Постанова

від 08.04.2019 по справі 922/1958/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р. Справа № 922/1958/17

Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (доповідача): суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5- адвокат не з'явився ОСОБА_6- за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 року (повний текст складено 20.06.2018 року у м. Харкові) у справі№ 922/1958/17 (суддя Прохоров С.А.) за позовом до відповідачів Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Агро-2004» , с. Підвисоке Харківської області 1.Борівської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Борова Харківської області 2.Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків пропоновлення договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Агро-2004» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням змін) до Борівської районної державної адміністрації (далі - Відповідач 1) про визнання поновленим Договору оренди землі від 03.03.2005, зареєстрованого у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001 щодо об'єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, розташованої на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, на умовах та на строк, що визначені договором оренди, на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позовні вимоги обґрунтовано належним виконанням Позивачем обов'язків орендаря за Договором від 03.03.2005 та дотриманням ним вимог щодо порядку реалізації свого переважного права на поновлення Договору оренди земельної ділянки, передбачених умовами договору та приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач зазначив, що до закінчення строку дії спірного договору неодноразово направляв Відповідачу 1 листи-повідомлення про поновлення Договору оренди землі з проектом додаткової угоди до нього, однак Відповідач 1 не приймав рішення про відмову у поновленні Договору від 03.03.2005 щодо спірної земельної ділянки. Водночас Позивач наполягав на тому, що належно виконував та продовжує упродовж двох років після закінчення строку Договору оренди землі виконувати обов'язки за Договором від 03.03.2005, зокрема, сплачувати оренду плату за користування земельною ділянкою, заперечень про поновлення Договору оренди від 03.03.2005 від Відповідачів, Позивач не отримував. Отже, як вважає Позивач, ним було дотримано умови поновлення договору оренди землі як за процедурою, визначеною частинами 1-5, так і частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 до участі у справі як співвідповідача залучено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.08.2017, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2017, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 20.02.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2017 у справі № 922/1958/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області, за мотивами відсутності проекту відповідної додаткової угоди в матеріалах справи.

Після повернення справи до суду першої інстанції, від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, за змістом якої Позивач доповнює предмет позовних вимог посиланням на проект доданої додаткової угоди, як шлях оформлення поновлення спірного Договору оренди землі щодо об'єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, розташованої на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 позовні вимоги (з урахуванням заяви від 04.05.2018р.) - задоволено повністю: визнано поновленим Договір оренди землі від 03.03.2005, зареєстрований у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001 щодо об'єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, що розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, на умовах та строком визначених договором оренди, шляхом укладання додаткової угоди в редакції, викладеній позивачем у заяві про уточнення. Витрати по сплаті судового збору покладено на відповідачів.

Відповідач 2, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилався на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також при неповному з'ясуванні обставин справи.

Зокрема, скаржник вважає, що у даному випадку відсутні правові підстави для поновлення Договору оренди, оскільки по- перше, Відповідач 2 не є правонаступником Відповідача 1 у правовідносинах з приводу оренди земельних ділянок та не приймало прав та обов'язків за вказаним Договором землі; по -друге, дія спірного Договору оренди не поновлювалась; по - третє, Позивачем не дотримано вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення спірного Договору, оскільки звернення із пропозицією поновити спірний договір відбулось вже після закінчення його дії; по- четверте, зміна фактичних площ земельних ділянок унеможливлює пролонгацію раніше укладеного Договору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2018р., наведене рішення Господарського суду Харківської області скасовано та прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 20.11.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 у справі № 922/1958/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи попередні рішення судових інстанцій, Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 року вказав, що судами не досліджено підстав змін площ земельних ділянок за Договром, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідач 2 у судовому засіданні 08.04.2019р. підтримував доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Відповідач 1 не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе закінчити розгляд справи у його відсутності.

Судом апеляційної інстанції, ухвалою від 11.03.2019р. у сторін було витребувано письмові пояснення з посиланням на відповідні докази на виконання вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 20.11.2018р., однак такі докази не надано.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак рішення підлягає зміні виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 03.03.2005 між Відповідачем 1 (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) Договору оренди землі на десять років -до 17.06.2015 р. (п.8 Договору), за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельні ділянки за рахунок земель запасу та не витребуваних паїв Підвисочанської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальна площа яких з урахуванням змін, відображених у додатковій угоді від 01.07.2013р. становить: земельні ділянки загальною площею - 361,8598 га - в тому числі ріллі - 361,8598 га, з них землі запасу - 31,6104 га, не витребувані паї - 330,2494 га;

- звернення Позивача до Відповідача 1 до закінчення строку дії Договору з листами- повідомленнями 12.01.2015, 05.06.2015, 17.06.2015 про поновлення строку оренди щодо земельної ділянки (землі запасу) загальною площею 31,6104 га, розташованої на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області за Договором від 03.03.2005 з наданням проекту додаткової угоди;

-звернення Позивача до Відповідача 2 з повідомленням від 26.05.2017 про поновлення спірного Договору оренди землі у частині земельної ділянки площею 31,6104 га в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" з долученням проекту додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі;

- повідомлення Відповідача 2 про неможливість поновлення спірного Договору (лист від 26.06.2017 № 919-20-14-10613/0/19-17);

- продовження користування Позивачем спірною земельною ділянкою при відсутності заперечень Відповідачів після закінчення строку дії Договору.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказував на те, що належним чином виконував свої обов'язки як Орендаря за Договором у зв'язку з чим вважав, що має переважне право на поновлення Договору оренди земельної ділянки, передбачених умовами Договору та положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі". Однак, на неодноразове звернення до Відповідачів, рішення щодо поновлення дії спірного Договору оренди прийняте не було.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що поновлення Договору оренди від 03.03.2005 в частині спірної земельної ділянки, площею 31,6104 га не належить до його повноважень.

Відповідач 2 у суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи про недотримання Позивачем вимог земельного законодавства щодо отримання відповідного рішення уповноваженого органу і невчинення останнім належних дій щодо приведення у відповідність до вимог законодавства права користування землею, у зв'язку з чим Позивач вважав, що не реалізував передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право на поновлення спірного Договору оренди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності права Позивача на поновлення строку дії Договору оренди в частині користування земельною ділянкою з земель запасу площею 31,6104 га, з кадастровим номером 6321083500:02:003:0105, що відображено у кадастровому плані у якості додатку до Договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду, однак вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, а орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

За змістом ст.3 Закону України Про оренду землі , об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Змістом ст.79 Земельного кодексу України, встановлено визначення земельної ділянки, як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.

Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені частиною 10 статті 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний Договір оренди землі укладено в 2005 році на два незалежні між собою об'єкта оренди - землі запасу - 31,6104 га, що є предметом спору у цій справі, а також невитребувані паї - 482,4587 га., але орендодавцем згідно до вимог закону виступав Відповідач -1

Проте, ще до закінчення дії Договору, в силу зміни діючого законодавства - ст. 4 Закону України «Про оренду землі» (частина четверта статті 4 в редакції Закону № 5245-VI від 06.09.2012) мала місце зміна орендодавця на спірну земельну ділянку, Відповідач-1 втратив відповідні повноваження, оскільки за змістом цієї норми орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

За змістом зазначеної норми, з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було утворено Держгеокадастр внаслідок реорганізації Держземагентства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру за переліком згідно з додатком. Реорганізувати територіальні органи Держземагентства шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком 2 (пункт 2). Установити, що територіальні органи Держземагентства, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру (пункт 3).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з пунктом 1 якого Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (пункт 31 Положення).

Держгеокадастр, здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (частина 7 цього Положення).

Отже, матеріалами справи встановлено та сторонами не оспорюється, що саме Відповідач -2 на момент звернення Позивача з позовом до суду є особою, що за змістом вищенаведеної норми є орендодавцем спірної ділянки , а саме земель запасу площею 31,6104 га з кадастровим номером 6321083500:02:003:0105, а Відповідач-1 втратив такі повноваження с 01.01.2013 року в силу закону, продовжуючи виконувати свої функції стосовно іншого об'єкту - не витребуваних паїв, щодо яких спір в межах цієї справи відсутній, оскільки відносини з цього приводу були сторонами врегульовано в позасудовому порядку.

Повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначеної території покладено на Відповідача 2 в силу прямої вказівки закону та не потребує окремого передання та прийняття обов'язків за спірним Договором оренди землі, або доведення факту правонаступництва.

Отже, матеріалами справи встановлено та сторонами не оспорюється, що спірною земельною ділянкою Позивач продовжував користуватися на умовах зазначеного Договору після закінчення строку його дії та при відсутності будь-яких заперечень з боку Відповідачів.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач 2 в своєму листі від 26.06.2017 за результатами розгляду повідомлення Позивача про поновлення дії Договору оренди землі в частині земельної ділянки площею 31,6104 га (а.с. 121 І т.с.), посилаючись на недотримання останнім пункту 8 Договору та положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", відмовив у поновленні Договору та запропонував повернути земельну ділянку до земель запасу державної власності.

Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що право Позивача є порушеним та підлягає захисту.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що Договір оренди землі підлягає поновленню шляхом підписання додаткової угоди саме у визначеній редакції, оскільки певна частина цієї угоди змінює певні умови договору, зокрема, в частині встановлення іншого розміру орендної плати, порядку пролонгації його дії, а отже і підлягає виключенню з мотивувальної частини судового рішення на підставі ч.4 ст.277 ГПК України через неправильне застосування норми матеріального права - ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Враховуючи наявність підстав, визначених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі щодо наявності у Позивача права на поновлення договору оренди землі в частині користування земельною ділянкою з земель запасу, загальною площею 31.6104 га, колегія суддів погоджується, що Договір оренди землі підлягає поновленню в редакції додаткової угоди, наведеній в резолютивній частині цієї постанови, у зв'язку з чим другий абзац резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 підлягає зміні.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 є обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача 2.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17- змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини в наступній редакції:

«Визнати поновленим Договір оренди землі від 03.03.2005, зареєстрований у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001 щодо об'єкту оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, що розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, шляхом укладення додаткової угоди в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії Договору оренди землі від 03.03.2005(державна реєстрація від 17 червня 2005 № 040568700001)

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м. Харків, майдан ОСОБА_4, 5, 1-й під'їзд, поверх 6, 7, код ЄДРПОУ 39792822), іменований у подальшому Орендодавець, з однієї сторони, та Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток Агро-2004" (63820, Харківська область, Борівський район, с. Підвисоке, вул. Григорія Запорожченка, 71, код 33177035), іменований в подальшому Орендар, з іншої сторони, уклали цю додаткову угоду про таке:

1. Поновити термін дії Договору оренди землі від 03.03.2005 (зареєстровано у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України запис від 17.06.2005 № 040568700001) щодо об'єкту оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, що розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області строком на десять років до 17.06.2025року.

2. Всі інші умови зазначеного договору не стосуються цієї угоди та залишаються незмінними.»

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2019

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков

Суддя В.І. Пушай