Постанова

від 09.04.2019 по справі 917/624/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. Справа № 917/624/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участю представників:

позивача - адвокат ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.02.2007 № 508, ордер від 26.02.2019 серія ПТ № 110448, довіреність від 27.03.2019 № б/н;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 02.01.2019 № 2/62-19;

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вх. № 175П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18 вересня 2018 року (повний текст складено 26.09.2018) у справі № 917/624/18

за позовом Фермерського господарства «МІТ» , с. Штомпелівка Хорольського району Полтавської області,

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

про поновлення договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2018 року ФГ "МІТ" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим на строк 7 років договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 30,4605 га, кадастровий номер 5324887700:00:009:0030, що знаходиться на території Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, який зареєстрований 06.06.2013 Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції Полтавської області. Позовні вимоги обгрунтовує наявністю у позивача переважного права на поновлення зазначеного договору оренди землі на новий строк на підставі п. 8 договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 та ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , оскільки орендар листом від 19.04.2018, який отримано орендодавцем 23.04.2018, тобто в межах визначеного договором 30-денного строку до закінчення дії договору, повідомив орендодавця про намір поновити дію договору та надав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, проте орендодавець згоди на поновлення договору оренди землі не надав.

Зазначає, що орендар після закінчення строку оренди продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та належно виконує свої обов'язки за договором.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2018 у справі № 917/624/18 (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено. Визнано поновленим на 7 років договір оренди землі від 01.10.2012 № 676 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 30,4605 га, кадастровий номер 5324887700:00:009:0030, що знаходиться на території Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, який зареєстрований 06.06.2013 Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції у Полтавській області. Стягнуто з відповідача 1762,00 грн судового збору. Рішення мотивовано тим, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає два випадки продовження орендних правовідносин, у першому випадку право подовження договору оренди землі повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а в другому - це право може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі. Позивач 19.04.2018, тобто до закінчення терміну дії договору оренди (не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору), повідомив відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та разом з повідомленням направив проект додаткової угоди. Витребування будь-яких інших документів від орендаря ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено. Позивач замовив виготовлення технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, продовжує користуватись спірною земельною ділянкою, заборгованість щодо орендної плати відсутня. Дії відповідача свідчать про наявне зволікання щодо поновлення договору.

На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Полтавської області винесено наказ від 19.12.2018 № 917/624/18 (а.с. 147).

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області 03.01.2019, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення суду, звернулось до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2018 у справі № 917/624/18 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що строк дії договору оренди землі закінчився 06.06.2018. 24.04.2018 за вх. № 6217/0/25-18 від позивача надійшло клопотання про поновлення дії вказаного договору оренди земельної ділянки. Відповідач у відповідь на клопотання позивача листом від 11.05.2018 за вих. № 32-16-0.332-2726/2-18 повідомив, що ФГ « MIT» до листа-повідомлення не надало необхідні документи для поновлення договору оренди землі, а саме: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження державної реєстрації договору оренди землі у визначений законом спосіб, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, агрохімічні паспорти земельної ділянки та правоустановчі, реєстраційні та статистичні документи юридичної особи та запропонував вжити відповідні заходи. Листом від 26.06.2018 за вих. № 32-16-0.332-3764/2-18 відмовив у подовженні дії договору оренди землі. На думку відповідача, за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення зазначеного договору оренди землі у встановлений місячний термін після закінчення строку дії договору, цей договір не може бути поновлений на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» . Також апелянт в апеляційній скарзі просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, з посиланням на поважність причин пропуску строку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 917/624/18 поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, встановлено позивачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) його копії апелянту та зупинено дію оскаржуваного рішення.

