Ухвала

від 12.04.2019 по справі 344/6570/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/6570/19

Провадження № 1-кс/344/3581/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області радника юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12017090170000940 від 27.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 365-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилався на те, що прокуратурою Івано-Франківської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017090170000940 від 27.06.2017, за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч.2ст.382, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 365-2 КК України, розслідування в якому проводиться слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області.

Встановлено, що 15.11.2006 між ЗАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №LOK-KC-036, з метою забезпечення якого ОСОБА_4 передала в іпотеку банку належне їй майно - будівлю готелю ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована у АДРЕСА_1 .

У зв`язку з частковим невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору, ПАТ КБ ПриватБанк у травні 2016 року звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. За результатами розгляду вказаного позову 09.08.2016 Калуським міськрайонним судом та 09.11.2016 апеляційним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення, яким суд надав ПАТ КБ ПриватБанк право продати предмет іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». Вказана норма закону надає право власнику іпотечного майна на його першочерговий викуп за ціною, узгодженою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або визначеною на підставі оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Службові особи ПАТ КБ «ПриватБанк», діючи за попередньою змовою групою осіб із службовими особами ТОВ «Целестія» в інтересах товариства, вирішили не виконувати рішення суду, а продати іпотечне майно ТОВ «Целестія» за ціною, значно нижчою від звичайних цін на таке майно.

Діючи з метою викупу власного майна, яке перебувало в іпотеці банку, ОСОБА_4 своїми листами від 20.12.2016 та 25.02.2017 повідомляла банку про намір викупити іпотечне майно та просила банк у відповідності до вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку» узгодити з нею ціну продажу майна або ознайомити її з оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності за цінами, не нижчими за існуючі уціни на такого роду майно. Вказані листи отримані банком.

У відповідь на них, службові особи ПАТ КБ «ПриватБанк», діючи за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Целестія», ТОВ «Сінекс» та приватним нотаріусом ОСОБА_5 відмовили ОСОБА_4 у продажу їй іпотечного майна, в узгодженні із нею ціни продажу майна та в ознайомленні із результатами оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.

Натомість замовили оцінку іпотечного майна суб`єкту оціночної діяльності ТОВ «Сінекс», один із працівників якого експерт ОСОБА_6 склала та видала банку звіт про оцінку, в якому занизила вартість майна, вказавши, що його вартість складає 5272507 грн., у той час, як його реальна вартість станом на той момент становила понад 38 млн.грн.

Продовжуючи спільні злочинні дії в інтересах ТОВ «Целестія», службові особи ПАТ КБ «ПриватБанк» організували засідання кредитного комітету банку, інших керівних органів, оформивши таким чином рішення про продаж іпотечного майна належної ОСОБА_4 будівлі готелю «Прикарпатський» товариству за заниженою ціною відповідно до згаданої оцінки.

Порушуючи таким чином вимоги ст. 38 Закону України «Про іпотеку», службові особи ПАТ КБ "ПриватБанк" позбавили ОСОБА_4 першочергового права викупу майна та 19.06.2017 уклали із ТОВ«Целестія» договір купівлі-продажу іпотечного майна будівлі готелю «Прикарпатський» за заниженою ціною у 5272507 грн.

За посвідченням договору купівлі-продажу іпотечного майна службові особи ПАТ КБ «ПриватБанк» і ТОВ «Целестія» звернулися до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , який здійснюючи професійну діяльність, пов`язану із наданням нотаріальних послуг, зловживаючи своїм повноваженнями, із порушенням вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ст. 55 Закону України «Про нотаріат», ст. 377 цивільного кодексу України, ст. 120 земельного кодексу України, посвідчив вказаний договір та вніс до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про реєстрацію права власності ТОВ «Целестія» на іпотечне майно, яке належало ОСОБА_4 будівлю готелю «Прикарпатський».

Посвідчивши вказаний договір, приватний нотаріус ОСОБА_5 вніс до нього завідомо неправдиву інформацію про те, що готель знаходиться на земельній ділянці, власником якої нібито є Калуська міська рада, хоча під час посвідчення він із державного реєстру одержав достовірну інформацію про те, що власником ділянки є ОСОБА_4 , а земельна ділянка не перебувала в іпотеці банку.

Крім того, порушуючи вказані вимоги законодавства, приватний нотаріус ОСОБА_5 : не відобразив у договорі його істотні умови - кадастровий номер та площу земельної ділянки; посвідчив договір, підписаний неповноважною особою представником ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_7 , яка не мала на це повноважень; посвідчив договір, який не мав права посвідчувати, оскільки такий договір міг бути посвідчений або у місті Калуші (за місцем знаходження нерухомого майна), або у місті Києві (за місцем знаходження сторін договору ПАТ КБ «ПриватБанк» і ТОВ «Целестія»); не перевірив факт забезпечення ПАТ КБ «ПриватБанк» першочергового права ОСОБА_4 на викуп будівлі готелю; допустив інші порушення вимог законодавства.

Матеріали щодо вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_5 кримінального правопорушення виділені в окреме провадження.

30.01.2019 прокурором Івано-Франківської області складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України. Цього ж числа обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 скеровано до суду.

З огляду на викладене, завдяки спільним діям службових осіб ПАТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Сінекс», ТОВ «Целестія» і приватного нотаріуса ОСОБА_5 , із власності ОСОБА_4 незаконно, всупереч рішенню суду та вказаним вище нормам законів за заниженою вартістю вибуло належне їй майно вартістю понад 38 млн. гривень і в той же час у ОСОБА_4 залишилася заборгованість за кредитом перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі понад 27 млн. гривень, яка могла бути погашеною за умови продажу майна за його дійсною вартістю.

Із матеріалів досудового розслідування вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Целестія», ЄДРПОУ 40720884 створено незадовго до скоєння злочину і одразу ж після звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» із позовом до ОСОБА_4 , а його статутний капітал складає 1 тис. гривень. У той же час, ТОВ «Целестія» нібито сплатило ПАТ КБ «ПриватБанк» понад 5 млн. гривень, а незадовго після укладення договору керівник товариства змінився.

Усі вказані обставини дають підстави вважати, що товариство створювалося із метою заволодіння майном ОСОБА_4 , використане організаторами злочину для прикриття своєї незаконної діяльності і має ознаки фіктивності.

В подальшому слідством встановлено, що 05.03.2019 ТОВ «Целестія» викрадену у ОСОБА_4 будівлю готелю «Прикарпатський» відповідно до акту приймання-передачі передало ТОВ «О.П.Т.І», ЄДРПОУ 42772887, якого й товариство «Целестія» заснувало.

Про вказане свідчить реєстраційна дія №30558426, вчинена державним реєстратором приватним нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області ОСОБА_8 .

Таким чином, невстановлені слідством особи, використовуючи підконтрольне їм ТОВ «Целестія», намагаючись перешкодити досудовому розслідуванню та легалізувати вказане незаконно здобуте нерухоме майно, ініціювали незаконне відчуження будівлі, яка є речовим доказом у кримінальному провадженні та реєстрацію права власності за іншою юридичною особою. Службові особи ТОВ «Целестія», діючи спільно із службовими особами ТОВ «О.П.Т.І.», з метою перешкодити кримінальному провадженню та поверненню викраденого майна потерпілій ОСОБА_4 , ініціювали вказану дію із майном та реєстраційну дію.

Слідством перевіряється інформація про те, що і службові особи ТОВ «О.П.Т.І.» мають намір відчужити майно ОСОБА_4 і таким чином перешкодити його поверненню законному власнику.

Згідно ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою про визнання речовим доказом від 25.07.2017 нерухоме майно приміщення готелю «Прикарпатський», загальною площею 2697,2 кв.м, що в м. Калуші по вул. Підвальній, 9, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки вказаний готель є об`єктом кримінально-протиправних дій і набутий ТзОВ "Целестія" та підконтрольним йому ТОВ «О.П.Т.І.» кримінально-протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, ч.3 ст.170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Частиною 10 ст.170 КПК України визначено майно, на яке може бути накладено арешт слідчим суддею, а саме арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Таким чином, з метою досягнення завдань арешту майна, виникла необхідність у обмеженні власника здійснювати відчуження приміщення готелю «Прикарпатський» загальною площею 2697,2 кв.м, що в АДРЕСА_1 , що відповідає вимогам ч.11 ст.170 КПК.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 05.03.2019 право власності приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 2697,2 кв.м, що в м. Калуші по вул. Підвальній, 9 належить ТОВ «О.П.Т.І.» (ЄДРПОУ 42772887), зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно вимог ст. 64-2 КПК України, з метою вирішення питання про арешт майна що належить третій особі, до суду з відповідним клопотанням звертається прокурор. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з метою збереження речового доказу, а також припинення подальших можливих незаконних дій щодо викраденого у ОСОБА_4 майна, виникла необхідність застосування у кримінальному провадженні №12017090170000940 від 27.06.2017 заходу забезпечення кримінального провадження арешту майна, а саме арешту будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1278958526104.

Слід вказати, що обвинувальний акт щодо приватного нотаріуса ОСОБА_5 за обвинуваченням його у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3652 КК України скеровано до суду.

На даний час у провадженні розслідуються обставини вчинення злочину щодо нерухомого майна ОСОБА_4 іншими особами, у тому числі службовими особами ТОВ«Целестія».

Оскільки незаконними діями вказаних осіб ОСОБА_4 завдано майнової та моральної шкоди, її визнано потерпілою, а у подальшому нею буде заявлено цивільний позов про відшкодування завданої шкоди.

Задля забезпечення повного та всебічного досудового розслідування кримінальних правопорушень, збереження речового доказу, відшкодування завданої шкоди, виникла необхідність позбавити ТОВ «О.П.Т.І.» права відчужити та розпорядитися будівлею готелю, застосувавши до нього захід забезпечення кримінального провадження.

Прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

Володілець (власник) майна в судове засідання, з врахуванням заяви прокурора та у відповідності до вимог ч.2 ст. 172 КПК України, не викликався.

Заслухавши прокурора та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб..

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно інформаційної довідки №161313482 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, готель Прикарпатський, загальною площею 2697,2 кв.м., що знаходиться в м.Калуш по вул.Підвальна, 9, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 1278958526104 перебуває у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю О.П.Т.І., код ЄДРПОУ: 42772887.

Постановою слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_9 від 25.07.2017 року готель Прикарпатський, загальною площею 2697,2 кв.м., що в м.Калуші по вул. Підвальній, 9 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017090170000940.

Отже з метою забезпечення повного та всебічного досудового розслідування кримінальних правопорушень, збереження речового доказу, відшкодування завданої шкоди та виконання завдань кримінального судочинства, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адреса об`єкту нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1278958526104), який належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю О.П.Т.І., код ЄДРПОУ: 42772887, заборонивши вчиняти дії щодо його відчуження.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1