Єдиний унікальний № 500/4371/18
Провадження № 1-в/500/62/19
УХВАЛА
про відмову у скасуванні випробування та
направлення для відбування призначеного покарання
11 квітня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області подання Ізмаїльського МРВ філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області про скасування випробування та направлення для відбування призначеного покарання відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матроска Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, українця, що має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 30.05.2005 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 27.08.2012 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до 1 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 31.08.2015 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
засудженого вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 жовтня 2018 року за ч.3ст.15,ч.2ст.185КК України до двох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України строком на два роки з покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України,
встановив:
Ізмаїльський МРВ філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області звернувся до суду з поданням на підставі ст. 166 КВК України, ч. 2 ст. 78 КК України для вирішення питання про скасування випробування та направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання, посилаючись при цьому на те, що йому були роз`яснені порядок та умови відбування покарання з випробуванням, однак він змінив місце проживання, не повідомивши про це орган пробації, а також тричі притягувався до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_5 в судовому засіданні обставини, викладені в поданні органу пробації, визнав, але заперечував проти його задоволення, при цьому пояснив, що змінив місце проживання у зимовий період переїхавши жити до сестри через холодну погоду. В скоєнні правопорушень кається.
Представник органу пробації у судовому засіданні подання підтримала та просила його задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_5 , думку прокурора, який заперечував проти задоволення подання, зазначивши, що вище вказані порушення з боку засудженого не свідчать про систематичне та грубе порушення обов`язків, покладений на засудженого вироком суду, вважає, що в задоволенні подання органу пробації слід відмовити з таких підстав.
Так, згідно ч.2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до ч.3 ст.164 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК) звільненні від відбування покарання з випробуванням зобов`язані: виконувати обов`язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. До поважних причин неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції визнаються: несвоєчасне одержання запрошення, хворобу та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
Частиною 2 ст. 166 КВК передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Таке подання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Таким чином з викладених норм випливає, що при скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд зобов`язаний з`ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов`язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
З досліджених в суді матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності двічі: 28 грудня 2018 року за ч.2 ст.173-2 КпАП України та 1 лютого 2019 року за ч.1 ст.175-1 КпАП України. Місце проживання він змінив в січні 2019 року. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання застосовано до ОСОБА_5 11 лютого 2019 року. Після цієї дати ОСОБА_6 порушень не допускав.
За таких обставин, суд вважає, що подання про скасування випробування таким, що не підлягає задоволенню, тому що викладені в ньому факти не свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Керуючись ст.ст.75,78 КК України, ст.ст.164,166 КВК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд
постановив:
В задоволенні подання Ізмаїльського МРВ філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області про скасування випробування та направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_5 , засудженого вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 жовтня 2018 року за ч.3ст.15,ч.2ст.185КК України до двох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України строком на два роки з покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1
Суд | Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2019 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 81120675 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком |
Кримінальне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Швець В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні