Постанова

від 11.04.2019 по справі 136/1015/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/1015/18

Провадження № 22-ц/801/580/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Стадник С. І.

Доповідач:Зайцев А. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 рокуСправа № 136/1015/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Зайцева А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс-Агро до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Фермерське господарство ОСОБА_14 , державний реєстратор Липовецької районної державної адміністрації Чубатюк Олена Романівна, про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 09 січня 2019 року, ухвалене у складі судді Стадника С. І., -

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Концерн Сімекс - Агро (далі -ТОВ Концерн Сімекс-Агро ) звернулось у суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осі, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерського господарства ОСОБА_14 (далі - ФГ ОСОБА_14 ), державного реєстратора Липовецької РДА Чубатюк О.Р., про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05 січня 2005 року між ТОВ Концерн Сімекс-Агро та ОСОБА_9 було укладено договір оренди землі № 6к/125, предметом якого є земельна ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7377 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована на території Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області. Вказаний договір був зареєстрований Липовецьким відділом Вінницької філії ДП Центр ДЗК 27 травня 2007 року за № НОМЕР_2.

Надалі, між ТОВ Концерн Сімекс-Агро та ОСОБА_9 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 05 січня 2005 року (зареєстровано Липовецьким відділом Вінницької філії ДП Центр ДЗК 05 серпня 2010 року за № 041004400242), за умовами якої строк дії договору визначено у 20 років.

05 лютого 2018 року на адресу ТОВ Концерн Сімекс-Агро надійшло повідомлення ФГ ОСОБА_14 щодо проведення розмежування земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, яку фермерське господарство має намір використовувати згідно договору оренди землі № 20 від 23 лютого 2018 року, який укладено між ФГ ОСОБА_14 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. На підставі вказаного договору державний реєстратор Липовецької РДА Чубатюк О.Р. прийняла рішення № 40054705 від 12 березня 2018 року про реєстрацію за ФГ ОСОБА_14 речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3.

Під час з'ясування причин відсутності на публічній кадастровій карті земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було встановлено, що вказана земельна ділянка не була перенесена до Державного земельного кадастру у зв'язку з відсутністю реєстраційної справи по договору оренди та додаткової угоди, а тому була зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером НОМЕР_3 без інформації про договір оренди.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що співвласниками земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожному з яких належить по 1/3 частки. Вказану земельну ділянку вони успадкували після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Враховуючи те, що договір оренди укладений з ТОВ Концерн Сімекс-Агро не припинив дію, права та обов'язки за ним перейшли до спадкоємців, які є відповідачами у справі. За таких обставин відповідачі не мали право розпоряджатись спірною земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду ФГ ОСОБА_14 , оскільки такі дії порушують права ТОВ Концерн Сімекс-Агро " як землекористувача, що стало приводом для звернення позивача до суду з метою відновлення порушених прав.

Виходячи з наведеного, ТОВ Концерн Сімекс-Агро просило :

1)Визнати недійсним договір оренди землі № 20 від 23 лютого 2018 року, який укладено між ФГ ОСОБА_14 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7377 га (кадастровий номер НОМЕР_3), яка розташована на території Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області;

2)скасування рішення державного реєстратора Липовецької РДА Чубатюк О.Р. від 12 березня 2018 року № 40054705 за яким зареєстровано за ФГ ОСОБА_14 речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 2,7377 га.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 09 січня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 23 лютого 2018 року, який укладено між ФГ ОСОБА_14 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7377 га (кадастровий номер НОМЕР_3), яка розташована на території Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ТОВ Концерн Сімекс-Агро судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1762 гривень.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено позовні вимоги, оскільки прийнявши спадщину після померлого ОСОБА_9, відповідачі зобов'язані були виконувати умови договору, який спадкодавець уклав з ТОВ Концерн Сімекс-Агро , що узгоджується з приписами частини першої статті 1218 ЦК України. Розпорядження відповідачами під час дії договору земельною ділянкою, яка перебуває в оренді позивача шляхом передачі її в оренду третій особі, порушує права ТОВ Концерн Сімекс-Агро як землекористувача, що згідно статті 13, частини першої статті 203 цього Кодексу є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Суд також виходив з того, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора задоволенню не підлягає, оскільки державний реєстратор Липовецької РДА Чубатюк О.Р. та ФГ ОСОБА_14 мають бути співвідповідачами, а тому позов в цій частині заявлено ТОВ Концерн Сімекс-Агро до неналежного відповідача. Крім цього, на підставі судового рішення, яким визнано недійсним договір оренди землі від 23 лютого 2018 року, ТОВ Концерн Сімекс-Агро вправі звернутись до реєстратора в порядку, визначеному приписами статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для внесення запису про скасування державної реєстрації права.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивач не є стороною договору оренди землі № 20 від 23 лютого 2018 року, предметом якого є земельна ділянка, яка не перебувала в оренді ТОВ Концерн Сімекс-Агро . Позивачем не надано доказів, що відповідачі отримують кошти за оренду земельної ділянки відповідно до договору оренди, який був укладений між ОСОБА_10 та ТОВ Концерн Сімекс-Агро .

Також зазначає, що ФГ ОСОБА_14 не є відповідачем у справі, а тому суд необґрунтовано визнав недійсним договір оренди землі, стороною якого є ФГ ОСОБА_14 .

Зазначає, що відповідачі не були належним чином повідомлені позивачем про намір реалізувати ним своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Концерн Сімекс-Агро , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

ОСОБА_9 був власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7377 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована на території Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, підтвердженням чого є Державний акт серії НОМЕР_4 від 28 травня 2002 року на право приватної власності на землю /а. с. 118/.

05 січня 2005 року між ОСОБА_9 та ТОВ Концерн Сімекс Агро строком на 10 років було укладено договір оренди землі № 6к/125 /а.с. 9-11/, предметом якого є вищевказана земельна ділянка. Вказаний договір був зареєстрований Липовецьким відділом Вінницької філії ДП Центр ДЗК 27 травня 2007 року за № НОМЕР_2.

Строк дії договору оренди землі № 6к/125 від 05 січня 2005 року починається після набрання ним чинності, тобто з 27 травня 2007 року.

В подальшому між ОСОБА_9 та ТОВ Концерн Сімекс Агро було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 05 січня 2005 року /а. с. 12-13/, якою змінено строк дії договору оренди землі до 20 років, а також змінено розмір орендної плати. Дану угоду було зареєстровано Липовецьким відділом Вінницької філії ДП Центр ДЗК 05 серпня 2010 року за № 041004400242.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_9 /а.с. 87/. Після його смерті відкрилась спадщина за законом, оскільки особистого розпорядження на випадок своєї смерті він не зробив.

28 лютого 2018 року приватний нотаріус Липовецького районного нотаріального округу ОСОБА_11 видала після померлого ОСОБА_9 на ім'я спадкоємців за законом - ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за № 145, 146, 147, а.с. 122, 124, 126) на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7377 га (кадастровий номер НОМЕР_3), яка розташована на території Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області і належала померлому на підставі Державного акту серії НОМЕР_4 від 28 травня 2002 року на право приватної власності на землю.

05 лютого 2018 року на адресу ТОВ Концерн Сімекс-Агро надійшло повідомлення ФГ ОСОБА_14 /а. с. 19/ щодо проведення розмежування земельних ділянок (встановлення межових знаків), які розташовані за межами с. Коханівка Липовецького району Вінницької області, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3.

23 лютого 2018 року між ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ФГ ОСОБА_14 було укладено договір оренди землі № 20 /а.с. 162-163/, за умовами якого в оренду передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7377 га (кадастровий номер НОМЕР_3), яка розташована на території Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області.

12 березня 2018 року державний реєстратор Липовецької РДА Чубатюк О.Р. прийняла рішення №40054705 про реєстрацію за ФГ ОСОБА_14 права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 на підставі договору оренди землі № 20 від 23 лютого 2018 року.

З повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26 квітня 2018 року за вих. № ПІ-77/0-75/0/63-18 /а. с. 21/ слідує, що реєстраційна справа договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та додаткова угода до договору оренди землі від 05 січня 2005 року у Відділі в Липовецькому районі міжрайонного управління Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відсутня.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено позовні вимоги, оскільки прийнявши спадщину після померлого ОСОБА_9, відповідачі зобов'язані були виконувати умови договору, який спадкодавець уклав з ТОВ Концерн Сімекс-Агро , що узгоджується з приписами частини першої статті 1218 ЦК України. Розпорядження відповідачами під час дії договору земельною ділянкою, яка перебуває в оренді позивача шляхом передачі її в оренду третій особі, порушує права ТОВ Концерн Сімекс-Агро як землекористувача, що згідно статті 13, частини першої статті 203 цього Кодексу є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Суд також виходив з того, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора задоволенню не підлягає, оскільки державний реєстратор Липовецької РДА Чубатюк О.Р. та ФГ ОСОБА_14 мають бути співвідповідачами, а тому позов в цій частині заявлено ТОВ Концерн Сімекс-Агро до неналежного відповідача. Крім цього, на підставі судового рішення, яким визнано недійсним договір оренди землі від 23 лютого 2018 року, ТОВ Концерн Сімекс-Агро вправі звернутись до реєстратора в порядку, визначеному приписами статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для внесення запису про скасування державної реєстрації права.

Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам справи та нормам матеріального права з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України Про оренду землі .

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності та інші речові права на нерухомість майна, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до частин першої-третьої, п'ятої, шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Встановивши, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в період дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_9 та ТОВ Концерн Сімекс Агро , суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про порушення права оренди цієї земельної ділянки ТОВ Концерн Сімекс Агро , оскільки одна й та ж сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів, укладених з різними орендарями, тому наявні правові підстави для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, оскільки він укладений у період дії попереднього договору.

Колегія суддів також зазначає, що одночасне існування двох договорів оренди та їх державної реєстрації суперечить вимогам Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Місцевий суд обґрунтовано зазначив, що прийнявши спадщину після померлого ОСОБА_9, відповідачі зобов'язані були виконувати умови договору, який спадкодавець уклав з ТОВ Концерн Сімекс-Агро , що узгоджується з приписами частини першої статті 1218 ЦК України. Розпорядження відповідачами під час дії договору земельною ділянкою, яка перебуває в оренді позивача шляхом передачі її в оренду третій особі, порушує права ТОВ Концерн Сімекс-Агро .

Аргументи апеляційної скарги про те, що позивач не є стороною договору оренди землі № 20 від 23 лютого 2018 року, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3, яка не перебувала в оренді ТОВ Концерн Сімекс-Агро колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26 квітня 2018 року ПІ-77/0-75/0/63-19 на земельну ділянку площею 2,7377 га з кадастровим номером НОМЕР_1 укладено договір оренди між ОСОБА_9 та ТОВ Концерн Сімекс-Агро терміном на 10 років, про що в книзі записів реєстрації договорів Вінницькою філією ДП Центр ДЗК вчинено запис від 27 травня 2007 року за № НОМЕР_2, а також зареєстровано додаткову угоду від 05 серпня 2010 року за № 041004400242 про зміну терміну дії договору на строк 20 років.

Реєстраційна справа договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та додаткова угода у відділі в Липовецькому районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відсутні. В зв'язку з цим земельна ділянка не була перенесена до Державного земельного кадастру.

На вказану земельну ділянку ФОП ОСОБА_12 виготовлено Технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки (паю) в натурі на місцевості та дана земельна ділянка була 11 грудня 2017 року зареєстрована в Державному земельному кадастрі без інформації про договір оренди з кадастровим номером НОМЕР_3 /т.1 а.с. 21/.

Таким чином у зв'язку із виготовленням технічної документації на спірну земельну ділянку та її реєстрації у Державному земельному кадастрі було змінено її кадастровий номер, а тому договір оренди землі, укладений між відповідачами та ФГ ОСОБА_14 стосується однієї і тієї ж земельної ділянки площею 2,7377 га, яка є предметом договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_9 та ТОВ Концерн Сімекс Агро .

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів, що відповідачі отримують кошти за оренду земельної ділянки відповідно до договору оренди, який був укладений між ОСОБА_10 та ТОВ Концерн Сімекс-Агро , суд апеляційної інстанції вважає такими, що не дають правових підстави для скасування рішення суду, адже зазначені обставини не спростовують позовні вимоги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ФГ ОСОБА_14 не є відповідачем у справі, а тому суд необґрунтовано визнав недійсним договір оренди землі, стороною якого є ФГ ОСОБА_14 , колегія суддів не вважає такими, що дають підстави для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки ФГ ОСОБА_14 приймало участь у справі як третя особа та маючи право на оскарження рішення місцевого суду в апеляційному порядку таким правом не скористалось.

Не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції також посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачі не були належним чином повідомлені позивачем про намір реалізувати ним своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, оскільки договір оренди, укладений між ОСОБА_9 та ТОВ Концерн Сімекс Агро строком на 20 років та є чинним, а тому підстав для повідомлення позивачем про намір реалізувати ним своє переважне право у позивача не було, так як строк дії договору ще не закінчується.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційні скарзі доводи не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, а відтак не дають підстав вважати про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 09 січня 2019 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Підпис А. Ю. Зайцев

Судді Підпис О. С. Панасюк

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий суддя А. Ю. Зайцев

Повний текст постанови складено 12 квітня 2019 року.