Рішення

від 09.04.2019 по справі 911/377/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/377/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Сезон 5 , Київська область, смт. Макарів

2. ОСОБА_1, м. Київ

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - позивач) б/н від 25.01.2019 року (вх.№398/19 від 06.02.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сезон 5 (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення заборгованості за Договором б/н від 20.12.2017 року в розмірі 30992,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 20.12.2017 року та неналежним виконанням відповідачем 2 зобов'язань за Договором поруки №POR1513692451217 від 19.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду від 11 . 03.2019 року відкрито провадження у справі №911/377/19, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та зобов'язано сторін вчинити певні дії, призначено судове засідання на 09.04.2019 року.

До суду від ОСОБА_2 надійшла заява б/н , б/д (вх.№6834/19 від 08.04.2019 року) про долучення до матеріалів справи свідоцтва про смерть ОСОБА_1 (відповідач 2 у справі).

Позивач та відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.04.2019 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Вимоги ухвали суду від 11.03.2019 року не виконали, відзиви у встановлений судом строк не подали.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлені судом на адресу відповідача 1, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №1005214166 станом на 06.02.2019 року та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за зазначеною адресою не проживає .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників відповідачів.

Враховуючи, що ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України без участі представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 20.12.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Сезон 5 (далі - позичальник, відповідач 1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ , відповідно до якої позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ Приватбанк .

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 20.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сезон 5 (відповідачем 1, за договором - клієнт) та АТ КБ Приватбанк (позивачем) було укладено кредитний договір б/н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет.

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов, надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві, Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Позивач зазначає, що 21.12.2017 року ним на виконання умов укладеного Договору було перераховано на поточний рахунок відповідача 1 кредитні кошти у сумі 500000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку та меморіальним ордером.

Між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 (відповідач 2) 19.12.2017 року укладено Договір поруки №РOR1513692451217 (далі - Договір поруки), відповідно до умов п. 1.1 якого, предметом є надання поруки поручителем (відповідачем 2) перед кредитором за виконання ТОВ Сезон 5 (божник) зобов'язань, які випливають з Договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до приписів ст.ст. 554, 610 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 ст. 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1, цього Договору клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування Послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах, а саме: 2% від початкової суми кредиту.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1. Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

Згідно п. 3.2.8.9.1. Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору. Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 48% річних від суми залишку непогашеного кредиту.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Як зазначає позивач в позовній заяві, станом на 24.01.2019 року заборгованість відповідача 1 за Договором становить 30992,94 грн. з яких: 20833,31 грн. заборгованість за кредитом, 2605,56 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов, 4984,47 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно п. 3.2.8.3.2. та п.3.2.8.9. Умов, 2569,60 грн. пені, нарахованої згідно п. 3.2.8.10.1. Умов.

В позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість в сумі 30992,94 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлено позовну вимогу до поручителя - фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов'язання відповідача 1 (суб'єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом, відповідач 2 - фізична особа ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві Серія НОМЕР_1, про що 14.08.2018 року складено відповідний актовий запис №1483 від 08 січня 2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (стаття 553 ЦК), договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

Згідно п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , у разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення статті 607, частини першої статті 608 ЦК, а також сутності поруки, як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором.

Статтею 607 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Згідно ч. 1 ст. 608 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Отже, поручительство за кредитним договором - це особисте зобов'язання. Сама природа поруки говорить про те, що воно невід'ємно пов'язане із самим поручителем. Згідно ст. 1219 Цивільного кодексу України, до складу спадщини не входять особисті права і обов'язки, які невід'ємно пов'язані з померлою особою (спадкодавцем). Іншими словами, обов'язки за договором поруки не можуть бути успадковані. Стаття 608 Цивільного кодексу України передбачає перелік умов, за яких зобов'язання за будь-яким договором, в тому числі договором поруки, припиняється. Однією з підстав для припинення зобов'язання передбачена смерть боржника, у разі, якщо його зобов'язання невід'ємно пов'язане з його особистістю. Виходячи із вищезазначених норм, порука припиняється у разі смерті самого поручителя і не повинна входити до складу спадкової маси.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що відповідач 2, який був поручителем, помер, порука не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором, суд вважає, що у зв'язку зі смертю відповідача 2, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, провадження у справі в частині позовних вимог АТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає закриттю.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Сезон 5 (відповідача 1) підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги стосовно ОСОБА_1 (відповідача 2) підлягають закриттю.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 80, 123, 129, 231, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сезон 5 (0800, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Фрунзе, буд. 20-Б, код ЄДРПОУ 21621290) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сезон 5 (0800, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Фрунзе, буд. 20-Б, код ЄДРПОУ 21621290) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) 30992 (тридцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 94 коп. заборгованості за кредитом та 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі стосовно позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 (відповідача 2) 30992,94 грн. закрити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.04.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць