 54,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4. Право власності територіальної громади міста Одеси на зазначені об'єкти нерухомого майна підтверджується свідоцтвами про право власності від 07.07.2010 cepii НОМЕР_5 та від 07.07.2010 cepiї НОМЕР_6, виданими на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.06.2010 № 258. У ході проведення інвентаризації об'єктів комунальної власності департаментом комунальної власності Одеської міської ради виявлено, що нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 52,08 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, та загальною площею 54,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_4, а також нежитлові приміщення загальною площею 53,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, та загальною площею 52,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, є одними i тими самими об'єктами нерухомості. Зазначений факт, як зазначив скаржник, підтверджується актами огляду об'єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4, здійсненими департаментом комунальної власності Одеської міської ради, та матеріалами фотофіксації, які додані до апеляційної скарги. Отже, враховуючи те, що Одеською міською радою рішень щодо відчуження вищезазначених нежитлових приміщень не приймалось, дані приміщення вибули з комунальної власності поза волею власника.

До апеляційної скарги Одеською міською радою додано копії витягів КП ОМБТІ та РОН про реєстрацію права власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та будинок НОМЕР_1 на підставі свідоцтв про право власності НОМЕР_2 від 07.07.2010 та НОМЕР_3 від 07.07.2010 відповідно.

Також скаржником надано копії технічних паспортів на вказані об'єкти нерухомості, з яких вбачається, що площі нежитлових будівель за адресами: АДРЕСА_3 та будинок НОМЕР_1 - 52,8 кв.м та 54,1 кв.м відповідно.

Разом з тим, згідно з наявними в матеріалах справи копіями технічних паспортів на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та НОМЕР_4 площі цих приміщень - 53,9 кв.м та 52,2 кв.м відповідно.

Маршак Н.Є. надала суду апеляційної інстанції свої письмові пояснення (вх.№737/18/Д2 від 26.11.2018), до яких додала лист КП Одеське МБТІ та РОН від 06.09.2012 №9278-12/198, відповідно до якого нежитлові приміщення, згідно архівних матеріалів КП ОМБТІ та РОН , загальною площею 53,9 кв.м по АДРЕСА_1 є окремим об'єктом. Будівлі, які розташовані за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4, згідно правовстановлюючих документів, також є окремими будівлями і не являються ідентичними будівлям по АДРЕСА_1.

Також позивачем до своїх пояснень додано лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 01.10.2012 № 01-13/5495, з якого вбачається, що територіальній громаді м. Одеси належить на праві комунальної власності об'єкт у вигляді будівлі літ. Б , загальною площею 54,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 та об'єкт у вигляді будівлі літ. А , загальною площею 52,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. У відповідності до інформації, наданої комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості будівлі, які розташовані за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4, згідно правовстановлюючих документів, є окремими будівлями і не являються ідентичними будівлі по АДРЕСА_1.

У судовому засіданні 20.12.2018 представник скаржника не змогла пояснити, чому Департамент комунальної власності Одеської міської ради у 2012 та 2018 роках надав різні відомості щодо вказаних об'єктів нерухомості, представники позивача та відповідача наполягали на тому, що приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та НОМЕР_4 не перебували і не перебувають у комунальній власності та згідно даних КП Одеське МБТІ та РОН не є ідентичними об'єктам нерухомості, які розташовані за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4.

Враховуючи викладене, а також те, що питання, чи є ідентичними об'єкти нерухомості, розташовані за адресами: АДРЕСА_3 та НОМЕР_1 з об'єктами, розташованими за адресами: АДРЕСА_1 та НОМЕР_4, має суттєве значення для розгляду вищезгаданої апеляційної скарги Одеської міської ради і потребує спеціальних знань з огляду на суперечливі відомості в матеріалах даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 призначено у справі №33/132-09-5836 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21); на вирішення експерта поставлено наступне питання:

"Чи є нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 52,08 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, та загальною площею 54,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_4, а також нежитлові приміщення загальною площею 53,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, та загальною площею 52,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, одними i тими самими об'єктами нерухомості чи різними об'єктами нерухомості"; попереджено судових експертів до початку проведення експертизи про відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків; зобов'язано Одеську міську раду оплатити рахунок експертної установи за проведення судової експертизи в десятиденний термін з дня отримання відповідного рахунку ; зобов'язано Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслати до Південно-західного апеляційного господарського суду висновок судового експерта в оригіналі, а також надіслати копії учасникам справи; провадження у справі №33/132-09-5836 зупинено в зв'язку з призначенням експертизи.

17.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов лист директора ОНДІСЕ "Про направлення клопотання" (вих. №19-27вих від 15.01.2019) з проханням про погодження строків виконання експертизи, до якого додано клопотання експерта ОНДІСЕ про надання додаткових матеріалів та доступу до об'єктів дослідження від 08.01.2019 №19-27.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №33/132-09-5836 з 07.02.2019; призначено судове засідання для розгляду клопотання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів та доступу до об'єктів дослідження від 08.01.2019 №19-27 на 07.02.2019 о 10:30 год.; повідомлено учасників справи про те, що розгляд клопотання експерта відбудеться 07.02.2019 о 10:30 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду (м. Одеса, пр-т Шевченка, 29), зал судових засідань №1, 2-й поверх; зобов'язано додатково надати до 04.02.2019:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест-1984":

- статут даного товариства, яке є повним правонаступником ОРБП "ОДЕСАБУДСЕРВІС" у повному обсязі;

- інвентаризаційні описи і акти, які є первинними обліковими документами для бухгалтерського обліку, складені Одеським ремонтно-будівельним підприємством "Одесабудсервіс" та ТОВ "Трест-1984";

Одеську міську раду:

- інвентарні справи об'єктів дослідження у повному обсязі за адресами:

АДРЕСА_3,

АДРЕСА_4,

АДРЕСА_1,

АДРЕСА_1,

АДРЕСА_2;

- технічні паспорти на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, на момент оформлення права власності;

- викопіювання земельної ділянки з топографо-геодезичного плану в межах кварталу вул. Ак. Корольова та Ак. Глушка;

- генеральний план кварталу з розташуванням об'єктів дослідження з зазначенням їх інвентарних номерів та прив'язками до поруч розташованих будівель (або ситуаційний план);

Фізичну особу -підприємця Маршак Наталію Євгенівну:

- технічний паспорт на споруди павільйонів загальною площею 140,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 станом на 1993 рік (дата оформлення договору купівля-продажу від 30.03.1993;

- технічні паспорти на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, які підлягають дослідженню, на момент оформлення права власності;

- паспорт прив'язки тимчасової споруди або будівлі, розташованої на присадібній ділянці загальною площею 0,00539 га, розміщеною за адресою: АДРЕСА_1;

- свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки;

- правоустановлюючі документи на земельну ділянку, на яку нараховується плата за землю, розташовану за вказаною адресою;

- геоподоснова або топознімання з межами виділеної ділянки.

На виконання вказаної ухвали 04.02.2019 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Трест-1984" надійшли наступні документи:

- копія Статуту ТОВ "Трест-1984" (нова редакція);

- копія Статуту Одеського ремонтно-будівельного підприємства "Одесабудсервіс" 1993 року.

При цьому назване товариство зазначило, що надати інвентаризаційні описи та акти, які є первинними обліковими документами для бухгалтерського обліку, складені ОРБП "Одесабудсервіс" до 1995 року, неможливо, оскільки після приватизації майна в 1995 році ці документи втратили значення та після спливу строку зберігання "виводились з матеріалів архіву".

У цей де день (04.02.2019) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли наступні документи:

- технічні паспорти на споруди павільйонів за адресами: АДРЕСА_1 та НОМЕР_4 від 30 листопада 2009 року;

- геоподоснова;

- копії листів КП "ОМБТІ та РОН" від 06.09.2012 вих.№9275-12/198, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05.09.2012 № 01-13/4938 та від 01.10.2012 № 01-13/5495, Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.09.2010 № 01-12/2122.

Крім того, позивач зазначив, що технічні паспорти на вказані павільйони 1993 роки не збереглися, на час їх купівлі-продажу у 1993 році земля належала Овідіопольському району Одеської області і перейшла у власність міста тільки в 2002 році.

