Постанова

від 02.04.2019 по справі 396/447/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року м. Кропивницький

справа № 396/447/18

провадження № 22-ц/4809/682/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дьомич Л.М., Кіселика С.А.,

секретар судового засідання Кравченко Я.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Фермерське господарство "Антей",

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_1, на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22 січня 2019 року у складі головуючого судді Гарбуз О.А. про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Антей" про розірвання договору оренди землі, та на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2019 року у складі головуючого судді Гарбуз О.А. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

28.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фермерського господарства "Антей" (далі ФГ "Антей") про розірвання договору оренди землі б/н від 02.11.2012 року, площею 7,42 га, розташованої на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524082800:02:000:2370.

22.01.2019 року представником відповідача адвокатом ОСОБА_3 подано клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (а.с.190-191 т.1).

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22 січня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Антей" про розірвання договору оренди землі залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 257 ЦПК України..

Суд першої інстанції вважав доведеним, що позовну заяву від 25.03.2018 року підписано не позивачем ОСОБА_1, а іншою особою, яка не має повноважень на ведення справи, посилаючись на поданий представником відповідача висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №4736/4737/18-27 від 20.12.2018 року про те, що підпис від імені ОСОБА_1 у позовній заяві про розірвання договору оренди землі від 25.03.2018 року, який міститься на четвертому аркуші в графі "ОСОБА_4 ОСОБА_1", виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою з деяким наслідуванням якогось зі справжніх підписів ОСОБА_1

31.01.2019 року представником відповідача адвокатом ОСОБА_3 подано заяву про стягнення додаткових витрат в сумі 18861,60 грн. (а.с.206-207 т.1).

Заяву мотивовано тим, що відповідно до п. 5 ст. 142 ЦПК України в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача, і просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 14400,00 грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 4461,60 грн., які підтверджуються договором про надання професійної правничої допомоги, додатковою угодою, актом прийняття-передачі, розрахунком, квитанціями.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства Антей судові витрати на професійну правничу допомогу понесені в зв'язку з розглядом цивільної справи № 396/447/18 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Антей" про розірвання договору оренди землі в розмірі 14400 грн.

Задовольняючи частково заяву про стягнення судових витрат, суд зазначив, що Фермерським господарством "Антей" доведено понесені витрати на послуги адвоката, залишення позову без розгляду в зв'язку з тим, що заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, тому наявні підстави для застосування положень ч.5 ст. 142 ЦПК України та стягнення вищевказаних судових витрат з позивача.

Відмовляючи у стягненні з ОСОБА_1 витрат за проведення експертизи, суд виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження.

Суд зазначав, що згідно рахунку № 17417 від 21 листопада 2018 року, наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України оплату експертизи необхідно здійснити в сумі 4461,60 грн., а згідно квитанції від 22.11.2018 року ОСОБА_5 здійснив оплату за експертизу 4736/4737/18-27 згідно рахунку 17405 від 20.11.2018 року в сумі 4461,60 грн., тобто ОСОБА_5 здійснив оплату згідно іншого рахунку. Крім того, відповідно до розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2018 року відсутнє посилання адвоката ОСОБА_3 про оплату останнім коштів за проведення експертизи в сумі 4461,60 грн. в цивільній справі № 396/447/18.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 подав до Кропивницького апеляційного суду дві апеляційні скарги: на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22 січня 2019 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Антей" про розірвання договору оренди землі та на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2019 року про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати вказані ухвали, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, в частині вирішення питання про стягнення судових витрат постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви.

Щодо незаконності та необґрунтованості ухвали суду про залишення позову без розгляду зазначав, що належність чи неналежність підпису позивача на позовній заяві не є предметом доказування в розумінні статті 77 ЦПК України і не підлягає встановленню при ухваленні судового рішення. Висновок експерта, поданий відповідачем разом з клопотанням, встановлює факт можливої не належності підпису позивачеві в позовній заяві та відповідно не є доказом по даній справі.

Крім того вважає, що судом неправомірно залучено вказані документи до матеріалів справи.

Посилається ч. 9 ст. 83 ЦПК України, якою встановлено, що копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Вказує, що на адресу позивача стороною відповідача не направлялось клопотання про залишення позову без розгляду разом з копією висновку експерта від 20.12.2018 року (доказом по справі), що є підставою в-силу вимог ст. 83 ЦПК для неприйняття таких доказів судом, проте суд в порушення норм процесу прийняв вказані докази та на підставі них виніс ухвалу по справі.

Суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання представника позивача про надання часу для ознайомлення із висновком експерта, що є грубим порушенням норм процесуального права.

На думку позивача, в разі сумніву щодо належності йому підпису на позовній заяві, процесуальний закон передбачає залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог статті 185 ЦПК України згідно якої, в разі недотримання ст. 175 ЦПК України позовна заява може бути залишена без руху для дотримання форми заяви і підписання позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Звертає також увагу на грубе порушення процедури проведення експертизи: в матеріалах справи відсутній процесуальний документ, який би регламентував проведення експертизи по даній справ, або інший документ, чи дозвіл суду на проведення експертизи.

