Рішення

від 03.04.2019 по справі 189/1668/18

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1668/18

2/189/92/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2019 року смт. Покровське Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чорної О.В., за участі секретаря судового засідання Корхової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа: Покровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із цивільним позовом, в якому просив встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його покійною бабусею ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, також просив визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку (пай) площею 6,2504 га, кадастровий №1224284500:01:001:0025, яка розташована на території Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області та належала його покійній бабусі ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Позовні вимоги мотивує тим, що 06 січня 2017 року померла його бабуся - ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку(пай) площею 6,2504 га, кадастровий номер 1224284500:01:001:0025, розташована на території Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області та належала покійній на праві приватної власності, відповідно до акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 131215 виданого Вишнівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області 25.05.2000 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю № 41.

У передбачені ч. 1 ст. 1270 ЦК України строки, позивач, як єдиний спадкоємець за законом, звернувся з відповідною заявою до Покровської державної нотаріальної контори Покровського району Дніпропетровської області, де була відкрита спадкова справа за №121/2017.

Під час оформлення права на спадщину було встановлено, що покійна бабуся Позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в 1940 році вийшла заміж за ОСОБА_3 і після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_3.

Від шлюбу з ОСОБА_3 народилась мати позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка вийшла заміж за ОСОБА_5.

Від шлюбу з ОСОБА_5 народився позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Після розірвання шлюбу з ОСОБА_3, ОСОБА_6 повернула собі дівоче прізвище Гоцуля , однак письмові документи про реєстрацію її шлюбу та розірвання шлюбу з ОСОБА_3 не зберіглися.

Відповідно до листа Покровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області №10/1440-ІІ від 28.02.2018 року, актовий запис про шлюб ОСОБА_2 відсутній, перевірка проведена з 1939 року по теперішній час.

В зв'язку з тим, що свідоцтва про реєстрацію шлюбу покійної бабусі Позивача та розірвання її шлюбу з ОСОБА_3 не збереглися, державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_7, 21 лютого 2018 року винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

21.03.2019 року в судове засідання з'явилася позивач ОСОБА_1, який підтримав позов та просив задовольнити, а також ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були допитані судом в якості свідків.

03.04.2019 року позивач до суду не з'явився, надав до суду клопотання про проведення провести судового засідання без його участі, позов просив задовольнити.

Відповідач повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання належним чином, в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву про розгляд справи без його участі, рішення винести на розсуд суду.

Третя особа, Покровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, повідомлена про день, час та місце проведення судового засідання належним чином, в судове засідання не з'явилась, надала письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши позивача, свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 померла 06 січня 2017 року у віці 93 років, про що 11.01.2017 року, складено відповідний актовий запис № 25 (копія свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 721711, а. с. 5).

ОСОБА_2 народилась 02.06.1923 року в с. Данилівка Покровського району Дніпропетровської області (копія відновленого свідоцтва про народження серія ІІ КИ №304441, а. с. 6).

15 квітня 1946 року народилась ОСОБА_4, батьками якої зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_11 (копія свідоцтва про народження серія IV-УР №117085 від 06.07.1961 року, а. с. 7).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії VI-УР № 140241 від 08 жовтня 1963 року, ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_4, про що Вишнівським органом реєстрації актів цивільного стану було зроблено відповідний актовий запис № 29, прізвище після одруження - Супрун (а. с. 8).

Згідно свідоцтва про народження серії VII-УР № 0424114 від 03 листопада 1965 року, народився ОСОБА_1, батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_12 (копія, а. с. 9).

Згідно пояснень позивача в судовому засіданні, ОСОБА_2 є його рідною бабою, а він є її єдиним онуком, від єдиної доньки померлої - ОСОБА_12

Позивач пояснив, що все своє життя зростав та виховувався рідною бабусею, яка його дуже кохала.

Як йому відомо, його бабуся нетривалий період часу була одружена з ОСОБА_3, який є батьком його рідної матері, ОСОБА_12 (дівоче прізвище - Грищенко ).

Коли вони розлучилися і баба знову взяла своє дівоче прізвище Гоцуля йому точно невідомо, документи про укладення шлюбу та розірвання шлюбу між його дідом та бабою не зберіглися, як і інформація в органу РАЦС.

Свідок ОСОБА_8 показала суду, що все своє життя (народилася у 1940 році) проживала у ІНФОРМАЦІЯ_5, знала померлу ОСОБА_2 35 років, проживали на одній вулиці (Центральна) у с. Данилівка з 1984 року. Коли свідок почала проживати по цій вулиці ОСОБА_2 зі своєю сім'єю вже там проживала. Ій відомо, що ОСОБА_2 мала єдину доньку - ОСОБА_12. Позивача, ОСОБА_1 знає також з 1984 року, з дитинства, знає, що він є єдиним сином ОСОБА_12 та єдиним онуком ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_9 (1942 р.н.) показала, що тьотю ОСОБА_13 (ОСОБА_2Т.) знав все життя, з народження, бо проживав у ІНФОРМАЦІЯ_6 все своє життя. Якийсь час з ОСОБА_2 проживав її чоловік, ОСОБА_3, недовго, куди дівся, не знає. ОСОБА_12 є донькою ОСОБА_2, а ОСОБА_1 - її рідним та єдиним онуком.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що йому достеменно відомо, що ОСОБА_1 є рідним та єдиним онуком ОСОБА_2, знає всю сім'ю все життя, бо народився і прожив все життя у с. Данилівка. Позивача знає з дня його народження, його маму - зі школи, ОСОБА_2 - зі свого дитинства. Показав, що ОСОБА_1 виріс у бабусі, ОСОБА_2

Згідно відповіді Покровського РВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 07.12.2018 року, актові записи про шлюб та розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в цій установі відсутні, при цьому у листі зазначається, що архіви відділу починаються з 1943 року і збережений частково (а. с. 66).

Також інформація щодо одруження ОСОБА_2 не зберіглася і в державному архіві Дніпропетровської області (а. с. 67).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Позивачу встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2, яка померла 06.01.2017 року, та ОСОБА_1 потрібно для визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом.

Положеннями ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1220 ч. 1 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини, як зазначено у ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. В першу чергу спадкують за ст. 1261 ЦК України, окрім іншого, діти спадкодавця.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи, що дані про зміну прізвища померлої ОСОБА_2 не зберіглися у відповідних державних установах, суд встановив наявність родинних зв'язків між померлою особою та позивачем шляхом допиту свідків, які беззаперечно підтвердили, що померла ОСОБА_2 була рідною бабою ОСОБА_1.

Суд вважає доведеним факт родинних стосунків між померлою ОСОБА_2, яка померла 06.01.2017 року та ОСОБА_1, і встановив, що ОСОБА_2 була рідною бабою ОСОБА_1.

У той же час, суд не знайшов підстав для задоволення позову в частині визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_13 з наступних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, за час свого життя ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 6.250 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю № IV-ДП № 131215, відповідно до якого ОСОБА_2, на підставі рішення Вишнівської сільської ОСОБА_12 народних депутатів №18 від 28 березня 2000 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 6.250 гектарів (копія, а. с. 39).

Право власності набувається за ст. 328 ч. 1 ЦК України на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд достовірно встановив, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку не є втраченим, його оригінал знаходиться у позивача, інших спадкоємців або третіх осіб, які б оспорювали право власності на земельну ділянку, судом не встановлено, якихось обставин, які б свідчили про оспорювання цього права, судом також не встановлено, доказів протилежного сторонами суду не надані.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Також відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається з копії постанови державного нотаріуса ОСОБА_7 від 21 лютого 2018 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного товариства після смерті ОСОБА_2, померлої 06.01.2017 року, у зв'язку з ненаданням документів про підтвердження родинних стосунків з померлою як з бабусею (а. с. 4, 96).

Жодних інших підстав, за якими відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у постанові не зазначено, отже, після встановлення судом факту родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, немає перешкод для отримання вказаного свідоцтва у визначеному законом порядку.

На підставі викладеного, ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1268 ЦК України, керуючись 3, 12, 13, 76-78, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, третя особа: Покровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлою 06 січня 2017 року, а саме, що ОСОБА_2 є рідною бабою ОСОБА_1.

В частині позовних вимог стосовно визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на земельну ділянку 6, 2504 га, кадастровий номер 1224284500:01:001:0025 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 12 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Чорна