На виконання зазначеної ухвали позивач - ФГ «МІТ» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2018 у справі № 917/624/18 залишити без змін. Посилається на порушення відповідачем права позивача на поновлення договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 на новий строк, оскільки орендар виконав вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо вчасного звернення до орендодавця з повідомленням про поновлення договору оренди землі з наданням проекту додаткової угоди, належно виконує обов'язки за договором, орендну плату за оренду земельної ділянки по договору сплачує повністю та своєчасно. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачу листа від 11.05.2018 за вих. № 32-16-0.332-2726/2-18 з відповіддю на лист-повідомлення про поновлення дії договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 у місячний термін після отримання цього клопотання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі № 917/624/18 призначено апеляційну скаргу до розгляду в судовому засіданні 26.02.2019 об 11:00 та викликано учасників справи в судове засідання.

В судовому засіданні від 26.02.2019 ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі № 917/624/18 оголошено перерву до 12.03.2019 об 11:00 годині та викликано в судове засідання представників учасників справи.

11.03.2019 у зв'язку з відпусткою судді Барбашової С.В. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 917/624/18 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Зубченко І.В., суддя Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 917/624/18 у зв'язку з клопотанням апелянта про перенесення розгляду справи на інший день відкладено розгляд апеляційної скарги на 09.04.2019 о 12:30 год. та викликано в судове засідання учасників справи.

Апелянт - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області в судовому засіданні 09.04.2019 підтримує відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача - ФГ «МІТ» в судовому засіданні 09.04.2019 підтримує відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи сторін, викладені в апеляційні скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача в судових засіданнях, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосуванням норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Хорольською районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавцем) та ФГ « MIT» (орендарем) укладено договір оренди землі від 01.10.2012 № 676, згідно з яким орендодавець надав а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 30,4605 га, що знаходиться на території Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, для ведення фермерського господарства (а.с. 22-23).

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 01.10.2012 № 676, договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Частиною 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до ч. 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Договір оренди землі від 01.10.2012 № 676 був зареєстрований 06.06.2013 Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції Полтавської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.07.2013 № 5776186 (а.с. 31) та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.04.2018 № НВ-5307201312018 (а.с. 28, зворотний бік аркуша).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.04.2018 № НВ-5307201312018 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.07.2013 № 5776186, земельна ділянка державної форми власності із земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 30,4605 га, місце розташування: Полтавська область, Хорольський район, Штомпелівська сільська рада, була зареєстрована Відділом у Хорольському районі головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 10.06.2013, кадастровий номер 5324887700:00:009:0030, та використовуються орендарем - ФГ МІТ на праві оренди, зареєстрованого 06.06.2013 Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції Полтавської області, для ведення фермерського господарства.

Отже, зважаючи на те, що договір оренди землі від 01.10.2012 № 676 був зареєстрований 06.06.2013, строк його дії закінчився 06.06.2018.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» , внаслідок реорганізації Головного управління Держземагентства у Полтавській області, було утворене Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Управління реалізує покладені на нього повноваження у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Користуючись своїм правом на поновлення договору оренди землі від 01.10.2012 № 676, наданим п. 8 зазначеного договору, орендар - ФГ « MIT» 20.04.2018, тобто в межах визначеного договором 30-денного строку до закінчення дії договору, направив на адресу Головного управлінню Держгеокадастру у Полтавській області лист-повідомлення від 19.04.2018 за № 7 (а.с. 18) про поновлення договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та надав до зазначеного листа-повідомлення три примірника проекту додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі від 01.10.2012 № 676, що підтверджується поштовим фіскальним чеком від 20.04.2019 № 3780097451806 та описом вкладення до цінного листа від 20.04.2019 (а.с. 19, 20),

Лист-повідомлення від 19.04.2018 за № 7 про поновлення договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 орендодавцем отримано 23.04.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим зворотним рекомендованим повідомленням № 3780097451806 (а.с. 20).

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області у відповідь на лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі позивачеві був направлений лист від 11.05.2018 за вих. № 32-16-0.332-2726/2-18 (а.с. 40), в якому повідомлено, що ФГ « MIT» до листа-повідомлення не надало необхідні документи для поновлення договору оренди землі, а саме: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження державної реєстрації договору оренди землі у визначений законом спосіб, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, агрохімічні паспорті земельної ділянки та правоустановчі, реєстраційні та статистичні документи юридичної особи та запропоновано здійснити відповідні заходи. Та після закінчення терміну дії договору оренди землі відповідач направив орендарю лист від 26.06.2018 за вих. № 32-16-0.332-3764/2-18 (а.с. 55) з відмовою в поновленні дії договору оренди землі у зв'язку з недосягненням згоди щодо істотних умов поновлення договору.

Судом апеляційної інстанції відхиляється посилання відповідача в апеляційній скарзі на лист від 11.05.2018 за вих. № 32-16-0.332-2726/2-18, оскільки докази надсилання позивачу зазначено листа в матеріалах справи відсутні, відповідь на лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі до закінчення терміну дії договору позивачеві не надходила, запропонований позивачем проект додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 орендарем не підписано.

Крім того, витребування будь-яких інших документів від орендаря статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено, а отже посилання відповідача на неподання орендарем додаткових документів, начебто необхідних для поновлення договору оренди землі, є безпідставним.

Вважаючи вказану поведінку Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області порушенням прав орендаря, що продовжує де-факто користуватися земельною ділянкою та належно виконує свої зобов'язання по оплаті орендно плати, позивач звернувся з даним позовом про визнання поновленим договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 30,4605 га, кадастровий номер 5324887700:00:009:0030, що знаходиться на території Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, який зареєстрований 06.06.2013 Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції Полтавської області.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 зазначеного Закону визначено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі The Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

При цьому необхідно звернути увагу, що підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

З підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на відміну від частини 1-5 цієї статті, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" оендодавця на пролонгацію договору.

Як встановлено судом першої інстанції, орендар - ФГ МІТ 20.04.2018, тобто в межах визначеного договором 30-денного строку до закінчення дії договору, направив на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області лист-повідомлення від 19.04.2018 за № 7 (а.с. 18) про поновлення договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та надав до зазначеного листа-повідомлення три примірника проекту додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі від 01.10.2012 № 676, що підтверджується поштовим фіскальним чеком від 20.04.2019 № 3780097451806 та описом вкладення до цінного листа від 20.04.2019 (а.с. 19, 20).

Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди від 24.03.2010 та не суперечить положенням ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Суд першої інстанції встановив, що орендарем - ФГ МІТ протягом строку дії договору оренди від 01.10.2012 № 676 та після закінчення строку його дії належно виконувались обов'язки за договором, забогованість з орендної плати за вказаним договором відсутня. В суді апеляційної інстанції було з'ясовано, що орендну плату за оренду земельної ділянки по договору від 01.10.2012 № 676 орендарем - ФГ МІТ з червня 2018 року по грудень 2018 року сплачено повністю та своєчасно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наданими позивачем до відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 06.03.2019 у справі № 917/535/18

Враховуючи вищезазначене та з огляду на належне виконання орендарем - ФГ МІТ обов'язків за договором оренди землі від 01.10.2012 № 676, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення вказаного договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, зволікаючи з поновленням договору оренди землі, порушило право орендаря на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору, тому судовою колегією відхиляються посилання відповідача на те, що після закінчення терміну дії договору оренди землі він листом від 26.06.2018 за вих. № 32-16-0.332-3764/2-18 відмовив позивачу в поновленні дії договору оренди землі у зв'язку з недосягненням згоди щодо істотних умов поновлення договору.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про визнання поновленим договору оренди землі від 01.10.2012 № 676 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 30,4605 га, кадастровий номер 5324887700:00:009:0030, що знаходиться на території Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, який зареєстрований 06.06.2013 Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції Полтавської області.

За приписами чч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому залишає без задоволення апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2018 у справі № 917/624/18 залишається без змін.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що колегією суддів апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати , понесені ним за апеляційною скаргою, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 18 вересня 2018 року по справі № 917/624/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 18 вересня 2018 року по справі № 917/624/18 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 12.04.2019.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Л.Ф. Чернота