Рішення

від 02.04.2019 по справі 924/71/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2019 р. Справа № 924/71/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

до: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

2. фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

3. фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

про стягнення солідарно 295811 грн. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського

за участю представників:

прокуратури: Параскевич О.Г. - за посвідченням від 21.08.2017 р. №047701

позивача: Зюзіна Т.В. - за довіреністю від 06.06.2017 р.

відповідача 1: Мельник В.В. - за довіреністю від 18.07.2018 р.

відповідача 2: не з`явився

відповідача 3: не з`явився

присутній: Бокуліч В.П.

Рішення ухвалюється 03.04.2019 р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради звернувся до суду з позовом до ТОВ "ОВАЛ-2000", ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В. про стягнення солідарно 295811 грн. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі. В обґрунтування позову зазначив про те, що відповідачі не виконали обов`язку зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та ухилились від укладення відповідного договору, внаслідок чого Кам`янець-Подільській міській раді завдано збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 295811 грн. Вказав, що ухилення відповідачів від оформлення договору свідчить про їх бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій, відтак, оскільки відповідачі спільно виступають замовниками будівництва та подавали декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, останні спільно заподіяли збитки позивачу та мають солідарно нести відповідальність згідно ч. 1 ст. 196, ст. ст. 541, 543-545, 1190 ЦК України. Також прокурор зауважив, що обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва шляхом звернення до органу місцевого самоврядування. Бездіяльність відповідачів є протиправною поведінкою, внаслідок якої міська рада була позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту. При цьому належна інженерно-транспортна та соціальна інфраструктура є необхідною умовою економічного та соціального розвитку як країни в цілому, так і окремого регіону, що є одним із основних завдань держави. При цьому в обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі позивача зазначив, що позивачем, на якого покладено захист зазначених інтересів держави і територіальної громади, в умовах тривалого ухилення відповідачів від сплати пайової участі (з дати введення в експлуатацію 02.02.2015 р.) заходів до захисту таких інтересів в суді не здійснено. Як на правову підставу позову послався, зокрема на положення ст. ст. 11, 14, 22, 610, 1166 ЦК України, ст. ст. 173, 179 ГК України, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 року у справі №924/71/18 позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Кам`янець-Подільської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни про стягнення солідарно 295811 грн. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського, задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини на користь Кам`янець-Подільської міської ради 98603,66 грн. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського.

У решті позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини на користь прокуратури Хмельницької області по 1479,05 грн. відшкодування судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 року рішення господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 року у справі №924/71/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 р. у справі № 924/71/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд, аналізуючи частину першу статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначив, що законодавцем визначено поняття забудови території (частина земної поверхні) як діяльність юридичних осіб, яка передбачає, зокрема реконструкцію існуючої забудови та території, будівництво об`єктів. Отже, для цілей зазначеного Закону реконструкція існуючої забудови нерозривно пов`язана із територією як частиною земної поверхні, на якій мають проводитися певні роботи з реконструкції будівлі. Суд касаційної інстанції зробив висновок про правильне застосування норм права, відповідно до якого системний аналіз положень Законів України "Про планування містобудівної діяльності" та "Про регулювання містобудівної діяльності" свідчить, що у випадку встановлення судами обставин відсутності пов`язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об`єкта права власності, який не прив`язаний до фундаменту будівлі), Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не поширює свою дію на такі правовідносини та не встановлює обов`язкових правил щодо участі таких осіб у перерахуванні коштів пайової участі на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Верховний Суд зауважив, що судами при розгляді цієї справи не було з`ясовано питання пов`язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об`єкта права власності, який не прив`язаний до фундаменту будівлі), що є визначальним для правильного вирішення спору. Крім того, поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишилося питання стягнення суми збитків солідарно з відповідачів (судами стягнуто збитки у рівних частках з кожного з відповідачів без урахування і відображення у судових рішеннях послідовної позиції відповідачів стосовно того, що відповідачі є власниками окремих приміщень (різна площа) реконструйованої будівлі та відповідно у кожного з них різна вартість робіт з реконструкції будівлі).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області суду від 25.01.2019 р. справу №924/71/18 прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 18.02.2019 р.

Ухвалами суду від 18.02.2019 р., 05.03.2019 р., 13.03.2019 р. підготовче засідання у справі відкладалось.

Ухвалою суду від 13.03.2019 р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю ОВАЛ-2000 від 21.02.2019 р. про залишення позову без розгляду та заяви фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни від 05.03.2019 р. про залишення позову без розгляду відмовлено; у задоволенні клопотань Кам`янець-Подільської міської ради від 07.03.2019 р. про виклик свідків та про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 18.03.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 25.03.2019 р. У судовому засіданні 25.03.2019 р. постановлено ухвалу про оголошення у засіданні перерви до 03.04.2019 р.

Відповідач 1 - ТОВ "ОВАЛ-2000" у відзиві на позов (від 05.02.2019 р.) не визнає позовні вимоги. Беручи до уваги вимогу міської ради від 30.01.2018 р. укласти договір пайової участі та сплатити кошти пайової участі до 01.03.2018 р. при умові, що у даній вимозі відсутній строк для відповіді про її акцепт, вважає заявлений прокурором 01.02.2018 р. позов про стягнення збитків, завданих відмовою від укладення цього договору, передчасним та безпідставним. Враховуючи наведене, зазначає також, що відсутній факт ухилення відповідача 1 від укладення договору та несплати коштів пайової участі, тобто відсутня вина як підстава для відшкодування деліктної шкоди. Звертає увагу на неналежність обраного способу захисту, оскільки замість позову про спонукання до укладення договору або визнання договору укладеним, заявлено позов про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов`язання. При цьому посилається на положення ст. ст. 179, 187 ГК України, ст. 649 ЦК України, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Виходячи із висновків Верховного Суду у постанові від 07.12.2018 р., вважає, що оскільки обов`язок щодо сплати коштів пайової участі виникає виключно у випадку, якщо реконструкція будівлі пов`язана із будівельними роботами на частині земельної ділянки (фактично із розширенням меж забудованої території), то і сума пайового внеску має бути розрахована не із загальної кошторисної вартості уже реконструйованого об`єкту, а лише із вартості, яка пропорційна площі збільшеної забудовою земельної ділянки.

Відповідач 2 - фізична особа-підприємець Лучко Людмила Анатоліївна та відповідач 3 - фізична особа-підприємець Віннічук Валентина Валентинівна у відзиві на позов (від 11.02.2019 р.) у доповнення до відзиву на позов відповідача - ТОВ ОВАЛ-2000 звернули увагу на необґрунтованості солідарного стягнення з відповідачів коштів, оскільки відповідачі є одноосібними власниками окремих приміщень реконструйованої будівлі, право власності яких зареєстровані відразу після затвердження у встановленому законом порядку декларації про введення об`єкта реконструкції в експлуатацію з різними окремо визначеними приміщеннями та різною вартістю.

Позивач у поясненнях (від 14.02.2019 р.) повідомив, що до реконструкції нежитлове приміщення по вул. Грушевського, 36 належало відповідачам в розмірі загальної площі двоповерхової будівлі 186,4 кв.м. Після реконструкції приміщення стало загальною площею 1541,2 кв.м. (цокольний, перший-третій, мансардний поверхи). Зауважив, що п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, стосується не пайової участі, а видачі містобудівних умов. Вказує, що ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не містить посилання щодо пов`язаності робіт із реконструкції з частиною території як земної поверхні. Вважає, що на спільні дії відповідачів у заподіянні збитків вказує той факт, що вони спільно виступають замовниками будівництва, спільно подавали декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, разом звертались за дозволом на реконструкцію, отримали вихідні дані, розпочали будівництво та здали об`єкт в експлуатацію (02.02.2015 р.), не поділяючи об`єкта на частини, що було зроблено пізніше ( ОСОБА_1 13.03.2015 р.; ОСОБА_2 19.03.2015 р.).

Прокурор надав заперечення на заяви відповідачів про повернення без розгляду позовної заяви та відповідь на їх відзиви (від 16.02.2019 р.). При цьому зазначив, що зволікання з пред`явленням позовів упродовж тривалого часу може призвести до спливу строків позовної давності та неможливості у подальшому поновлення порушених прав. Повідомив, що позов ним подано 01.02.2018 р., а декларацію про готовність об`єкта до експлуатації задекларовано 02.02.2015 р. Тому позов заявлений прокурором в останній день строку позовної давності. Зауважив, що чинним законодавством не передбачене зазначення причин бездіяльності позивачів та подання відповідних доказів. Акцентував увагу на тому, що відповідачами змінено і конфігурацію і розміри об`єкта, оскільки в декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.03.2012 р. зазначена загальна площа спірного об`єкта 1152,6 кв.м. (площа забудови 455,41 кв.м.), а в декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07.07.2015 р. 1541,2 кв.м. Вважає, що відповідачі, ухилившись від укладення тристороннього договору та сплати до місцевого бюджету пайової участі, своїми взаємопов`язаними діями спільно заподіяли шкоду позивачу, тому відповідно до ст. ст. 196, 177 ГК України, ст. ст. 541, 543, 544, 545, 1190 ЦК України мають нести солідарну відповідальність перед позивачем.

Позивач у запереченнях проти заяви про повернення без розгляду позовної заяви (від 15.02.2019 р.) звернув увагу на те, що відповідач 1 надав відповідь на пропозицію укласти договір (від 15.03.2018 р.), де не заперечив, що Кам`янець-Подільська міська рада укладає договір про пайову участь. Тому вважає, що Кам`янець-Подільська міська рада є належним позивачем у справі.

Позивач у запереченнях проти заяви без розгляду (від 07.03.2019 р.) зазначив, зокрема, що питань відносно подання прокурором позовної заяви в інтересах держави в особі позивача у постанові Верховного суду від 07.12.2018 р. у справі не ставилось.

Прокурор у запереченнях на заяви відповідачів про повернення без розгляду позовної заяви (від 12.03.2019 р.) зазначив, що в результаті відкриття провадження у справі ухвалою від 06.02.2018 р., перегляду справи судами усіх інстанцій, підтверджено статус Кам`янець-Подільської міської ради як позивача та обґрунтованість прокурором підстав представництва інтересів держави, оскільки прокурора допущено до розгляду справи як сторону процесу.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у поясненнях, запереченнях. Звернули увагу на те, що відповідачі, здійснивши реконструкцію будівлі, а саме: змінивши її конфігурацію та поверховість, ухилились від обов`язкової сплати коштів пайової участі, чим завдали збитків територіальній громаді.

Представник відповідача 1 підтримав позицію, зазначену у відзиві та заявах, щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради від 29.05.2013 року №15 затверджено Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського в новій редакції (далі - Положення).

Положення розроблено відповідно до Законів України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, „Про регулювання містобудівної діяльності, „Про запобігання впливу світової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва та регулює організаційні та економічні відносини, пов`язані з порядком залучення, розрахунку розміру і використанням коштів пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського (п. 1.1 Положення).

Згідно з п. 1.3 Положення його дія поширюється на всіх замовників, незалежно від форми власності, які здійснюють, здійснили, або мають намір здійснити будівництво на території міста Кам`янця-Подільського, за винятком тих, що перелічені у п. 1.5 цього Положення.

Відповідно до п. 1.8. Положення у випадку неукладення договору до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (стосовно об`єктів, яким дозвільні документи на будівництво виконавчим комітетом міської ради надано після прийняття 33 сесією міської ради V скликання рішення від 07.08.2008р. № 7 „Про затвердження Положення про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кам`янець-Подільський), замовник не звільняється від пайової участі та зобов`язаний укласти договір та виконати вимоги Положення до реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського укладається не пізніше ніж через 15 днів з дня реєстрації загальним відділом Кам`янець-Подільської міської ради звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (п. 3.1 Положення).

Пунктом 4.1 Положення передбачено, що величина пайової участі визначається у договорі, укладеному замовником з міською радою з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до п. 4.2 Положення розрахунок величини пайової участі виконується Департаментом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації загальним відділом міської ради звернення замовника про укладення договору.

У пп. 4.5.1 Положення зазначено, що розмір пайової участі визначається у відповідності до п.п. 4.5.1. і 4.5.2. цього Положення і становить у разі будівництва нежитлових будівель та споруд (за винятком тих, що перелічені у п. 1.5. цього Положення) 6% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта. Розрахунковий розмір пайової участі підлягає округленню до цілої гривні (п. 4.6 Положення).

Відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку ТОВ "ОВАЛ-2000" є власником земельних ділянок у м. Кам`янці-Подільському по пр. М. Грушевського, 36а площею 160 кв.м. для обслуговування павільйону (кафе та магазин) (акт від 26.05.2003 р.) та площею 354 кв.м. для обслуговування комерційного об`єкту (акт від 15.08.2007 р.).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.10.2006 р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.10.2006 р. за ТОВ "ОВАЛ-2000" було зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення загальною площею 124,5 кв.м. у м. Кам`янці-Подільському по пр. Грушевського (пр. ім. Леніна), буд. 36а. У матеріали справи надано технічний паспорт на зазначене приміщення.

Також відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.08.2003 р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.08.2003 р. за ОСОБА_2 було зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення, магазин загальною площею 30,9 кв.м. у АДРЕСА_1 .

Згідно з договором дарування приміщення від 06.10.2003 р. ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 нежиле приміщення, а саме: приміщення перукарні за номером АДРЕСА_1 -Подільському загальною площею 31 кв.м., яке належало дарувателю на підставі свідоцтва про право власності від 25.08.2003 р. У матеріалах справи наявний технічний паспорт (від 17.07.2003 р.), виданий підприємцю Лучко Людмилі Анатоліївні (закреслено напис " ОСОБА_2 "), на приміщення по АДРЕСА_1 (31 кв.м.).

У матеріали справи надано заяви (реєстраційний номер 4/41-10/08) ТОВ "ОВАЛ-2000", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янець-Подільської міської ради про надання дозволу на виготовлення дозвільної документації на реконструкцію приміщення по АДРЕСА_1 під кафе, магазин, перукарню, аптеку та офісні приміщення (відмітка вхідної кореспонденції управління містобудування та архітектури від 11.01.2008 р.).

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 17.01.2008 р. №53 дозволено адміністрації ТОВ "ОВАЛ-2000", приватним підприємцям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 замовити проектну документацію на реконструкцію приміщення по АДРЕСА_1 під комплекс: кафе, магазини, перукарня, аптека та офісні приміщення (крім залу гральних автоматів). Зазначено, про необхідність в місячний термін з дня прийняття рішення отримати вихідні дані для проектування, погоджену та затверджену у встановленому порядку проектну документацію подати у виконком міської ради для отримання дозволу на реконструкцію та про те, що це рішення не дає права на початок будівельних робіт, а лише дозвіл на виготовлення проектної документації.

У матеріалах справи наявні вихідні дані для проектування, надані 2008 р. управлінням містобудування та архітектури Кам`янець-Подільського міськвиконкому (госпрозрахункове проектно-виробниче бюро) забудовникам: ТОВ "ОВАЛ-2000", ПП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на реконструкцію приміщення по АДРЕСА_1 під комплекс: кафе, магазин, перукарня, аптека та офісні приміщення (крім залу гральних автоматів).

Також надано декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 14.03.2012 р. за №08312037723, в якій ТОВ "ОВАЛ-2000", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зазначили себе замовниками будівництва. також вказано, зокрема зазначена інформацію про проектну документацію: наказ №1 від 07.12.2011 р. „Про затвердження робочого проекту на реконструкцію будівлі під комплекс: кафе, магазин, перукарня, аптека та офісні приміщення, площу забудови: 455,41 кв.м., загальну площу будівлі: 1152,6 кв.м.

Згідно з наявним у матеріалах справи технічним паспортом на комплекс приміщень громадського призначення: кафе, магазин. перукарня, аптека та офісні приміщення по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 24.10.2013 р. для замовників технічної інвентаризації: ТОВ "ОВАЛ-2000", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 загальна площа комплексу приміщень становить 1541,2 кв.м. У поверховому плані нежитлової будівлі зазначено про наявність цокольного, першого-третього, мансардного поверхів. В експлікації внутрішніх площ визначено за ТОВ "ОВАЛ-2000" 767,80 кв.м. (на цокольному поверсі - 170,6 кв.м., на першому поверсі - 158,2 кв.м., на другому поверсі - 167,6 кв.м., на третьому поверсі - 169,1 кв.м., на мансардному поверсі - 102,3 кв.м.), за ОСОБА_1 - 447,5 кв.м. (на першому поверсі - 14,8 кв.м., на другому поверсі - 167 кв.м., на третьому поверсі - 167,8 кв.м., на мансардному поверсі - 97,9 кв.м.), за ОСОБА_2 - 325,9 кв.м. (на цокольному поверсі - 171,1 кв.м., на першому поверсі - 154,8 кв.м.).

