Рішення від 11.02.2010 по справі 18/5



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10                                                                                 Справа № 18/5

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медичне об’єднання “Медоп”, м. Свердловськ Луганської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 1483 грн. 75 коп.

Суддя  Мінська  Т.М.

Представники сторін:

від позивача –Лівенський Г.Г., директор;

від відповідача –представник не прибув.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 26.01.2010 у зв’язку з тимчасовою відсутністю судді Корнієнко В.В., керуючись ст. 24 Закону України "Про судоустрій України", ст. 46 ГПК України справа передана на розгляд судді Мінській Т.М.

          Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу в сумі 1 222 грн. 12 коп., пені в сумі 190 грн. 55 коп., витрат від інфляції в сумі 45 грн. 63 коп., 3% річних в сумі 25 грн. 45 коп. за договором оренди № б/н від 23.03.2009.

           Заявою від 11.02.2010 позивач збільшив розмір позовних вимог і  просить  стягнути з відповідача  борг в сумі 1 222 грн. 12 коп., пеню  в сумі  220  грн. 34 коп., витрати від інфляції в сумі  57  грн. 68 коп., 3% річних в сумі  30 грн. 50  коп. за договором оренди № б/н від 23.03.2009.

Про час  і  дату  розгляду  справи  відповідач  повідомлений  належним чином,  що підтверджується  повідомленням про вручення  поштового відправлення.   Відповідно до ст.  22  ГПК України  сторони  мають  не  лише  права,  а  і обов’язки,   зокрема,  сторони  зобов’язані   вживати  заходи  до  всебічного,  повного  та  об’єктивного  дослідження  всіх  обставин  справи. Вищевказані обставини  свідчать  про  невиконання  відповідачем  своїх  обов’язків.  Відповідно до ст. 75  ГПК  України  суд  розглянув  справу  за  наявними  в  ній документами.    

          Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши  представника позивача,  суд                   

в с т а н о в и в:

Між сторонами у справі укладений договір оренди нерухомого майна від 23.03.09 № б/н, згідно  якого “Орендодавець”  (позивач у справі) передав, а  “Орендар” (відповідач у справі)  за  актом приймання –передачі  прийняв   у платне користування  нежитлове приміщення загальною площею  16,9  м кв. за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п.3.1 договору сторони домовились, що орендна плата складає  676 грн. на місяць,  а  також комунальні платежі.  Строк  сплати орендної плати за умовами п. 3.2. Договору  - до 25 числа  за  наступний  місяць.  А  оплата  за комунальні  послуги –згідно вставлених рахунків. Строк  дії договору  - 31.05.2009р.  Згідно акту  приймання –передачі  від  31.05.2009р. орендоване приміщення  повернуто відповідачем позивачу.  

           Позивач посилається на те, що відповідачем позивачеві за період березня  по  травень   2009 року несвоєчасно та  в  неповному  обсязі  сплачено  орендну  плату  та  комунальні  платежі,    у зв'язку з чим  просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість  з  орендної  плати  та  комунальних платежів за цей  період   в  сумі   1222 грн. 12 коп.           

         Крім того, позивач   просить стягнути з відповідача на користь позивача за період прострочення   з  26.03.2009 по  31.01.2010  пеню у  загальній  сумі  220  грн. 34  коп. за  прострочення  оплати орендної  плати  відповідно до  умов договору,  та  річні  відсотки за   прострочення  оплати орендної  плати   в  сумі  30 грн. 50 коп.,  а  також інфляційні втрати  за квітень –травень 2009 року в розмірі  57 грн. 68 коп.  

Оцінивши доводи сторін,   розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги  частково  обґрунтованими   з огляду на наступне.

Стаття 526 Цивільного кодексу  України встановлює, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 762 ЦК України  за користування  майном з наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.   

Згідно з п. 5.2. договору оренди. орендар зобов’язаний вчасно і в повному  сплачувати орендну плату позивачу.  

Відповідач, в порушення   ст. 762 Цивільного кодексу України та умов договору оренди, орендні платежі вносив не в повному обсязі, у зв'язку з чим створилася заборгованість орендаря. Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Позовні  вимоги  в  частині  стягнення  боргу  в сумі 1 222 грн. 12 коп., втрат  від інфляції в сумі  57  грн. 68 коп., 3% річних в сумі  30 грн. 50  коп.  є  такими,  що відповідають вимогам законодавства  і  визнаються  такими,  що підлягають задоволенню.  

           Виконання зобов’язання згідно ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою,  яка відповідно до ст. 549 цього кодексу може існувати у вигляді пені або  штрафу.  

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

           Відповідальність за прострочення сплати орендної плати за кожний день прострочення (пеня) передбачена сторонами у договорі.  Але  за  вимогами п. 6 ст. 232 ГК України  нарахування  штрафних санкцій  за  простроченя  виконання  зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором,  припиняється через 6 місяців від дня,  коли зобов’язання  мало бути виконано.  Отже,  нарахування  пені  за  прострочення  оплати орендної  плати за  квітень  припиняється  25.09.209р,  а  за  травень -  25.10.2009р.,  тому  в  розрахунку  пені  позивач, який надано суду  11.02.2010 правомірно нараховано пеню в  загальній  сумі   144 грн. 81 коп.  В решті вимог про стягнення пені слід відмовити.    

Таким чином,  позов  підлягає задоволенню частково.   

Згідно  ст.  49   ГПК  України  судові  витрати по сплаті  державного мита   покладаються  на  відповідача.   

Відповідно  до  ст. 85  ГПК  України  за  згодою  позивача  у судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну  частини рішення.

          На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  22,  44, 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичне об’єднання “Медоп”, м. Свердловськ Луганської області, вул. Пірогова, 2, код 20158074, заборгованість у сумі  1222 грн. 12  коп., пеню в сумі   144  грн. 81  коп.,  3 % річних  в сумі  30 грн. 50  коп.,  інфляційні втрати в сумі  57 грн. 68 коп.,  витрати  по державному миту –96 грн. 96 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224 грн. 35 коп., видати наказ після  набрання  рішенням законної сили.  

           3. В решті вимог відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –16.02.2010

Суддя                                                                                     Т.М.Мінська