Рішення

від 08.04.2019 по справі 910/17160/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2019Справа № 910/17160/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ"

до Акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення 708224,93 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін

Від позивача: Риль В.Є.

Від відповідача: Дворніков А.О.

В судовому засіданні 08.04.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 708224,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 59/ТЕЦ6-27-18 від 25.04.2018 зобов"язання по оплаті наданих послуг. В зв"язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 703483,93 грн та 3% річних у розмірі 4741,00 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

08.01.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 27.12.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

11.02.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судового засідання.

Ухвалою суду від 18.02.2019 розгляд справи № 910/17160/18 вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 11.03.2019.

06.02.2019 відповідачем подано клопотання про зміну первісного відповідача належним відповідачем.

В судовому засіданні 11.03.2019 представником відповідача заявлено клопотання про зміну первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства зазначається у статуті акціонерного товариства. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день прийняття рішення з ідентифікаційним кодом 00131305 зареєстровано Акціонерне товариство "Київенерго" та зазначено, що 28.12.2018 вчинено реєстраційну дію № 10741050087076241 щодо зміни повного найменування, зміни скороченого найменування, зміни складу або інформації про засновників.

Судом встановлено, що відповідачем було змінено найменування не пов'язане з перетворенням, яке не передбачає правонаступництва. З огляду на вказане, відповідачем у даній справі є Акціонерне товариство "Київенерго", а суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про зміну первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідачем в судовому засіданні оголошено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання, оскільки, справа є не складною та не потребує її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в зв'язку з його необґрунтованістю.

В судовому засіданні 11.03.2019 оголошено перерву до 08.04.2019.

В судовому засіданні 08.04.2019 судом та представником відповідача оглянуто оригінали документів, долучених до позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на ту обставину, що підпис представника відповідача на договорі та на актах приймання-передачі відрізняється, хоча належать одній особу, в зв'язку з чим у нього є сумніви щодо підписання актів з боку відповідача повноважним представником.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача позовні вимоги підтримував, представник відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.04.2018 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ременергоспецмонтаж" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 59/ТЕЦ6-27-18.

Відповідно до п. 1.1., 1.2 договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати на свій ризик та своїми силами послуги, зазначені в п. 1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити за надані послуги. Найменування послуг: 50532 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричної техніки, апаратури та супутнього обладнання (ЛОТ 1 - ремонт турбогенераторів енергоблоку № 1 та № 2 ТЕЦ-6 СВП "Київські ТЕЦ" ПАТ "Київенерго". Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг( ДК 016-2010) код: 33.12 Ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення. Кількість послуг зазначено обсязі послуг (додаток № 1 до договору).

Згідно п. 3.1, 3.3, 3.4. договору, ціна цього договору згідно з договірною ціною та кошторисною документацією до неї (додаток № 2 до договору) становить 1179844,49 грн. Ціна послуг за цим договором включає вартість усіх необхідних погоджень, зборів, мита, вартість матеріально-технічних ресурсів виконавця, транспортні витрати з доставки персоналу, матеріалів, доставку обладнання замовника та ремонтну базу виконавця та назад на територію ТЕЦ-6, доставку інструментів, оснастки обладнання виконавця та інших платежів, що підлягають оплаті при наданні послуг, зазначених у п. 1.2 цього договору

Згідно п. 4.1, 4.2, 4.3 договору розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати у розмірі 100% від вартості матеріалів, що становить 169314,83 грн; остаточного розрахунку за фактом надання послуг на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг з відтермінуванням платежу 30 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів, з врахуванням суми фактично отриманого авансу. Сторонами за взаємною згодою може бути змінено порядок розрахунків, шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. Виконавець щомісяця до 20 числа звітного місяця передає замовнику акти наданих послуг (з печатками, погоджені цехом, з актами списання матеріалів замовника, актами дефектування, уточненими кошторисами після актів дефектування, видатковими та товарно-транспортними накладними на матеріали та т. ін..). Вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, визначається в порядку, визначеному ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, із урахуванням обсягів наданих послуг та фактичних витрат виконавця, підтверджених відповідними документами.

Пунктом 6.4.1 договору виконавцю надано право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату на надані послуги, а п. 6.1.1 договору замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Сторони погоджуються, що цей договір набирає чинності з дати настання відкладальної обставини. Під відкладальною обставиною набуття чинності договору сторони розуміють визначення замовником джерела фінансування послуг, що оформляється відповідним рішенням, та здійснення замовником попередньої оплати та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. (п. 10.1 договору).

До матеріалів справи долучено додатки до договору, зокрема: обсяг послуг; договірна ціна на суму 1179844,49 грн.

На підтвердження обставин щодо надання позивачем відповідачу обумовлених договором послуг до матеріалів справи долучено: довідку про вартість наданих послуг за червень 2018 року на суму 122834,28 грн; акт № 1 приймання-передачі послуг за червень 2018 на суму 122834,28 грн (підписаний сторонами 18.06.2018); відомість ресурсів до акту № 1 за червень 2018; довідку про вартість наданих послуг за червень 2018 року на суму 22421,43 грн; акт № 2 приймання-передачі послуг за червень 2018 на суму 29421,43 грн (підписаний сторонами 18.06.2018); відомість ресурсів до акту № 2 за червень 2018; довідку про вартість наданих послуг за червень 2018 року на суму 138687,35 грн; акт № 3 приймання-передачі послуг за червень 2018 на суму 109265,92 грн (підписаний сторонами 27.06.2018); відомість ресурсів до акту № 3 за червень 2018; довідку про вартість наданих послуг за червень 2018 року на суму 707750,03 грн; акт № 4 приймання-передачі послуг за червень 2018 на суму 584915,75 грн (підписаний сторонами 27.06.2018); відомість ресурсів до акту № 4 за червень 2018; довідку про вартість наданих послуг за червень 2018 року на суму 9302,26 грн; акт № 5 приймання-передачі послуг за червень 2018 на суму 9302,26 грн (підписаний сторонами 27.06.2018); відомість ресурсів до акту № 5 за червень 2018; кошторис № 01Е-18-6Д-1 на суму 9302,26 грн; відомість ресурсів до локального кошторису. Крім того, долучено акт приймання-передачі устаткування після монтажу від 27.06.2018. Згідно наданих до матеріалів справи первинних документів вбачається, що позивач надав відповідачу послуги у червні 2018 року на загальну суму 855739,64 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.08.2018 № 1508/18-2, в якій зазначив про надання послуг на загальну суму 855739,64 грн існування заборгованості у розмірі 703483,93 грн і просив погасити її.

Відповідач 30.08.2018 надав позивачу відповідь на претензію за № 42АУ/23/2002, в якій просив вибачення за затримку виконання зобов'язань за договором № 59/ТЕЦ6-27-18 від 25.04.2018 та запевнив, що виконає взяті на себе зобов'язання у повному обсязі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договором обумовлено відстрочення платежу на 30 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів, в зв'язку з чим по актам підписаним 18.06.2018 оплата мала бути здійснена у строк до 18.07.2018 включно. Суд наголошує, що доказів часткової оплати вартості наданих послуг сторонами не надано, проте позивач в ціну позову не включено вартість послуг, наданих згідно актів, підписаних 18.06.2018 і штрафні санкції на послуги згідно актів від 18.06.2018 не нараховує. По актам, підписаним 27.06.2018 оплата мала бути здійснена у строк до 28.07.2018 включно, тобто відповідач є таким, що прострочив оплату послуг наданих згідно актів від 27.06.2018 на загальну суму 703483,93 грн з 28.07.2018.

Відповідач не вказав будь-яких обставин та не надав належних та допустимих доказів в спростування наявності заборгованості за договором № 59/ТЕЦ6-27-18 від 25.04.2018 на загальну суму 703483,93 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 703483,93 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.06.2018 по 08.10.2018 на загальну суму 4741,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено прострочення відповідачем грошових зобов'язань, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими.

Суд перевірив розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та вважає його вчинений за невірний період, оскільки, заборгованість у відповідача у розмірі 703483,93 грн. виникла не 18.07.2018, як визначив позивач у своєму розрахунку, а з 28.07.2018. В зв'язку з цим сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача за період з 28.07.2018 по 08.10.2018 становить 4220,90 грн.

Щодо заперечень відповідача з приводу підпису на договорі та актах приймання-передачі послуг, суд зазначає, що крім підписів на актах і договорі на вказаних документах міститься відтиск печатки відповідача і представник відповідача не заперечує його автентичності. А тому суд вважає, що заперечення відповідача є необґрунтованими та не спростовують обставин щодо надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем і не спростовують обов'язку відповідача виконати свої грошові зобов'язання.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, доказів в спростування обставин щодо наявності у нього заборгованості до матеріалів справи не долучив.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен з доводів сторін.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 165, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременергоспецмонтаж" (04123, м. Київ, вул.. Червонопільська, 23/17, приміщення 1; ідентифікаційний код 35234702) заборгованість у розмірі 703483 (сімсот три тисячі чотириста вісімдесят три) грн 93 коп, 3% річних у розмірі 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 10560 (десять тисяч п'ятсот шістдесят) грн 07 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременергоспецмонтаж" (04123, м. Київ, вул.. Червонопільська, 23/17, приміщення 1; ідентифікаційний код 35234702) 3% річних у розмірі 520,10 грн. - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 12.04.2019

Суддя І.В.Усатенко