06.02.2019 від Одеської міської ради до суду апеляційної інстанції надійшли копії наступних документів:

- інвентарні справи об'єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2;

- технічні паспорти на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, на момент оформлення права власності за територіальною громадою м. Одеси;

- ситуаційний план кварталу із позначенням розташування об'єктів за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4, які належать територіальній громаді м. Одеси;

- викопіювання з містобудівного кадастру в межах кварталу вул. Ак. Корольова та вул. Ак. Глушка.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.02.2019 клопотання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів та доступу до об'єктів дослідження від 08.01.2019 №19-27 задоволено частково; надано згоду Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз на проведення судової експертизи в порядку черговості; матеріали справи №33/132-09-5836 разом з наданими сторонами документами за клопотанням експерта ухвалено направити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз для виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018; зобов'язано Одеську міську раду сплатити рахунок №19-27/52 за проведення експертизи від 08.01.2019 №19-27/52 ; ухвалено фізичній особі-підприємцю Маршак Наталії Євгенівні (тел. 743-33-85), Товариству з обмеженою відповідальністю "Трест-1984" (тел. 05033641881 - А.О. Горелкін) та Одеській міській раді забезпечити можливість прибуття і безперешкодного доступу експертів до об'єктів дослідження; провадження у справі №33/132-09-5836 зупинено у зв'язку з проведенням судової будівельно-технічної експертизи.

25.03.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду з ОНДІСЕ надійшов лист "Про направлення повідомлення" (разом з матеріалам справи), в якому повідомлено про те, що оплата вартості експертизи не здійснена у зв'язку з чим ухвала від 20.12.2018, якою призначено у справі №33/132-09-5836 судову будівельно-технічну експертизу, залишається без виконання.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.04.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №33/132-09-5836 з 10.04.2019, розгляд справи №33/132-09-5836 призначено на 10.04.2019 о 16:00 год.

Скаржник - Одеська міська рада не скористалась своїм процесуальним правом на прийняття участі в судовому засіданні 10.04.2019, хоча про дату, час та місце проведення цього судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить відповідно поштове повідомлення. Будь-яких пояснень щодо нездійснення оплати призначеної у справі №33/132-09-5836 судової будівельно-технічної експертизи від названої ради до суду апеляційної інстанції не надходило.

Представники позивача і відповідача у судовому засіданні 10.04.2019 просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги Одеської міської ради про порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів, судова колегія дійшла наступних висновків.

Частиною 1 статті 272 ГПК України встановлено, що, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто вказаним положенням ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Встановивши зазначені вище обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України) та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має передусім з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналізуючи доводи скаржника про те, що оскаржуваним судовим рішенням господарський суд першої інстанції вирішив питання про права, інтереси та (або) обов'язки Одеської міської ради, судова колегія виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, названа рада не була залучена до участі у справі.

В мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення не містяться висновки суду про права та обов'язки цієї ради, так само як і в резолютивній частині даного рішення місцевий господарський суд не вказав про її права та обов'язки.

Досліджуючи питання, чи була рада на момент розгляду справи та прийняття рішення Господарським судом Одеської області від 09.12.2009 учасником спірних правовідносин, судова колегія зазначає наступне.

Предметом позовних вимог Фізичної особи-підприємця Маршак Наталії Євгенівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест-1984" було:

- визнання дійсним договору купівлі-продажу двох нежитлових приміщень по вулиці Академіка Корольова в м. Одесі, під номером 45 від 30 березня 1993 року, що був укладений між Маршак Наталією Євгенівною та Одеським ремонтно-будівельним підприємством Одесабудсервіс ;

- визнання за фізичною особою-підприємцем Маршак Наталією Євгенівною права власності на нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 53,9 кв.м, що складається в цілому з одного основного приміщення площею 53,9 кв.м;

- визнання за фізичною особою -підприємцем Маршак Наталією Євгенівною права власності на нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 52,2 кв.м, що складається в цілому з трьох основних приміщень площею 12,0 кв.м, 12,0 кв.м, 28,2 кв.м.

При цьому, як вище згадувалось, Одеська міська рада, не була залучена до участі у справі. У своїй апеляційній скарзі рада зазначила про порушення зазначеним вище судовим рішенням її права власності на нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 52,08 кв.м за адресою: АДРЕСА_3, та нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 54,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4. При цьому рада зазначила, що право власності територіальної громади міста Одеси на зазначені об'єкти нерухомого майна підтверджується свідоцтвами про право власності від 07.07.2010 cepii НОМЕР_5 та від 07.07.2010 cepiї НОМЕР_6, виданими на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.06.2010 № 258. У ході проведення інвентаризації об'єктів комунальної власності департаментом комунальної власності Одеської міської ради виявлено, що нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 52,08 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, та загальною площею 54,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_4, а також нежитлові приміщення загальною площею 53,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, та загальною площею 52,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, є одними i тими самими об'єктами нерухомості. Зазначений факт, як зазначив скаржник, підтверджується актами огляду об'єктів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4, здійсненими департаментом комунальної власності Одеської міської ради, та матеріалами фотофіксації, які додані до апеляційної скарги. Отже, враховуючи те, що Одеською міською радою рішень щодо відчуження вищезазначених нежитлових приміщень не приймалось, дані приміщення вибули з комунальної власності поза волею власника.

До апеляційної скарги Одеською міською радою додано копії витягів КП ОМБТІ та РОН про реєстрацію права власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та будинок НОМЕР_1 на підставі свідоцтв про право власності НОМЕР_2 від 07.07.2010 та НОМЕР_3 від 07.07.2010 відповідно. Також скаржником надано копії технічних паспортів на вказані об'єкти нерухомості, з яких вбачається, що площі нежитлових будівель за адресами: АДРЕСА_3 та будинок НОМЕР_1 - 52,8 кв.м та 54,1 кв.м відповідно.

Проте, згідно з наявними в матеріалах справи копіями технічних паспортів на нежитлові приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та НОМЕР_4 площі цих приміщень - 53,9 кв.м та 52,2 кв.м відповідно, тобто є відмінними від площ нежитлових будівель за адресами: АДРЕСА_3 та будинок НОМЕР_1, право власності на які належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Матеріали справи містять лист КП Одеське МБТІ та РОН від 06.09.2012 №9278-12/198, відповідно до якого нежитлові приміщення, згідно архівних матеріалів КП ОМБТІ та РОН , загальною площею 53,9 кв.м по АДРЕСА_1 є окремим об'єктом. Будівлі, які розташовані за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4, згідно правовстановлюючих документів, також є окремими будівлями і не являються ідентичними будівлі по АДРЕСА_1 .

Крім того, у матеріалах справи наявний лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 01.10.2012 № 01-13/5495, з якого вбачається, що територіальній громаді м. Одеси належить на праві комунальної власності об'єкт у вигляді будівлі літ. Б , загальною площею 54,1 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 та об'єкт у вигляді будівлі літ. А , загальною площею 52,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. У відповідності до інформації, наданої комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості будівлі, які розташовані за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4, згідно правовстановлюючих документів, є окремими будівлями і не являються ідентичними будівлі по АДРЕСА_1.

Як вище зазначалось, у судовому засіданні 20.12.2018 представник скаржника не змогла пояснити, чому Департамент комунальної власності Одеської міської ради у 2012 та 2018 роках надав різні відомості щодо вказаних об'єктів нерухомості, а представники позивача та відповідача наполягали на тому, що приміщення, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та НОМЕР_4 не перебували і не перебувають у комунальній власності та згідно даних КП Одеське МБТІ та РОН не є ідентичними об'єктам нерухомості, які розташовані за адресами: АДРЕСА_3, та АДРЕСА_4.

Судом апеляційної інстанції 20.12.2018 було призначену у даній справі судову будівельно-технічну експертизу з метою встановлення, чи є нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 52,08 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, та загальною площею 54,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_4, а також нежитлові приміщення загальною площею 53,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, та загальною площею 52,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, одними i тими самими об'єктами нерухомості чи різними об'єктами нерухомості. При цьому саме Одеську міську раду, як скаржника, зобов'язано оплатити рахунок експертної установи за проведення судової експертизи в десятиденний термін з дня отримання відповідного рахунку. У подальшому ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.02.2019 повторно зобов'язано Одеську міську раду сплатити рахунок №19-27/52 за проведення експертизи від 08.01.2019 №19-27/52. Однак, Одеська міська рада вказаний рахунок не оплатила, у судове засідання 10.04.2019 її представник не з'явився, будь-яких пояснень з приводу не здійснення оплати рахунку за проведення експертизи від ради не надходило.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша-третя статті 74 ГПК України).

Відповідно до вимог ст.ст. 76-79 ГПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Враховуючи вищевикладене, скаржником не доведено, що оскаржуване судове рішення прийнято про його права, інтереси та (або) обов'язки, та матеріали справи таких доказів не містять, а, відтак, судова колегія дійшла висновку про те, що у даному випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим суб'єкт апеляційного оскарження у даному випадку відсутній.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2009 у справі №33/132-09-5836 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 234, 264, 281, 232-236 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 09.12.2009 р. у справі №33/132-09-5836.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 11.04.2019.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя М.А. Мишкіна