Також зазначає, що відповідно до вступної частини висновку експерта № 4736/4737/18-27 від 20.12.2018 року зазначено, що до Кропивницького відділення Київського НДІСЕ надійшла заява адвоката ОСОБА_5, тобто висновок експерта був виконаний на замовлення адвоката ОСОБА_5, свідоцтво №343 від 28.04.2009 роки. А повноважним представником Фермерського господарства Антей на підставі договору відповідача за договором від 03.07.2018 року є інший представник - адвокат ОСОБА_3, свідоцтво № 000048 від 26.02.2016 року. Тобто висновок експерта, складений на замовлення не учасника справи, а іншої особи, яка не є представником відповідача, що суперечить статті 106 ЦПК України.

Під час проведення експертизи, сторона позивача не повідомлялась, експериментальні зразки підпису у позивача не відбирались (ухвали щодо надання зразків підписів з матеріалів справи судом непостановлялось), вільні зразки підпису, надані відповідачем не можуть бути об'єктивно оцінені експертом, оскільки відповідач є зацікавленим у результаті такої експертизи, що ставить під сумнів об'єктивність та законність проведеної експертизи, яка була проведена в присутності адвоката ОСОБА_3 (представник відповідача), та архіваріуса суду ОСОБА_6

Крім того, експертом не встановлено, ким саме підписано позовну заяву, оскільки за законом підставою для залишення позову без розгляду є те, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Без встановлення конкретної особи, яка підписала позовну заяву неможливо встановити чи є у неї повноваження на ведення справи.

Щодо незаконності та необґрунтованості ухвали суду про судові витрати зазначено, що обов'язковою умовою стягнення судових витрат є зловживання стороною або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Звернуто увагу, що в ході судового розгляду стороною позивача у строки, встановлені судом та законом подавались заяви по суті справи (відповідь на відзив, пояснення) та інші клопотання. Зокрема, позивачем заявлялось клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке було задоволено судом. В найкоротші строки позивачем був оплачений рахунок за проведення експертизи. На першу вимогу суду в судовому засіданні були відібрані експериментальні зразки підпису позивача, а також надані суду вільні зразки підписів позивача, що свідчить про належне виконання своїх процесуальних обов'язків стороною позивача.

Вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, оскільки справа по суті не слухалась, представник відповідача з'явився за весь час двічі в судове засідання, решта судових засідань відкладалась за клопотаннями представника відповідача. Додані відповідачем до заяви про стягнення судових витрат документи не підтверджують співмірності наданих послуг понесеним витратам.

Відповідачем не надано договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Так судом встановлено, що до заяви стягнення судових витрат представником відповідача додано квитанцію до прибуткового касового ордера від 22.01.2019 року, проте розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги визначає суму послуг у розмірі 14400 грн., тобто фактично сплачена сума (понесені стороною витрати) є меншою, ніж визначено розрахунком та додатковою угодою до договору.

Розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги не містить конкретних дат вчинення дій. Так, відповідно до розрахунку адвокатського об'єднання представник відповідач здійснив 6 поїздок до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, проте жодним чином вказане не підтверджується, що свідчить про необґрунтованість стягнення витрат на вказану суму. Крім того відповідно до розрахунку відсутній єдиний диференційований підхід до визначення вартості аналогічних послуг. Так, послуга за виїзне судове засідання становить 300 грн., в той час, як представництво в суді апеляційної інстанції становить 2500 грн. (напевно йде мова про судове засідання 28.11.2018 року, яке тривало 20 хвилин, і за результатами, якого було ухвалено рішення не на користь відповідача).

Позивач просить врахувати, що по вказаній справі вже постановлялася ухвала про залишення позову без розгляду за безпідставним клопотанням відповідача, яка в подальшому була скасована апеляційним судом, що може свідчити про безпідставне затягування розгляду справи стороною відповідача.

Проте, суд першої інстанції, задовольняючи заяву, не встановив і не зазначив про це в ухвалі, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 подав відзиви на апеляційні скарги, в яких просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані ухвали суду без змін.

Вважає, що ухвала Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22 січня 2019 року про залишення позову без розгляду є законною та обґрунтованою, суд дійшов правильного висновку, що позов підписано не позивачем, а іншою особою, яка не має такого права, що підтверджується висновком експертизи.

Вказує, що експертиза підпису позивача в позовній заяві проведена відповідно до чинних норм процесуального законодавства.

Також зазначає, що суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат.

Крім того, просив суд апеляційної інстанції стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати в сумі 6500 грн. за надання правничої допомоги в апеляційному суді.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення позивача та його представника адвоката - ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційних скарг, пояснення представника відповідача адвоката - ОСОБА_3, який заперечував проти доводів апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржені судові рішення (ухвали) скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

28.03.2018 року на адресу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Антей" про розірвання договору оренди землі, з додатками, адресатом на поштовому конверті зазначено - ОСОБА_1 (а.с.3-10 т.1).

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2018 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а.с.12 т.1).

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з причин повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин (а.с.110 т.1).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 28.11.2018 року скасовано ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.155-156 т.1).

22.01.2019 року представником відповідача адвокатом ОСОБА_3 подано клопотання про залишення позову без розгляду. (а.с.190-191 т.1).

До заяви додано висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №4736/4737/18-27 від 20.12.2018 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_1 у досліджуваних документах виконані рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_1 у позовній заяві про розірвання договору оренди землі від 25.03.2018 року, який міститься на четвертому аркуші в графі ОСОБА_4 ОСОБА_1 , виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою з деяким наслідуванням якогось зі справжніх підписів ОСОБА_1 Підпис від імені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі від 16.10.2018 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року про залишення позову без розгляду, який міститься на четвертому аркуші в графі ОСОБА_4 ОСОБА_1 , виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою з деяким наслідуванням якогось зі справжніх підписів ОСОБА_1 (а.с.193-198 т.1).

31.01.2019 року представником відповідача адвокатом ОСОБА_3 подано заяву про стягнення додаткових витрат в сумі 18861,60 грн. (а.с.206-207 т.1).

До заяви долучено: - договір про надання професійної допомоги від 03.07.2018 року, укладений між ФГ Антей та ОСОБА_3 (а.с.208) - додаткову угоду від 22.01.2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2018 року, згідно якого професійна правнича допомога становить 14400 грн. (а.с.209); - акт приймання-передачі від 22.01.2019 року про те, що ФГ Антей прийняло виконані роботи на суму 14400 грн. (а.с.210); - розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги від 22.01.2019 року (а.с.211); - рахунок №17417 від 21.11.2018 року про сплату послуг за проведення експертизи на суму 4461,60 грн. (а.с.212); - квитанцію від 22.01.2019 року про сплату ФГ Антей 14400 грн. (а.с.213); - квитанцію від 22.11.2018 року про сплату ОСОБА_5 4461,60 грн. за проведення експертизи (а.с.214).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони мають право очікувати, що ці норми застосовуються.

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі Беллет проти Франції ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого судового засідання, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд першої інстанції залишив позов без розгляду, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК, поклавши в основу висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №4736/4737/18-27 від 20.12.2018 року, згідно якого підписи від імені ОСОБА_1 у позовній заяві про розірвання договору оренди землі від 25.03.2018 року, який міститься на четвертому аркуші в графі ОСОБА_4 ОСОБА_1 , виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою з деяким наслідуванням якогось зі справжніх підписів ОСОБА_1, не врахував при цьому особисту часть в судовому процесі останнього і підтримання ним свого позову, вчинення інших процесуальних дій, направлених на доведення обставин, на які він посилався в обгрунтування своїх вимог.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд не звернув уваги на те, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2 ст. 102 ЦПК), в даному випадку підпис особи на позовній заяві не входять до предмета доказування.

Крім того, позивач не був повідомлений про проведення вказаної експертизи та не брав участі при вирішенні питання про її призначення та проведенні, не надавав експерту необхідні для проведення експертизи документи, та від нього не відбиралися вільні та умовно вільні зразки підпису.

Під час розгляду апеляційних скарг у даній справі позивач пояснив, що особисто підписував позовну заяву, брав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, де заявляв про підтримання своїх позовних вимог, посилаючись на викладені в заяві обставини і підстави, брав участь при розгляді питання про призначення судової почеркознавчої експертизи для дослідження його підписів у розрахункових документах по спірному договору оренди землі.

Крім того, з часу відкриття провадження у справі у судовому процесі участь брали: ОСОБА_1 особисто та його представник адвокат ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються довіреністю та ордером (а.с.28 т.1, а.с. 37 т. 2).

У разі виникнення сумніву у суду першої інстанції щодо дотримання форми позовної заяви та підписання її позивачем чи його представником, процесуальний закон передбачає право суду залишити позовну заяву без руху в порядку, передбаченому ст. 185 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржені ухвали суду першої інстанції не відповідають цим вимогам, грунтуються на припущеннях, постановлені за умов недотримання процесуальних прав позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновки суду про наявність підстав для залишення цивільної справи за даним позовом без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, зроблені з порушенням норм процесуального права, оскаржена ухвала з цього питання перешкоджає подальшому провадженню у справі і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.

Ухвала Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 понесених відповідачем судових витрат також підлягає скасуванню, оскільки висновки суду щодо наявності, передбачених ч. 9 ст. 141, ч. 5 ст. 142 ЦПК України, підстав для покладення на позивача витрат на правничу допомогу є необгрунтованими та передчасними.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності вказаної ухвали про розподіл судових витрат знайшли своє підтвердження і дають підстави для її скасування.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розгляд справи не закінчено, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі ст. 379 ЦПК України ухвала Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22 січня 2019 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та ухвала Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2019 року, підлягають скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_1, задовольнити частково.

Ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22 січня 2019 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2019 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С.М. Єгорова

Судді Л.М. Дьомич

ОСОБА_7