У подальшому замовниками: ТОВ „Овал-2000, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - будівлі під комплекс: кафе, магазини, перукарня, аптека та офісні приміщення по АДРЕСА_1 , яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 02.02.2015 р. за №ХМ 143150330378

У п. 9 декларації зазначено інформацію про проектну документацію: наказ №1 від 07.12.2011р. „Про затвердження робочого проекту на реконструкцію будівлі, у п. 10 - інформацію про дозвільні документи: декларація про початок виконання будівельних робіт, видана інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 14.03.2012 р. №ХМ08312037723.

Згідно з п. п. 11, 12 декларації об`єкт знаходиться за адресою: проспект Грушевського, 36а, дата початку будівництва: 15.03.2012 р., дата закінчення будівництва: 04.11.2014 р., строк введення в експлуатацію: четвертий квартал 2014 р., загальна площа будівлі: 1541,2 кв.м.

Задекларовано, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 4930,175 тис. гривень (п. 15 декларації).

У матеріали справи надано копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер 35129994 від 19.03.2015 р.), видане ОСОБА_2 на право приватної власності на комплекс: кафе, магазин, перукарня, аптека та офісні приміщення загальною площею 325,9 кв.м. у м. Кам`янці-Подільському по проспекту Грушевського, 36а та відповідного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 35130325 від 19.03.2015 р.); свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер 34858194 від 13.03.2015 р.), видане ОСОБА_1 на право приватної власності на комплекс: кафе, магазин, перукарня, аптека та офісні приміщення загальною площею 447,5 кв.м. у м. Кам`янці-Подільському по проспекту Грушевського, 36а та відповідного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 34858432 від 13.03.2015 р.).

Листом від 16.11.2017 р. №05-1757вих17 прокуратура Хмельницької області просила позивача надати інформацію щодо укладення договорів пайової участі та сплати до бюджету коштів пайової участі замовниками будівництва, які ввели в експлуатацію об`єкти будівництва у 2015 році.

У матеріали справи надано лист прокуратури Хмельницької області від 17.01.2018 р. №05-92вих-18, адресований Кам`янець-Подільському міському голові, в якому, зокрема, звернуто увагу на те, що з часу введення в експлуатацію об`єкту завершеного будівництва "будівля під комплекс з кафе, магазином, перукарнею, аптекою та офісними приміщеннями по просп. Грушевського, 36 а в м. Кам`янці-Подільському" 02.02.2018 р. завершується трирічний строк позовної давності для звернення за захистом до суду. При цьому прокурор просить повідомити причини тривалого невжиття заходів, у тому числі тих, які вказують на поважність таких обставин та надіслати належним чином засвідчені копії відповідних документів з вказаних питань.

У відповідь виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради листом від 25.01.2018 р. №2/02-25-372 повідомив, що дозвільні документи, зокрема на реконструкцію будівлі під комплекс: кафе, магазин, перукарня, аптека та офісні приміщення по просп. Грушевського, 36 "а" надавались замовнику ТОВ "ОВАЛ-2000" управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.

Прокуратура Хмельницької області звернулась до Кам`янець-Подільського міського голови з листом від 30.01.2018 р. №05-169вих-18, в якому, посилаючись на закінчення строку пзовної давності з часу введення в експлуатацію об`єкта по просп. Грушевського, 36а, запропонувала вжити невідкладних заходів для захисту інтересів держави з питань визначення розміру пайової участі та направлення замовникам будівництва введених в експлуатацію об`єктів проектів договорів.

Посилаючись на положення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", наявність декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХМ143150330378 від 02.02.2015 р., 31.01.2018 р. позивач надіслав відповідачам письмові вимоги про сплату коштів пайової участі з доданими примірниками Договорів про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського з розрахунком розміру коштів пайової участі, підписаними першим заступником міського голови та директором Департаменту містобудування та архітектури, що підтверджується листами від 30.01.2018 р., додатками до них та фіскальними чеками від 31.01.2018 р.

За змістом розрахунку розміру пайової участі останній визначено в сумі 295811,00 грн. (4930175,0 х 6%).

15.03.2018 р. від ТОВ „Овал-2000 позивачу надійшов лист, в якому зазначено про утримання від укладення договору та сплати коштів пайової участі до вирішення судом справи №924/71/18.

