Ухвала

від 10.04.2019 по справі 761/14666/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14666/19

Провадження № 2-з/761/229/2019

У Х В А Л А

10 квітня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Каскад-Імпекс до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптелова Оксана Ростиславівна, державного реєстратора Філії комунального підприємства Главанської сільської ради АБСОЛЮТ Хмельницького Сергія Юрійовича про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

10 квітня 2019 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В.

Разом із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення (в Літ а) за адресою: АДРЕСА_2, площею 164,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1439163180000.

Заява вмотивована тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є витребування з володіння ОСОБА_2 нежитлове приміщення (в Літ. А) за адресою: АДРЕСА_2, площею 164,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1439163180000, на користь ТОВ Торгівельно-промислова компанія Каскад-Імпекс . Враховуючи, що позивач вважає, що відповідач не є добросовісним набувачем майна, з метою уникнення реальної загрози невиконання рішення суду у разі задоволення позову, заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачеві майно.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо права власності на нежитлове приміщення (в Літ. А) за адресою: АДРЕСА_2.

Європейський суд з прав людини у рішення від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

З поданого позову та заяви про його забезпечення вбачається, що у разі відчуження належного відповідачеві майна, з приводу якого виник спір, існує реальна загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Судом враховано відповідність виду забезпечення позову, за яким звернувся позивач до суду, а саме накладення арешту на майно, що є предметом спору, та заявленими позовними вимогами.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, а також з метою ефективного захисту прав позивача в майбутньому, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому заява про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Каскад-Імпекс до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптелова Оксана Ростиславівна, державного реєстратора Філії комунального підприємства Главанської сільської ради АБСОЛЮТ Хмельницького Сергія Юрійовича про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити у повному обсязі.

Накласти арешт на нежитлове приміщення (в Літ. А) за адресою: АДРЕСА_2, площею 164,5 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1439163180000.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Каскад-Імпекс , місцезнаходження - 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 9, прим. 32 в Літ. А, код ЄДРПОУ - 22928317.

Боржник: ОСОБА_2, місце проживання - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: