Рішення

від 11.04.2019 по справі 904/5937/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2019м. ДніпроСправа № 904/5937/18 за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Дніпропетровської обласної громадської організації "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про повернення нерухомого майна та стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 256-ДКП/12 у розмірі 55 074,12 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №10/3-60 від 31 жовтня 2018 року, головний спеціаліст юридичного відділу

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11 лютого 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №001845 від 05 листопада 2018 року

Від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить:

- зобов'язати Дніпропетровську обласну громадську організацію "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини" (ЄДРПОУ 26051058) повернути комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 150,4 кв.м. розташоване за адресою: м. Дніпро (колишня назва - м. Дніпропетровськ), вул. Каверіна, 26, шляхом підписання акту приймання-передачі відповідно до умов договору оренди від 12.06.2012 №256-ДКП/12;

- стягнути з Дніпропетровської обласної громадської організації "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини" (ЄДРПОУ 26051058) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75 (код ЄДРПОУ 37454258) загальну суму заборгованості 55 074,12 грн., з яких: 50 004,84 грн. - заборгованість перед міським бюджетом за період з 01.01.2017 по 31.10.2018 та 5 069,28 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №256-ДКП/12 від 27.06.2012, однак відповідач, всупереч умовам договору, не повернув за актом приймання-передачі об'єкт оренди орендодавцеві та не сплатив заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2017 по 31.10.2018.

На підставі п. 9.2 договору у зв'язку із простроченням внесення орендної плати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 5 069,28 грн. за період з 29.11.2017 по 29.11.2018.

Відповідач, Дніпропетровська обласна громадська організація "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини", проти задоволення позовних вимог заперечує тим, що нарахування позивачем орендної плати, починаючи з 13 червня 2015 року, є неправомірним внаслідок закінчення дії договору, на підставі якого нараховується така орендна плата. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що відповідач продовжує користуватись орендованим приміщенням відповідно до умов укладеного договору.

06 березня 2019 року від Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують заперечення проти позову, а саме докази повернення орендованого приміщення відповідно до умов договору за актом приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, балансоутримувача спірного приміщення - Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради.

18 березня 2019 року від Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради до господарського суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що на даний момент нежитлове приміщення літ. А9 у житловому будинку №26 за адресою м. Дніпро, вул. Каверіна, що знаходилось у користуванні орендаря до балансоутримувача не повернуте. Третя особа зазначає, що вищезазначене приміщення до ОСББ "Каверіна 26 і 28" не передавалось, а тому досі перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Дніпра та обліковується на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради. 07 березня 2019 року співробітниками було здійснено виїзд до приміщення літ. А9 у житловому будинку № 26 за адресою: місто Дніпро, вулиця Каверіна, та встановлено, що приміщення займає відповідач.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2019 відкрито провадження у справі №904/5937/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 30.01.2019. З 30.01.2019 підготовче засідання відкладено на 27.02.2019, з 27.02.2019 на 19.03.2019, при цьому продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2019, 02.04.2019 оголошено перерву до 11.04.2019.

У судове засідання 11.04.2019 третя особа не з'явилася, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У судовому засіданні 11.04.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2012 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Дніпропетровською обласною громадською організацією "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини" (орендар) укладено договір №256-ДКП/12 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, відповідно до п.1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11, із змінами та доповненнями, передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення (об'єкт оренди) загальною площею 150,4 кв.м у тому числі (50,0 кв.м та 100,4 кв.м), розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Каверіна, 26, в цокольному поверсі 5-поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 478273,0 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, для розміщення, громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

Згідно з п. 2.1 договору передача нерухомого комунального майна (об'єкт оренди) в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на цей об'єкт оренди.

Власником майна (об'єкта оренди) залишається територіальна громада міста Дніпропетровська (в особі міської ради), а Орендар користується ним протягом

У відповідності з п. 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 15.05.12 на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (п.2.3 договору).

27.06.2012 орендодавцем, орендарем та балансоутриимувачем підписано акт приймання - передачі в оренду нежитлового приміщення площею 150,4 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Каверіна, 26 (а.с.24).

Пунктом 2.5 договору у разі припинення цього договору об'єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення цього договору.

Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при передачі об'єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при поверненні об'єкта з оренди на орендаря (п.п.2.6, 2.7 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з Протоколом №20/12 від 27.06.12 засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об'єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 2253,16 гривень без ПДВ/базова за травень місяць 2012 рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з червня місяця 2012 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначити номер договору оренди, дату кладення та назву орендаря. За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1 126,58 грн. до загального фонду міського бюджету;

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1 126,58 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди (п.3.3 договору).

Згідно з п.3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Цей договір діє: з 27 червня 2012 року до 12 червня 2015 року включно.

Позивач зазначає, що договір оренди припинив свою дію 12.06.2015, однак, відповідач, всупереч умовам договору, не повернув об'єкт оренди за актом приймання-передачі та продовжує користуватися нерухомим майном, при цьому не сплачуючи орендну плату.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед міським бюджетом за період з 01.01.2017 по 31.10.2018 складає 50 004,84 грн.

Вказані нарахування позивач здійснює у розмірі 70% орендної плати з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 13.04.2016 №29/6, яким внесено зміни до рішення міської ради від 06.04.2011 №19/10 "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста" та зазначено, що якщо балансоутримувачем майна є підприємство, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста, орендна плата сплачується наступним чином:

- 70% до загального фонду міського бюджету, 30% - балансоутримувачу незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, позивач посилається на додаткову угоду від 14.09.2016, якою внесені відповідні зміни до договору, щодо підписання якої заперечує відповідач та вважає, що дія договору припинилася у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а саме 12.06.2015.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини (частина 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до положень статті 777 Цивільного кодексу України, статті 285 Господарського кодексу України, які регулюють переважне право наймача на укладання договору на новий строк, передбачено, що орендар (наймач), який належно виконує свої обов'язки за договором оренди (найму), після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення цього договору на новий строк.

Частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

При цьому, сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавцю про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму. У разі якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення свого переважного права.

Пунктами 10.2, 10.3 договору передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на переукладання договору припиняється.

У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладення договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими п. 5.5 цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 30.04.2015 №7/4-579 позивач повідомляв відповідача проте, що договір оренди припинить свою дію з 12.06.2015 та у випадку наміру укласти договір оренди на новий термін, відповідачу необхідно надати пакет документів згідно рішення міської ради від 21.03.2007 №41/11 до припинення дії договору. У випадку відмови від оренди на новий термін, орендоване приміщення слід повернути за актом приймання-передачі. Орендна плата справляється по дату підписання акту приймання-передачі.

05.05.2017 позивач звертався до відповідача із листом №7/4-630, у якому повідомляв що договір оренди припинив свою дію з 12.06.2015. Оскільки відповідач не звернувся із заявою про укладення договору на новий строк, тому втратив переважне право на укладення цього договору на новий строк. Позивач повідомляв про необхідність повернути приміщення за актом приймання-передачі та сплати орендної плати по дату підписання акту приймання-передачі.

29.01.2018 позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату заборгованості з орендної плати до міського бюджету.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача із заявою про укладення договору оренди на новий строк. Крім того, у відзиві на позов відповідач наголошує на тому, що договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а саме з 12.06.2015.

Таким чином, суд доходить висновку про те що договір оренди, укладений позивачем та відповідачем припинив свою дію 12.06.2015.

Відповідно до п.5.5 договору оренди у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається орендодавцю.

Пунктом 2.7 договору визначено, що обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при поверненні об'єкта з оренди покладається на орендаря.

З викладеного слідує, що оскільки договір оренди припинив свою дію, орендар мав повернути об'єкт оренди протягом 5 календарних днів, тобто до 17.06.2015.

Доказів повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі матеріали справи не містять.

З приводу повернення майна з оренди відповідач зазначає про пропуск позивачем позовної давності для звернення з даною вимогою до суду.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 статті 261 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини першої статті 261 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відповідач заявляє про сплив позовної давності до вимоги щодо повернення нерухомого майна.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 статті 261 Цивільного кодексу України).

Підстави для зупинення перебігу позовної давності визначені ст. 263 Цивільного кодексу України, підстави для переривання перебігу позовної давності - ст. 264 Цивільного кодексу України.

Як зазначено у п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів"), правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 статті 261 Цивільного кодексу України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач після закінчення строку дії договору протягом двох років продовжував сплачувати орендну плату (відповідно до розрахунку останній частковий платіж проведено 31.07.2017 (а.с.28-29)), тобто визнавав своє перебування в орендованому приміщенні.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що, звертаючись 28.12.2018 з даним позовом до суду, позивач дотримався визначеного Законом строку позовної давності, та довів перед судом належними доказами обставини невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення орендованого приміщення, а тому позов в цій частині слід задовольнити у повному обсязі.

Заперечення відповідача стосовно того, що він не перебуває в орендованому приміщенні не приймаються судом, оскільки належним доказом повернення майна з оренди є саме підписання сторонами та балансоутримувачем акту приймання-передачі майна з оренди. Доказів складання сторонами та балансоутримувачем акту приймання-передачі майна з оренди до матеріалів справи не подано. Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справи Акту обстеження нежитлового приміщення від 07.03.2019, складеного КП "Бюро" (а.с.106) орендар (Дніпропетровська обласна громадська організація "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини") продовжує використовувати спірне приміщення для провадження статутної діяльності.

Пунктом 1 ч.6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Оскільки умовами договору (п.5.5) орендар зобов'язаний повернути майно з оренди протягом 5 календарних днів з дня припинення договору оренди, суд вважає правомірним встановити відповідачу строку для повернення майна за актом приймання-передачі майна з оренди протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Як встановлено судом вище, акту приймання-передачі об'єкту з оренди відповідачем не надано, відтак наявні підстави для нарахування та стягнення орендної плати за весь період.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.07.2018 у справі №914/2932/16 та від 11.05.2018 у справі №926/2119/17.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 50 004,84 грн. за період з 01.01.2017 по 31.10.2018.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 50 004,84грн. відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 50 004,84 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню за порушення строків внесення орендної плати у розмірі 5 069,28 грн. за період з 29.11.2017 по 29.11.2018.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 цього Закону).

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що пеня це договірна санкція.

Разом з цим, як встановлено судом вище та не заперечується сторонами, дія договору припинилася 12.06.2015. Договір не містить умов щодо нарахування пені за порушення строків внесення орендної плати поза межами його дії. Відтак, відсутня правова підстава для нарахування пені.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3 361,82 грн. (1762,00 грн. - за вимогою про повернення майна та +1 599,82 грн. - за вимогою про стягнення орендної плати).

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Дніпропетровської обласної громадської організації "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради про повернення нерухомого майна та стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 256-ДКП/12 у розмірі 55 074,12 грн. задовольнити частково.

Зобов'язати Дніпропетровську обласну громадську організацію "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини" (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, 77, ідентифікаційний код 26051058) повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код 37454258) комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 150,4 кв.м. розташоване за адресою: м. Дніпро (колишня назва - м. Дніпропетровськ), вул. Каверіна, 26, шляхом підписання акту приймання-передачі відповідно до умов договору оренди від 12.06.2012 №256-ДКП/12 протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати набрання рішенням законної сили, про що видати наказ.

Стягнути з Дніпропетровської обласної громадської організації "Ліга азербайджанців Дніпропетровщини" (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, 77, ідентифікаційний код 26051058) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код 37454258) заборгованість з орендної плати у розмірі 50 004 (п'ятдесят тисяч чотири) грн. 84 коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 361 (три тисячі триста шістдесят одна) грн. 82 коп., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 5 069,28 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.04.2019

Суддя Н.М. Євстигнеєва