Постанова

від 12.01.2021 по справі 922/1958/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1958/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Романчук Д. В.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідачів - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 (судді: Стойко О. В. - головуючий, Попков Д. О., Пушай В. І.) і рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 (суддя Прохоров С. А.) у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Агро-2004"

до Борівської районної держадміністрації Харківської області та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про поновлення договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У червні 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Восток Агро-2004" (далі - СТОВ "Восток Агро-2004") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням змін) до Борівської районної державної адміністрації (далі - Борівська РДА) про визнання поновленим договору оренди землі від 03.03.2005 (далі - договір від 03.03.2005), зареєстрованого у Борівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - ХРФ ДП ЦДЗК) при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди Підвисочанської сільської ради (далі - Підвисочанська сільрада) вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001 щодо об`єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, розташованої на території Підвисочанської сільради, на умовах та на строк, що визначені договором оренди, на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позовні вимоги обґрунтовано належним виконанням позивачем обов`язків орендаря за договором від 03.03.2005 і дотриманням ним вимог щодо порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачених умовами договору та положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач зазначив, що до закінчення строку дії договору неодноразово направляв Борівській РДА листи-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом додаткової угоди до нього, а остання не приймала рішення про відмову у поновленні договору від 03.03.2005 стосовно спірної земельної ділянки. Водночас СТОВ "Восток Агро-2004" акцентувало на тому, що належно виконувало та продовжує упродовж двох років після закінчення строку дії договору від 03.03.2005 виконувати обов`язки за ним, зокрема сплачувати орендну плату за земельну ділянку, заперечень про поновлення договору від 03.03.2005 від Борівської РДА і Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) позивач не отримував. Отже, як вважає СТОВ "Восток Агро-2004", воно дотрималося умов поновлення договору оренди землі за процедурою, що визначена як частинами 1 - 5, так і частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

1.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 до участі у справі як співвідповідача залучено ГУ Держгеокадастру.

1.3. У відзиві на позов Борівська РДА просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що поновлення договору від 03.03.2005 оренди спірної земельної ділянки не належить до її повноважень.

1.4. ГУ Держгеокадастру у відзиві також просило відмовити у позові, зазначаючи про недодержання позивачем вимог земельного законодавства щодо отримання відповідного рішення уповноваженого органу і невчинення СТОВ "Восток Агро-2004" належних дій щодо приведення у відповідність до вимог законодавства права користування землею, у зв`язку з чим позивач не реалізував передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право на поновлення договору від 03.03.2005.

1.5. СТОВ "Восток Агро-2004" подало до господарського суду заяву про уточнення позову від 04.05.2018, в якій просило визнати поновленим договір оренди землі від 03.03.2005 на умовах та на строк, що визначені цим договором, шляхом укладення додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем у зазначеній заяві.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

2.2. Після нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 (суддя Прохоров С. А.) позов задоволено. Визнано поновленим договір від 03.03.2005, зареєстрований у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди Підвисочанської сільради вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001 щодо об`єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, розташованої на території Підвисочанської сільради, на умовах та на строк, що визначені у договорі оренди, шляхом укладання додаткової угоди та викладено її редакцію.

Аргументуючи ухвалене судове рішення, господарський суд першої інстанції виходив із того, що СТОВ "Восток Агро-2004" належним чином виконувало умови договору від 03.03.2005; до спливу строку дії договору неодноразово повідомляло орендодавця - Борівську РДА про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк щодо користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 31,6104 га; до листа-повідомлення орендар додавав проєкт додаткової угоди, однак відповіді про поновлення чи відмову у цьому він не отримав. За таких обставин суд дійшов висновку про дотримання СТОВ "Восток Агро-2004" процедури поновлення договору оренди землі, передбаченої статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, суд зазначив, що СТОВ "Восток Агро-2004" після закінчення терміну дії договору від 03.03.2005 стосовно користування земельною ділянкою із земель запасу загальною площею 31,6104 га продовжує належним чином виконувати обов`язки орендаря за цим договором; неодноразово зверталося з відповідними листами щодо поновлення договору та додавало до них проєкти додаткових угод. Однак ні Борівська РДА, ні ГУ Держгеокадастру у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строк не повідомили СТОВ "Восток Агро-2004", що заперечують стосовно поновлення договору від 03.03.2005. Суд дійшов висновку, що Борівська РДА та ГУ Держгеокадастру власними конклюдентними діями фактично визнали наявність у позивача права користування земельною ділянкою та його права на поновлення дії договору від 03.03.2005 щодо спірної земельної ділянки на новий строк та на тих же умовах, тому договір підлягає поновленню в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі".