У матеріалах справи наявний, зокрема лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.04.2012 р. №40-12-2518 "щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту", в яком з посиланням на те, що процедура прийняття об`єктів в експлуатацію носить суто технічний характер, зазначено, що Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 р. №439, не передбачено повноваження щодо здійснення контролю за перерахуванням замовником коштів до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури; також при реєстрації декларацій інспекція не має права вимагати додаткові документи, крім двох примірників декларацій.

Також, з-поміж іншого, надано рішення Кам`янець-Подільської міської ради від 05.03.2013 р. №20 "Про затвердження доповнень до складу містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок", Кам`янець-Подільської міської ради від 26.04.2017 р. №23/32 "Про внесення змін до рішення 88 (позачергової) сесії VI скликання від 14.07.2015 р. №1/88 "Про внесення змін до структури органів міської ради", затверджене зазначеним рішенням Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, акт від 22.05.2017 р. №67 приймання-передавання документів від Держархбудінспекції до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради.

У зв`язку з тим, що відповідачі не виконали обов`язку зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, не уклавши відповідного договору з позивачем, заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно 295811 грн. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі.

При цьому прокурором надіслано Кам`янець-Подільській міській раді повідомлення від 31.01.2018 р. №05-13вих18 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, в якому, зокрема зазначив, що Кам`янець-Подільською міською радою належні заходи щодо захисту інтересів держави, спрямовані на стягнення коштів пайової участі, не вжито.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

З матеріалів справи слідує, що відповідачами як замовниками 02.02.2015 р. в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: реконструйованої будівлі під комплекс: кафе, магазини, перукарня, аптека та офісні приміщення по просп. Грушевського, 36а в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області, загальною площею 1541,2 кв.м.

Як зазначалося вище, в силу положень ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов`язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов`язковим.

Досліджуючи питання поширення норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на спірні правовідносини, судом враховується висновок суду касаційної інстанції, викладений у постанові від 07.12.2018 р. у цій справі, відповідно до якого системний аналіз положень, зокрема Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" свідчить, що у випадку встановлення судами обставин відсутності пов`язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об`єкта права власності, який не прив`язаний до фундаменту будівлі), Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не поширює свою дію на такі правовідносини та не встановлює обов`язкових правил щодо участі таких осіб у перерахуванні коштів пайової участі на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. З огляду на зазначене судом касаційної інстанції вказано на необхідність з`ясування питання пов`язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об`єкта права власності, який не прив`язаний до фундаменту будівлі), що є визначальним для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

З наведених в п. п. 4, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначень замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територія - це частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

Планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, з-поміж іншого, реконструкцію існуючої забудови та територій (п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Як зазначив суд касаційної інстанції у постанові від 07.12.2018 р. у цій справі, з наведеного слідує, що для цілей наведеного Закону реконструкція існуючої забудови нерозривно пов`язана із територією як частиною земної поверхні, на якій мають проводитися певні роботи з реконструкції будівлі.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність").

З аналізу наявних матеріалів справи, зокрема, свідоцтва ТОВ "ОВАЛ-2000" від 02.10.2006 р. про право власності на нерухоме майно площею 124,5 кв.м. та відповідного технічного паспорта, свідоцтва ОСОБА_2 від 28.08.2003 р. про право власності на нерухоме майно площею 30,9 кв.м. та відповідного технічного паспорта (у подальшому - на ОСОБА_1 (31 кв.м.)), декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.03.2012 р. (площа забудови: 455,41 кв.м., загальна площа будівлі: 1152,6 кв.м.), технічного паспорта на комплекс приміщень, виготовленого станом на 24.10.2013 р. (загальна площа: 1541,2 кв.м.), декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 02.02.2015 р. (загальна площа: 1541,2 кв.м.), свідоцтва ОСОБА_2 від 19.03.2015 р. про право власності на нерухоме майно площею 325,9 кв.м, свідоцтва ОСОБА_1 від 13.03.2015 р. про право власності на нерухоме майно площею 447,5 кв.м. убачається, що після проведення реконструкції будівлі по пр. Грушевського, 36а у м. Кам`янці-Подільському була збільшена як площа забудови, так і загальна площа приміщення в результаті розширення площ існуючих першого і другого поверхів та, як наслідок - виходу за межі існуючої конфігурації будівлі, а також будівництва цокольного, третього та мансардного поверхів (з урахуванням збільшеної площі першого та другого поверхів).

Доказів на спростування зазначеного суду не подано.

З огляду на наведене, зокрема, збільшення площі першого поверху, будівництво цокольного поверху, суд зазначає, що проведена відповідачами реконструкція будівлі по пр. Грушевського, 36а у м. Кам`янці-Подільському була пов`язана із територією як частиною земної поверхні та про поширення на відповідачів положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо участі у перерахуванні коштів на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

При цьому з аналізу положень частин 2, 3, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язання, яке прямо передбачено чинним законодавством (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 р. у справі №3-1323гс16, підтверджена у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 р. у справі №918/708/17).

За таких обставин саме відповідачі під час проведення будівельних робіт з реконструкції допустили порушення зобов`язань, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", не уклавши договір про пайову участь із Кам`янець-Подільською міською радою та, в подальшому, не сплативши кошти пайової участі.

Враховуючи відсутність договірних відносин між сторонами у справі та характер позовних вимог, які ґрунтуються на завданні відповідачами шкоди внаслідок неукладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста та несплати внеску пайової участі, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, які регулюють правовідносини із завдання позадоговірної шкоди (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 р. у справі №904/1049/18, від 13.02.2019 р. у справі №914/225/18, від 17.05.2018 р. у справі №918/708/17, від 07.05.2018 р. у справі №908/6328/15), чим спростовуються заперечення відповідача 1 про неналежність обраного способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права. має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачі в порушення вимог частин 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклали з органом місцевого самоврядування договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, пайовий внесок не сплатили, що свідчить про їхню бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо звернення до органу місцевого самоврядування з приводу укладення договору про пайову участь, укладення такого договору та є протиправною формою поведінки, внаслідок якої (причинно-наслідковий зв`язок) міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода". При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 908/312/16 від 22.03.2017 року).

Таким чином, суд доходить висновку про наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідачів: протиправної поведінки у вигляді бездіяльності у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій, наявності у позивача збитків у вигляді упущеної вигоди, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та завданими збитками та вини відповідачів. При цьому вина відповідачів полягає в тому, що відповідачі, не зважаючи на наявність у них як замовників встановленого законом обов`язку брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернулися до органу місцевого самоврядування з приводу укладення договору про пайову участь та не перерахували пайовий внесок на створення та розвиток інфраструктури міста. Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача-1 про відсутність у діях відповідачів вини як підстави для відшкодування деліктної шкоди.

Зазначене вище є підставою для стягнення з відповідачів збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського.

Враховуючи зміст Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кам`янця-Подільського, яким передбачено порядок визначення розміру пайової участі, зміст декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 02.02.2015р. №ХМ 143150330378 (зокрема, щодо кошторисної вартості будівництва за затвердженою проектною документацією), сума збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі, становить 295811 грн.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2018 р. у цій справі, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишилося питання стягнення суми збитків солідарно з відповідачів (судами стягнуто збитки у рівних частках з кожного з відповідачів без урахування і відображення у судових рішеннях послідовної позиції відповідачів стосовно того, що відповідачі є власниками окремих приміщень (різна площа) реконструйованої будівлі та відповідно у кожного з них різна вартість робіт з реконструкції будівлі).

Судом враховується, що відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. При цьому ст. 541 ЦК України визначає, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Зважаючи на зміст вищенаведених положень, недоведення того, що бездіяльність відповідачів у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо звернення з приводу укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кам`янця-Подільського, щодо укладення такого договору та сплати коштів пайової участі була спільною, взаємно узгодженою та взаємно обумовленою (відповідачі не були позбавлені можливості звернення в індивідуальному порядку до позивача з приводу укладення договору про пайову участь, що виключало би їх вину в означеній бездіяльності), беручи до уваги вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.12.2018 р. у цій справі щодо урахування і відображення позиції відповідачів про те, що вони є власниками окремих приміщень реконструйованої будівлі з різною площею та вартістю робіт, суд вважає вимогу щодо саме солідарного стягнення збитків з відповідачів необгрунтованою.

Беручи до уваги наведені вище положення законодавства та обставини справи, зокрема різні площі приміщень, належних відповідачам у реконструйованій будівлі, що ними не заперечується, суд вважає правомірним стягнення з відповідача 1 - 147368,08 грн. (виходячи з площі в розмірі 767,80 кв.м.), з відповідача 2 - 85891,14 грн. (виходячи з площі в розмірі 447,5 кв.м.), з відповідача 3 - 62551,78 грн. (виходячи з площі 325,90 грн.) збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У решті позову (щодо саме солідарного стягнення збитків з відповідачів) слід відмовити з огляду на його безпідставність у цій частині.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 13 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні у справі "Пантелеєнко проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так самовстановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського cуду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії").

Отже, держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист за наслідком прийняття судом рішення як процесуального інструменту захисту має забезпечитиїх відновлення.

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Щодо заяви відповідача 1 про застосування строку позовної давності суд бере до уваги, що відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Враховуючи те, що декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області зареєстровано 02.02.2015р. (з цим граничним строком сплати пов`язується момент завдання збитків), а позов подано 01.02.2018 р., суд вважає, що прокурором не пропущено строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом (узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 12.11.2018 р. у справі №918/933/17).

З приводу заперечень відповідачів про відсутність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави, неправильне визначення позивача у справі судом враховано таке.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звернення до суду обґрунтоване спричиненням втрат бюджету, неможливістю належного фінансування витрат на розвиток інфраструктури, спричиненням шкоди економічним інтересам місцевої громади і порушенням прав громадян міста, які захищає та гарантує держава.

У контексті правовідносин у цій справі інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Кошти пайової участі сплачуються до бюджету міста Кам`янця-Подільського, тобто Кам`янець-Подільська міська рада є саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом до суду саме в інтересах міської ради (правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 19.02.2019 р. у справі №914/225/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З огляду на зазначене участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

З наведеного слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор зазначив, що підставою звернення є неналежне виконання Кам`янець-Подільською міською радою покладених на неї обов`язків як органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таке неналежне здійснення захисту позивачем прокурор обґрунтував тим, що зволікання з пред`явленням позовів упродовж тривалого часу може призвести до спливу строків давності та неможливості у подальшому поновлення порушених прав. При цьому позов подано прокурором в останній день строку позовної давності.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що прокурором обґрунтовано вказано на неналежність здійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки позивач самостійно до суду за захистом порушених прав та інтересів держави не звернувся, враховуючи закінчення строку позовної давності, а здійснені позивачем в цей строк заходи (направлення відповідачам вимог про сплату коштів пайової участі, проектів договорів) не є належними. Зазначений висновок також підтверджується тим, що відповідачі, отримавши від позивача вимоги та проекти договорів, будь-яких дій щодо укладення таких договорів, визначення коштів пайової участі та їх сплати, в тому числі під час нового розгляду справи не вчинили.

При цьому, з огляду на зазначене, судом критично оцінюються доводи відповідачів про передчасність позову та недостатність часу на розгляд відповідачами проектів договорів та надання відповіді.

Також судом звертається увага на розгляд справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій та представництво прокурором інтересів держави в особі позивача в суді під час зазначених розглядів.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідачів, судові витрати зі сплати судового збору по справі покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення солідарно 295811 грн. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, проспект Грушевського, буд. 36 А (код 30955474) на користь Кам`янець-Подільської міської ради, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, буд. 1 (код 26571846) 147368,08 грн. (сто сорок сім тисяч триста шістдесят вісім гривень 08 коп.) збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, АДРЕСА_2 (р.н. НОМЕР_1 ) на користь Кам`янець-Подільської міської ради, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, буд. 1 (код 26571846) 85891,14 грн. (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто одну гривню 14 коп.) збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни, АДРЕСА_3 (р.н. НОМЕР_2 ) на користь Кам`янець-Подільської міської ради, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, буд. 1 (код 26571846) 62551,78 грн. (шістдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одну гривню 78 коп.) збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам`янця-Подільського.

У решті позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, проспект Грушевського, буд. 36 А (код 30955474) на користь прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2210,52 грн. (дві тисячі двісті десять гривень 52 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, АДРЕСА_2 (р.н. НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 1288,37 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят вісім гривень 37 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни, АДРЕСА_3 (р.н. НОМЕР_2 ) на користь прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 938,28 грн. (дев`ятсот тридцять вісім гривень 28 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 12.04.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 6 прим.: 1 - до справи, 2 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 3 - позивачу (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, 1), 4 - відповідачу 1 (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, просп. Грушевського, 36А), 5 - відповідачу 2 (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Північна, 90 А, кв. 49), 6 - відповідачу 3 (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Гагаріна, 43, кв. 46). Всім рек. з пов. про вруч.