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 (судді: Стойка О. В., Попков Д. О., Пушай В. І.) рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 змінено, викладено другий абзац його резолютивної частини в іншій редакції. Суд визнав поновленим договір оренди землі від 03.03.2005 щодо об`єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, що розташована на території Підвисочанської сільради, шляхом укладення додаткової угоди в редакції, наведеній у резолютивній частині постанови, а саме щодо поновлення терміну дії договору оренди землі від 03.03.2005 стосовно об`єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, що розташована на території Підвисочанської сільради строком на десять років до 17.06.2025; всі інші умови зазначеного договору не стосуються цієї угоди та залишаються незмінними.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду стосовно дотримання позивачем процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк із наданням проєкту додаткової угоди до закінчення строку дії договору, продовження користування позивачем спірною земельною ділянкою на умовах зазначеного договору після закінчення строку його дії та за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідачів; порушення права позивача, яке у наведеному випадку підлягає захисту. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах) спірний договір оренди землі підлягає поновленню в редакції додаткової угоди, наведеній в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим другий абзац резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 змінив.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. ГУ Держгеокадастру, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Підставами для скасування судових рішень у справі скаржник вважає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення процесуального права, а саме статті 19 Конституції України, статті 122 Земельного кодексу України, статті 654 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, неврахування вказівок, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2018, від 08.04.2019 у цій справі; наголошує на відсутності правових підстав для поновлення спірного договору оренди землі. Зокрема, скаржник зазначає, що ГУ Держгеокадастру не є правонаступником районних державних адміністрацій у правовідносинах щодо оренди земельних ділянок та не набуло прав та обов`язків орендаря за цим договором землі; зміна фактичних площ земельних ділянок унеможливлює пролонгацію договору оренду землі, в порядку передбаченому статтею 33 Закону України "Про оренду землі"; ставка орендної плати у договорі істотно занижена і не відповідає вимогам законодавства.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу Борівська РДА підтримала доводи, наведені у касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру, та зазначила, що поновлення договору від 03.03.2005 спірної земельної ділянки не належить до повноважень Борівської РДА.

3.3. Від СТОВ "Восток Агро-2004" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач послався на необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях. Зокрема, позивач наголосив, що не отримував відповідей на листи, які він неодноразово направляв адміністрації з приводу поновлення спірного договору; предмет та об`єкт договору не змінювалися; відповідно до інформації із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 01.06.2017 в графі "відомості про суб`єкта речового права на земельну ділянку" зазначено СТОВ "Восток Агро-2004". На думку позивача, є помилковими посилання відповідача, що орендна плата не може бути нижчою від 8 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 10.07.2019 (судді: Дроботова Т. Б. - головуючий, Пільков К. М., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 із здійснення розгляду справи в судовому засіданні 20.08.2019. Згідно з ухвалою від 20.08.2019 у судовому засіданні 20.09.2019 оголошувалася перерва до 03.09.2019.

За ухвалою Верховного Суду від 03.09.2019 зупинено провадження у цій справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 378/596/16-ц.

Після усунення обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі, провадження у справі було поновлено за ухвалою Верховного Суду від 17.12.2020.

За змістом витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.12.2020 визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий, Чумак Ю. Я., Багай Н. О.

Розгляд справи здійснено з урахуванням розумного строку у розумінні положень статті 114 Господарського процесуального кодексу України.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, переглянувши за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 08.02.2020, яка діяла на час подання касаційної скарги, оскаржувані у справі рішення і постанову, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди, 03.03.2005 між Борівською РДА - орендодавцем і СТОВ "Восток Агро-2004" - орендарем було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 514,0691 га, в тому числі 514,0691 га ріллі, із них землі запасу - 31,6104 га, невитребувані паї - 482,4587 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 41 договору він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації. Договір зареєстровано у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі Підвисочанської сільради вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001.

Згідно з пунктом 8 договору його укладено на 10 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Попередні судові інстанції установили, що у зв`язку із витребуванням громадянами - власниками паїв своїх земельних ділянок між позивачем та Борівською РДА було укладено та зареєстровано договори оренди земельних ділянок невитребуваних паїв; спір в межах цієї справи стосовно невитребуваних паїв відсутній, оскільки відносини з цього приводу були сторонами врегульовано в позасудовому порядку.

Суди також установили, що позивач до закінчення строку дії договору, а саме 12.01.2015, 05.06.2015, 17.06.2015, звертався до Борівської РДА із листами-повідомленнями про поновлення строку оренди стосовно земельної ділянки (землі запасу) загальною площею 31,6104 га, розташованої на території Підвисочанської сільради, за договором від 03.03.2005, та долучав проєкт додаткової угоди до нього. Проте відповіді від Борівської РДА позивач не отримав.

Крім того, як установлено судами і це підтверджено матеріалами справи, 31.05.2017 позивач звертався до ГУ Держгеокадастру із повідомленням від 26.05.2017 про поновлення спірного договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 31,6104 га в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" і долучав проєкт додаткової угоди про поновлення договору. У листі ГУ Держгеокадастру від 26.06.2017 № 919-20-14-10613/0/19-17 повідомило позивачеві про неможливість поновлення договору від 03.03.2005.

4.4. Як свідчать матеріали справи та установили суди, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання поновленим договору оренди землі від 03.03.2005 на умовах та на строк, що визначені цим договором, шляхом укладення додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем у позові (з урахуванням уточнень), на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

4.5. Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10).

4.6. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею ЗЗ Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1- 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 зазначеного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18).

Водночас за змістом висновку, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, предметом позову в якій було визнання поновленим договору оренди землі у запропонованій редакції на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за п`ятдесят днів до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

4.7. За змістом статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, попередні судові інстанції установили, що позивач дотримався передбаченої у статті 33 Закону України "Про оренду землі" процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися правом на поновлення спірного договору оренди стосовно земельної ділянки - землі запасу площею 31,6104 га, надавши проєкт додаткової угоди до закінчення строку дії договору; позивач після закінчення строку дії договору продовжив користуватися спірною земельною ділянкою за відсутності заперечень відповідачів.

Водночас суди не установили порушень порядку поновлення спірного договору оренди землі у разі зміни меж земельної ділянки у розумінні положень частини 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки на час звернення до суду площа орендованої позивачем земельної ділянки - землі запасу (31,6104 га), щодо якої виник спір, не змінилася, а отже, не зазнали змін і межі такої спірної земельної ділянки, що, у свою чергу, спростовує довід касаційної скарги про зворотне. Суди також не установили фактів порушень позивачем умов спірного договору чи неналежного його виконання та дійшли висновку, що порушені права позивача у наведеному випадку підлягають судовому захисту.

Разом з тим, здійснюючи апеляційний перегляд справи, суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (щодо поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк без внесення змін до умов договору оренди землі) дійшов висновку, що договір оренди землі підлягає поновленню щодо користування спірною земельною ділянкою на тих самих умовах на той самий строк в редакції додаткової угоди, виклавши в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зміст такої додаткової угоди, у зв`язку з чим у відповідній частині змінив резолютивну частину судового рішення.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 08.02.2020, яка діяла на час відкриття касаційного провадження у цій справі), в якій визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 цього Кодексу).

Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на постанову Вищого господарського суду України у справі № 922/2783/16, оскільки за змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування судами під час нового розгляду справи обов`язкових вказівок Верховного Суду, викладених у постановах від 20.02.2018, від 08.04.2019 у цій справі, оскільки вони спростовуються змістом оскаржених у справі судових рішень.

Крім того, посилання скаржника, викладені у касаційній скарзі, щодо того, що ГУ Держгеокадастру не є правонаступником районних державних адміністрацій у правовідносинах щодо оренди земельних ділянок та не набуло прав та обов`язків орендодавця за спірним договором землі, були предметом розгляду та оцінки суду апеляційної інстанції, який їх відхилив, зазначивши, що повноваження стосовно розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначеної території покладено на ГУ Держгеокадастру в силу прямої вказівки закону та не потребує окремої передачі прав та прийняття обов`язків за спірним договором оренди землі або доведення факту правонаступництва.

5.2. Отже, доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження, стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.3. Ураховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що оскаржену у справі постанову суду апеляційної інстанції необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, витрати зі сплати судового збору в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 922/1958/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак